06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 450/3377/20
провадження № 61-12946св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
треті особи: Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Галина Антонівна, приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Шаравара Оксана Романівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог та доповнення підстав позову просила суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області 21 сесії 4 демократичного скликання від 14 липня 2005 року № 191 про надання земельної ділянки в с. Сокільники у приватну власність ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №567526 від 13 грудня 2005 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області 21 сесії 4 скликання від 14 липня 2005 року № 191 на земельну ділянку площею 0, 3000 га в с. Сокільники Пустомитівського району для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686400:01:003:0168;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шараварою О. Р. та зареєстрований в реєстрі за № 70.
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 516594 від 19 червня 2008 року, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку в с. Сокільники площею 0, 3001 га, кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Г. А. про державну реєстрацію права власності, індексний номер № 7350394 від 29 жовтня 2013 року, на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності серії ЯД № 516594, виданого 19 червня 2008 року Пустомитівським відділом ЦДЗК;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області Баллод Г. А. та зареєстрований за №1478, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером: 4623686400:01:005:0450;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Г. А. про державну реєстрацію права власності, індексний номер № 7365170 від 29 жовтня 2013 року, на земельну ділянку, 1/2 якої належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, зареєстрована за номером 1478, кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Г. А. про державну реєстрацію права власності, індексний номер № 7364534 від 29 жовтня 2013 року, на земельну ділянку, 1/2 якої належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, зареєстрована за номером 1478, кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450;
- усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка надана їй безоплатно у приватну власність на підставі рішення 4 сесії 5 демократичного скликання Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 11 серпня 2006 року № 46 «Про дозвіл на оформлення технічної документації по передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян», загальною площею 0, 20 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Сокільники («на льоні») Пустомитівського району Львівської області, шляхом звільнення земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
На обґрунтування позову зазначала, що їй на праві користування належить земельна ділянка площею 0, 20 га (для ведення підсобного господарства), надана згідно з рішенням Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03 березня 1998 року «Про надання земельної ділянки для ведення підсобного господарства». Зазначена земельна ділянка була їй передана безоплатно у приватну власність на підставі рішення 4 сесії 5 демократичного скликання Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області 11 серпня 2006 року № 46 «Про дозвіл на оформлення технічної документації по передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян».
Згідно з актом від 10 липня 2007 року комісією в складі: голови Сокільницької сільської ради Криси М. І., землевпорядника Сокільницької сільської ради, представника МКНВП «Рейтинг» інженера Неборець Н. В. , в присутності землекористувача ОСОБА_1 та суміжників було проведено встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 .
В подальшому позивачем з'ясовано, що 11 серпня 2006 року ОСОБА_2 на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Сокільницької сільської ради від 14 липня 2005 року № 191 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 567526, виданий 13 грудня 2005 року Сокільницькою сільською радою на земельну ділянку площею 0, 3000 га в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686400:01:003:0168. ОСОБА_1 наголошувала на тому, що рішенням Сокільницької сільської ради спірна земельна ділянка ОСОБА_2 не виділялась.
Вказувала, що 08 лютого 2006 року ОСОБА_2 , яка не була власником зазначеної земельної ділянки, незаконно продала її ОСОБА_3 .
19 червня 2008 року ОСОБА_3 без достатніх на те правових підстав отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 516594. В цьому акті було зазначено, що земельна ділянка набута на підставі договору купівлі-продажу від 08 лютого 2006 року, площа земельної ділянки - 0, 3001 га. Однак, земельній ділянці присвоєно інший кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450, ніж той, який зазначений в договорі купівлі-продажу.
В подальшому ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 договір купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, предметом якого виступала земельна ділянка з кадастровим номером 4623686400:01:005:0450. На думку позивача, ОСОБА_3 не мав права укладати зазначений договір, так як не був власником спірної земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 , оскільки у ОСОБА_2 ним була придбана інша земельна ділянка з кадастровим номером 4623686400:01:003:0168. Відмінність цих земельних ділянок встановлена рішенням суду.
Позивач вважала договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 жовтня 2013 року недійсним, оскільки він порушує її законні права, як користувача спірної земельної ділянки та особи, якій ця земельна ділянка була передана у власність.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження доказами, а обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає характеру спірних правовідносин.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 516594 від 19 червня 2008 року, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку в с. Сокільники площею 0, 3001 га, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року, реєстр № 70, цільове призначення - землі для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Г. А. про державну реєстрацію права власності, індексний номер № 7350394 від 29 жовтня 2013 року на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності, номер: ЯД № 516594, виданого 19 червня 2008 року Пустомитівським відділом ЦДЗК.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області Баллод Г. А. та зареєстрований за № 1478, предметом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 4623686400:01:005:0450.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Г. А. про державну реєстрацію права власності, індексний номер № 7365170 від 29 жовтня 2013 року на земельну ділянку, 1/2 якої належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, зареєстрована за номером 1478, кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Г. А. про державну реєстрацію права власності, індексний номер № 7364534 від 29 жовтня 2013 року на земельну ділянку, 1/2 якої належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, зареєстрована за номером 1478, кадастровий номер: 4623686400:01:005:0450.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка надана їй безоплатно у приватну власність на підставі рішення № 46 четвертої сесії п'ятого демократичного скликання Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 11 серпня 2006 року «Про дозвіл на оформлення технічної документації по передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян», загальною площею 0, 20 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Сокільники («на льоні») Пустомитівського району Львівської області, шляхом звільнення земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановаапеляційного в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Сокільниицькоїсільської ради Пустомитівськогорайону Львівської області від 14 липня 2005 року № 191 про надання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 мотивована тим, що остання не набувала у передбаченомузаконом порядку права власності на земельну ділянку на підставі оскаржуваногорішення сільської ради, оскільки не зазначена в такому рішенні серед осіб, яким надано у власність земельні ділянки (таке рішення її не стосується).
Крім того, апеляційний суд вважав, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 567526 від 13 грудня 2005 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки такі стосуються земельної ділянки з іншим кадастровим номером - 4623686400:01:003:0168.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення решти позовних вимог, оскільки вважала, що вони безпосередньо порушують права позивача на користування частиною спірної земельної ділянки площею 0, 20 га та на виготовлення технічної документації на таку для передачі її у власність ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії 5 демократичного скликання Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 11 серпня 2006 року № 46.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження зазначає застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року в справі № 6-53цс12 та у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року в справі № 488/6719/14-ц.
ОСОБА_1 вказує про відсутність рішення органу місцевого самоврядування про виділення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, у зв'язку з чим виданий на ім'я останньої державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 567526 від 13 грудня 2005 року підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
Також зазначає, що ОСОБА_2 розпорядилась спірною земельною ділянкою, яка їй не належала, тому укладений між нею та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року підлягає визнанню недійсним.
У лютому 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_5 посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми прав без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 687/3579/17, від 02 лютого 2022 року в справі № 587/1967/20.
Також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції того, що спірна земельна ділянка ніколи не належала позивачеві на праві власності, остання не мала державного акта на право власності на цю земельну ділянку, тому її вимоги є безпідставними.
Вважає, що апеляційним судом порушені його права щодо володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки вона придбана ним на законних підставах та він є її добросовісним набувачем.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи № 450/3377/20 з суду першої інстанції.
28 жовтня 2024 року цивільна справа № 450/3377/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 .
Учасники справи у встановлений судом строк відзиви на касаційні скарги не подали.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03 березня 1998 року «Про надання земельної ділянки для ведення підсобного господарства» ОСОБА_1 в районі місцевості «Дубівка» (на льонище) надано земельну ділянку площею 0, 20 га для ведення підсобного господарства.
Згідно з витягом з рішення 4 сесії 5 демократичного скликання Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 11 серпня 2006 року № 46 «Про дозвіл на оформлення технічної документації по передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян» ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 20 га, надану для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Сокільники («на льоні»).
Згідно з актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 від 10 липня 2007 року комісією в складі: голови Сокільницької сільської ради Криси М. І., землевпорядника Сокільницької сільської ради, представника МКНВП «Рейтинг» інженера Неборець Н. В. , в присутності землекористувача ОСОБА_1 та суміжників в межах: від А до Б землі загального користування (вулиця); від Б до В земельна ділянка ОСОБА_7 ; від В до Г землі загального користування (дорога); від Г до А землі Сокільницької сільської ради проведено встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 , які проходять по: від А до Б межа проходить по умовній лінії по землі від Мз1 до Мз2; від Б до В межа проходить по умовній лінії по землі від Мз2 до Мз6; від В до Г межа проходить по умовній лінії по землі від Мз6 до Мз7; від Г до А межа проходить по умовній лінії по землі від Мз7 до Мз1. Встановлені в натурі межі відповідають фактичному стану.
11 серпня 2006 року ОСОБА_2 на підставі рішення 21 сесії 4 демократичного скликання Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 14 липня 2005 року № 191 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 567526, виданий 13 грудня 2005 року Сокільницькою сільською радою, площею 0, 3000 га в с. Сокільники Пустомитівського району для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686400:01:003:0168.
Зі змісту цього рішення вбачається, що серед осіб, яким надано у власність земельні ділянки, прізвище ОСОБА_2 відсутнє.
08 лютого 2006 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужила на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 3000 га, кадастровий номер 4623686400:01:003:0168.
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2007 року в справі № 450/151/06 за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку площею 0, 30 га, що знаходиться в с. Сокільники Пустомитівського району (кадастровий номер 4623686400:01:003:0168), та зобов'язано Сокільницьку сільську раду Пустомитівського району видати останньому державний акт на право власності на цю земельну ділянку.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2016 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане заочне рішення, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваним судовим рішенням права ОСОБА_1 не порушуються, так як за ОСОБА_3 було визнано право власності на земельну ділянку площею 0, 30 га, кадастровий номер 4623686400:01:003:0168, та зобов?язано Сокільницьку сільську раду Пустомитівського району видати йому державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, яка є відмінною від земельної ділянки з кадастровим номером 4623686400:01:005:0450, частиною якої користується ОСОБА_1 .
На підставі заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2007 року в справі № 450/151/06 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року Управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському районі ОСОБА_3 19 червня 2008 року було видано державний акт серії ЯД № 516594 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623686400:01:005:0450, однак із частково зміненими розмірами, конфігурацією та площею (0, 3001 га).
В подальшому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року відчужив придбану у ОСОБА_2 земельну ділянку зі збільшеною площею (з 0, 30 га до 0, 301 га) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Також встановлено, що земельна ділянка площею 0, 301 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:0450, перебуває у власності ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та знаходиться у кварталі «005» на АДРЕСА_1 , межує із земельною ділянкою ОСОБА_7 в районі місцевості Дубівка на «льонищі». Площа 0, 20 га цієї земельної ділянки по межі помічена межовими знаками в кількості семи забетонованих стовпів, межує із земельною ділянкою ОСОБА_7 та перебуває у користуванні ОСОБА_1 , яка використовує її в сільськогосподарських цілях без державного акта на землю. Наведене підтверджується відповіддю Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28 квітня 2016 року № 450/151/06/13381/2016.
Крім того, Львівський апеляційний суд у постанові від 01 вересня 2020 року в справі № 450/2801/15-ц, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року, дійшов висновку, що ОСОБА_1 користується частиною спірної земельної ділянки площею 0, 20 га для ведення підсобного господарства (земельну ділянку виділено в районі місцевості «Дубівка» (на льонище)) на підставі рішення Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03 березня 1998 року «Про надання земельної ділянки для ведення підсобного господарства», а тому оскаржувані нею правовстановлюючі документи, записи у державних реєстрах, а також правочини й рішення органу місцевого самоврядування, що стосуються спірної земельної ділянки (спочатку 0, 30 га, а згодом 0, 3001 га), впливають на її права, обов'язки та інтереси, як особи, щодо якої було ухвалене рішення сільської ради від 03 березня 1998 року, та особи, яка користувалась вказаною ділянкою (що встановлено, зокрема, судовими рішеннями в справі № 450/4509/12).
Разом з тим у задоволенні позову ОСОБА_1 в зазначеній справі було відмовлено, оскільки рішення 21 сесії 4 скликання від 14 липня 2005 року № 191 Сокільницької сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 567526, виданий 13 грудня 2005 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2006 року та рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2007 року, які передували та на підставі яких спочатку ОСОБА_2 , потім ОСОБА_3 , а згодом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було набуто право власності на спірну земельну ділянку, не скасовані, не визнані недійними та є чинними.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) 1990 року (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування.
Частиною першою статті 17 ЗК України 1990 року встановлено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (частина перша статті 22 ЗК України 1990 року).
Згідно з частиною першою статті 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 для ведення підсобного господарства надано земельну ділянку площею 0, 20 га в районі місцевості «Дубівка» (на льонище), яка безоплатно передана останній у приватну власність на підставі рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 11 серпня 2006 року № 46. Проведено встановлення та узгодження меж цієї земельної ділянки.
11 серпня 2006 року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯБ № 567526 від 13 грудня 2005 року на право власності на земельну ділянку площею 0, 3000 га в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686400:01:003:0168.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08 лютого 2006 року відчужила зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 , який в свою чергу, отримавши державний акт на право власності на цю земельну ділянку, однак із частково зміненими розмірами, конфігурацією та площею, відчужив її ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Разом з тим, згідно з рішенням Сокільницької сільської ради від 14 липня 2005 року № 191 ОСОБА_2 не набувала у передбаченому законодавством порядку права власності на цю земельну ділянку, оскільки у такому рішенні її прізвище відсутнє.
Також судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили, встановлено, що у користуванні ОСОБА_1 перебуває частина (0, 20 га) належної на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0, 301 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:0450.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частини перша статті 5 ЦПК України).
При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.
Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов -це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що власник з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.
Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника.
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
З урахуванням наведеного, задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради, визнання недійсним і скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення не призведе до відновлення її порушених прав та інтересів.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Вимога про витребування може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на належну позивачу земельну ділянку.
За таких обставин, належним способом захисту має бути позов речово-правового характеру, зокрема, віндикаційний позов, про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 та накладається на земельну ділянку, яка знаходиться у власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Схожих за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року в справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23).
Таким чином, помилковим є висновок апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки такі вимоги не є належним способом захисту у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене, постанова Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року підлягає скасуванню.
Разом з тим суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про відмову в задоволенні позову, проте помилився з мотивами такої відмови, оскільки не врахував, що у цьому випадку правомірним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є вимога про витребування частини спірної земельної ділянки. Відтак, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині мотивів такої відмови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбаченихстаттею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 та частково задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_5 , постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року скасувати.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов