07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 752/25560/24
провадження № 61-12732св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Сушко Л. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»), у якому просив визнати факт порушення його прав у зв'язку із ненаданням відповідачем акта-претензії про залиття квартири АДРЕСА_1 у відповідь його звернення від 19 липня 2024 року.
Позовні вимоги мотивував тим, що він є споживачем житлово-комунальних послуг, які отримує від відповідача за адресою: АДРЕСА_2 .
19 липня 2024 року він звернувся до відповідача із заявою про перевірку якості наданих послуг та складання акта-претензії для підтвердження факту залиття квартири.
Від відповідача отримав відповідь від 26 липня 2024 року та акт від 05 липня 2024 року.
Вважав, що надана КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» відповідь не стосується суті його звернення.
Оскільки відповідач не надав відповіді на його звернення, не прибув на його виклик, не виконав зобов'язання щодо перевірки якості наданих послуг і складання акта-претензії, просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач у строки, які встановлені статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення позивача, прибув на виклик та склав відповідний акт про залиття/аварію від 19 липня 2024 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права й доводи апеляційної скарги цього не спростували.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2025року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 200/17947/16-ц; підстави, передбачені частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що складений працівниками відповідача акт про залиття/аварію від 19 липня 2024 року, який став єдиною підставою для відмови в задоволенні його апеляційної скарги, не відповідає вимогам законодавства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
19 листопада 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
19 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до урядової «гарячої лінії» із заявою про перевірку якості наданих послуг та складання акта-претензії, у якій зазначав, що після дощів у його квартирі АДРЕСА_1 сталося чергове залиття внаслідок протікання з горища, у зв'язку з чим просив направити представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» для перевірки якості наданих послуг і складання акта-претензії.
Згідно з актом про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з покрівлі внаслідок пошкодження руберойдного настилу на покрівлі, складеного працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» 19 липня 2024 року, у будинку АДРЕСА_3 відповідно до звернення мешканця квартири № 93 ймовірно трапилося залиття. Провести обстеження квартири № 93 не було можливим, оскільки при неодноразовому відвідуванні доступу до квартири не надано.
Силами ЖЕД 106 проведено частковий ремонт покрівлі в межах квартири № 93 , а саме: відремонтовано зливну водостічну трубу, відновлено 10 кв.м рубероїдного покриття та виконано герметизацію примикання до парапету.
Комісія зробила висновок про те, що термін експлуатації рулонної покрівлі житлового будинку АДРЕСА_3 вичерпано. Вказана покрівля потребує капітального ремонту.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає права та обов'язки споживачів, серед яких, зокрема, право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Установивши, що ОСОБА_1 не довів обставини, на які він посилався як на підставу позовних вимог, оскільки його твердження про те, що відповідач не виконав свого обов'язку і не прибув на його виклик спростовуються відповідним актом від 19 липня 2024 року, який суди визнали належним і допустимим доказом, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові.
Висновок апеляційного суду не суперечить висновку, викладеному Верховним Судом у наведеній у касаційній скарзі постанові.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко