08 травня 2026 року
м. Київ
справа № 686/4908/25
провадження № 61-5618ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лозінський Микола Володимирович, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , в якому просив у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частку автомобілів: марки КАМАЗ 55102, д.н.з. НОМЕР_1 , марки КАМАЗ 5410, д.н.з. НОМЕР_2 , марки ГКБ 8350, марки КАМАЗ 48143, д.н.з. НОМЕР_3 , марки IGLOPOL R42, д.н.з. НОМЕР_4 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію 1/2 частки вартості вказаних транспортних засобів на загальну суму 1 127 700, 00 грн.
12 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог щодо транспортних засобів КАМАЗ 48143 д.н.з. НОМЕР_3 , ГКБ 8350 (1988 року випуску).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині вимог про поділ транспортних засобів КАМАЗ 48143 д.н.з. НОМЕР_3 , та ГКБ 8350 (1988 року випуску) закрито з підстав передбачених пунктом 4 частини першої
статті 255 ЦПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.
23 березня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області від 13 червня 2025 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2026 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено, з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
26 квітня 2026 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Лозінський М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2026 року
у справі № 686/4908/25.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки
ОСОБА_1 не отримував копію ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року, при цьому представник заявника адвокат Лозінський М. В. копію оскаржуваної ухвали отримав лише 13 березня 2026 року.
Зазначив, що попередній представник заявника адвокат Косік С. В. не повідомив заявника про ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року, внаслідок чого 26 січня 2026 року договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Косік С. В. було розірвано.
З огляду на зазначене, заявник вважає, що зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року підлягає поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів
з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені
статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У відповідності до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення визначених строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою
в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України
суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву
про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційним судом встановлено, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року не містить відмітки про дату складення її повного тексту.
В судовому засіданні під час постановлення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року, інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляв адвокат Косік С. В.
Відповідно до ордеру № 1097575 від 10 червня 2025 року на надання правничої допомоги ОСОБА_1 в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, повноваження адвоката Косіка С. В. не були обмежені.
Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з частиною п'ятою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (далі - ЄСІКС) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).
Отже, процесуальний закон передбачив надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через «Електронний кабінет», у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи
у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року
№ 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених
у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для адвокатів, та тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22 викладено висновок про те, що коли позивач не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв у суді інтереси позивача, суд надсилає електронну копію судового рішення адвокату на його офіційну електронну адресу. Це є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи. З датою такого вручення можна пов'язувати початок перебігу строку на апеляційне оскарження позивачем (його адвокатом) відповідного судового рішення. За наявності підтвердження належного надіслання та вручення копії судового рішення представнику позивача
в електронному кабінеті те, що таку копію суд першої інстанції не надіслав безпосередньо позивачеві у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судове рішення та не міг знати про результат розгляду його справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23, пункти 64-65)).
За відомостями підсистеми Електронний суд ЄСІКС ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року у справі № 686/4908/25 було доставлено до електронного кабінету адвоката
Косіка С. В. - 17 червня 2025 року.
Відомості про те, що ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року не було доставлено до Електронного кабінету представника ОСОБА_1 в суді першої інстанції - адвоката Косіка С. В. відсутні.
Апеляційним судом встановлено, що ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 червня 2025 року, надання загального доступу забезпечено 17 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року ОСОБА_1 подав 23 березня 2026 року.
В апеляційній скарзі було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної ухвали представник скаржника адвокат Лозінський М. В. отримав 13 березня 2026 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 березня 2026 року наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 червня 2025 року визнано неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 червня 2025 року залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних підстав такого пропуску та наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 червня 2025 року, апеляційний суд зазначив, що 26 листопада 2025 року ОСОБА_1 особисто подавав апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2025 року,
в обґрунтування якої посилався на зміст та обставини зазначені в оскаржуваній ухвалі.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 30 березня 2026 року апелянт надав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що копію оскаржуваної ухвали не отримував. Скаржник наголошував на тому, що копію ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року його представник - адвокат Лозінський М. В. отримав лише 13 березня 2026 року.
Зазначив, що попередній представник адвокат Косік С.В., з яким 26 січня 2026 року розірвано договір про надання правової допомоги, не надав йому копії оскаржуваної ухвали, а оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівнюєть до дня вручення судового рішення.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами, обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року в справі № 480/8341/22 вказав, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду).
Тому, якщо адвокат, отримавши судове рішення до електронного кабінету, пропустив строк на його оскарження, і не повідомив про це учасника справи, якого він представляє, негативні наслідки нестиме саме учасник справи.
Суд не зобов'язаний дублювати рішення в ситуації, коли учасник справи як фізична особа не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси.
Отже, надсилання електронної копії судового рішення адвокату як представнику учасника справи на офіційну електронну адресу є належним
і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою вручення якого можна пов'язувати строк на його оскарження.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави, якими заявник обґрунтував причини пропуску процесуального строку, встановленого законом, є неповажними, носять суб'єктивний характер, не пов'язані із діями чи бездіяльністю суду, не вказують на наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали поданню апеляційної скарги
в строк, передбачений статтею 354 ЦПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням
у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Встановивши, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, наведені причини пропуску цього строку визнані неповажними,
а інших підстав для поновлення строку заявником не зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою
статті 357 та пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Заявником не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску процесуального строку, не вказано обставин, які об'єктивно перешкоджали останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань. Суд апеляційної інстанції надав заявнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку і наданням доказів на їх підтвердження.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права
є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку
про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1
є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лозінський Микола Володимирович, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк