29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"05" травня 2026 р. Справа № 924/13/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Ковальчук А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Волочиської міської ради м. Волочиськ
до:
1. Лонковецького психоневрологічного інтернату с. Лонки Хмельницького району Хмельницької області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" с. Великі Зозулиці Хмельницького району Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром"):
- Хмельницької обласної ради м. Хмельницький
- Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький
про:
- визнання недійсним договору від 20.01.2025р., укладеного між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром";
- зобов'язання звільнити займану на підставі договору від 20.01.2025р. земельну ділянку з кадастровим номером 6820989400:04:021:0020;
- зобов'язання звільнити займану на підставі договору від 20.01.2025р. земельну ділянку з кадастровим номером 6820989400:04:021:0021
Представники сторін:
Від прокуратури: Самбір О.І. на підставі службового посвідчення №083322 від 03.11.2025р.;
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача 1: не з'явився;
Від відповідача 2: Лозюк С.Ф. на підставі довіреності від 02.01.2026р.;
Від третіх осіб: не з'явився.
З оголошенням перерви в судовому засіданні 06.04.2026р. та 27.04.2026р.
05.05.2026р. в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
05.01.2026р. до Господарського суду Хмельницької області поштовою кореспонденцією надійшла позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Волочиської міської ради м. Волочиськ до Лонковецького психоневрологічного інтернату с. Лонки Хмельницького району Хмельницької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" с. Великі Зозулиці Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним договору від 20.01.2025р., укладеного між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром", про зобов'язання звільнити займану на підставі договору від 20.01.2025р. земельну ділянку з кадастровим номером 6820989400:04:021:0020, про зобов'язання звільнити займану на підставі договору від 20.01.2025р. земельну ділянку з кадастровим номером 6820989400:04:021:0021.
В обґрунтування поданого позову прокурор зазначає, що земельні ділянки з кадастровим номером 6820989400:04:021:0020 площею 4,9865 га та з кадастровим номером 6820989400:04:021:0021 площею 23,1013 га, які розташовані за межами населеного пункту с. Лонки Хмельницького району Хмельницької області, надані Лонковецькому психоневрологічному інтернату на праві постійного користування, зокрема для ведення підсобного сільського господарства, на підставі рішення сесії Волочиської міської ради №70-25/2023 від 17.02.2023р.
Водночас, прокурор зазначає, що за результатами вивчення додержання вимог законодавства при використанні Лонковецьким психоневрологічним інтернатом означених вище земельних ділянок встановлено, що 20.01.2025р. між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (Підрядник) укладено договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції). Водночас, прокурор зауважує, що вказаний договір не є договором підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції), а є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", так як укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026р., позовну заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.
Ухвалою суду від 08.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/13/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10:30год. 28.01.2026р.
19.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№05-22/493/26), із запереченнями. У відзиві представник відповідача 2, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, а також практику Верховного Суду, зазначає, що у даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, що, на думку представника відповідача 2, свідчить про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, а відтак вказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Крім цього, представник відповідача 2 зазначає, що прокурором не наведено, не доведено та не обґрунтовано які саме права держави відновляться у разі задоволення заявлених ним позовних вимог.
Також у відзиві представник відповідача 2 зазначає, що відносини, які виникли між сторонами на підставі договору підряду від 20.01.2025р., не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, оскільки оспорюваний договір не містить умов щодо передачі відповідачеві земельної ділянки за плату, не наділяє його правом користувача, а також не передбачає обов'язків останнього з її використання. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що у позові слід відмовити у повному обсязі.
26.01.2026р. до суду поштовою кореспонденцією від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/735/26), у якій прокурор зазначає, що твердження представника відповідача щодо відсутності повноважень на звернення прокурора до суду із позовною заявою та підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є хибним, оскільки відповідно до умов оспорюваного договору Лонковецький психоневрологічний інтернат не здійснює будь-якого контролю за використанням земельних ділянок, що може призвести до безгосподарського їх використання, зниження родючості та погіршення її властивостей, що створює загрозу порушення інтересів держави. Крім цього, не проведення земельних торгів позбавило Державний бюджет України гарантованого доходу у вигляді реєстраційних та гарантійних внесків, визначення на конкурентних засадах найбільш високого розміру орендної плати, а відтак у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Водночас, прокурор, посилаючись на приписи ст. 93 ЗК України, зазначає, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Волочиська міська рада, оскільки земельні ділянки перебувають у комунальній власності Волочиської міської ради, позаяк, враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, оспорюваний договір від 20.01.2025р. є чинним, порушення вимог земельного законодавства продовжують мати місце, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Також у відповіді на відзив прокурор, посилаючись на приписи ст. 95 ЗК України, зауважує, що Лонковецький психоневрологічний інтернат як постійний користувач земельними ділянками не мав повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками, у тому числі на вчинення правочинів про передачу права користування іншим суб'єктам господарювання, так як вказані повноваження не передбачені ані земельним законодавством, ані статутом інтернату.
28.01.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву у справі №924/13/26 до 10:00год. 19.02.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 19.02.2026р., у зв'язку з некоректною роботою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС та неможливістю здійснення технічної фіксації судового засідання, підготовче засідання у справі №924/13/26 призначено на 10:30год. 25.02.2026р.
24.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№05-08/631/26) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, зокрема заявник просить залучити Хмельницьку обласну раду та Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 25.02.2026р., окрім іншого, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: Хмельницьку обласну раду та Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №924/13/26 до 11:00год. 03.03.2026р.
03.03.2026р. в підготовчому засіданні судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00год. 06.04.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
17.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від третьої особи - Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації надійшло клопотання (вх.№05-22/2398/26) про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
06.04.2026р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 27.04.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
27.04.2026р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:20год. 05.05.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні 05.05.2026р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 05.05.2026р. проти позову заперечував, просив суд відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача, відповідача 1 та третіх осіб в судове засідання 05.05.2026р. не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомленні шляхом направлення ухвали суду про оголошення перерви від 27.04.2026р. до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів (дата доставки - 27.04.2026р.).
Відповідач 1 відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач 1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Рішенням Волочиської міської ради №70-25/2023 від 17.02.2023р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення підсобного сільського господарства за межами населеного пункту с. Донки Хмельницького району Лонковецькому психоневрологічному інтернату", з-поміж іншого, затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення з "землі запасу" (код 16.00) на "для ведення підсобного сільського господарства" (код 01.04) за межами населеного пункту с. Лонки Хмельницького району Лонковецькому психоневрологічному інтернату: площею 4,9365 га за кадастровим номером 6820989400:04:021:0020; площею 23,1013 га за кадастровим номером 6820989400:04:021:0021, а також надано означені земельні ділянки Лонковецькому психоневрологічному диспансеру у постійне користування.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №458795174 від 29.12.2025р. земельна ділянка з кадастровим номером 6820989400:04:021:0020, площею 4,9865 га, власником якої є Волочиська міська рада (документи, подані для державної реєстрації: Акт приймання-передачі земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 28.09.2018р., видавник: Начальник Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області В. Василенко та Голова Волочиської міської ради К. Черниченко; наказ, серія та номер: №22-6549-СГ, виданий 26.09.2018р., видавник: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації - 17.10.2018р.), належить на праві постійного користування Лонковецькому психоневрологічному інтернату. Дата державної реєстрацій: 15.03.2024р. Номер запису про інше речове право: 54222388. Документи, подані для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування щодо об'єкта речового права, серія та державної реєстрації: номер: 70-25/2023, виданий 17.02.2023р., видавник: Волочиська міська рада. Опис об'єкта іншого речового права: в постійне користування передається земельна ділянка загальною площею 4,9865 га.
Також згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №458795407 від 29.12.2025р. земельна ділянка з кадастровим номером 6820989400:04:021:0021, площею 23,1013 га, власником якої є Волочиська міська рада (документи, подані для державної реєстрації: Акт приймання-передачі земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 28.09.2018р., видавник: Начальник Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області В. Василенко та Голова Волочиської міської ради К. Черниченко; наказ, серія та номер: №22-6549-СГ, виданий 26.09.2018р., видавник: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації - 17.10.2018р.), належить на праві постійного користування Лонковецькому психоневрологічному інтернату. Дата державної реєстрацій: 15.03.2024р. Номер запису про інше речове право: 54222980. Документи, подані для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування щодо об'єкта речового права, серія та державної реєстрації: номер: 70-25/2023, виданий 17.02.2023р., видавник: Волочиська міська рада. Опис об'єкта іншого речового права: в постійне користування передається земельна ділянка загальною площею 23,1013 га.
Відповідно до Статуту Лонковецького психоневрологічного інтернату (у новій редакції), затвердженого розпорядженням заступника голови Хмельницької обласної ради від 20.07.2023р., засновником Інтернату є Хмельницька обласна рада (п. 1.2 Статуту).
Лонковецький психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психологічними порушеннями, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в Інтернаті (п. 1.4 Статуту).
Згідно з п. 1.5 Статуту Інтернат перебуває у комунальній власності, є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області. При виконанні основних завдань підзвітний і підконтрольний Органу управління майном, а в межах галузевих повноважень - Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (п. п. 1.4, 1.5. Статуту).
У пункті 9.1 Статуту визначено, що Інтернат очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до рішення Органу управління майном відповідно до Порядку призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій - об'єктів спільної власності, територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Водночас, відповідно до п. 9.3 Статуту унормовано, що директор самостійно вирішує питання господарської та фінансової діяльності Інтернату, за винятком тих питань, що віднесені цим Статутом до компетенції Органу управління майном, або потребують відповідного узгодження.
У пункті 9.4 Статуту виокремлені повноваження директора Інтернату.
Згідно із п. 11.2 Статуту майно Інтернату перебуває у комунальній власності і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області та закріплюється за Інтернатом на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Інтернат володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном, з обмеженням, визначеним у цьому Статуті, правомочності розпорядження майном за згодою Органу управління майном.
Пунктом 11.4 Статуту визначено, що Інтернат у відповідності до чинного законодавства України за погодженням з Органом управління майном має право відчужувати, передавати закріплене за ним. майно юридичним та фізичним особам, обмінювати, здавати його в оренду, надавати в тимчасове користування або в позичку, а також списувати його з балансу. Відчуження основних засобів здійснюється у порядку, що встановлений чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження майна кошти спрямовуються у порядку, визначеному чинним законодавством України та Органом управління майном.
Пунктом 11.5 Статуту визначено, що Інтернат відповідно до чинного законодавства здійснює користування землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.
20.01.2025р. між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (Підрядник) відповідно до ст. ст. 837-864 ЦК України, укладено договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції), згідно з п. 1.1 якого Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарської продукції за завданням Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.
Види, обсяги та строк передачі Замовнику сільськогосподарської продукції погоджуються Сторонами у Завданні, яке є невід'ємною частиною цього договору.
Виходячи з особливостей і технологій виконання сільськогосподарських робіт (удобрення протруєння насіння, сівба, дискування та інші), Замовник зобов'язується видати Підряднику завдання на виконання робіт не пізніше 1 травня року виконання робіт. З метою визначення способу розрахунків за виконані роботи в майбутньому, Сторони можуть визначити в Заданні фіксовану ціну сільськогосподарської продукції, яка має бути вирощена Підрядником в рамках цього договору (п. 1.2 договору).
У пункті 1.3 договору визначено, що ризик випадкової втрати або псування П(С) БО "Біологічні активи", затвердженні наказом - Міністерства фінансів України, від 18 листопада 2005 року №790 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи" до передачі результатів робіт (сільськогосподарської продукції) Замовнику несе Підрядник.
Замовник визнає та погоджується з тим, що право власності на сільськогосподарську продукцію (врожай), в тому числі на біологічні активи (в розумінні П(С) БО "Біологічні активи", затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року №790 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи" до передачі результатів робіт (сільськогосподарської продукції) Замовнику, належить Підряднику.
Матеріально-технічне та фінансове забезпечення робіт з вирощування сільськогосподарської продукції покладається на Підрядника, з урахуванням застережень, викладених в 2.1 цього договору (п. 1.4 договору).
Замовник надає Підряднику наступний перелік робіт (визначає земельні ділянки для виконання робіт) на земельній ділянці, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Лонки, Хмельницького району (п. 1.5 договору).
У пункті 2.1 договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботу, визначену цим договором, своїми засобами, з використанням власної або залученої сільськогосподарської техніки, придатної для виконання такого виду робіт, якщо інше не визначено домовленістю Сторін. Водночас, Замовник зобов'язується надати Підряднику товарно-матеріальні цінності (посівний матеріал, добрива, дизельне пальне тощо) необхідні для виконання цього договору.
Розділом 4 договору врегульовано ціну робіт та порядок оплати робіт, зокрема відповідно до п. 4.1 договору сторони домовилися, що ціна роботи за дим договором визначається у завданні, погодженому Сторонами на відповідний календарний рік.
Ціна роботи з виконання відповідного Завдання Замовника включає в себе всі витрати Підрядника, з вирощування сільськогосподарської продукції та плату за виконані роботи (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору Замовник зобов'язується сплатити Підрядникові ціну робіт, визначену у відповідному Завданні, протягом 5 (п'яти) календарних днів після отримання ним повідомлення Підрядника про готовність до передання Замовнику виконаних робіт (сільськогосподарської продукції). Вказаний в цьому пункті строк виконання грошового зобов'язання поширюються і на сплату Замовником Підряднику сум, визначених згідно п. 4.6 цього договору.
Підрядник зобов'язується передати Замовнику вирощену за цим договором сільськогосподарську продукцію протягом 5 (п'яти) календарних днів після повної оплати Замовником ціни роботи та виплати Підряднику сум, визначених в п. 4.6 цього договору (п. 4.4 договору).
У разі несплати Замовником обумовлених п. 4.3 сум, Підрядник має право використати результати робіт (сільськогосподарську продукцію або врожай) на власний розсуд. В цьому випадку Підрядник зобов'язується у строк до 31 грудня відповідного поточного року перерахувати Замовнику різницю між заборгованістю Замовника перед Підрядником і вартістю продукції, що визначена у Завданні на відповідний календарний рік (п. 4.5 договору).
Відповідно до п. 4.6 договору Замовник погоджується з тим, що у разі, якщо він не сплатив обумовленої договором ціни роботи або будь-якої іншої суми, належної Підрядникові у зв'язку з виконанням цього договору, а також будь-яких сум, які підлягають сплаті Замовником Підряднику за іншими договорами (купівлі-продажу, поставки, фінансової допомоги, відступлення права вимоги тощо). Підрядник має право притримати до повернення та обмежити доступ Замовника до земельних ділянок, визначених в п.1.5 договору, до моменту повного розрахунку.
Відсутність оплати ціни роботи Підрядника, а також будь-яких сум, що підлягають сплаті Замовником на користь Підрядника за іншими договорами (купівлі-продажу, поставки, фінансової допомоги, відступлення права вимоги, тощо) на дату збору врожаю є достатньою підставою для збирання Підрядником сільськогосподарської продукції за цим договором відповідно до технології і строків вирощування сільськогосподарських культур. В цьому випадку Підрядник має право вирахувати належні йому суми (з врахуванням виплат пов'язаних із збиранням врожаю) з вартості зібраного і проданого врожаю.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2027р. (п. 5.1 договору).
Договір містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.
Додатком до вказаного договору є Завдання на виконання робіт з вирощування товарної сільськогосподарської продукції у 2025 році, згідно з яким Лонковецький психоневрологічний інтернат (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (Підрядник) домовились, що Замовник видає Підряднику, а Підрядник приймає завдання на виконання сільськогосподарських робіт з вирощування у 2025 році сільськогосподарської продукції: вид продукції - ріпак; кількість - 56,0 тонн; ціна за тонну (грн), без ПДВ - 16700,00грн; вартість (грн, без ПДВ ) - 935200,00грн. Строки передачі продукції замовнику протягом 5 (п'яти) календарних днів після повної оплати Замовником ціни роботи та виплати Підряднику сум, визначених в п. 4.6 цього договору.
У пункті 2 Додатку до договору зазначено, що сторони погодили граничні допустимі відхилення у кількості сільськогосподарської продукції (результат робіт) +/- 5%.
Замовник та Підрядник домовилися, що вартість роботи Підрядника за цим Завданням складає 780000,00грн з ПДВ. Допустимі відхилення від вказаної суми +/-10% (п. 3 Додатку).
08.07.2025р. Волочиською окружною прокуратурою надіслано листа №51-2642вих-25 на адресу Лонковецького психоневрологічного інтернату, у якому повідомлено, що прокуратурою вивчається питання щодо законності використання земельних ділянок комунальної форми власності наданих на праві постійного користування установам з надання психіатричної допомоги та будинків-інтернатів, зокрема проведеним вивченням встановлено, що на підставі права постійного користування Лонковецький психоневрологічний інтернат використовує земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820989400:04:021:0020, площею 4,9865 га та 6820989400:04:021:0021, площею 23,1013 га. Враховуючи викладене, прокурор просить відповідача 1 надати інформацію щодо наявності матеріальних та людських ресурсів, на обробіток такої площі земель; обсягів зібраної, та оприбуткованої сільськогосподарської продукції на відповідних площах, долучивши копії підтверджуючих документів; наявності укладених правочинів з іншими суб'єктами господарювання щодо обробітку вказаних земельних ділянок, долучивши копії відповідних договорів, угод, тощо; наявності можливих фактів самовільного обробітку цих земель (без укладення будь-яких правочинів). У листі прокурор зазначає, що вказана інформація необхідна для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Листом з додатками №60 від 21.07.2025р. Лонковецький психоневрологічний інтернат повідомив Волочиську окружну прокуратуру про те, що протягом 2024 року Інтернат здійснював обробіток земельної ділянки самостійно, зокрема вирощували ярий ячмінь власними силами, який реалізували для господарських потреб інтернату. Водночас, 20.01.2025р. між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та ТОВ "Партнер Агропром" було схвалено договір підряду на вирощування товарної сільськогосподарської продукції на вказаних земельних ділянках. У листі зазначено, що наразі договірні відносини тривають, здійснено посів ріпаку щодо якого здійснюється комплекс заходів по його вирощуванню та збиранню врожаю.
20.11.2025р. Волочиською окружною прокуратурою надіслано листа №51-4649вих-25 адресованого Волочиській міській раді, що за результатами вивчення прокуратурою стану дотримання вимог законодавства при використанні земельних ділянок комунальних закладів, встановлено, що 20.01.2025р. між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та ТОВ "Партнер Агропром" укладено договір підряду на вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Зокрема, вивченням договору встановлено, що вказаний договір укладено як договір підряду, з метою приховування цивільно-правових відносин пов'язаних із орендою земельних ділянок. З огляду на зазначене, прокурор просить позивача надати інформацію щодо погодження Волочиською міською радою укладення вищевказаного договору підряду на вирощування товарної сільськогосподарської продукції, а також зазначити чи будуть вживатись в подальшому заходи, у тому числі шляхом звернення до суду, щодо визнання недійсним укладеного договору та звільнення земельних ділянок. У листі прокурор зазначає, що вказана інформація необхідна для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
24.11.2025р. Волочиська міська рада листом №3689/04-12/10в повідомила Волочиську окружну прокуратуру про те, що до Волочиської міської ради не надходило жодних звернень від Лонковецького психоневрологічного інтернату щодо надання згоди на укладення договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції, і відповідно, таке погодження позивачем не надавалося у будь-якій формі. Додатково у листі зазначено, що заходи, спрямовані на визнання такого договору підряду недійсним, вживатися не будуть.
25.11.2025р. Волочиською окружною прокуратурою надіслано листа №51-4686вих-25 на адресу Лонковецького психоневрологічного інтернату, у якому повідомлено, що прокуратурою проводиться вивчення законності використання земель комунальних закладів, за результатами якого встановлено, що 20.01.2025р. між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та ТОВ "Партнер Агропром" укладено договір підряду на вирощування товарної сільськогосподарської продукції. З урахуванням викладеного, прокурор просить надати до окружної прокуратури: інформацію щодо обсягів зібраної та оприбуткованої сільськогосподарської продукції на відповідних площах земельних ділянок за 2025 рік; інформацію щодо здійснення розрахунків за вищевказаним договором підряду та за іншими договорами (купівлі-продажу, поставки, фінансової допомоги, відступлення права вимоги, тощо), які укладені з ТОВ "Партнер Агропром" або іншими суб'єктами господарювання та пов'язанні з виконанням умов договору підряду від 20.01.2025р., а також до інформації долучити належним чином завірені копії бухгалтерських документів (актів виконання робіт, актів прийому - передачі, виписок з рахунків, тощо). У вказаному листі прокурор зазначає, що вказана інформація необхідна для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
У відповідь, листом з додатком №86 від 26.11.2025р. Лонковецький психоневрологічний інтернат повідомив, що в 2025 році на вирощування ріпаку понесенні затрати на суму 759143,56грн та отримано продукції 56,8 тон на суму 949143,34грн, дохід від вирощування ріпаку становить 189999,78грн, а кошти в сумі 190000,00грн перераховані ТОВ "Партнер Агропром" на дохідний рахунок інтернату. Крім цього, до означеного листа долучено копії бухгалтерських документів Лонковецького психоневрологічного інтернату.
Зокрема, відповідно до долучених відповідачем 1 копій бухгалтерських документів, ТОВ "Партнер Агропром" (підрядник) на виконання умов договору від 20.01.2025р. упродовж 2025 року було надано Лонковецькому психоневрологічному інтернату (замовник) послуги, зокрема такі як боронування, внесення міндобрив, посів ріпаку, внесення ЗЗР, дискування, обмолот ріпаку, перевезення на загальну суму 759143,56грн, що підтверджується актами виконаних робіт: №2623 від 05.05.2025р. на суму 445209,40грн, з ПДВ; №2683 від 05.05.2025р. на суму 96110,96грн, з ПДВ; №4022 від 30.06.2025р. на суму 20735,95грн, з ПДВ; №4023 від 30.06.2025р. на суму 96053,96грн, з ПДВ; №4828 від 31.07.2025р. на суму 2004,78грн, з ПДВ; №4829 від 31.07.2025р. на суму 9286,61грн, з ПДВ; №4915 від 11.08.2025р. на суму 15933,10грн, з ПДВ; №4916 від 11.08.2025р. на суму 73808,80грн, з ПДВ.
Також на підтвердження наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" Лонковецькому психоневрологічному інтернату послуг на вказану суму відповідачем 1 долучено Зведену вартість затрат по обробітку земельних ділянок площею 23,101 га та площею 4,987 га на 2025 рік, у якій, окрім іншого, зазначено, що дохід становить 189999,78грн.
Окрім зазначеного, відповідно до видаткової накладної №1 від 11.08.2025р., долученої відповідачем 1 до вище вказаного листа, Лонковецький психоневрологічний інтернат (постачальник) на підставі договору б/н від 20.01.2025р. поставив ТОВ "Партнер Агропром" (покупець) ріпак з поля у кількості 56,800 т на загальну суму 949143,34грн, з ПДВ.
У свою чергу, ТОВ "Партнер Агропром" сплачено на рахунок Лонковецького психоневрологічного інтернату кошти у сумі 190000,00рн (призначення платежу: за ріпак згідно видаткової накладної №1 від 11.08.2025р., без ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією №21713 від 10.10.2025р. та Випискою з рахунка за 10.10.2025р., виданою Державною казначейською службою України.
Листом №51-5112вих-25 від 26.12.2025р. Волочиська окружна прокуратура повідомила Волочиську міську раду про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, шляхом звернення до суду із позовом в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Волочиської міської ради до Лонковецького психоневрологічного інтернату, ТОВ "Партнер Агропром" про визнання недійсним укладеного договору та звільнення земельних ділянок.
Також матеріали справи містять: Витяг №НВ-9979982291662025 (станом на 17.10.2025р.) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6820989400:04:021:0020 становить 1188943,14грн; Витяг №НВ-9982291892025 (станом на 17.10.2025р.) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6820989400:04:021:0021 становить 241425,43грн.
У матеріалах також наявні: Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Лонковецького психоневрологічного інтернату, ТОВ "Партнер Агропром" та Волочиської міської ради.
Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, прокурор в обґрунтування поданого позову зазначив, що порушення інтересів держави у даному випадку полягало у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі земельних ділянок в користування, оскільки спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6820989400:04:021:0020 площею 4,9865 га та 6820989400:04:021:0021 площею 23,1013 га, які є комунальної власністю та мають виключно важливе та пріоритетне значення, були передані не уповноваженим суб'єктом - Лонковецьким психоневрологічним інтернатом в користування ТОВ "Партнер Агропром", що у свою чергу, створило загрозу порушення інтересів держави. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, зокрема щодо дотримання вимог чинного земельного законодавства України під час передачі землекористувачами земельних ділянок комунальної власності в користування.
Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р.).
Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).
У свою чергу, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису (ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України).
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 6820989400:04:021:0020 та 6820989400:04:021:0021 перебувають у комунальній власності, зокрема власником означених земельних ділянок є Волочиська міська рада, тобто правомочності щодо означених земельних ділянок здійснює Волочиська міська територіальна громада в особі Волочиської міської ради.
Отже, з огляду на вищезазначене Волочиська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, оскільки земельні ділянки перебувають у комунальній власності Волочиської міської ради, відтак прокурор правомірно визначив її позивачем у справі.
Крім того, судом враховується, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, від 25.02.2021р. у справі №912/9/20, від 19.08.2020р. у справі №923/449/18).
Суд зважає на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З матеріалів справи вбачається, що Волочиська окружна прокуратура листом №51-4649вих-25 від 20.11.2025р. інформувала Волочиську міську раду про порушення виявлені під час укладання спірного договору підряду від 20.01.2025р., а також у вказаному листі прокуратура з'ясовувала чи будуть вживатися Волочиською міською радою заходи, у тому числі шляхом звернення до суду, щодо визнання недійсним укладеного договору та звільнення земельних ділянок.
У відповідь, листом №3689/04-12/10в від 24.11.2025р. Волочиська міська рада повідомила прокуратуру, що заходи, спрямовані на визнання спірного договору підряду недійсним, вживатися не будуть.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджувані порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.
Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, зважаючи на характер наданої позивачем відповіді на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред'явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18.
При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано лист №51-5112вих-25 від 26.12.2025р., адресований позивачу, про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, шляхом звернення до суду із позовом в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Волочиської міської ради до Лонковецького психоневрологічного інтернату, ТОВ "Партнер Агропром" про визнання недійсним укладеного договору та звільнення земельних ділянок.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Волочиської міської ради.
На підставі наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про залишення позову без розгляду.
Щодо суті спору.
За змістом статті 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.
Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.
Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину.
Також відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.
Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.
Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
З наведеного вбачається, що недійсність правочину може наступати лише у разі певних порушень закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення, тобто нікчемні, та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов. Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Оспорюваними є правочини, які Цивільний кодекс України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.
При цьому частина перша статті 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.
Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №916/1171/18, від 14.11.2018р. у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018р. у справі №904/8978/17, від 04.03.2019р. у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019р. у справі №9017/317/19, від 09.07.2019р. у справі № 903/849/17.
Як убачається з матеріалів справи, 20.01.2025р. між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (Підрядник) відповідно до ст. ст. 837-864 ЦК України, укладено договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції), згідно з п. 1.1 якого Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарської продукції за завданням Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.
Види, обсяги та строк передачі Замовнику сільськогосподарської продукції погоджуються Сторонами у Завданні, яке є невід'ємною частиною цього договору. Виходячи з особливостей і технологій виконання сільськогосподарських робіт (удобрення протруєння насіння, сівба, дискування та інші), Замовник зобов'язується видати Підряднику завдання на виконання робіт не пізніше 1 травня року виконання робіт. З метою визначення способу розрахунків за виконані роботи в майбутньому, Сторони можуть визначити в Заданні фіксовану ціну сільськогосподарської продукції, яка має бути вирощена Підрядником в рамках цього договору (п. 1.2 договору).
Замовник надає Підряднику наступний перелік робіт (визначає земельні ділянки для виконання робіт) на земельній ділянці, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Лонки Хмельницького району (п. 1.5 договору).
Також сторонами було підписано Додаток до вказаного договору - Завдання на виконання робіт з вирощування товарної сільськогосподарської продукції у 2025 році, згідно з яким Лонковецький психоневрологічний інтернат (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (Підрядник) домовились, що Замовник видає Підряднику, а Підрядник приймає завдання на виконання сільськогосподарських робіт з вирощування у 2025 році наступної сільськогосподарської продукції: вид продукції - ріпак; кількість - 56,0 т; ціна за тонну (грн), без ПДВ - 16700,00грн; вартість (грн, без ПДВ ) - 935200,00грн. Строки передачі продукції замовнику протягом 5 (п'яти) календарних днів після повної оплати Замовником ціни роботи та виплати Підряднику сум, визначених в п. 4.6 цього договору.
У пункті 3 Додатку сторони погодили, що вартість роботи Підрядника за цим Завданням складає 780000,00грн з ПДВ. Допустимі відхилення від вказаної суми +/-10%.
Зокрема, позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що спірний договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р., який укладався як договір підряду, є удаваним, оскільки цей правочин вчинено з метою приховання іншого правочину - договору оренди землі, що фактично спрямований на передачу у користування земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Лонковецького психоневрологічного інтернату, Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" та відповідно отримання плати за це.
Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін.
Верховний Суд послідовно та незмінно у постановах виснував, що, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору, з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов'язків, моменту виникнення зобов'язання тощо.
Суд зазначає, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору; 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Втім, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акту законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові вимоги.
У вирішенні питання правової природи спірного договору суд звертається до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2018р. у справі №924/263/17, від 02.02.2022р. у справі №927/1099/20, від 23.03.2021р. у справі №916/2380/18, від 01.10.2020р. у справі №910/21935/17, від 04.07.2018р. у справі №916/935/17, від 17.01.2019р. у справі №923/241/18, від 19.08.2020р. у справі №915/1302/19 про те, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.
Отже, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з'ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з'ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов'язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права.
У постанові від 23.01.2019р. у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020р. у справі №923/658/19).
Тобто, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховання іншого правочину, суд на підставі положень статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Прокурор наголошує, що укладений між відповідачами договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р. за своїм змістом є прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства. Характер правовідносин між сторонами за умовами оспорюваного договору є прихованою орендою, оскільки внаслідок укладення оспорюваного договору відповідач 2 фактично отримав від відповідача 1 право обробітку спірних земельних ділянок у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, а сума грошових коштів сплачених ТОВ "Партнер Агропром" Лонковецькому психоневрологічного інтернату відповідно до платіжної інструкції від 10.10.2025р. є за своїм змістом винагородою за використання земельних ділянок для вказаної діяльності (орендною платою). Крім цього, на думку прокурора, вказане також підтверджується тим, що Лонковецьким психоневрологічним інтернатом в 2025 році не сплачено жодних коштів за виконані ТОВ "Партнер Агропром" роботи з обробітку землі, натомість ТОВ "Партнер Агропром" сплатило кошти за користування земельними ділянками шляхом сплати різниці між вартістю 56,800 т вирощеної сільськогосподарської продукції та вартістю виконаних підприємством робіт, що є за своєю природою компенсацією відповідачу 1 за використання земельних ділянок - орендною платою.
Суд зазначає, що правовідносини відповідачів у цій справі урегульовано договором підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р., правове регулювання якого визначено §1, 4 глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 Цивільного кодексу України).
Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ч. ч. 1, 2 ст. 840 Цивільного кодексу України).
Водночас, за змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина друга).
Отже, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.
Так, користування земельною ділянкою - це право фізичної або юридичної особи використовувати земельну ділянку для певних цілей відповідно до її цільового призначення та законодавства. Це може бути, наприклад, право обробляти землю, будувати на ній, отримувати врожай або іншу вигоду від користування.
Суд зазначає, що на відміну від договору підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та, як наслідок такого користування, має на меті отримання продукції / доходів від такої діяльності.
Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.
При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №913/420/19.
Суд зауважує, що умовами договору підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р., окрім іншого, визначено наступне:
- підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарської продукції за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1);
- види, обсяги та строк передачі Замовнику сільськогосподарської продукції погоджуються сторонами у Завданні, яке є невід'ємною частиною цього договору. Виходячи з особливостей і технологій виконання сільськогосподарських робіт (удобрення протруєння насіння, сівба, дискування та інші), замовник зобов'язується видати підряднику завдання на виконання робіт не пізніше 1 травня року виконання робіт. З метою визначення способу розрахунків за виконані роботи в майбутньому, сторони можуть визначити в Завданні фіксовану ціну сільськогосподарської продукції, яка має бути вирощена підрядником в рамках цього договору (п. 1.2);
- замовник визнає та погоджується з тим, що право власності на сільськогосподарську продукцію (врожай), в тому числі на біологічні активи (в розумінні П(С) БО "Біологічні активи", затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року №790 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи" до передачі результатів робіт (сільськогосподарської продукції) Замовнику, належить підряднику (п. 1.3);
- замовник надає підряднику наступний перелік робіт (визначає земельні ділянки для виконання робіт) на земельній ділянці, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Лонки, Хмельницького району (п. 1.5);
- підрядник зобов'язується виконати роботу, визначену цим договором, своїми засобами, з використанням власної або залученої сільськогосподарської техніки, придатної для виконання такого виду робіт, якщо інше не визначено домовленістю сторін. Водночас, замовник зобов'язується надати підряднику товарно-матеріальні цінності (посівний матеріал, добрива, дизельне пальне тощо) необхідні для виконання цього договору (п. 2.1);
- ціна роботи за дим договором визначається у завданні, погодженому сторонами на відповідний календарний рік (п. 4.1);
- ціна роботи з виконання відповідного Завдання замовника включає в себе всі витрати підрядника, з вирощування сільськогосподарської продукції та плату за виконані роботи (п. 4.2);
- замовник зобов'язується сплатити підрядникові ціну робіт, визначену у відповідному Завданні, протягом 5 (п'яти) календарних днів після отримання ним повідомлення підрядника про готовність до передання замовнику виконаних робіт (сільськогосподарської продукції). Вказаний в цьому пункті строк виконання грошового зобов'язання поширюються і на сплату замовником підряднику сум, визначених згідно п. 4.6 цього договору (п. 4.3);
- підрядник зобов'язується передати замовнику вирощену за цим договором сільськогосподарську продукцію протягом 5 (п'яти) календарних днів після повної оплати замовником ціни роботи та виплати підряднику сум, визначених в п. 4.6 цього договору (п. 4.4).
Тобто, як передбачено умовами договору, зокрема п. п. 4.3, 4.4 замовник зобов'язався сплатити підрядникові ціну робіт, визначену у відповідному Завданні, у строк визначений договором, а підрядник зобов'язався передати замовнику вирощену за цим договором сільськогосподарську продукцію після здійсненої оплати такої продукції замовником.
Вказане також кореспондується із п. 1 Завдання на виконання робіт із вирощування сільськогосподарської продукції у 2025 році (додаток до договору).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Лонковецький психоневрологічний інтернат (постачальник) на підставі договору б/н від 20.01.2025р. поставив ТОВ "Партнер Агропром" (покупець) ріпак з поля у кількості 56,800 т на загальну суму 949143,34грн, з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1 від 11.08.2025р.
При цьому, ТОВ "Партнер Агропром" сплачено на рахунок Лонковецького психоневрологічного інтернату кошти у сумі 190000,00рн (призначення платежу: за ріпак згідно видаткової накладної №1 від 11.08.2025р., без ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією №21713 від 10.10.2025р. та Випискою з рахунка за 10.10.2025р., виданою Державною казначейською службою України, наявними в матеріалах справи.
Суд зазначає, що вказане не відповідає умовам, визначеним сторонами у договорі підряду на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши зміст оспорюваного договору в сукупності, а також вищезазначені докази, суд доходить висновку, що ТОВ "Партнер Агропрпом" фактично отримало від Лонковецького психоневрологічного інтернату право обробітку спірних земельних ділянок, які перебувають у інтернату на праві постійного користування, у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, сплативши за це відповідачу 1 кошти у сумі 190000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №21713 від 10.10.2025р. та Випискою з рахунка за 10.10.2025р., виданою Державною казначейською службою України, при цьому не уклавши договору оренди земельних ділянок відповідно до вимог земельного законодавства.
Крім цього, судом враховано, що на виконання умов договору від 20.01.2025р. упродовж 2025 року ТОВ "Партнер Агропром" (підрядник) було надано Лонковецькому психоневрологічному інтернату (замовник) послуги, зокрема такі як боронування, внесення міндобрив, посів ріпаку, внесення ЗЗР, дискування, обмолот ріпаку, перевезення на загальну суму 759143,56грн, що підтверджується актами виконаних робіт: №2623 від 05.05.2025р. на суму 445209,40грн, з ПДВ; №2683 від 05.05.2025р. на суму 96110,96грн, з ПДВ; №4022 від 30.06.2025р. на суму 20735,95грн, з ПДВ; №4023 від 30.06.2025р. на суму 96053,96грн, з ПДВ; №4828 від 31.07.2025р. на суму 2004,78грн, з ПДВ; №4829 від 31.07.2025р. на суму 9286,61грн, з ПДВ; №4915 від 11.08.2025р. на суму 15933,10грн, з ПДВ; №4916 від 11.08.2025р. на суму 73808,80грн, з ПДВ.
Як вже зазначалось раніше, у пункті 4.3 договору сторони погодили, що замовник зобов'язується сплатити підрядникові ціну робіт, визначену у відповідному Завданні, протягом 5 (п'яти) календарних днів після отримання ним повідомлення підрядника про готовність до передання замовнику виконаних робіт (сільськогосподарської продукції).
Однак, судом зауважено, що жодних доказів на підтвердження сплати коштів відповідачем 1 за виконані відповідачем 2 роботи з обробітку спірних земельних ділянок матеріали справи не містять, а відповідачами не надано.
При цьому, із наявної у справі Зведеної вартості затрат по обробітку земельних ділянок площею 23,101 га та площею 4,987 га на 2025 рік, навпаки вбачається, що Лонковецьким психоневрологічним інтернатом у 2025 році було отримано дохід у розмірі 189999,78грн, що не відповідає умовам договору підряду від 20.01.2025р., а також загальному визначенню договору підряду.
Також суд враховує, що у Додатку до договору - Завдання на виконання робіт з вирощування сільськогосподарської продукції у 2025 році, сторони погодили, що передача продукції підрядником замовнику здійснюється у строк протягом 5 (п'яти) календарних днів після повної оплати замовником ціни роботи та виплати підряднику сум, визначених в п. 4.6. цього договору. Аналогічна умова визначена у п. 4.4 договору. При цьому, у п. 1. 3 договору визначено, що замовник визнає та погоджується з тим, що право власності на сільськогосподарську продукцію (врожай), в тому числі на біологічні активи (в розумінні П(С) БО "Біологічні активи", затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року №790 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи" до передачі результатів робіт (сільськогосподарської продукції) замовнику, належить підряднику, тобто відповідачу 2.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ні доказів оплати відповідачем 1 вирощеної відповідачем 2 сільськогосподарської продукції (ріпаку), ні доказів документального підтвердження отримання відповідачем 1 (замовником) від відповідача 2 (підрядника) сільськогосподарської продукції за договором матеріали справи не містять. Відтак, на момент підписання видаткової накладної №1 від 11.08.2025р., згідно з якою Лонковецьким психоневрологічним інтернатом за договором б/н від 20.01.2025р. було поставлено ТОВ "Партнер Агропром" ріпак з поля у кількості 56,8 тонн на суму 949143,34грн, з ПДВ, відповідач 1 не мав відповідних правомочностей постачальника.
Зазначені обставини, підтверджують, що Лонковецький психоневрологічний інтернат, взявши на себе зобов'язання надати земельні ділянки для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, а саме надав завдання на виконання робіт на земельних ділянках, фактично самоусунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках та надав право обробки землі і збору врожаю суб'єкту господарювання, тим самим розпорядився земельними ділянками за відсутності повноважень, на передачу наданих йому в постійне користування земельних ділянок в оренду іншим особам, при цьому, отримавши за передачу такого права ТОВ "Партнер Агропром" грошову суму у розмірі 190000,00грн, тобто орендну плату.
Судом враховується, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд надає правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022р. у справі №918/351/21 (918/672/21), виснував, що незазначення сторонами у спірних договорах про надання приватному підприємству саме права користування земельними ділянками та сплату ним саме орендної плати за земельні ділянки, відсутність закріплення ними умов щодо індексації, перегляду орендної плати тощо не спростовує висновку щодо виникнення між ними орендних правовідносин, адже при здійсненні оцінки правочину на предмет удаваності значення мають не лише формально вказані в ньому терміни, а передусім суть правовідносин (прав і обов'язків сторін), на які спрямовано укладення правочину, та правові наслідки, обумовлені ним.
Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов'язаних між собою прав і обов'язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину.
Тобто, відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорюваний договір за змістом фактичних відносин в комплексі є договором оренди земельної ділянки, оскільки умови договору виражають волю його сторін на укладання саме договору оренди землі, а неналежне оформлення договору та відносин оренди у цьому випадку є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельних ділянок.
Судом враховується, що закон не передбачає недійсності удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Суд, встановивши удаваність правочину, визначає, який насправді правочин вчинили сторони, та застосовує відповідні норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.
Засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки, що визначено ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України.
Аналогічні положення містяться в ст. 1 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
З положень ст. 13 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання май на (земельної ділянки).
Отже, на підставі аналізу, наведеного у ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначення договору оренди землі та умов спірного договору вбачається, що за змістом останнього між відповідачами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки при оренді землі здійснюється обробіток земельної ділянки, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується сільськогосподарська продукція, яка є власністю орендаря. З огляду на наведене, правовими наслідками договору оренди землі є для відповідача 1 отримання плати за надану в користування земельну ділянку, а для відповідача 2 - використання земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Згідно з ч. ч 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно із повноваженнями визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Судом звертається увага, що відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №458795174 від 29.12.2025р. та №458795407 від 29.12.2025р. земельні ділянки з кадастровими номерами 6820989400:04:021:0020, площею 4,9865 га та 6820989400:04:021:0021, площею 23,1013 га надані Волочиською міською радою Лонковецькому психоневрологічному інтернату на праві постійного користування. Дата державної реєстрацій речового права на вказані земельні ділянки: 15.03.2024р.
Вказане також підтверджується рішенням Волочиської міської ради №70-25/2023 від 17.02.2023р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення підсобного сільського господарства за межами населеного пункту с. Донки Хмельницького району Лонковецькому психоневрологічному інтернату".
Статтею 92 Земельного Кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб'єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; заклади освіти незалежно від форми власності.
Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.03.2023р. у справі №917/1550/21, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу право розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, у тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.
Крім цього судом звернуто увагу, що згідно із п. 11.2 Статуту майно Інтернату перебуває у комунальній власності і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області та закріплюється за Інтернатом на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Інтернат володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном, з обмеженням, визначеним у цьому Статуті, правомочності розпорядження майном за згодою Органу управління майном.
Пунктом 11.4 Статуту визначено, що Інтернат у відповідності до чинного законодавства України за погодженням з Органом управління майном має право відчужувати, передавати закріплене за ним майно юридичним та фізичним особам, обмінювати, здавати його в оренду, надавати в тимчасове користування або в позичку, а також списувати його з балансу.
Натомість, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про надання дозволу, погодження на укладення спірного договору Волочиської міської ради як власника земельних ділянок та Хмельницької обласної ради як органу управління майном. Водночас, до справи долучено лист №3689/04-12/10в від 24.11.2025р., у якому Волочиська міська рада повідомила, що відповідач 1 не звертався до позивача щодо надання згоди на укладення договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції, і відповідно, таке погодження Волочиською міською радою не надавалося у будь-якій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.
За змістом приписів ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Однак положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.
Правовий статус постійних землекористувачів, що визначається статтями 92, 95, 96 Земельного кодексу України, не передбачає права постійного землекористувача передавати земельну ділянку у вторинне користування.
За приписами ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
З вищенаведених обставин слідує, що наділений правом постійного користування землею Лонковецький психоневрологічний інтернат фактично передав у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" земельні ділянки комунальної форми власності, не маючи права розпоряджатися ними, тобто за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Отже, відповідачами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі та отримання в оренду спірних земельних ділянок.
Слід зазначити, що свобода договору у розумінні статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Натомість у даному випадку відповідачами не дотримано вимог земельного законодавства при укладенні спірного договору, зокрема, положень ст. ст. 92, 93, 95, 96, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 13, 15, 16 Закону України "Про оренду землі", якими передбачено порядок та умови передачі земельних ділянок в оренду, визначено істотні умови договору оренди тощо, відтак оспорений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на вищенаведене у сукупності суд доходить висновку, що укладений відповідачами договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р. підлягає визнанню недійсними згідно зі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Оскільки договір договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р., який укладений між відповідачами визнається судом недійсним, вимога прокурора про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" звільнити земельні ділянки за кадастровими номерами 6820989400:04:021:0020 площею 4,9865 га та 6820989400:04:021:0021 площею 23,1013 га, що розташовані за межами населеного пункту с. Лонки Хмельницького району Хмельницької області також підлягає задоволенню.
Таким чином, ТОВ "Партнер Агропром" зобов'язане звільнити земельні ділянки з кадастровими номерами 6820989400:04:021:0020 та 6820989400:04:021:0021, що розташовані за межами населеного пункту с. Лонки Хмельницького району Хмельницької області, фактичне право користування якими виникло на підставі визнаного судом недійсного договору підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р.
Водночас, доводи відповідача 2 з приводу того, що обраний спосіб захисту прокурором у цій справі є неналежним та неефективним, оскільки прокурором не доведено та не обґрунтовано, які саме права держави відновляться у разі задоволення заявлених ним позовних вимог, суд оцінює критично з огляду на таке. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним.
Суд зазначає, що звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, зокрема щодо дотримання вимог чинного земельного законодавства України під час передачі землекористувачами земельних ділянок комунальної власності в користування.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, суд вважає, що заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору та звільнення земельних ділянок прокурором було обрано ефективний спосіб захисту, який спрямований на відновлення порушених прав держави шляхом визнання недійсним оспорюваного договору та звільнення земельних ділянок, які належать на праві власності Волочиській міській раді.
Щодо тверджень відповідача 2 з приводу того, що відносини, які виникли між сторонами на підставі договору від 20.01.2025р. не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, оскільки оспорюваний договір не містить умов щодо передачі відповідачеві земельної ділянки за плату, не наділяє його правом користувача, а також не передбачає обов'язків останнього з її використання, суд зазначає таке. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.09.2022р. у справі №918/351/21 (918/672/21) суд касаційної інстанції з-поміж іншого виснував, що відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування. Відтак, зважаючи на викладену правову позицію Верховного Суду, а також враховуючи наявні в справі докази, зокрема сплату відповідачем 2 коштів на рахунок відповідача 1, матеріалами справи встановлено, що договір підряду (на вирощування товарної сільськогосподарської продукції) від 20.01.2025р. укладено з метою приховати фактично існуючі відносини оренди між сторонами договору, а відтак суд відхиляє зазначені доводи відповідача 2 як безпідставні та непідтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак у зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 129ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частках, позаяк спір виник внаслідок неправомірних дій обох.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір від 20.01.2025р. укладений між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром".
Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (31036, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Великі Зозулиці, вул. Зелена, 10, код ЄДРПОУ 42975551) звільнити земельні ділянки з кадастровими номерами 6820989400:04:021:0020 площею 4,9865 га, 6820989400:04:021:0021 площею 23,1013 га, що розташовані за межами населеного пункту с. Лонки Хмельницького району Хмельницької області, зайняті на підставі договору від 20.01.2025р., укладеного між Лонковецьким психоневрологічним інтернатом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром".
Стягнути з Лонковецького психоневрологічного інтернату (32453, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лонки, вул. Андрієвського, 47, код ЄДРПОУ 22772447) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA188201720343120002000002814) 4542,00грн (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (31036, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Великі Зозулиці, вул. Зелена, 10, код ЄДРПОУ 42975551) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA188201720343120002000002814) 4542,00грн (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 08.05.2026р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Виготовлено 8 примірників:
1 - до справи (в паперовому екз.),
2 - Хмельницькій обласній прокуратурі (до електронного кабінету),
3 - Волочиській окружній прокуратурі (до електронного кабінету),
4 - Волочиській міській раді (до електронного кабінету),
5 - Лонковецькому психоневрологічному інтернату (до електронного кабінету),
6 - ТОВ "Партнер Агропром" (до електронного кабінету),
7 - Хмельницькій обласній раді (до електронного кабінету),
8 - Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (до електронного кабінету).