06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 753/11522/20
провадження № 61-15494ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Кукарека Катерина Сергіївна , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
27 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Кукарека К. С. , через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 березня 2026 року.
Щодо оскарження постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року.
Згідно з частиною четвертою статті 389 ЦПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Постанова Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року прийнята за результатами перегляду апеляційної скарги ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року не може бути прийнята до провадження, оскільки рішення суду першої інстанції переглядалось по суті в апеляційному порядку не за його апеляційною скаргою, отже не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 березня 2026 року.
І. Всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки касаційну скаргу подано адвокатом від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , 2009 року народження.
Пунктом 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Таким чином, від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із скаргами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи.
Подібний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 22 квітня 2019 року у справі № 9901/108/19 (провадження № 11-394заі19).
Відповідно до пункту 7 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Справа, яка розглядається, стосується поділу майна колишнього подружжя, рішенням у якій, на думку неповнолітнього заявника, порушено його спадкові права, у зв'язку з чим, останнім подано касаційну скаргу.
Частиною четвертою статті 152 СК України встановлено, що дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Однак, відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку.
У випадку представництва у суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги. Під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом. При цьому суд не може вимагати пред'явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14-ти років (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 369/13467/20).
Станом на дату звернення до Верховного Суду, ОСОБА_1 , 2009 року народження, досяг 14 років, та самостійно ініціював касаційне провадження, попередньо звернувшись за правовою допомогою до адвоката Кукареки К. С.
Касаційна скарга не свідчить про те, що захист порушених прав дитини у цьому провадженні здійснюють батьки чи законний представник, тому посилання заявника на звільнення від сплати судового збору з вказаних вище підстав є необґрунтованими.
Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Вимога сплати судового збору в цивільних судах не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, відсутні підстави вважати, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що позовну заяву пред'явлено у липні 2020 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня
2020 року.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 102,00 грн.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції, з урахуванням вартості спірного майна, становив 10 510, 00 грн.
Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги становить 16 816,00 грн (10 510,00 х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
ІІ. Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи
в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду
з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи
в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів
в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання цієї касаційної скарги всім учасникам справи (зокрема ОСОБА_3 ) заявник не надав.
У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185,392, 393, 394 ЦПК України Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Кукарека Катерина Сергіївна, на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Кукарека Катерина Сергіївна , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 березня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник