29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"29" квітня 2026 р. Справа № 924/776/24 (924/180/26)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Андрєєва В. І., розглянувши матеріали
заяви ліквідатора комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради - арбітражного керуючого Перепелиці В.В.
до Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, комунального підприємства "Теофіпольлісвод"
про покладання субсидіарної відповідальності
у межах справи №924/776/24 про банкрутство комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради
за участю представників:
від ліквідатора - Костін К. М.
відповідача - Багінський А. О.
третіх осіб - АТ "НАК "Нафтогаз України" - Саранюк В. М.
- ГУ ДПС у Хмельницькій області - Щавінська Т. А.
- ГУ ПФУ в Хмельницькій області - не з'явився
- КП "Теофіпольлісвод" - не з'явився.
Рішення ухвалюється 29.04.2026, оскільки в судовому засіданні 21.04.2026 оголошувалась перерва.
В засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
встановив: ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2024, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Гриценка І.І..
22.01.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради.
Ухвалою суду від 09.12.2024 задоволено заяву акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з грошовими вимогами до боржника та визнано грошові вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 562326,82 грн, 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору за подану заяву.
Ухвалою суду від 10.12.2024 задоволено заяву Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області з грошовими вимогами до боржника та визнано грошові вимоги в розмірі 539389,11 грн, а також 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 10.12.2024 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до боржника, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, а саме: грошові вимоги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 562326,82 грн, з яких: 418341,41 грн (11710,08 грн 3% річних, 1944,28 грн інфляційних втрат, 6453,97 грн витрат на сплату судового збору у позовному провадженні) - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 139140,61 грн (пеня) - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 4844,80 грн (витрати по сплаті судового збору за подану заяву) - перша черга задоволення вимог кредиторів, грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області в сумі 539389,11 грн, з яких: 26499,16 грн (основний платіж) - третя черга задоволення вимог кредиторів, 512889,95 грн (штрафні санкції, пеня) - шоста черга задоволення вимог кредиторів, 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору за подану заяву - перша черга задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 зокрема, припинено процедуру розпорядження майном комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича, визнано комунальне підприємство "Тепловик" Теофіпольської селищної ради банкрутом, відкрито відносно комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради ліквідаційну процедуру, ліквідатором комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради призначено арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
Ухвалою суду від 09.04.2025 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання кредиторських вимог до боржника, визнано грошові вимоги в сумі 549889,31 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів, а також 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору, зобов'язано ліквідатора включити вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 29.07.2025 задоволено заяву комунального підприємства "Теофіпольлісвод" про визнання грошових вимог до боржника, визнано грошові вимоги комунального підприємства "Теофіпольлісвод" на суму 277923,82 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, а також 6056,00 грн судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів, зобов'язано ліквідатора включити вимоги комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до реєстру вимог кредиторів.
17.02.2026 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суду" надійшла заява (від 17.02.2026) ліквідатора комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради - арбітражного керуючого Перепелиці В. В. до Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, в якій просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради у розмірі 1946485,86 грн у зв'язку з доведенням товариства до банкрутства на Теофіпольську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області та стягнути з вказаної селищної ради на користь комунального підприємства 1946485,86 грн, посилаючись на приписи ст. 61 КУзПБ.
Ухвалою суду від 20.02.2026, зазначену заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі призначено засідання суду для розгляду заяви на 11.03.2026, у якому оголошувалася перерва до 24.03.2026, 01.04.2026, залучено до участі в цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Головне управління ДПС у Хмельницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, комунальне підприємство "Теофіпольлісвод".
Ухвалою суду від 01.04.2026 у зв'язку з оголошенням станом на 11:30 год 01.04.2026 на території м. Хмельницький Хмельницької області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судового засідання, було призначено судове засідання у справі №924/776/24 (924/180/26) на 21.04.2026, в якому оголошено перерву до 12:00 год. 29.04.2026.
Ліквідатор, обґрунтовуючи заяву, повідомляє, що ухвалами суду було визнано грошові вимоги кредиторів банкрута - КП "Тепловик" на загальну суму 1946485,86 грн. Зазначає, що за результатами здійснення ліквідатором аналізу фінансово-господарського стану КП "Тепловик" встановлено відсутність активів у боржника, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів, а також зроблено висновок, що у діях одноосібного власника (засновника) комунального підприємства - відповідача - Теофіпольської селищної ради, вбачаються ознаки доведення підприємства до банкрутства.
Щодо обставин, які підтверджують наявність у діях засновника банкрута ознак неправомірного поводження з активами, звертає увагу на рішення відповідача від 29.04.2022 року №11-22/2022, від 24.06.2022 року №18-24/2022, від 24.06.2022 року №17-24/2022, відповідно до яких майже все комунальне майно, яке було на балансі та в господарському віданні КП "Тепловик", було безоплатно передано на баланс і в господарське відання КП "Теофіпольлісвод" та безпосередньо Теофіпольській селищній раді. У подальшому рішенням Теофіпольської селищної ради від 24.06.2022 року №19-24/2022 постановлено припинити діяльність юридичної особи - КП "Тепловик" шляхом ліквідації. Посилаючись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зауважує, що після визнання КП "Тепловик" банкрутом, на підставі рішення Теофіпольської селищної ради було припинено речове право банкрута на об'єкт нерухомого майна площею 1233,6 кв. м, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Теофіполь, вул. Свободи (вул. Щорса), буд. 27.
Звернуто увагу, що до прийняття вищевказаних рішень Теофіпольської селищної ради, якими вилучено з господарського відання та передано майно від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника, відтак, кредиторська заборгованість залишилася без майнового забезпечення.
Оскільки на час прийняття відповідачем рішень про вилучення активів у КП "Тепловик" у останнього існувала заборгованість перед кредитором АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яка не погашена, вважає, що така передача майна була вчинена засновником незаконно та призвела до зменшення ліквідаційної маси. Також звертає увагу на різке підвищення витрат боржника на заробітну плату та аванси наприкінці 2021 року - на початку 2022 року, а також різке збільшення витрат на закупівлю дров (безпосередньо перед прийняттям рішення Теофіпольською селищною радою від 24.06.2022 № 19-24/2022 про припинення діяльності КП "Тепловик"), що було встановлено під час дослідження руху коштів на поточних банківських рахунках.
Стверджує, що відповідач, як єдиний власник боржника, мав здійснювати контроль за нецільовим та сумнівним використанням коштів.
Враховуючи обставини щодо: створення КП "Тепловик" для здійснення комерційної господарської діяльності із закріпленням за ним на праві господарського відання майна комунальної власності; вилучення у боржника майна та передання його іншій юридичній особі, без вирішення питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника; відсутності активів у банкрута, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів; бездіяльності Теофіпольської селищної ради, як власника і засновника боржника, через невизначення для нього після вилучення майна інших способів та засобів отримання прибутку або джерел погашення ним заборгованості перед кредиторами, доходить висновку, що сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Теофіпольської селищної ради, попри її обов'язок як власника та засновника боржника та як органу управління майном боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна та вчинити передбачені законодавством заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.
Теофіпольська селищна рада у відзиві на позов (від 10.03.2026) просить відмовити у задоволені заяви про покладення субсидіарної відповідальності на Теофіпольську селищну раду у зв'язку із передчасним зверненням ліквідатора до суду без завершення формування та продажу ліквідаційної маси.
З приводу твердження ліквідатора про відсутність активів у боржника стверджує, що згідно з балансом на 30.06.2024, підписаним головою ліквідаційної комісії Шкляруком А. О., у підприємства обліковувалися основні засоби залишковою вартістю 4,7 тис. грн та дебіторська заборгованість у розмірі 55,5 тис. грн. При цьому розпорядник майна Гриценко І. І. у звіті від 20.11.2024 підтвердив наявність активів на суму 33594,87 грн (трактор Т-16 та автомобіль ЛУАЗ 969) та дебіторської заборгованості 55382,40 грн. Звертає увагу на акт опису майна від 30.03.2023, де зафіксовано існування трактора Т-16 (номер НОМЕР_1 ) та автомобіля ЛУАЗ 969 (номер НОМЕР_2 ), про які також зазначено у "Переліку майна боржника" від 19.08.2024. Наголошує на дебіторській заборгованості ГУ ДПС у Хмельницькій області в сумі 55,5 тис. грн, яка підтверджується: листом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 17.10.2024, протоколом інвентаризації від 24.10.2024, фінансовою звітністю за перше півріччя 2024 року. На думку відповідача, наявність дебіторської заборгованості як активу боржника виключає можливість компенсації її нестягнення шляхом покладення субсидіарної відповідальності на інших осіб.
Крім того вважає, що борг перед АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повністю погашений за спеціальною процедурою визначеною законом, а відтак Теофіпольська селищна рада не погоджується із розміром субсидіарної відповідальності в частині таких вимог.
Кредитор - ГУ ДПС у Хмельницькій області у письмовій заяві від 02.03.2026 підтримало вимоги заяви ліквідатора КП "Тепловик" - арбітражного керуючого Перепелиці В. В. про покладення субсидіарної відповідальності на Теофіпольську селищну раду та просило суд задоволити заяву ліквідатора та стягнути з Теофіпольської селищної ради 1946485,86 грн.
Кредитор - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у письмових поясненнях (від 09.03.2026) на заяву про покладення субсидіарної відповідальності просить задовольнити заяву ліквідатора КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради від 17.02.2026 про покладення субсидіарної відповідальності. Стверджує, що прийняття Теофіпольською селищною радою рішень щодо передачі на безоплатній основі майна боржника та у подальшому прийнятого рішення щодо ліквідації боржника, відбулось задля уникнення боржником своїх боргових зобов'язань, які існували на той момент та є не погашеними перед НАК "Нафтогаз України" та іншими визнаними кредиторами у справі про банкрутство боржника.
Звертає увагу, що вилучення Теофіпольською селищною радою з господарського відання майна боржника та передача його іншій юридичній особі відбулось незаконно, оскільки призвело до зменшення ліквідаційної маси боржника, при цьому вилучаючи майно, не було вирішено в установленому порядку питання щодо правонаступництва особи, яка отримала майнові активи боржника, попри наявність у боржника непогашеної заборгованості перед кредиторами перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з обставинами неможливості боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання його банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство.
Вважає, що невиконання Теофіпольською селищною радою як засновником боржника комунального підприємства обов'язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв'язку з вилученням майна, що перебувало в користуванні у боржника на праві господарського відання, та вчинити встановлені законодавством заходи щодо запобігання банкрутству боржника (належного управління боржником, встановлення економічно обґрунтованих тарифів, надання дотацій для покриття збитків від діяльності тощо) свідчить про наявність вини Теофіпольської селищної ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Стверджує, що сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Теофіпольської селищної ради, попри її обов'язок, як власника та засновника боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилученням у нього майна та вчинити передбачені статтею 4 КУзПБ заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство. При цьому, Теофіпольська селищна рада, як засновник КП "Тепловик" була обізнана щодо його фінансового та майнового стану.
У відповіді на відзив (від 23.03.2026) ліквідатор звернув увагу, що посадові особи КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради та уповноважені посадові особи Теофіпольської селищної ради, незважаючи на відповідні звернення ліквідатора, в порушення вимог постанови Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 у справі № 924/776/24 не передали бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, у результаті чого у останнього відсутні будь-які документи на підтвердження дебіторської заборгованості КП "Тепловик".
Заперечує твердження відповідача про наявність у боржника трактора Т-16 (номер НОМЕР_1 ), оскільки відповідно до переліку комунального майна, яке безоплатно було передане з балансу КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради на баланс та в господарське відання комунальному підприємству "Благоустрій" Теофіпольської селищної ради, згідно з рішенням Теофіпольської селищної ради від 29.04.2022 №10-22/2022, який також підписаний головою ліквідаційної комісії КП "Тепловик" Шкляруком А., трактор Т-16, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1 шт., залишковою вартістю 4685,07 грн передано на баланс та в господарське відання комунальному підприємству "Благоустрій" Теофіпольської селищної ради. Вказує, що фактичної наявності трактора Т-16 (номер НОМЕР_1 ) ліквідатором у боржника не виявлено. З приводу наявності у боржника автомобіля ЛУАЗ 969 зауважує, що акт опису майна від 30.03.2023 № 30.03.2023 №342/17 податкового керуючого містить лише включення автомобіля ЛУАЗ 969 (номер НОМЕР_2 ) - 1 шт. згідно інформаційної довідки пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України, а не фактичним виявленням цього транспортного засобу. Також зазначає, що під час фактичної перевірки наявності ЛУАЗ встановлено його відсутність, що зафіксовано в акті інвентаризації.
Щодо виявлення наявності іншого майна звертає увагу, що на запит ліквідатора Теофіпольська селищна рада надала відповідь про відсутність у неї документації відносно боржника, від останнього керівника підприємства відповідь не надійшла.
Стверджує, що сам по собі факт відсутності майна, яке обліковується на балансі боржника, без належного документального підтвердження його вибуття, є свідченням неналежного управління - контролю підприємством.
Кредитор - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у поясненнях на відзив (від 23.03.2026), зокрема, зазначає, що рішення засновника про вилучення з господарського відання майна боржника були свідомі та спрямовані на виведення активів підприємства, що в сукупності з негативними наслідками для господарської діяльності боржника свідчить про факт умисного доведення підприємства до банкрутства.
Теофіпольська селищна рада у запереченнях на відповідь на відзив (від 31.03.2026) стверджує, що не виявлення ліквідатором трактора не є доказом його виведення власником. Зазначає, що відсутність майна в натурі під час огляду ліквідатором (за наявності юридичного права на нього) покладає на арбітражного керуючого обов'язок щодо його розшуку та повернення до ліквідаційної маси, а не є автоматичною підставою для субсидіарної відповідальності засновника. При цьому зауважує, що попередня інвентаризація та звіти розпорядника майна офіційно підтверджували наявність цих активів. Наголошує, що трактор Т-16 та інше майно юридично належать боржнику на праві господарського відання, а не КП "Благоустрій".
Щодо твердження ліквідатора про "сумнівні платежі" та "аномальні витрати на заробітну плату та закупівлю дров у 2021-2022 роках" вказує, якщо ці правочини були протиправними, ліквідатор був зобов'язаний скористатися механізмом ст. 42 КУзПБ для їх оскарження та повернення коштів до ліквідаційної маси.
Враховуючи наведене вище, висновує, що оскільки ліквідатором не вичерпано всі засоби розшуку активів, не завершено розгляд позовів про стягнення дебіторської заборгованості та не вирішено питання щодо оскарження підозрілих правочинів, визначити остаточний розмір недостатності майна неможливо, подання заяви про покладання субсидіарної відповідальності є передчасним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Ліквідатор КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради - арбітражний керуючий Перепелиця В. В., у письмових поясненнях від 17.04.2026) повторно зазначив, що фактичної наявності трактора Т-16 (номер НОМЕР_1 ) ліквідатором у боржника не виявлено. Разом із тим стверджує, що відсутність первинних документів на підтвердження дебіторської заборгованості комунального підприємства "Тепловик", для отримання яких арбітражний керуючий вчинив усі необхідні дії, спричинила неможливість продати ці права вимоги шляхом проведення аукціону. Звертає увагу, що у зв'язку з протиправною бездіяльністю колишніх посадових осіб комунального підприємства" Тепловик" з непередання документації та матеріальних цінностей боржника ліквідатору, останній 04.02.2026 звернувся із відповідною заявою до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, однак відповіді не отримав. Зауважує, що ймовірна незначна вартість вищенаведених "віртуальних активів" навіть за їх наявності була б значно нижчою від витрат ліквідаційної процедури комунального підприємства "Тепловик" (мінімум 25941,00 грн на місяць), понесених на їх пошук та реалізацію, та не звільнила б Теофіпольську селищну раду від субсидіарної відповідальності.
Повідомляє, що на засіданні комітету кредиторів комунального підприємства "Тепловик" від 15.04.2026 прийнято рішення, відповідно до якого виключено з ліквідаційної маси комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради трактор Т-16, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (залишкова вартість 4685,07 грн), автомобіль ЛУАЗ 969, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (залишкова вартість - 6926,07 грн) та дебіторську заборгованість ГУ ДПС у Хмельницькій області в сумі 55,5 тис. грн. При цьому посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.03.2025 у справі №909/386/21, вказує, що ліквідатор не позбавлений права ініціювати перед комітетом кредиторів питання щодо виключення із ліквідаційної маси банкрута певного майна, у випадку недоцільності чи неперспективності пошуку цього майна або його неліквідності.
До заяви долучив копії повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів КП "Тепловик" від 10.04.2026 та протоколу засідання комітету кредиторів КП "Тепловик" від 15.04.2026.
Теофіпольська селищна рада у письмовій заяві від 20.04.2026 акцентувала увагу, що майно, яке передано на баланс інших комунальних підприємств (зокрема КП "Теофіпольлісвод" та КП "Благоустрій") згідно з рішеннями Теофіпольської селищної ради № 11-22/2022, № 18-24/2022 та № 17-24/2022, продовжує перебувати на праві господарського відання у боржника. Оскільки КП "Тепловик" офіційно не відмовлялося від права господарського відання на ці активи, а засновник не вирішив питання про правонаступництво, ці об'єкти фактично залишаються частиною активів боржника. Передача майна з балансу на баланс не є відчуженням у розумінні цивільного права і не виключає це майно зі складу ліквідаційної маси. Стверджує, що ліквідатор Перепелиця В.В., подаючи позов у лютому 2026 року, знав або повинен був знати про наявність цих нереалізованих активів. Також заперечила щодо прийняття пояснень ліквідатора та доданих до них доказів до розгляду, оскільки вважає, що дії ліквідатора спрямовані на порушення принципів господарського судочинства.
У письмових поясненнях (від 27.04.2026) ліквідатор стверджує, що відповідач жодним чином не спростував таких обставин: вилучення відповідачем у боржника майна та передання його іншій юридичній особі, без вирішення питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника; бездіяльність Теофіпольської селищної ради, як власника і засновника боржника, через невизначення для нього після вилучення майна інших способів та засобів отримання прибутку або джерел погашення ним заборгованості перед кредиторами. Також повідомив, що протокол засідання комітету кредиторів від 15.04.2026 не був поданий одночасно із позовною заявою, оскільки він з'явився пізніше вказаного терміну, а саме 15.04.2026.
З огляду на положення ст. ст. 80, 119 ГПК України, завдання господарського судочинства, які спрямовані на всебічне, повне, об'єктивне вирішення спорів, враховуючи пояснення учасників справи, судом задоволено клопотання ліквідатора від 27.04.2026 щодо надання письмових пояснень з відповідними доказами та залишено без задоволення клопотання відповідача від 20.04.2026. Також звертається увага, що ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, 11.03.2026 було поновлено строк відповідачу на подання відзиву на позов.
Представник ліквідатора в засіданні суду підтримав подану заяву про покладення субсидіарної відповідальності на Теофіпольську селищну раду, посилаючись на доводи викладені в заяві. Окрім того звернув увагу на фактичну відсутність майна у боржника, неправомірні дії відповідача.
Представник відповідача заперечив щодо заяви ліквідатора з підстав викладених у відзиві, письмових поясненнях, також заперечив, зокрема, щодо розміру субсидіарної відповідальності в частині щодо вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Представник АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримав свою позицію викладену у письмових поясненнях, зокрема, звернув увагу на обґрунтованості розміру субсидіарної відповідальності з огляду на визнання судом грошових вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та надання оцінки щодо їх наявності.
Представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області підтримала заяву ліквідатора, просила її задоволити.
Інші учасники процесу - треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні заявника, кредитори - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, комунальне підприємства "Теофіпольлісвод" явку представників в засідання не забезпечили, письмових пояснень з приводу поданої заяви не надали, своїм процесуальним правом не скористались.
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 2 ст. 13 ГПК України відповідно до яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці В. В. про покладення субсидіарної відповідальності, суд враховує таке.
Як зазначалось вище ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2024, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради. Постановою Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025 визнано комунальне підприємство "Тепловик" Теофіпольської селищної ради банкрутом, відкрито відносно останнього ліквідаційну процедуру.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
Частиною ч. 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
З огляду на наведене, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.
Як зазначає Верховний Суд (зокрема постанова від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22), від 20.01.2026 у справі № 926/869-б/23), одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veilo fin corporation), згідно з якою суд може покласти відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.
Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст. 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
У КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення, зокрема, в інституті субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (ч. 2 ст. 61 КУзПБ, яку можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци 2, 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).
Матеріалами справи стверджено, що у заяві про покладення субсидіарної відповідальності на Теофіпольську селищну раду та стягнення з неї 1946485,86 грн у якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради ліквідатор підприємства ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви навів обставини щодо причинно-наслідкового зв'язку між діями Теофіпольської селищної ради та негативними наслідками як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог заявлених до боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема, викладеною у постановах від 07.04.2021 у справі №911/1815/17, від 28.07.2021 у справі №917/1500/18 (917/1932/20), від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22)від 20.01.2026 у справі № 926/869-б/23) субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Метою інституту субсидіарної відповідальності є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.
Встановлене ч. 2 ст. 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора на задоволення його вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб'єктами правопорушення є особи визначені ч. 2 ст. 61 КУзПБ; суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
У контексті наведеного суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21):
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- об'єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
Така стала правова позиція Верховного Суду в питанні складу правопорушення, за яке покладається субсидіарна відповідальність у справі про банкрутство, сформована та викладена у постановах від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 28.08.2018 у справі №927/1099/13, від 18.10.2018 у справі №923/1297/14, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 03.09.2019 у справі №923/1494/15, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 24.01.2023 у справі №917/1500/18 (917/1932/20).
Суд зазначає, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо (такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.08. 2023 у справі №904/8850/14).
Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.
З метою визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ та з урахуванням положень ст. 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов'язок чого покладається на ліквідатора (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
Також однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
Так, Кодекс України з процедур банкрутства у ст. 61 закріплює правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками. Якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора.
Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.
Саме детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №923/1494/15).
При цьому відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Статуту комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради (нова редакція), затвердженого 20.08.2021 Теофіпольським селищним головою, (далі Статут), комунальне підприємство "Тепловик" Теофіпольської селищної ради засноване на базі майна комунальної власності Теофіпольської селищної ради, що перебуває в управлінні Теофіпольської селищної ради, перейменованого з комунального підприємства "Тепловик" на комунальне підприємство "Тепловик" Теофіпольської селищної ради (п. 1.1. статуту).
У п. 2.1 Статуту зазначено, що основною метою діяльності підприємства є: експлуатація, ремонт та накладка котельних і зовнішніх теплових мереж централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання житлового фонду, комунально-побутових, соціально-культурних і інших господарських об'єктів в зоні дії підприємства; забезпечення виконання районної програми "Освітлення населених пунктів". У п. 2.2 Статуту визначено предмет діяльності підприємства.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, може бути позивачем і відповідачем в суді чи господарському суді, набуває права юридичної особи від дня його державної реєстрації (п. 1.4 Статуту).
Згідно з п. 4.1 Статуту для здійснення господарської діяльності підприємства створений статутний капітал підприємства, згідно рішення селищної ради від 20.08.2021 №-11/2021 "Про встановлення розміру статутного капіталу комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради" у розмірі 1747100 гривень.
У п. 5.1 Статуту встановлено, що закріплені за підприємством оборотні кошти і основні засоби створюють його статутний фонд, який відображається в самостійному балансі.
Майно підприємства, відповідно до п. 5.3. статуту, є комунальною власністю Теофіпольської селищної ради, перебуває в управлінні Теофіпольської селищної ради і закріплене за підприємством на праві господарського віддання. Відчуження основних засобів, що є комунальною власністю Теофіпольської селищної ради і закріплених за підприємством, здійснюється з дозволу селищної ради (п. 5.5. Статуту).
Відповідно до п. 7.2 Статуту до виключної компетенції власника належить: затвердження Статуту, внесення змін і доповнень до нього; затвердження та внесення змін у внутрішні регламентуючі документи з питань організації і діяльності підприємства; розгляд основних напрямків господарської та фінансової діяльності підприємства; встановлення форм і розмірів використання майна, засобів підприємства; прийняття рішення про ліквідацію та реорганізацію підприємства.
Пунктами 9.1, 9.2 Статуту передбачено, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації. Ліквідація та реорганізація підприємства проводиться за рішенням власника майна, а у випадках передбачених законом - рішенням суду чи господарського суду.
Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником майна (п. 9.4. Статуту).
Відповідно до п. 9.5 Статуту власник майна встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Одночасно ліквідаційна комісія, згідно з п. п. 9.7, 9.8 Статуту, вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства, яке ліквідовується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію підприємства. Ліквідаційна комісія оцінює майно підприємства, яке ліквідовується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику майна. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2013 у справі №924/712/13, яке набрало законної сили, було задоволено частково позов публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" до КП "Тепловик", смт. Теофіполь про стягнення 322698,38 грн, з яких 282735,03 грн заборгованості, 26308,99 грн пені, 11710,08 грн 3% річних та 1944,28 грн інфляційних; стягнуто з комунального підприємства "Тепловик" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 232735,03 грн основного боргу, 26308,99 грн пені, 11710,08 грн - 3% річних, 1944,28 грн інфляційних втрат, 6453,97 грн відшкодування судового збору.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 у справі №924/754/18, яке набрало законної сили, позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепловик" про стягнення 20837,19 грн основного боргу, 5829,72 грн пені, 1657,43 грн 3% річних, 9736,60 грн інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014 та про стягнення 643562,65 грн основного боргу, 189410,20 грн пені, 56429,36 грн 3% річних, 322927,78 грн інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014 задоволено частково; стягнуто з КП "Тепловик" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 20837,19 грн основного боргу, 5829,72 грн пені, 1657,43 грн 3% річних, 9192,41 грн інфляційних втрат за договором №3168/15-КП-34 від 12.12.2014; 91596,58 грн основного боргу, 94705,10 грн пені, 56429,36 грн 3% річних, 306169,20 грн інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014, 10216,83 грн відшкодування судового збору.
Згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2021 у справі №924/4/21, яке набрало законної сили, задоволено позов АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до комунального підприємства "Тепловик" смт. Теофіполь Хмельницької області про стягнення 120867,71 грн задоволено; стягнуто з комунального підприємства "Тепловик" на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 65888,23 грн основного боргу, 12296,80 грн пені, 9421,93 грн 3% річних, 33260,75грн інфляційних втрат, 2102,00 грн витрат по оплаті судового збору.
Наведеними рішеннями встановлено наявність заборгованості комунального підприємства "Тепловик" перед акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Ухвалою суду від 09.12.2024, враховуючи стягнуту вищезазначеними рішеннями заборгованість, було визнано грошові вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 562326,82 грн
Разом з тим, Теофіпольська селищна рада рішеннями від 29.04.2022 року №10-22/2022, №11-22/2022, від 24.06.2022 року №17-24/2022 та №18-24/2022, які офіційно опубліковані на офіційному сайті селищної ради, передала на безоплатній основі майно, з балансу КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради на баланс та в господарське відання комунального підприємства "Благоустрій" Теофіпольської селищної ради комунальному підприємству "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради, та безпосередньо Теофіпольській селищній раді.
У переліку комунального майна, яке безоплатно передається з балансу КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради" на баланс та в господарське відання КП "Благоустрій" Теофіпольської селищної ради", згідно рішення Теофіпольської селищної ради" від 29.04.2022 року №10-22/2022 зазначено: трактор Т-16, 1993 р. в., реєстраційний номер 8930ХЕ, 1 шт., первісна вартість - 20655,04 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 15969,97 грн, залишкова вартість - 4685,07 грн, автомобіль ВАЗ 2107, 2005 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1 шт., первісна вартість - 39458,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 37032,79 грн, залишкова вартість - 2425,21 грн, трактор Т-40, 1 шт., первісна вартість - 14732,64 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 14732,64 грн, залишкова вартість - 0,00 грн, автомобіль ГАЗ-52, 1 шт, первісна вартість - 3673,95 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 3673,95 грн, залишкова вартість - 0,00 грн, причіп тракторний, 1 шт, первісна вартість - 1101,73 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 1101,73 грн, залишкова вартість - 0,00 грн, причіп тракторний, 1 шт, первісна вартість - 450,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 450,00 грн, залишкова вартість - 0,00 грн, адміністративний будинок, 1 шт, первісна вартість - 43479,42 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 29159,16 грн, залишкова вартість - 14320,26 грн, гараж А, 1995 р., 1 шт, первісна вартість - 849,23 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 849,23 грн, залишкова вартість - 0,00 грн, гараж В, 2008 р., 1 шт, первісна вартість - 3500,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 1867,47 грн, залишкова вартість - 1632,53 грн, гараж Г, 2008 р., 1 шт, первісна вартість - 4247,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 2265,27 грн, залишкова вартість - 1981,73 грн, гараж Д, 2008 р., 1 шт, первісна вартість - 12334,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 6580,97 грн, залишкова вартість - 5752,03 грн, гараж Е, 2008 р., 1 шт, первісна вартість - 3947,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 2105,99 грн, залишкова вартість -1841,01 грн, станок токарний, 2008 р. в., 1 шт, первісна вартість - 2544,79 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 1947,53 грн, залишкова вартість - 597,26 грн, комп'ютер, 1 шт, первісна вартість - 7989,17 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 7920,18 грн, залишкова вартість - 68,99 грн, сканер, прінтер, 1 шт, первісна вартість - 1663,35 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 1647,93 грн, залишкова вартість - 15,42 грн, ноутбук, 1 шт, первісна вартість - 4123,83 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 4012,55 грн, залишкова вартість - 111,28 грн, монітор, 1 шт, первісна вартість - 2275,00 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 2069,29 грн, залишкова вартість - 205,71 грн, разом: первісна вартість - 167024,15 грн, сума зносу (накопиченої амортизації) - 133386,65 грн, залишкова вартість - 33637,50 грн.
Відповідно до переліку комунального майна, яке безоплатно передається з балансу КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради" на баланс та в господарське відання КП "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради", згідно рішення Теофіпольської селищної ради" від 29.04.2022 року №11-22/2022 зазначено: 1. УАЗ 3962-01, 1990 р. в., реєстраційний номер 9850ХМН, смт. Теофіполь, 1 шт., 7821,40 грн (первісна вартість), 7259,47 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 561,93 грн (залишкова вартість); 2. Трактор МТЗ-80, 1986 р. в., реєстраційний номер 6983 ХЕ, смт. Теофіполь, 1 шт., 3700,00 грн (первісна вартість), 3700,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 3. Будівля, смт. Теофіполь, 1 шт., 175529,45 грн (первісна вартість), 127326,01 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 48203,44 грн (залишкова вартість); 4. Обладнання котельні №4, смт. Теофіполь, 1 шт., 195147,16 грн (первісна вартість), 144677,67 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 50469,49 грн (залишкова вартість); 5. Коректор газу ОЕ 22 ПП, смт. Теофіполь, 1 шт., 2475,00 грн (первісна вартість), 1933,02 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 541,98 грн (залишкова вартість); 6. Електродвигун 4А45 квт, смт. Теофіполь, 1 шт., 6000,00 грн (первісна вартість), 4261,87 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1738,13 грн (залишкова вартість); 7. Лічильник газу ЛГК 150, смт. Теофіполь, 1 шт., 4531,67 грн (первісна вартість), 3552,62 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 979,05 грн (залишкова вартість); 8. Ворота, смт. Теофіполь, 1 шт., 4922,62 грн (первісна вартість), 3212,22 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1710,40 грн (залишкова вартість); 9. Базалійська котельня, смт. Базалія, 1 шт. (кількість), 58049,00 грн (первісна вартість), 58049,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); разом - 458176,30 грн (первісна вартість), 104204,42 грн (залишкова вартість).
У переліку комунального майна, яке безоплатно було передане з балансу КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради" на баланс КП "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради", згідно рішення Теофіпольської селищної ради" від 24.06.2022 року №18-24/2022, зазначено про передачу: автомобіля Niva 21230 Chevrolet, 2008 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_4 , колір сірий, смт. Теофіполь, 1 шт., 77400,00 грн (первісна вартість), 72573,72 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 4826,28 грн (залишкова вартість).
Перелік комунального майна, яке безоплатно передається з балансу комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради" на баланс Теофіпольської селищної ради, згідно рішення Теофіпольської селищної ради" від 24.06.2022 року №17-24/2022, наступний:
Котельня № 1, смт. Теофіполь, вул. Попружного, 5 - 1. Будівля, 1 шт., 117322,96 грн (первісна вартість), 77416,4 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 39906,56 грн (залишкова вартість); 2. Насос, 1 шт., 3466,89 грн (первісна вартість), 2860,90 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 605,99 грн (залишкова вартість); 3. Обладнання котельні № 1, 1 шт., 97155,84 грн (первісна вартість), 75228,68 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 21927,16 грн (залишкова вартість); 4. Регулятор тиску газу, 1 шт., 980,00 грн (первісна вартість), 768,54 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 211,46 грн (залишкова вартість); 5. Котел Колві, 1 шт., 115000,00 грн (первісна вартість), 85827,14 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 2917 грн (залишкова вартість); 6. Бак СаГрПо 800, 1 шт., 10972,00 грн (первісна вартість), 8165,09 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 2806,91 грн (залишкова вартість); 7. Клапан запобіжний, 1 шт., 18898,00 грн (первісна вартість), 14062,1 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 4835,90 грн (залишкова вартість); 8. Регулятор V І 14322, 1 шт., 8831,00 грн (первісна вартість), 6571,80 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 2259,20 грн (залишкова вартість); 9. Датчик загазованості, 1 шт., 810,00 грн (первісна вартість), 602,83 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 207,17 грн (залишкова вартість); 10. Піднавіс, 1 шт., 22413,95 грн (первісна вартість), 13042,24 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 9371,71 грн (залишкова вартість); 11. Котел Атон, 1 шт., 238182,93 грн (первісна вартість), 135478,12 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 102704,81 грн (залишкова вартість); 12. Вентилятор, 1 шт., 12900,00 грн (первісна вартість), 8578,04 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 4321,96 грн (залишкова вартість); 13. Конденсатор, 1 шт., 3600,00 грн (первісна вартість), 2472,08 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1127,92 грн (залишкова вартість); 14. Лічильник тепла, 1 шт., 4593,50 грн (первісна вартість), 3079,64 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1513,86 грн (залишкова вартість); 15. Ворота, 1 шт., 2562,76 грн (первісна вартість), 1434,75 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1128,01 грн (залишкова вартість); 16. Колун, 1 шт., 19250,00 грн (первісна вартість), 13904,26 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 5345,74 грн (залишкова вартість); 17. Котел Фенікс 800Р, 1 шт., 404916,67 грн (первісна вартість), 20245,83 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 384670,84 грн (залишкова вартість).
Котельня № 5, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 8 А - 1. Будівля, 1 шт., 119345,88 грн (первісна вартість), 80819,82 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 38526,06 грн (залишкова вартість); 2. Котел Атон, 1 шт., 18020,00 грн (первісна вартість), 14761,19 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 3258,81 грн (залишкова вартість); 3. Насос мережний, 1 шт., 18814,00 грн (первісна вартість), 15383,06 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 3430,94 грн (залишкова вартість); 4. Бак компактний, 1 шт., 3532,81 грн (первісна вартість), 2888,81 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 644,00 грн (залишкова вартість); 5. Сигнал витоку газу, 1 шт., 857,00 грн (первісна вартість), 700,71 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 156,29 грн (залишкова вартість); 6. Обладнання котельні № 5, 1 шт., 117676,89 грн (первісна вартість), 95806,16 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 21870,73 грн (залишкова вартість); 7. Котел НІІСТУ, 1 шт., 1047,00 грн (первісна вартість), 1047,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 8. Насос циркуляційний, 1 шт., 6550,00 грн (первісна вартість), 5253,39 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1296,61 грн (залишкова вартість); 9. Коректор обліку газу, 1 шт., 2475,00 грн (первісна вартість), 1940,24 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 534,76 грн (залишкова вартість); 10. Котел GEFEST100, 1 шт., 75400,00 грн (первісна вартість), 30255,24 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 45144,76 грн (залишкова вартість).
Котельня № 2, смт. Теофіполь, вул. Свободи, 8 - 1. Будівля, 1 шт., 119345,88 грн (первісна вартість), 80819,82 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 38526,06 грн (залишкова вартість); 2. Котел Атон, 1 шт., 18020,00 грн (первісна вартість), 14761,19 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 3258,81 грн (залишкова вартість); 3. Насос мережний, 1 шт., 18814,00 грн (первісна вартість), 15383,06 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 3430,94 грн (залишкова вартість); 4. Бак ком. стальний, 1 шт., 3532,81 грн (первісна вартість), 2888,81 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 644,00 грн (залишкова вартість); 5. Сигнал витоку газу, 1 шт., 857,00 грн (первісна вартість), 700,71 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 156,29 грн (залишкова вартість); 6. Обладнання котельні № 2, 1 шт., 117676,89 грн (первісна вартість), 95806,16 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 21870,73 грн (залишкова вартість); 7. Лічильник Е16, 1 шт., 1047,00 грн (первісна вартість), 1047,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 8. Коректор обліку газу, 1 шт., 2475,00 грн (первісна вартість), 1940,24 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 534,76 грн (залишкова вартість); 9. Котел GEFEST100, 1 шт., 75400,00 грн (первісна вартість), 30255,24 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 45144,76 грн (залишкова вартість).
смт. Базалія, - Базалійська котельня, 1 шт., 58049,00 грн (первісна вартість), 58049,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
1. смт. Теофіполь Теплотраса по вул. Свободи, 1 шт., 33994,92 грн (первісна вартість), 26356,62 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 7638,30 грн (залишкова вартість); 2. Теплотраса по вул. Заводська, 1 шт., 4438,9 грн (первісна вартість), 3238,63 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1200,27 грн (залишкова вартість); 3. Теплотраса по вул. Небесна Сотня, 1 шт., 103994,00 грн (первісна вартість), 67015,91 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 36978,09 грн (залишкова вартість); 4. Теплотраса до лікарні, 1 шт., 82206,79 грн (первісна вартість), 61470,14 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 20736,65 грн (залишкова вартість); 5. Теплотраса до столової ПМК, 1 шт., 80380,00 грн (первісна вартість), 55373,68 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 25006,32 грн (залишкова вартість).
смт. Базалія - Теплотраса до котельні смт. Базалія, 1 шт. 65334,00 грн (первісна вартість), 65334,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
с. Михнівка, вул. Шкільна, 53А - 1. Котельня твердопаливна 23,4 кв. м, 1 шт., 241158,6 грн (первісна вартість), 168576,62 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 72581,98 грн (залишкова вартість); 2. Димохід, 1 шт., 8065,06 грн (первісна вартість), 1732,59 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 6332,47 грн (залишкова вартість); 3. Насос циркуляційний ОРТІМА ОР 40-100-222 мм, 1 шт., 4000,00 грн (первісна вартість), 2255,17 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 1744,83 грн (залишкова вартість); 4. Генератор, 1 шт., 1,00 грн (первісна вартість), 1,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 5. Котел КСМ-20, 1 шт., 281,00 грн (первісна вартість), 281,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
с. Строки, вул. Молодіжна, 40А - 1. Котельня твердопаливна 48,2 кв. м, 1 шт., 40000,00 грн (первісна вартість), 40000,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котел твердопаливний, 1 шт., 5284,00 грн (первісна вартість), 5284,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 3. Котел газовий "Рівнетерм 96", 1 шт., 7174,85 грн (первісна вартість), 7174,85 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 4. Котел газовий "Рівнетерм 96", 1 шт., 9020,61 грн (первісна вартість), 9020,61 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 5. Насос циркуляційний ОРТІМА ОР 40-100-222 мм, 1 шт., 8320,00 грн (первісна вартість), 1061,49 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 7258,51 грн (залишкова вартість).
с. Колки, вул. Шкільна, 3А - 1. Котельня твердопаливна 12,6 кв. м, 1 шт., 10211,4 грн (первісна вартість), 10211,4 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Склад під дрова, 1 шт., 12783,16 грн (первісна вартість), 10620,01 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 2163,5 грн (залишкова вартість); 3. Бензогенератор, 1 шт., 6500,00 грн (первісна вартість), 6500,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 4. Газовий лічильник, 1 шт., 239,00 грн (первісна вартість), 134,76 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 104,24 грн (залишкова вартість); 5. Насос "ДАБ", 1 шт., 670,00 грн (первісна вартість), 377,74 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 292,26 грн (залишкова вартість).
смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 9А - 1. Котельня 117 кв. м, 1 шт., 0,00 грн (первісна вартість), 0,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котел промисловий Kalfis-220, 1 шт., 213933,00 грн (первісна вартість), 29861,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 184072,00 грн (залишкова вартість).
смт. Базалія, вул. Свободи, 23 - 1. Котельня 14 кв. м, 1 шт., 5577,00 грн (первісна вартість), 5577,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Лічильник обліку газу, 1 шт., 1800,00 грн (первісна вартість), 1800,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 3. Насос для котла, 1 шт., 1860,00 грн (первісна вартість), 1860,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 4. Насос для котла, 1 шт., 1860,00 грн (первісна вартість), 1860,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 5. Котел опалювальний, 1 шт., 7977,00 грн (первісна вартість), 7977,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 6. Котел опалювальний, 1 шт., 7977,00 грн (первісна вартість), 7977,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
с. Волиця, вул. Макаренка, 6 - 1. Котельня дитячого садочка "Дзвіночок" 12 кв. м, 1 шт., 30232,00 грн (первісна вартість), 30232,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котел "Данко-32", 1 шт., 3083,00 грн (первісна вартість), 3083,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
с. Лідихівка, вул. Молодіжна, 18 - 1. Котельня дитячого садочка "Чебурашка" 20,9 кв. м, 1 шт., 0,00 грн (первісна вартість), 0,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котел газовий, 1 шт., 3900,00 грн (первісна вартість), 3484,85 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 415,15 грн (залишкова вартість); 3. Котел газовий "Данко", 1 шт., 3400,00 грн (первісна вартість), 3040,90 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 359,10 грн (залишкова вартість).
с. Ільківці, вул. Кооперативна, 29 - 1. Котельня дитячого садочка "Пізнайко" 17,2 кв. м, 1 шт., 6600,00 грн (первісна вартість), 6600,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котельня 33,3 кв. м, 1 шт., 0,00 грн (первісна вартість), 0,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 3. Котел газовий з приставкою, 1 шт., 330,00 грн (первісна вартість), 330,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 4. Котел газовий з приставкою, 1 шт., 214,50 грн (первісна вартість), 214,50 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 5. Котел газовий з приставкою, 1 шт., 214,50 грн (первісна вартість), 214,50 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 6. Котел газовий "Колві-50", 1 шт., 22220,00 грн (первісна вартість), 22220,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 9А - 1. Котельня 16,9 кв. м, 1 шт., 0,00 грн (первісна вартість), 0,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2, 3. Котел "Колві", 1 шт., 15720,00 грн (первісна вартість), 15720,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 4. Котел "Колві", 1 шт., 15721,00 грн (первісна вартість), 15721,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 5. Насос, 1 шт., 4797,00 грн (первісна вартість), 4797,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 6. Бак, 1 шт. (кількість), 1332,00 грн (первісна вартість), 1332,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 7. Ємкість, 1 шт., 1546,00 грн (первісна вартість), 1546,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 8. Насосна станція, 1 шт., 1119,00 грн (первісна вартість), 1119,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 9. Газовий лічильник, 1 шт., 3300,00 грн (первісна вартість), 3300,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 10. Інтелектуальний модем, 1 шт., 5250,00 грн (первісна вартість), 2755,30 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 2494,70 грн (залишкова вартість); 11. Кабель з перехідником гальванічної розв'язки", 1 шт., 1950,00 грн (первісна вартість), 1023,75 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 926,25 грн (залишкова вартість).
с. Новоставці, вул. Василя Шуляка, 3А - 1. Котельня дитячого садочка "Колосочок" 96,2 кв. м, 1 шт., 0,00 грн (первісна вартість), 0,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котел "Колві", 1 шт., 10750,00 грн (первісна вартість), 5643,75 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 5106,25 грн (залишкова вартість); 3. Котел "Ністо", 1 шт., 3285,00 грн (первісна вартість), 3285,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 4. Лічильник газовий G10Т, 1 шт., 14675,00 грн (первісна вартість), 5613,19 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 9061,81 грн (залишкова вартість); 5. Насос циркуляційний GRUNFOS 12М 180 ММ, 1 шт., 4720,00 грн (первісна вартість), 4720,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість).
с. Шибена, вул. Шкільна, 4А - 1. Котельня твердопаливна 126,7 кв. м, 1 шт., 4819,00 грн (первісна вартість), 4819,00 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 0,00 грн (залишкова вартість); 2. Котел твердопаливний Gordi, 1 шт., 16000,00 грн (первісна вартість), 12510,33 грн (сума зносу (накопиченої амортизації)), 3489,67 грн (залишкова вартість).
Водночас рішенням Теофіпольської селищної ради від 24.06.2022 №19-24/2022 "Про ліквідацію КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради" вирішено припинити діяльність шляхом ліквідації КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, створити ліквідаційну комісію з припинення КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, зобов'язано ліквідаційну комісію забезпечити здійснення усіх організаційно- правових заходів, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи.
Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії від 24.10.2024 лише зазначено про балансову вартість необоротних активів, що склала 33594,87 грн (трактор Т-16 1993 р. в. первісна вартість - 20655,04 грн, залишкова вартість 4685,07 грн, автомобіль ЛУАЗ 969, 1992 р. в. первісна вартість 12939,83 грн, залишкова вартість - 0 грн).
Із акту про результати розрахунків з дебіторами і кредиторами від 24.10.2024 комунального підприємства "Тепловик" слідує, що сума дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку ГУ ДПС України в Хмельницькій області становить 55382,40 грн, разом - 55382,40 грн; сума кредиторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку: ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 279152,35 грн, ПАТ "Нафтогаз України" - 596633,82 грн, Державна екологічна інспекція України у Хмельницькій області - 573846,00 грн, НАК "Нафтогаз України" - 122969,71 грн, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області 595003,68 грн, ГУ ДПС України в Хмельницькій області - 544204,85 грн, всього 2711810,41 грн.
Згідно фінансової звітності за 2021 рік активи КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради склали 6152500,00 грн, за 2023 - 60200,00 грн.
Водночас згідно листа №7021/6/22-01-12-01-15 від 09.05.2025 ГУ ДПС у Хмельницькій області за період за 2022 та 2024 роки КП "Тепловик" звітність не подавалась та згідно листів №10-13/390-25 від 06.05.2025 від 06.05.2025 Головного управління статистики у Хмельницькій області фінансова звітність за 2022 рік в органах державної статистики відсутня, натомість наявна за 2019-2021 рр., 2023 р..
Ліквідатор КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради звернувся, зокрема, до Теофіпольської селищної ради із запитом (від 20.01.2026) щодо надання первинної бухгалтерської, фінансової, кадрової та іншої документації підприємства, матеріальних та інших цінностей, печатки, штампів.
У відповідь Теофіпольська селищна рада повідомила (лист від 22.01.2026), що рішенням Теофіпольської селищної ради від 05.12.2025 №32-62/2025 припинено повноваження ліквідаційної комісії з припинення КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради у зв'язку із визнанням останнього банкрутом та те, що запитувана інформація не була передана ліквідаційній комісії та фактично відсутня у розпорядженні Теофіпольської селищної ради. До листа долучено рішення Теофіпольської селищної ради від 05.12.2025 №32-62/2025 "Про припинення повноважень ліквідаційної комісії з припинення КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради".
Судом встановлено, що ліквідатором КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради Перепелицею В. В. складено звіт щодо фінансово - господарського стану КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради від 06.02.2026, в якому проведено аналіз фінансово стану банкрута, зроблено висновок про наявність економічних ознак дій з доведення до банкрутства підприємства.
Відповідно до інвентаризаційного опису необоротних активів КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради від 06.02.2026, складеного ліквідатором, активи у боржника відсутні.
Рішенням засідання комітету кредиторів КП "Тепловик", оформленим протоколом від 15.04.2026, було виключено з ліквідаційної маси КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради трактор Т-16,1993 р. в. 8930ХЕ (залишкова вартість 4685,70 грн), автомобіль ЛУАЗ 969, 1992 р. в. (залишкова вартість - 6926,07 грн), дебіторську заборгованість ГУ ДПС у Хмельницькій області в сумі 55.5 тис, з огляду на фактичну відсутність майна, відсутність документів первинного бухгалтерського обліку (які не передані ліквідатору керівництвом боржника, засновником) та враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2025 у справі №909/386/21.
Відповідно до матеріалів даної справи об'єктом правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до КП "Тепловик", що залишилися незадоволеними у справі про банкрутство. Відповідно до реєстру вимог кредиторів загальна сума вимог кредиторів до боржника у справі про банкрутство становить 1946485,86 грн. Різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою складає 1946485,86 грн.
Судом враховується, що положеннями ст. 143 Конституції України і статті 327 ЦК України унормовано, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.
У ст. 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно положень статуту комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, підприємство засноване на комунальній власності Теофіпольської селищної територіальної громади, утворене Теофіпольською селищною радою, підпорядковується Теофіпольській селищній раді, володіє, користується та розпоряджається своїм відокремленим майном на праві господарського відання.
Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках.
Положенням ч. 1 ст .17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 24 ГК України (чинному на час створення, діяльності підприємства) управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Частиною 5 тієї ж статті 24 ГК України встановлено, що органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Статтею 211 ГК України передбачено, що засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Отже, в силу вищенаведених положень, саме на Теофіпольску селищну раду, як засновника, та власника майна КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради покладено обов'язок вживати своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству останнього.
Тобто суб'єктом правопорушення в даному випадку виступає Теофіпольська селищна рада.
Натомість Теофіпольська селищна рада приймає ряд рішень (від 29.04.2022 року №10-22/2022, №11-22/2022, від 24.06.2022 року №17-24/2022 та №18-24/2022), якими передає на безоплатній основі майно, з балансу КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради на баланс та в господарське відання комунальному підприємству "Благоустрій" Теофіпольської селищної ради, комунальному підприємству "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради, та безпосередньо Теофіпольській селищній раді.
Також Теофіпольська селищна рада приймає рішення від 24.06.2022 № 19-24/2022 "Про ліквідацію комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради", яким, припинено діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради.
Водночас, як зауважує ліквідатор та також відображено в акті інвентаризації від 24.102024, складеного зокрема головою ліквідкомісії КП "Тепловик", у підприємства була наявна заборгованість, зокрема, перед ГУ ДПС України в Хмельницькій області - 55382,40 грн, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 279152,35 грн, ПАТ "Нафтогаз України" - 596633,82 грн, Державна екологічна інспекція України у Хмельницькій області - 573846,00 грн, НАК "Нафтогаз України" - 122969,71 грн, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області 595003,68 грн, ГУ ДПС України в Хмельницькій області - 544204,85 грн, всього 2711810,41 грн.
Зокрема, рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2013 у справі №924/712/13, від 26.12.2018 у справі №924/754/18, від 04.03.2021 у справі №924/4/21 з боржника на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто всього 562326,82 грн (у подальшому визнані як грошові вимоги у справі про банкрутство), існувала заборгованість перед державою щодо сплати податків в сумі 539389,11 грн (визнані як грошові вимоги у справі про банкрутство).
Тобто на час прийняття Теофіпольською селищною радою рішень про вилучення у комунального підприємства майна та про його ліквідацію, підприємство мало значну кредиторську заборгованість.
Як слушно зазначає у поясненнях АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", у силу ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.
Однак Теофіпольська селищна рада, як власник (засновник) комунального підприємства "Тепловик", вилучивши у боржника все майно, не забезпечила погашення боргу комунального підприємства, не визначила інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами.
Крім того, у межах процедури добровільної ліквідації комунального підприємства "Тепловик" вимоги кредиторів не погашалися та залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого було б можливе задоволення вимог кредиторів. Викладені обставини свідчать про те, що засновник боржника - Теофіпольська селищна рада, реалізуючи свої повноваження, фактично передала функції балансоутримувача іншим комунальним підприємствам та собі, чим позбавила боржника можливості вести визначену статутом господарську діяльність, отримувати прибуток та погасити існуючу кредиторську заборгованість. Водночас не вживались жодні заходи, направлені на погашення існуючого перед кредиторами боргу, що вказує на намір ліквідації боржника та уникнення сплати існуючої заборгованості.
Так, Теофіпольська селищна рада, як засновник підприємства не скористалась і положеннями п. 2 ст. 211 ГК України щодо надання фінансової допомоги для погашення зобов'язань перед кредиторами, відновлення платоспроможності підприємства. Водночас Теофіпольська селищна рада, як засновник боржника, була обізнана щодо його фінансового та майнового стану.
Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Отже, обов'язок засновника, власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна, не проведення ним господарської діяльності, збільшення кредиторської заборгованості тощо та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток (його неплатоспроможності).
Тому поведінка засновника, власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника під час здійснення ними дій організаційно-господарського характеру по відношенню до боржника має базуватися на засадах належного вияву турботливості і обачності та передбачати своєчасне вчинення визначених законом заходів щодо запобігання банкрутству боржника.
Судом наголошується, що до прийняття вищевказаних рішень Теофіпольською селищною радою, як засновником боржника, якими вилучено з господарського відання та передано майно від боржника до інших юридичних осіб, засновником (власником) не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника, відтак, кредиторська заборгованість боржника КП "Тепловик" залишилася без майнового забезпечення.
Такі дії свідчать про недотримання Теофіпольською селищною радою свого обов'язку як власника та засновника боржника та як органу управління майном боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна та вчинити передбачені КУзПБ про заходи щодо запобігання банкрутству боржника.
Відчуження майна боржника його власником, позбавлення подальшої статутної діяльності, неможливість погашення вимог кредиторів у межах процедури добровільної ліквідації, зокрема, слугувало причиною відкриття щодо КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2024 провадження у справі №924/776/24 про банкрутство.
Відтак, вище викладені обставини стверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку між доведенням до банкрутства і критичним фінансовим станом КП "Тепловик" та діями і бездіяльністю засновника підприємства - Теофіпольської селищної ради, що є суб'єктом субсидіарної відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності для засновника КП "Тепловик" - Теофіпольської селищної ради, характеризується вчиненням наведених вище дій, бездіяльності що призвело до припинення господарської діяльності та неплатоспроможності (банкрутства) КП "Тепловик", без створення умов для погашення банкрутом кредиторської заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 Господарського кодексу України).
У контексті наведеного суд, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 у справі №924/1076/17, зазначає, що неможливість здійснення господарської діяльності комунальним підприємством задля одержання прибутку через вилучення за рішенням власника майна, за рахунок якого комунальне підприємство може отримувати прибуток, однак не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі банкрутства цього підприємства, за умови, що власник (засновник) не визначив для боржника інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами, зумовлює для законодавця через механізм, закріплений у положеннях частини першої статті 619 ЦК України, частині першої статті 215 ГК України та ст. ст. 4, 61 КУзПБ, врегулювати спірні правовідносини та захистити у такий спосіб інтереси кредиторів суб'єкта господарської діяльності, як покладення субсидіарної відповідальності.
З приводу субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов'язаннями муніципального підприємства висловив і свою позицію ЄСПЛ. Так, у пункті 62 рішення у справі "Єршова проти російської федерації" ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Теофіпольської селищної ради, попри її обов'язок, як власника та засновника боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилученням у нього майна, що перебувало в користуванні у боржника на праві господарського відання, та вчинити встановлені законодавством заходи щодо запобігання банкрутству боржника (належного управління боржником, надання дотацій для покриття збитків від діяльності , фінансової допомоги тощо) свідчить про наявність вини селищної ради і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Щодо розміру субсидіарної відповідальності, то її визначення урегульовано приписами абз.1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, відповідно до якого розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.
Тобто, саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
Як зазначалось вище, ліквідатором заявлено до стягнення у вигляді субсидіарної відповідальності 1946485,86 грн, які визнані відповідними ухвалами суду, ліквідаційна маса відповідно до звіту ліквідатора. інвентаризаційного опису, протоколу зборів комітету кредиторів від 15.04.2026 відсутня.
Доводи Теофіпольської селищної ради щодо наявності у КП "Тепловик" ліквідаційної маси (у вигляді (трактора Т-16, автомобіля ЛУАЗ 969, дебіторська розмірі 55382,40 грн) спростовуються вищенаведеними обставинами, зокрема протоколом засідання комітету кредиторів комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради від 15.04.2026, звітом ліквідатора, інвентаризаційним описом.
У контексті наведеного судом звертається увага, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.04.2026 у справі №910/13367/19, від 13.03.2025 у справі №909/386/21, ліквідатор не позбавлений права ініціювати перед комітетом кредиторів питання щодо виключення із ліквідаційної маси банкрута певного майна, у випадку недоцільності чи неперспективності пошуку цього майна або його неліквідності. Протилежного суду не доведено.
Доводи Теофіпольської селищної ради щодо недоведеності ліквідатором розміру субсидіарної відповідальності, з посиланням на погашення боргу перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за спеціальною процедурою, визначеною Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості", суд відхиляє, враховуючи приписи абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, чинність ухвали Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2024, якою визнані грошові вимоги, зокрема в сумі 562326,82 грн заборгованості, яка була підтверджена чинними рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2013 у справі №924/712/13, від 26.12.2018 у справі №924/754/18, від 04.03.2021 у справі №924/4/21, а також звертає увагу, що відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025, якою залишено без змін ухвалу від 09.12.2024, зазначено, що договір від 23.12.2021 №122/1340 про організацію взаєморозрахунків у силу приписів абзацу першого статті 4 Закону №1730-VIII не регулює питання погашення зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ.
У той же час, згідно із ст. ст. 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Принцип сталості судового рішення, відомий як res judicata, означає, що остаточне та обов'язкове судове рішення, яке набрало законної сили, не підлягає перегляду задля повторного слухання справи.
Крім того, відповідач, заперечуючи розмір субсидіарної відповідальності, не надав доказів і обґрунтувань, яка ж саме сума погашена та яка підлягає стягненню.
Також з врахуванням вищенаведених обставин спростовуються доводи Теофіпольської селищної ради щодо безпідставності та передчасності звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності.
При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.06.2020 у справі №924/669/17, невід'ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, з огляду на ч. 2 ст. 61 КУзПБ, також є вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства. Аналіз диспозиції зазначеної статті дає підстави для висновку про те, що сама по собі наявність рухомого/нерухомого майна та включення такого майна до ліквідаційної маси не є безумовною підставою для відмови у розгляді заяви про покладення субсидіарної відповідальності у порядку положень ст. 61 КУзПБ, оскільки в цьому випадку має значення визначення різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (постанова Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/8137/19(910/21166/21))
Відтак, з огляду на вищезазначене. суд дійшов висновку про те, що сукупність перелічених обставин, дій і бездіяльності ради, попри її обов'язок як засновника боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна та вчинити передбачені КУзПБ заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, істотним збільшенням суми зобов'язань, що в подальшому створили умови та підстави для порушення справи про банкрутство з неможливістю задовольнити вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника, а отже наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності у даній справі.
При цьому саме Теофіпольська селищна рада є суб'єктом субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, оскільки останнє створено за рішенням ради на основі комунальної власності, так і щодо вилучення за іншими рішеннями ради у боржника відповідного майна, необхідного для здійснення ним господарської діяльності.
Разом з тим, відповідачем не спростовано доводів ліквідатора комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради - арбітражного керуючого Перепелиці В. В. та не доведено відсутність своєї вини у вчиненні дій та бездіяльності, які спричинили недостатність майна у комунального підприємства для погашення вимог кредиторів та доведення підприємства до банкрутства.
Відповідно до ст. ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ліквідатора, задоволення його заяви про застосування субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства та наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної радиу розмірі 1946485,86 грн, у зв'язку із доведенням комунального підприємства до банкрутства, на Теофіпольську селищну раду.
Cудом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Щодо судового збору суд зазначає, що відповідно до п. п. 5 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви ліквідатора, кредитора про субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства становить - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на задоволення вимог заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 5324,80 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву подано в електронній формі) покладаються на відповідача шляхом стягнення в дохід бюджету.
Керуючись ст. ст. 2, 76-80, 126, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 2, 7,60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Заяву ліквідатора комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради - арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про покладення субсидіарної відповідальності задовольнити.
Покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради (30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Теофіполь, вул. Свободи, буд. 25, код 14151286) у розмірі 1946485,86 грн на Теофіпольську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області (30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Теофіполь, вул. Небесної Сотні, буд. 19, код 04405774) у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства.
Стягнути з Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Теофіполь, вул. Небесної Сотні, буд. 19, код 04405774) на користь комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради (30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Теофіполь, вул. Свободи, 25, код 14151286) грошові кошти у розмірі 1946485,86 грн (один мільйон дев'ятсот сорок шість тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 86 коп.) у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради у зв'язку із доведенням до банкрутства.
Видати наказ.
Стягнути з Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Теофіполь, вул. Небесної Сотні, буд. 19, код 04405774) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача -UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 5324,80 грн (п'ять тисяч триста двадцять чотири гривень 80 коп.).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 08.05.2026 (з огляду на тимчасову втрату працездатності судді з 30.04.2026).
Суддя В.В. Виноградова