07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 733/1622/25
провадження № 61-5577ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Прилуцької окружної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства та прокуратури,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом, в якому просила стягнути з Державного бюджету України на її користь
1 029 233,33 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.
Рішенням Ічнянського районного суду від 20 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачки 850 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Ічнянського районного суду від 03 листопада 2025 року заяву представника позивачки - адвоката Денисенка С. В. про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 37 390,15 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задоволено частково. Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Прилуцької окружної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства та прокуратури скасовано, закрито провадження у цій частині позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Додаткове рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області
від 03 листопада 2025 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Чернігівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 по 18 695 грн з кожного у відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
27 квітня 2026 року представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - Роєнко О. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2026 року, повний текст якої складено 30 березня 2026 року.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст постанови апеляційного суду надійшов через підсистему «Електронний суд»31 березня 2026 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту постанови Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2026 року зазначено 30 березня 2026 року.
Строк на касаційне оскарження судових рішень заявником не пропущено, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови, тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року.
Однак, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Ічнянським районним судом Чернігівської області ухвалено рішення
20 жовтня 2025 року, а Чернігівським апеляційним судом ухвалено постанову 24 березня 2026 року, датою складення повного тексту постанови зазначено 30 березня 2026 року.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявник має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій уточнити дату ухвалення рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області та постанови Чернігівського апеляційного суду та надіслати копії уточненої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України представником заявника не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,
але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана юридичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є вимоги про стягнення з Державного бюджету України 850 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи вимоги касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги в частині майнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 13 600 грн (850 000 грн х 1%) х 200 %) х 0,8.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Частиною першою статті 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до положень статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
До касаційної скарги, яка підписана Роєнко О. В., долучено документ із назвою «Довіреність у порядку передоручення», сформовану через підсистему «Електронний суд», відповідно до змісту якої Іщенко І. В., на підставі витягу з ЄДР від 31 жовтня 2023 року уповноважує, в порядку передоручення, Роєнка О. В. представляти інтереси Головного управління Національної поліції в Чернігівській області(в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.».
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі
№ 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зроблено висновок, що відповідно до якого з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), та, зокрема, обсяг цих повноважень.
На підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва Роєнко О. В. має надати суду належним чином засвідчені докази того, що він обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), які б засвідчували можливість заявника діяти від імені Головного управління Національної поліції в Чернігівській областіза правилами самопредставництва останнього.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання до електронного кабінету позивача ОСОБА_1. або надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копії скарги цьому учаснику справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області
від 20 жовтня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 24 березня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська