м. Чернівці
30 квітня 2026 року Справа № 926/34/25
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,
за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом виконувача обов'язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави
в особі
1) Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (60300, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Новоселиця, вул. Каштанова, 7, код ЄДРПОУ 04062050);
2) Західного офісу Державної аудиторської служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, ідентифікаційний код 40479801);
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 6, код ЄДРПОУ 42102122)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 271 446,82 грн,
представники:
від позивача-1 - Полковнікова О.В.;
від позивача-2 - Котельбан Н.Д.;
від відповідача - Савка О.Т.;
прокурор - Коцюба Т.С.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Виконувач обов'язків керівника Чернівецької окружної прокуратури, діючи в інтересах Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області та Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», в якому просить:
1) визнати недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.03.2021 № 32, а саме: від 20.08.2021 року № 4, від 25.08.2021 року № 5, від 24.09.2021 року № 6, від 22.10.2021 року № 7, від 14.01.2022 року № 9, укладені між Новоселицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на користь Новоселицької міської ради безпідставно отримані бюджетні кошти в сумі 271 446,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведеної закупівлі за номером UA-2021-02-10-000226-b між Новоселицькою міською радою та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» укладено договір про закупівлю електричної енергії № 32 від 23.03.2021. Ціна договору становить 1 319 900,00 грн, кількість електроенергії - 670 000 кВт/год по ціні 1,97 грн за 1 кВт/год.
У подальшому сторонами внесені зміни до вказаного договору шляхом укладення 9 додаткових угод, якими збільшено ціну закупівлі електроенергії.
Вважає зміну ціни договору в сторону збільшення за одиницю товару безпідставною й необґрунтованою, а додаткові угоди є недійсними, оскільки укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Унаслідок протиправного укладення додаткових угод № 4-7 та 9 у період з серпня 2021 по січень 2022 позивачем на користь відповідача зайво сплачено за електроенергію 271 446,82 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача-1.
Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 19.03.2026, вх. № 1099, прокурор просить визнати спірні додаткові угоди № № 4, 5, 6, 7, 9 до Договору недійсними та стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 269 931,68 грн.
Західний офіс Державної аудиторської служби України надав пояснення на позов від 22.01.2025, в яких позовні вимоги прокурора підтримує, з огляду на наступне. Відповідно до п. 7.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2023 року, Управлінням проведено ревізію бюджету Новоселицької міської територіальної громади та окремих питань фінансово господарської діяльності виконавчого комітету Новоселицької міської ради за період 01.01.2020 по 30.06.2023. за наслідками ревізії складено акт №20-33/13 від 25.09.2023, підписаний об'єктом контролю без заперечень. Ревізією встановлено порушення при зміні істотних умов договору під час перевірки закупівлі за предметом «Електрична енергія», ідентифікаційний номер UA-2021-02-10-000226-b, а саме, враховуючи збільшення ціни за 1 кВт./год електричної енергії додатковою угодою № 3 від 18.08.2021 до Договору № 32, додатковими угодами № 4 від 20.08.2021 та № 5 від 25.08.2021 було збільшено ціну більше ніж на 10%, чим порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922. В подальшому, внаслідок укладення додаткових угод № 4 та № 5 з порушенням п. 13.7 Договору № 32 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, наступними додатковими угодами збільшено ціну за 1 кВт./год електричної енергії більше ніж на 10%, чим також порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, зокрема додатковими угодами № 6 від 24.09.2021, № 7 від 22.10.2021, № 8 від 29.12.2021 та № 9 від 14.01.2022. Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод №№ 4-7 з порушенням п. 13.7 Договору № 32 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 було збільшено ціну за 1 кВт./год електричної енергії на 46,4 % та зменшено обсяг споживання на 57 921 кВт./год.
Проведеним Держаудитслужбою розрахунком, з урахуванням фактичного обсягу спожитої електричної енергії, встановлено, що міською радою проведено без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку шляхом укладення додаткових угод №4-7 Договору № 32, внаслідок чого протягом періоду з 01.08.2021 по 31.12.2021 міськрадою недоотримано 106 893,92 кВт./год електричної енергії та зайво сплачено 269 931,63 грн, чим нанесено міській раді матеріальної шкоди на вказану суму. Крім того, ревізією встановлено проведення оплати за електричну енергію зо Договором № 32 по завищених цінах у квітні 2021, у зв'язку з чим понесено зайві витрати на суму 1 588,73 грн та нанесено міській раді матеріальну шкоду на вказану суму.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позову заперечив з огляду на таке.
При укладенні Договору сторони погодили всі істотні умови та закріпили право на внесення змін до Договору, в тому числі у порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі», однак конкретного порядку та умов внесення змін у Договір визначено не було. Відповідно до роз'яснень, що містяться в листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24 листопада 2020 року № 3304 04/69987-06, щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону, встановлено: «Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 41 Закону. Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п'ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Кожен із цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю. У зв'язку з тим, що зміни у передбачених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Пункти 1, 2 частини п'ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п'ятою статті 41 Закону. Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав».
Згідно роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Закупівля електричної енергії ТОВ «ЧОЕК» здійснюється на різних сегментах ринку, зокрема: за двосторонніми договорами, на внутрішньодобовому ринку, ринку на добу наперед та на балансуючому ринку, що і формує середньозважену ціну закупівлі електричної енергії, яка впливає на кінцеву ціну за одиницю товару для споживача. Відтак з метою приведення ціни на електричну енергію, зазначеної в Договорі, до ринкової, ТОВ «ЧОЕК» на адресу позивача були направлені листи з належним підтвердженням наявності факту коливання середньозваженої ціни на ринку електричної енергії та додаткові угоди.
Так, на виконання п. 13.7. Договору Постачальник звертався до Позивача з письмовими пропозиціями щодо збільшення вартості електричної енергії внаслідок коливання ціни за одиницю товару на ринку. Внаслідок цього між сторонами укладено додаткові угоди. Відповідач погоджується з доказами, наданими позивачем, в контексті коливання ціни за електричну енергію за додатковими угодами, а саме - з довідками Чернівецької торгово-промислової палати. Також ТОВ «ЧОЕК» також надає свій розрахунок коливання. Водночас ТОВ «ЧОЕК» не погоджується з тим, що своїми діями порушим положення пункту другого частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» енергопостачальник має право змінювати ціну за одиницю товару відповідно до умов договору, водночас таке збільшення не має перевищувати 10 відсотків від попередньої ціни. Так, 23.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою обсяг постачання електричної енергії складатиме 619 168.8 кВт/год та ціну за 1 кВт/год збільшено до 2.131729 (коливання - 8,209593909 %); 01.07.2021 укладено додаткову угоду № 2 до Договору, обсяг постачання 574 901.39 кВт/год, ціну за 1 кВт/год змінено - 2,295872 (коливання - 7,699993761%); 18.08.2021 укладено додаткову угоду № 3 до Договору, обсяг постачання 569 963 кВт/год, ціну за 1 кВт/год змінено - 2.525229 (коливання - 9,989973309%); 20.08.2021 укладено додаткову угоду № 4 до Договору, обсяг постачання 5 546 183 кВт/год, ціну за 1 кВт/год змінено - 2.777499 (коливання - 9,989985067%); 25.08.2021 укладено додаткову угоду № 5 до Договору, обсяг постачання 524 149 кВт/год, ціну за 1 кВт/год змінено - 3.054971 (коливання - 9,989994596%); 24.09.2021 укладено додаткову угоду № 6 до Договору, обсяг постачання 523 738 кВт/год, ціну за 1 кВт/год змінено - 3.36016 (коливання - 9,989914798%); 22.10.2021 укладено додаткову угоду № 7 до Договору, обсяг постачання 512 042 кВт/год, ціну за 1 кВт/год змінено - 3.69584 (коливання - 9,990000476%); 29.12.2021 укладено додаткову угоду № 8 до Договору, 14.01.2022 укладено додаткову угоду № 9 до Договору. Згідно з її умовами змінено обсяги постачання електричної енергії, а саме - кількість: 560 097 кВт/год. Отже, твердження відносно того, що відповідач порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлену електричну енергію, не відповідають дійсності, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір.
Всі додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. Після цього споживач споживав електричну енергію на умовах договору, сплачував за нього згідно умов договору з урахуванням внесених змін. Крім того, в процесі виконання умов договору його ціна змінювалась в порядку умов договору, шляхом повідомлення споживача постачальником про відповідну зміну ціни. Споживач жодного разу не заявив про свою відмову від договору у зв'язку зі зміною ціни.
Також зазначає, що позивачем не було враховано тієї обставини, що наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, а також відновлення порушеного суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Отже, вимоги позивача про визнання недійсними додаткових угод із застосуванням односторонньої реституції у вигляді стягнення з відповідача 271 446,82 грн, є безпідставними та суперечать вимогам чинного законодавства, підстави, з якими позивач пов'язує недійсність спірних додаткових угод, відсутні, оскільки як і Законом України «Про публічні закупівлі», так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю, шляхом укладення та підписання додаткової угоди. Збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків. Вважає, що оспорювані додаткові угоди не містять ознак недійсності, а тому недоведеним є факт завдання ТОВ «ЧОЕК» позивачу будь-якої матеріальної шкоди в розумінні положень ЦК України.
Новоселицька міська рада надала пояснення по справі щодо визнання недійсними додаткових угоди та стягнення коштів від 30.01.2025 вих. № 176, в яких просить позовні вимоги прокурора задовольнити, оскільки вважає, що дії Товариства щодо підняття ціни на товар декілька разів після укладення договору, за відсутності зростання ціни товару у даний період на ринку, суперечить його попередній поведінці (добровільно запропонована ціна під час торгів, яка в подальшому встановлена сторонами у договорі) та є недобросовісною. ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» піднімало ціну на електричну енергію на підставі висновків торгово-промислової палати, проте, висновки Чернівецької торгово-промислової палати не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни, оскільки у вищевказаних довідках зазначені ціни на вибрані Постачальником дати, однак, як вбачається з аналогічних даних, розміщених на офіційному сайті ДП «Оператор ринку», коливання мало короткотривалий характер і не відображено загальної тенденції ціни на ринку електроенергії. Таким чином, коливання ціни електроенергії на ринку в межах 10% при укладенні додаткових угод ніяким чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв'язку з чим ними порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання недійсними додаткових угод до договору.
Чернівецька окружна прокуратура подала відповідь на відзив, в якому на спростування заперечень на позов зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Сторонами укладено 5 додаткових угод до Договору, згідно яких збільшено ціну на електричну енергію на 46,4% з одночасним зменшенням обсягу постачання електричної енергії. При цьому відповідач не довів виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв'язку із коливанням цін на ринку, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Зазначає, що у відзиві відповідачем звернуто увагу суду, що закупівля електричної енергії здійснюється на різних сегментах ринку (за двосторонніми договорами, на внутрішньодобовому ринку, ринку на добу наперед та на балансуючому ринку), що і формує середньозважену ціну закупівлі електричної енергії. Проте, на підтвердження коливання ціни на ринку відповідачем надано довідки про середньозважені ціни лише на торговій зоні ОЕС України на ринку «на добу наперед», що також свідчить про необґрунтованість підвищення ціни по Договору. Довідки Чернівецької торгово-промислової палати, надані для обґрунтування коливання ціни відповідачем, не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни, оскільки у вищевказаних довідках зазначені ціни на вибрані постачальником дати. Проте, як вбачається з аналітичних даних, розміщених на офіційному сайті ДП «Оператор ринку», коливання мало короткостроковий характер і не відображало загальної тенденції рівня цін на ринку електроенергії.
На спростування доводів відповідача про застосування двосторонньої реституції згідно висновків Верховного Суду у справі № 918/1043/21 зазначає, що вказана справа не є релевантною, оскільки предметом розгляду у справі № 918/1043/21 є визнання недійсним договору, а не додаткових угод до нього.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 13.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 04.02.2025 та встановив позивачам строк для подання пояснень по суті позовних вимог, відповідачам - строк для подання відзиву, а прокурору та позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
22.01.2025 Західним офісом Державної аудиторської служби України до суду подано пояснення у справі, в яких позовні вимоги керівника Чернівецької окружної прокуратури підтримує.
28.01.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив.
31.01.2025 Новоселицької міської ради через систему «Електронний суд» надійшли пояснення по справі, в яких позовні вимоги прокурора підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі.
03.02.2025 Чернівецькою окружною прокуратурою до суду подано відповідь на відзив.
В підготовчому судовому засіданні 04.02.2025 оголошено перерву до 18.02.2025.
17.02.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області подано додаткові пояснення та копії документів, які просить приєднати до матеріалів справи.
18.02.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В підготовчому судовому засіданні 18.02.2025 оголошено перерву до 05.03.2025.
В судовому засіданні 05.03.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про зупинення провадження у справі №926/34/25 до завершення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оголошено перерву 11.03.2025.
Ухвалою суду від 11.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про зупинення провадження у справі №926/34/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 926/678/25 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.03.2025.
Протокольною ухвалою від 18.03.2025 судом продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву до 03.04.2025.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 03.04.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.04.2025.
Ухвалою від 30.04.2025 суд вирішив повернутися до розгляду справи № 926/34/25 у підготовчому судовому засіданні, зупинити провадження у справі № 926/34/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвалою суду від 16.02.2026 поновлено провадження у справі № 926/34/25 та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні на 04.03.2025.
04.03.2026 від ТОВ «ЧОЕК» через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою від 04.03.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.03.2026.
19.03.2026 Чернівецькою окружною прокуратурою через систему «Електронний суд» подано заяву про зменшення позовних вимог, вх. № 1099, в якій просить визнати спірні додаткові угоди № № 4, 5, 6, 7, 9 до Договору недійсними та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на користь Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області кошти в сумі 269 931,68 грн. Заява обґрунтована тим, що у розрахунку позовних вимог допущена арифметична помилка, відтак сума безпідставно збережених коштів становить 269 931,68 грн.
Ухвалою від 19.03.2026 судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, вх. № 1099 від 19.03.2026, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 06.04.2026, запропоновано позивачу 1 в строк до початку наступного підготовчого засідання надати суду дані щодо підтримання чи не підтримання позовних вимог в редакції заяви прокурора про зменшення позовних вимог.
01.04.2026 від Новоселицької міської ради через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких міськрада підтримує подану заяву прокурора щодо зменшення розміру позовних вимог по справі № 926/34/25 та стягнення з відповідача на її користь коштів в сумі 269 931,68 грн.
Протокольною ухвалою від 06.04.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.04.2026.
Суд заслухав вступне слово прокурора, яка зменшені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, стягнути на користь прокуратури витрати зі сплати судового збору, повернути надмірно сплачений судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, пояснення представників позивача, які позовні вимоги прокурора підтримали, пояснення представника відповідача, який проти позову заперечив.
Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
10 лютого 2021 року Новоселицькою міською радою оприлюднено на офіційному порталі публічних закупівель «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів в закупівлі UA-2021-02-10-000226-b електричної енергії з очікуваною вартістю 1 675 000,00 грн в кількості 670 000 кВ/год.
Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-02-10-000226-b від 23.03.2021 переможцем процедури закупівлі електричної енергії визначено ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» з ціновою пропозицією після закінчення аукціону у розмірі 1 319 900,00 грн.
23 березня 2021 року за результатами відкритих торгів між Новоселицькою міською радою (далі - позивач, Споживач) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі - відповідач, Постачальник) укладено договір № 32 про закупівлю електричної енергії (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.2 Договору до його умов застосовуються положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії.
Згідно з пунктом 2.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році Електричну енергію ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, у кількості 670 000 кВт/год, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити електроенергію на умовах цього Договору.
Загальна вартість цього Договору у відповідності до п. 5.1 Договору становить 1 319 900 грн з ПДВ. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Згідно пункту 5.2 Договору спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунок про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.3 Договору).
Пунктом 5.4 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк не більше 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії Споживачем, що надсилаються Споживачу після завершення розрахункового періоду (пункт 5.6 Договору).
Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (пункт 6.2. Договору).
Відповідно до пункту 13.1 Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому Договорі, та в цілому до 31 грудня 2021 року, а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами - до їх повного виконання.
Згідно пункту 13.2 Договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.
Відповідно до пункту 13.7 Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутися до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару, в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення Договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути надати у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.
У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього Договору ( з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна суму, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Пунктом 13.8 Договору передбачено, що зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пункту 2 Додатку №1 до Договору у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Додатком №1 до Договору передбачений порядок змін умов договору про закупівлю, зокрема зміни до Договору про закупівлю можуть вноситися у випадках визначених ст. 41 Закону, та оформлюються в такій самій формі що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору.
Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному порталі публічних закупівель «Prozorro» щодо закупівлі UA-2021-02-10-000226-b від 03.01.2023, договір про закупівлю від 23.03.2021 № 32 виконано, загальна кількість поставленої електричної енергії - 569 097 кВт/год на загальну суму 1 675 000,00 грн, що підтверджується звітом про виконання договору, копіями актів приймання-передавання електричної енергії та платіжними інструкціями.
23.04.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 32 від 23.03.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та пунктом 13.7 Договору, домовилися збільшити ціну за одиницю товару - Код CPV за ДК 021:2025 « 09310000-5 «Електрична енергія», не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились виклали п. 5.3 Договору в наступній редакції: «Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунок про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 2,131729 гривень». Кількість - 619 168,8 кВт/год.
Листом № 5682 від 09.04.2021 ТОВ «ЧОЕК» обґрунтувало необхідність підвищення ціни та укладення додаткової угоди коливанням ціни на ринку у розмірі 12,7 %. На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 428/1 та № 428/3 від 08.04.2021 про середньозважену ціну електричної енергії, згідно офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії станом на 27.03.2021 складала 1345,93 грн Мвт/год (без ПДВ) та станом на 08.04.2021 складала 1516,48 грн Мвт/год (без ПДВ).
01.07.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 32 від 23.03.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та пунктом 13.7 Договору, домовилися збільшити ціну за одиницю товару - Код CPV за ДК 021:2025 « 09310000-5 «Електрична енергія», не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились виклали п. 5.3 Договору в наступній редакції: «Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунок про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 2,295872 гривень». Кількість - 574 901,39 кВт/год.
На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 751/1 від 23.06.2021 про середньозважену ціну електричної енергії, згідно офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна за 08 квітня 2021 року складала 1516,48 грн Мвт/год (без ПДВ), за 21 червня 2021 року складала 1516,48 грн Мвт/год (без ПДВ).
18.08.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору № 32 від 23.03.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та пунктом 13.7 Договору, домовилися збільшити ціну за одиницю товару - Код CPV за ДК 021:2025 « 09310000-5 «Електрична енергія», не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились виклали п. 5.3 Договору в наступній редакції: «Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунок про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 2,525229 гривень». Кількість - 569 963,39 кВт/год.
На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 927/2 та від № 927/1 від 02.08.2021 про середньозважену ціну електричної енергії. згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії за 30 липня 2021 року складала 1727,33 грн Мвт/год (без ПДВ), за 01 серпня 2021 року складала 2119,14 грн Мвт/год (без ПДВ) та за 23 липня 2021 року складала 1541,32 грн Мвт/год (без ПДВ).
20.08.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору № 32 від 23.03.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та пунктом 13.7 Договору, домовилися збільшити ціну за одиницю товару - Код CPV за ДК 021:2025 « 09310000-5 «Електрична енергія», не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились виклали п. 5.3 Договору в наступній редакції: «Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунок про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 2,777499 гривень». Кількість - 546 183,00 кВт/год.
На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 927/2 від 02.08.2021 про середньозважену ціну електричної енергії. Згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії за 30 липня 2021 року складала 1727,33 грн Мвт/год (без ПДВ), за 01 серпня 2021 року складала 2119,14 грн Мвт/год (без ПДВ).
25.08.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору № 32 від 23.03.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та пунктом 13.7 Договору, домовилися збільшити ціну за одиницю товару - Код CPV за ДК 021:2025 « 09310000-5 «Електрична енергія», не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились виклали п. 5.3 Договору в наступній редакції: «Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунок про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 3,054971 гривень». Кількість - 524 149,00 кВт/год.
На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 927/2 від 02.08.2021, № 927/3 від 02.08.2021 про середньозважену ціну електричної енергії. Згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії за 30 липня 2021 року складала 1727,33 грн Мвт/год (без ПДВ), за 01 серпня 2021 року складала 2119,14 грн Мвт/год (без ПДВ), за 02 серпня 2021 року складала 2578,52 грн Мвт/год (без ПДВ).
Згідно пункту 6 додаткових угод № 4 від 20.08.2021 року та № 5 від 25.08.2021 вони набирають чинності та поширюють свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.08.2021.
Таким чином, додатковими угодами №№ 3-5 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії, починаючи з 01.08.2021 з 2,295872 грн до 3,054971 грн, тобто на 33,06 % , при цьому додатковою угодою №4 від 20.08.2021 збільшено ціну до 2,777499 грн (на 20,97%), а додатковою угодою № 5 від 25.08.2021 до 3,054971грн (на 33,06%) від ціни встановленої додатковою угодою №2 від 01.07.2021.
Наслідок укладення додаткових угод № 4 від 20.08.2021 та №5 від 25.08.2021 з порушенням Закону та умов Договору, наступними додатковими угодами збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії більше ніж на 10%.
Так, додатковою угодою № 6 від 24.09.2021 до договору № 32 від 23.03.2021 ціну за 1 кВт/год збільшено до 3,36016 грн (на 33,1 %) у порівнянні з ціною, встановленою додатковою угодою № 3 від 18.08.2021 (2,525229 грн), обсяг закупівлі зменшено до 523738 кВт/год.
На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 927/1 та № 927/3 від 02.08.2021 про середньозважену ціну електричної енергії. Згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії станом на 23.07.2021 складала 1541,32 грн Мвт/год (без ПДВ), станом на 30.07.2021 - 1727,33 грн Мвт/год (без ПДВ), станом на 01.08.2021 - 2119,14 грн Мвт/год (без ПДВ), станом на 02.08.2021 - 2578,52 грн Мвт/год (без ПДВ).
Додатковою угодою № 7 від 22.10.2021 до договору № 32 від 23.03.2021 ціну за 1 кВт/год збільшено до 3,69584 грн (на 46,4 %), обсяг закупівлі зменшено до 512042 кВт/год.
На підтвердження коливання ціни ТОВ «ЧОЕК» надано довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 1235 від 08.10.2021 про середньозважену ціну електричної енергії. Згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії за 8 днів жовтня 2021 складала 2585,21 грн Мвт/год, а за вересень 2021 складала 2230,78 грн Мвт/год.
Додатковою угодою № 8 від 29.12.2021 до договору № 32 від 23.03.2021 сторони продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку року - до 31.03.2022, але в будь-якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично поставлену електроенергію. Постачання електричної енергії здійснюється у строк до 31.03.2022.
14.01.2022 між сторонами укладено додаткову угодою № 9 до договору № 32 від 23.03.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», домовились внести зміни до пункту 5.1. Договору, яким збільшено ціну цього договору на суму 210 863,49 грн на 2022 рік та обсяг постачання електричної енергії за весь період дії Договору до 569097 кВт/год, ціну за 1 кВт/год встановлено в сумі 3,69584 грн.
Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 29.03.2021, 27.04.2021, 21.05.2021, 25.06.2021, 11.07.2021, 31.08.2021, 27.09.2021, 26.10.2021, 24.11.2021, 29.12.2021, 18.01.2022, підписаних сторонами Договору, Постачальником на виконання умов Договору поставлено всього 502 870,00 кВт/год електричної енергії на суму 1 436 787,36 грн.
Споживач оплатив отриману електричну енергію за договором № 32 від 23.03.2021 року в загальній сумі 1 436 787,36 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №№ 335, 337, 338, 341, 342, 343 від 02.04.2021, №№ 537-541 від 30.04.2021, №№ 625- 629, 631 від 24.05.2021, №№ 890, 891, 892, 894, 897, 899, 901, 903, 905, від 29.06.2021, №№ 994-998 від 22.07.2021, №№ 1293, 1297, 1299, 1300, 1302, 1304, 1306, 1308 від 02.09.2021, №№ 1494, 1496, 1497, 1499, 1501, 1503 від 29.09.2021, №№ 1691, 1693, 1694, 1697, 1698, 1699 від 27.10.2021, №№ 1892, 1893, 1896, 1897, 1899, 1898 від 29.11.2021, №№ 2192-2198 від 29.12.2021, №№ 1332, №№ 48-55 від 19.01.2022.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби відповідно до п. 7.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІ квартал 2023 року проведено ревізію бюджету Новоселицької міської територвальної громади та окремих питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 року. За наслідками ревізії складено акт №20-33/13 від 25.09.2023, яким встановлено, що міською радою актів приймання-передачі електричної енергії у період з 23.03.2021 року по 31.12.2021 року спожито 480 190 кВт/год електричної енергії на суму 1 385 625,89 грн.
Згідно платіжних доручень та оборотно-сальдових відомостей міською радою по Договору № 32 оплачено ТОВ «ЧОЕК» за отриману електроенергію у кількості 544 327,0 кВт/год на загальну суму 1 530 725,74 грн. Різницею у сумі 145 126,85 грн маською радою було погашено заборгованіст за електричну енергію, спожиту в лютому 2021 року.
Отже, проведеним розрахунком, з урахуванням фактичного обсягу спожитої електричної енергії, встановлено, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 підвищення ціни за одиницю товару (1 кВт/год електричної енергії) міською радою проведено без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, щляхом укладення додаткових угод №№ 4-7 до Договору № 32, внаслідок чого протягом періоду з 01.08.2021 по 31.12.2021 міською радою недоотримано 106 893,91 кВт/год електричної енергії та зайво сплачено 269 931,63 грн, чим завдано матеріальної шкоди на зазначену суму.
Крім того, ревізією встановлено проведення оплати за електричну енергію до Договору № 32 по завищених цінах. Так, згідно наданих до ревізії документів та даних бухгалтерського обліку, міською радою по Договору № 32 проведено оплату у квітні 2021 згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 2820 від 31.03.2021 за електричну енергію, спожиту у січні 2021 року, у кількості 2093,0 кВт/год на суму 5 711,94 грн за ціною 2,7291 грн за 1 кВт/год, в той час як згідно Договору № 32 ціна була встановлена у розмірі 1,97 грн за 1 кВт/год.
Таким чином, прокурор зазначає, що додаткові угоди № 4 від 20.08.2021 року, № 5 від 25.08.2021 року, № 6 від 24.09.2021 року, № 7 від 22.10.2021 року, № 9 від 14.01.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії № 32 від 23.03.2021 укладені між сторонами за результатами закупівлі за бюджетні кошти з порушенням вимог п. 13.7 Договору № 32 від 23.03.2021 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, а кошти в сумі 271 446,82 грн є такими, що безпідставно одержані, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути до бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Разом із тим, у звязку із арифметичною помилко при здійсненні розрахунку позовних вимог, зокрема, щодо додаткової угоди № 7 від 22.10.2021 у позовній заяві зазначено суму 160 011,135585 грн, однак правильний результат обчислення: 63 965 * 2,525229 = 161 526,272985 грн. Прокурором подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких сума безпідставно збережених коштів становить 269 931,68 грн та розрахована наступним чином: 934930,54 грн - 664998,85532 грн (2,525229грн/ кВт/год*263342 кВт/год) = 269 931,68 грн, де:
934 930,54 грн - сума сплачених коштів на виконання додаткових угод №№4-9 до Договору);
2,525229 грн/кВт/год - ціна за 1 кВт/год визначена додатковою угодою №3 до Договору;
263 342 кВт/год - кількість поставленої електричної енергії з 01.08.2021 по 31.03.2022;
664 998,85532 грн - сума, що мала б бути сплачена міською радою;
269 931,68 грн - сума, яка підлягає поверненню.
Відтак, згідно зменшених позовних вимог Чернівецька окружна прокуратура просить стягнути з відповідача на користь Новоселицької міської ради кошти в сумі 269 931,68 грн.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
А. Щодо визнання недійсними додаткових угод.
Стаття 15 ЦК України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 3 статті 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Згідно з частинами 2, 3 статті 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі».
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Згідно із частиною 4 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 1 цього Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
У частині першій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедурі закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до частини 5 статі 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України «Про оборонні закупівлі», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):
«ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п. 88);
зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);
у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.»
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначено:
«- норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII (п. 150 постанови);
- інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої (п. 151 постанови);
- укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII (п.152 постанови);
- окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників (пункти 153-154 постанови)».
Судом встановлено, що додатковими угодами № 4 від 20.08.2021, № 5 від 25.08.2021, № 6 від 24.09.2021, № 7 від 22.10.2021 та № 9 від 14.01.2022 до Договору № 32 від 23.03.2021 загальну ціну Договору підвищено на 46,4% у порівнянні з ціною, встановленою додатковою угодою № 3 від 18.08.2021, в кількість електроенергії зменшено з 01.08.2021 по 31.12.2021 на 80446,20 кВт за год та за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 на 26447,72 кВт за год.
Підставою для збільшення ціни стали цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 428/1 та № 428/2 від 08.04.2021, № 751/1 від 23.06.2021, № 927/1 та № 927/2, № 927/3 від 02.08.2021, № 1235 від 08.10.2021, проте цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати містять інформацію про ціну електричної енергії станом на конкретно визначені дві дати, однак не містять інформації чи відбувалося коливання цін (та яке саме, якщо таке коливання відбувалося).
Зокрема, ТОВ «ЧОЕК» обґрунтовано необхідність збільшення ціни з посиланням на довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 927/1 та № 927/2 від 02.08.2021 про середньозважену ціну електричної енергії. Згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» середньозважена ціна електричної енергії за 30 липня 2021 року складала 1727,33 грн Мвт/год (без ПДВ), за 01 серпня 2021 року складала 2119,14 грн Мвт/год (без ПДВ) та за 23 липня 2021 року складала 1541,32 грн Мвт/год (без ПДВ).
Проте, середньозважена ціна електричної енергії згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» «на добу наперед» за липень 2021 року становила 1444,05 грн Мвт/год та станом на 07.08.2021 - 1710,62 грн Мвт/год.
Додатковими угодами №№ 3-5 збільшено ціну за 1 кВт за год електричної енергії починаючи з 01.08.2021 з 2,295872 грн до 3,054971 грн, або на 33,06%, при цьому додатковою угодою № 4 від 20.08.2021 збільшено ціну до 2,77499 грн (на 20,97%), а додатковою угодою № 5 від 25.08.2021 до 3,054971 грн (на 33,06%) від ціни, встановленої додатковою угодою № 1 від 01.07.2021.
Таким чином, суд приходить висновку, що при укладенні до договору про постачання електричної енергії № 32 від 23.03.2021 року порушено вимоги, п. 13.7 Договору, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме перевищено встановлений законодавством максимальний ліміт у 10% у підвищенні ціни на електроенергію як товар у договорі, за відсутності належного обґрунтування коливання ціни у відповідний період, відтак вони підлягають визнанню недійсними.
Внаслідок укладення додаткових угод № 4 від 20.08.2021 та № 5 від 25.08.2021 з порушенням, наступними додатковими угодами № 6 від 24.09.2021, № 7 від 22.10.2021 та № 9 від 14.01.2022 збільшено ціну за 1 кВт за год електричної енергії більше ніж на 10%, чим також порушено Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно вищевказаних угод ціну на електроенергію збільшено на 46,4% у порівнянні із ціною встановленою додатковою угодою № 3 від 18.08.2021, вони також підлягають визнанню недійсними, так як були укладена всупереч вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по наступній угоді буде фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у порівнянні із ціною товару, передбаченою Договором.
Водночас, для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правові висновки постанов Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).
Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Водночас, коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Разом з цим, Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено конкретної форми/вигляду інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що при укладенні додаткових угод
№ 4 від 20.08.2021 року, № 5 від 25.08.2021 року, № 6 від 24.09.2021 року, № 7 від 22.10.2021 року, № 9 від 14.01.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії № 32 від 23.03.2021 порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.7 Договору, а саме перевищено встановлений законодавством максимальний ліміт у 10% у підвищенні ціни на електроенергію як товар у договорі, за відсутності належного обґрунтування коливання ціни у відповідний період.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Б. Щодо стягнення коштів у сумі 269 931,68 грн.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України. Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови). Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати. У постанові від 26.09.2019 у справі № 520/4210/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 виснував, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У постанові від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок, згідно з яким, в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Таким чином, у разі задоволення судом першочергової вимоги щодо визнання оспорюваних додаткових угод недійсними, вбачаються всі підстави для задоволення похідної вимоги щодо стягнення незаконно отриманих відповідачем коштів, що дозволить поновити порушені права позивачів як розпорядників коштів.
За спірними додатковими угодами не було набуто додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено Договором № 32 від 23.03.2021, тому у ТОВ «ЧОЕК» не виникає права на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки воно не передавало додаткових кіловат електричної енергії порівняно з умовами договору, а навпаки загальний обсяг отриманої електричної енергії було зменшено із збільшенням вартості за одиницю товару і тому не підлягає застосуванню двостороння реституція. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 927/68/23.
З урахуванням викладеного, твердження відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції не відповідає характеру спірних правовідносин та положенням чинного законодавства. Оскільки позовна вимога про стягнення грошових коштів є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод, правовою підставою для повернення спірних коштів виступає саме відсутність законної підстави для їх набуття, що прямо регулюється статтею 1212 ЦК України.
Таким чином, враховуючи визнання недійсними додаткових угод № 4 від 20.08.2021, № 5 від 25.08.2021, № 6 від 24.09.2021, № 7 від 22.10.2021, № 9 від 14.01.2022 до договору про закупівлю електричної енергії № 32 від 23.03.2021 грошові кошти в сумі 269 931,68 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОЕК», підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 269 931,68 грн підлягають задоволенню.
V. Наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру»:
- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);
- прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 2 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до частин 4, 5 цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 27.07.2021 № 922/2030/20.
На виконання зазначених вимог керівником Чернівецької окружної прокуратури пред'являється позовна заява в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у даних правовідносинах, а саме Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Чернівецькою окружною прокуратурою листом від 27.02.2024 № 52/5-157 вих-24 повідомлено Новоселицьку міську раду про указані вище порушення та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру на їх усунення.
На вказаний лист отримано відповіді від 05.03.2024 № 292 та від 21.06.2024 № 806, в яких Новоселицька міська рада повідомила, що суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та повернення зайво сплачених коштів звертатись не буде у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Суд вважає, що такі дії позивача-1 свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Новоселицька міська рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, яка є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року по справі № 903/129/18 сформувала правову позицію, відповідно до якої сам факт не звернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (п. 6.43).
Суд врахував, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Враховуючи вищевикладене, є правомірним та обґрунтованим звернення прокурора в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради до суду з позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Прокурор пред'являє позов також в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону).
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону).
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно вимог статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Отже, з урахуванням указаних вище законодавчих норм (ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»), згадані органи є ключовими суб'єктами, які наділені повноваженнями на виявлення порушень у сфері публічних закупівель.
Відповідно до приписів п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно підпункту 9 пункту 4 Положення, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Підпунктом 20 пункту 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба дл виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Згідно пунктом 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях.
Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби території Львівської, Волинської, Закарпатської Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби т його заступників.
При цьому, згідно з п. 7 цього ж Положення, Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до пунктів 8 та 10 статті 10 цього ж Закону, органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень закону та з питань збереження і використання активів.
21.06.2024 року Чернівецькою окружною прокуратурою до Західного офісу Держаудитслужби направлено лист, в якому повідомлено про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з метою з'ясування питання щодо вжиття заходів щодо визнання недійсними Додаткових угод щодо зміни ціни до Договору № 32 від 23.03.2021. З інформації Західного офісу Держаудитслужби від 03.07.2024 встановлено, що вони підтримують заявлення органом прокуратури позову.
Незважаючи на наявність повноважень щодо захисту інтересів держави, а також, враховуючи, що прокуратура повідомила про виявлені порушення, Західним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави, не вчинено, з часу укладення оспорюваних угод не було вжито належних заходів до усунення зазначених порушень та звернення з позовом до суду, інші заходи для повернення безпідставно одержаних відповідачем коштів також не вживалися.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 також підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.
Таким чином, Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Чернівецької області.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для звернення Чернівецької окружної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської Служби України до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважені органи не здійснюють належним чином свої повноваження.
VІ. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 4 від 20.08.2021 року, № 5 від 25.08.2021 року, № 6 від 24.09.2021 року, № 7 від 22.10.2021 року, № 9 від 14.01.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії № 32 від 23.03.2021 укладені з перевищенням ціни за 1 кВт електричної енергії більше ніж на 10% у порівнянні із ціною за 1 кВт електричної енергії, визначеною договором та додатковими угодами № 1, № 2 та № 3, за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певний період дії договору, починаючи з моменту його укладення, а, отже, суперечать вимогам п. 13.7 Договору, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відтак наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Як наслідок кошти, які отримані на підставі цих угод, отримані безпідставно та підлягають поверненню. Відтак позовні вимоги Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської Служби України підлягають задоволенню.
VІІ. Розподіл судових витрат.
Чернівецькою обласною прокуратурою за подання позову сплачений судовий збір в сумі 19 211,70 грн згідно платіжної інструкції № 2180 від 16.12.2024.
Під час розгляду справи прокурор просила повернути частину судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи зменшення прокуратурою розміру позовних вимог суд вирішив повернути з Державного бюджету України Чернівецькій обласній прокуратурі 22,72 грн судового збору.
У решті судовий збір в сумі 19 118,98 грн у відповідності до статті 129 ГПК України сплачений прокуратурою покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 20.08.2021 року, № 5 від 25.08.2021 року, № 6 від 24.09.2021 року, № 7 від 22.10.2021 року, № 9 від 14.01.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії № 32 від 23.03.2021, укладені між Новоселицькою міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (60300, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Новоселиця, вул. Каштанова, 7, код ЄДРПОУ 04062050) кошти у сумі 269 931,68 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, 21 А, код ЄДРПОУ 02910120, р/р - UA378201720343110001000004946; банк - ДКСУ м Київ) 19 118,98 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Повернути з Державного бюджету України Чернівецькій обласній прокуратурі (58001, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, 21 А, код ЄДРПОУ 02910120, р/р у форматі IBAN - UA378201720343110001000004946; банк - ДКСУ м Київ, МФО - 820172) судовий збір 22,72 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 2180 від 16.12.2024.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 08 травня 2026 року.
Суддя І.В. Марущак