08 травня 2026 року
м. Київ
справа № 761/7088/24
провадження № 61-6083ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив, з врахуванням збільшення позовних вимог, стягнути Головного управління Національної поліції у місті Києві майнову шкоду у розмірі 593 143 грн та 262 400 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, в задоволенні позову відмовлено.
У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, справу передати на новий розгляд.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд не розглянув та необґрунтовано відхилив клопотання про долучення та витребування доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Верховний Суд не приймає до уваги як підставу касаційного оскарження посилання заявника на недослідеження судом зібраних в справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), оскільки вказана підстава може бути врахована судом касаційної інстанції за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, проте, таких підстав касаційна скарга не містить.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/7088/24за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 травня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк