06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 550/1619/23
провадження № 61-4068св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - виконувач обов'язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Чутівської селищної ради Полтавської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Чутівського районного суду Полтавської області, у складі судді Хоменка Д. Є., від 25 квітня 2024 року, додаткове рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Триголова В. М., Бутенко С. Б.,
Пікуля В. П., від 24 лютого 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року виконувач обов'язків керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області Є. Коваль в інтересах держави в особі Чутівської селищної ради Полтавської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок.
2. Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що наказом Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Полтавській області
№ 196/о/75-15-СГ від 09 липня 2015 року ОСОБА_1 передано в оренду строком на 25 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 29,5611 га, пасовищ із земель запасу для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5325480400:00:003:0242, що розташована на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
3. 09 липня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, предметом якого є вказана земельна ділянка, а 15 липня 2015 року здійснено державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки.
4. 24 травня 2019 року між Черняківською сільською радою та
ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, загальною площею 23,1500 га, кадастровий номер 5325484200:00:003:0658, яка знаходиться на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області. 15 березня 2021 року здійснено державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки.
5. Відповідно до умов договорів оренди, орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Проте, у вересні 2022 року було виявлено, що земельні ділянки засіяні соєю, що є порушенням умов договорів оренди.
6. Посилаючись на викладене, прокурор просив суд:
- розірвати договір оренди землі від 09 липня 2015 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5325480400:00:003:0242, площею 29,5611 га, розташованої на території Чутівської селищної ради (як правонаступника Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області) за межами населених пунктів;
- розірвати договір оренди землі від 24 травня 2019 року, укладений між Черняківською сільською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5325484200:00:003:0658, площею 23,1500 га, розташованої на території Чутівської селищної ради (як правонаступника Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області);
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровим номером 5325480400:00:003:0242, площею 29,5611 га, та з кадастровим номером 5325484200:00:003:0658, площею 23,1500 га;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути Чутівській селищній раді земельні ділянки з кадастровим номером 5325480400:00:003:0242, площею 29,5611, та з кадастровим номером 5325484200:00:003:0658, площею 23,1500 га, шляхом підписання акту приймання - передачі.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
7. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року та додатковим рішення цього суду від 06 травня 2024 року, залишеними без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 24 лютого 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Чутівської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
8. Суд першої інстанції виходив з того, що з метою охорони земель, їх раціонального використання та підвищення продуктивності ґрунтів були розроблені проєкти землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на спірних земельних ділянках.
9. Зафіксований в актах огляду спірних земельних ділянок від 07 вересня 2022 року посів сої відповідає розробленим проєктам землеустрою, оскільки соя належить у тому числі до сидеративних культур, які виконують роль органічних добрив, насичуючи орний шар ґрунту поживними речовинами та покращуючи його родючість.
10. Суди також врахували, що матеріали справи не містять спростування факту нульового способу обробітку ґрунту (без розорення) відповідачем, що виключає порушення умов договорів щодо цільового призначення орендованих земельних ділянок. Крім того матеріали справи не підтверджують і здійснення товарного виробництва відповідачем, яке б передбачало отримання прибутку. За твердженням відповідача, яке не було спростовано, соя залишалась на ділянках. Фактів продажу відповідачем сої зі спірних земельних ділянок матеріали справи не підтверджують.
11. Суди дійшли висновку, що відповідач з дотриманням законодавства здійснював поліпшення земельних ділянок, керуючись проєктами землеустрою, виготовленими на його замовлення. Ці дії не свідчать про порушення умов договорів оренди і приписів земельного законодавства України. Крім того прокурором не доведено факт розорювання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок та використання їх не за цільовим призначенням, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури І. Титарчук просить скасувати рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 06 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 24 лютого 2025 року, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. 28 березня 2025 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури І. Титарчук подав касаційну скаргу на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року, додаткове рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 550/1619/23, які у квітні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень прокурор зазначає застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, а також у постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17,
від 12 грудня 2019 року у справі № 904/1054/19, від 22 січня 2020 року у справі № 468/1498/17, від 25 травня 2022 року у справі № 922/1135/21, від 21 червня 2022 року у справі № 912/1520/21, від 02 листопада 2022 року у справі
№ 922/3473/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 927/879/21, від 01 листопада 2023 року у справі № 202/3681/16, від 16 січня 2024 року у справі № 905/5/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Вказує, що спірні земельні ділянки належать до пасовищ та мають використовуватися виключно для сінокосіння і випасання худоби, а вирощування сільгосппродукції на пасовищах та сіножатях суперечить виду цих угідь.
18. Зауважує, що розробка проєкту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, без внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру не надає права використовувати земельні ділянки за іншим видом користування. Відповідач мав розробити відповідні проєкти землеустрою з поліпшення сільськогосподарських угідь та засівання їх відповідними культурами (травами і сінокосами).
19. Звертає увагу, що предметом договорів оренди є земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які за видом угідь належать до пасовищ. Зміни до договорів оренди землі щодо виду угідь не вносились, власником дозволи на зміну виду використання земельних ділянок не надавались.
20. Стверджує, що додаткове рішення мало бути ухвалене у тому самому порядку, що й основне рішення у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Крім того, оскільки воно є похідним від основного рішення, тому також підлягає скасуванню в касаційному порядку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
21. У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Буряк Д. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
22. Зазначає, що прокурор не надав доказів порушення відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок. Наполягає, що розорювання спірних земельних ділянок ОСОБА_1 не проводив, а навпаки, відповідно до проєкту землеустрою здійснив їх покращення та відновлення, шляхом прямого посіву (без розорювання) сидеральних культур, які захищають ґрунти від ерозії, забур'янення, хвороб та шкідників сільськогосподарських культур. При цьому відповідач здійснює посіви сидеральних культур не для сільськогосподарського виробництва, оскільки ці землі (кислі ґрунти) не придатні для даного виду діяльності. Стверджує, що прокурор помилково вказує на використанні спірних ділянок як ріллі, оскільки вони не розорювались.
Обставини справи, встановлені судами
23. 09 липня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі з кадастровим номером 5325484200:00:003:0242, для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, строком на 25 років.
24. У договорі щодо оренди земельної ділянки від 09 липня 2015 року з кадастровим номером 5325480400:00:003:0242, зокрема:
- у пункті 14 визначено, що відповідна земельна ділянка передається для сінокосіння та випасання худоби;
- у пункті 16 передбачено умови збереження стану об'єкта оренди, а саме: використання земельної ділянки згідно із цільовим призначенням із дотриманням вимог чинного законодавства;
- у пункті 18 встановлено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки;
- у пункті 30 зазначено, що орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватися вимог земельного законодавства;
- у пункті 36 передбачено, що невиконання орендарем пунктів 18, 30 договору є підставою припинення договору.
- у пункті 38 сторони погодили, що у разі нецільового використання землі допускається розірвання договору в односторонньому порядку.
25. 15 липня 2015 року за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325484200:00:003:0242.
26. 24 травня 2019 року між Черняківською сільською радою та
ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325484200:00:003:0658, для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, строком на 25 років.
27. У договорі щодо оренди земельної ділянки від 24 травня 2019 року з кадастровим номером 5325484200:00:003:0658, зокрема:
- у пункті 14 визначено, що відповідна земельна ділянка передається для сінокосіння та випасання худоби;
- у пункті 16 передбачено умови збереження стану об'єкта оренди, а саме: не допускати порушення земельного законодавства, дотримання умов зняття і збереження родючого шару ґрунту з подальшим її використання на благоустрій;
- у пункті 25 встановлено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки;
- у пункті 30 зазначено, що орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди;
- у пункті 36 сторони погодили, що у разі нецільового використання землі допускається розірвання договору в односторонньому порядку.
28. 11 березня 2021 року між Чутівською селищною радою та
ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 24 травня 2019 року.
29. 15 березня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325484200:00:003:0658.
30. Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру, вид використання земельних ділянок з кадастровими номерами 5325484200:00:003:0242, 5325484200:00:003:0658 - для сінокосіння та випасання худоби.
31. 27 квітня 2021 року розпочато кримінальне провадження
№ 42021172020000008 за частиною другою статті 1971 КК України за фактами не цільового використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Чутівської та Скороходівської територіальних громад фізичними, юридичними особами, підприємствами та фермерськими господарствами.
32. У ході досудового розслідування кримінального провадження Чутівським відділом Диканської окружної прокуратури Полтавської області направлено лист № 51/3-3218 Вих-22 від 05 вересня 2022 року до Чутівської селищної ради (як власника земельної ділянки) щодо проведення перевірки законності використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням та дотримання вимог земельного законодавства.
33. 07 вересня 2022 року комісією Чутівської селищної ради проведено обстеження спірних земельних ділянок, про складені відповідні акти. На момент обстеження встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5325484200:00:003:0658, 5325480400:00:003:0242 засіяні соєю.
34. Листом Чутівської селищної ради від 17 січня 2023 року повідомлено, що селищною радою дозволи на зміну виду використання земельних ділянок з кадастровими номерами 5325480400:00:003:0242 та 5325484200:00:003:0658 не надавалися.
35. 12 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради із заявою про проведення обстеження земельних ділянок для подальшого отримання проєкту еколого-економічного обґрунтування сівозміни.
36. 22 січня 2024 року комісією Чутівської селищної ради, в присутності орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 , проведено обстеження спірних земельних ділянок, про складені відповідні акти. На момент обстеження встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5325480400:00:003:0242, 5325484200:00:003:0658 засіяні озимою пшеницею.
37. За заявою ОСОБА_1 , ТОВ «Регіон експертпроект» були виготовлені проєкти землеустрою, щодо забезпечення еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на земельних ділянках з кадастровими номерами 5325480400:00:003:0242, 5325484200:00:003:0658.
38. В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є старостою Черняківського старостинського округу, повідомив, що влітку 2022 року він в складі комісії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виїжджали для обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Черняківського старостинського округу та перебуває в оренді ОСОБА_1 і бачили там посіяну сою. На початку 2024 року комісія в тому ж складі знову виїжджала для обстеження земельної ділянки і свідок бачив сходи озимої пшениці. Дана земельна ділянка обробітку не підлягає, оскільки посередині неї росте очерет, об'їхати земельну ділянку неможливо, бо вона знаходиться на луках. За останні 5 років земельну ділянку розораною не бачив, засіяно було приблизно 14-15 га. Техніку, яка б обробляла землю не бачив.
39. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , повідомила, що є старостою Войнівського старостинського округу Чутівської селищної ради, восени 2022 року вона та землевпорядник ОСОБА_7 виїжджали для обстеження земельної ділянки, яка знаходиться між с. Войнівка та с. Федорівка і бачили там посіяну сою. В 2024 році виїжджали для обстеження земельної ділянки і бачили, що там посіяну пшеницю, засіяно було близько 29,5 га. Як земля розорювалась, свідок не бачила. Зі слів ОСОБА_7 їй відомо, що на земельну ділянку виготовлявся проєкт землеустрою. Раніше земельна ділянка використовувалась як сінокіс.
40. Свідок ОСОБА_7 , суду повідомила, що працює на посаді землевпорядника, спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Чутівської селищної ради. У 2024 році вона у складі комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та у присутності
ОСОБА_1 , обстежували земельну ділянку, що розташована між
с. Виноминівка та с. Федорівка, площею до 30 га де була посіяна пшениця, а коли виїжджали рік тому, то бачили посіяну сою. Місце розташування земельної ділянки в лощині, де її постійно підмиває. Як земельна ділянка розорювалась свідок не бачила, техніку, що працювала на земельній ділянці теж не бачила. Їй відомо, що ОСОБА_1 надавав в селищну раду проєкт еколого-економічного обґрунтування сівозміни земельної ділянки.
41. Свідок ОСОБА_5 , суду повідомила, що працює на посаді землевпорядника Черняківського старостинського округу, спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Чутівської селищної ради, ОСОБА_1 була надана в оренду земельна ділянка, площею 23,15 га, яка знаходиться в с. Кочубеївка на межі с. Стінка на території Черняківського старостинського округу Чутівської селищної ради, де було пасовище. Для проведення обстеження земельної ділянки, комісія виїжджала 2 рази і свідок була в складі комісії. Коли виїжджали восени 2023 року, то бачили там сою, а весною 2024 року - сходи пшениці. Земельну ділянку розореною не бачила, техніку що обробляла земельну ділянку теж не бачила, скарг на орендаря ОСОБА_1 не було, орендну плату він сплачує вчасно. ОСОБА_1 надавав в селищну раду розроблений у 2021 році проєкт еколого-економічного обґрунтування сівозміни земельної ділянки.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
42. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
43. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
44. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
45. За змістом статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
46. Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
47. Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
48. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
49. У частинах першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
50. У розглядуваній справі прокурор, звертаючись з позовом, вказував, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номерами 5325480400:00:003:0242, 5325484200:00:003:0658 орендовані ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби - засіяні соєю. Тим самим, на думку прокурора, орендар самостійно змінив вид цільового використання земельних ділянок, що є підставою для розірвання договорів оренди, скасування їх державної реєстрації та повернення земель державі.
51. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що на замовлення ОСОБА_1 , з метою охорони земель, їх раціонального використання та підвищення продуктивності ґрунтів, були розроблені проєкти землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на спірних земельних ділянках. Зафіксований у актах огляду спірних земельних ділянок від 07 вересня
2022 року посів сої відповідає розробленим проєктам землеустрою, а соя належить до сидеративних культур, які виконують роль органічних добрив, насичуючи орний шар ґрунту поживними речовинами та покращуючи його родючість.
52. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- матеріали справи не містять спростування факту нульового способу обробітку ґрунту (без розорення) відповідачем;
- матеріали справи не підтверджують здійснення товарного виробництва відповідачем, який залишав посіяну сою на ділянках;
- відповідач здійснював поліпшення наданих йому в оренду земельних ділянок, керуючись проєктами землеустрою, виготовленими на його замовлення.
53. За цих обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не встановивши у діях ОСОБА_1 порушення умов договорів оренди і приписів земельного законодавства України, дійшов правильного висновку, що прокурором не доведено факт розорювання відповідачем спірних земельних ділянок та використання їх не за цільовим призначенням, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
54. Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що спірні земельні ділянки мають використовуватись за їх цільовим призначенням, водночас звертає увагу, що зазначені у позові обставини, якими прокурор обґрунтовував необхідність розірвання договорів оренди (наявність сої на земельних ділянках), не доводять підстав для задоволення позову, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, земельні ділянки були засіяні соєю без розорення ґрунтів з метою покращення їх якості, а соя залишалась на земельних ділянках як органічне добриво.
55. Водночас відмова у задоволенні розглядуваного позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовами про розірвання договорів оренди, у випадку істотного порушення орендарем умов цих договорів.
56. Обставини щодо наявності на спірних земельних ділянок пшениці у
2024 році не були предметом цього позову. Відповідно зазначеним обставинам, як і запереченням ОСОБА_1 про те, що всі посіви скошуються для кормів худоби, суди не надавали оцінки, а прокурор не звертався до суду із заявами про зміну (доповнення) позову.
57. Щодо оскарження додаткового рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2024 року, то процедура його ухвалення не перешкоджала учасникам справи подати свої заперечення проти заяви ОСОБА_1 щодо стягнення судових витрат. Зокрема, вказана заява була
26 квітня 2024 року доставлена і до електронного кабінету Диканської окружної прокуратури в підсистемі Електронний Суд.
58. Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, а також у постановах Верховного Суду від 28 січня
2019 року у справі № 473/4413/17, від 12 грудня 2019 року у справі
№ 904/1054/19, від 22 січня 2020 року у справі № 468/1498/17, від 25 травня 2022 року у справі № 922/1135/21, від 21 червня 2022 року у справі
№ 912/1520/21, від 02 листопада 2022 року у справі № 922/3473/21,
від 18 квітня 2023 року у справі № 927/879/21, від 01 листопада 2023 року у справі № 202/3681/16, від 16 січня 2024 року у справі № 905/5/21, на які прокурор посилається у касаційній скарзі.
59. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
60. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
61. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
62. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
63. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
64. Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
65. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
66. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року, додаткове рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович