46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
23 квітня 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/475/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Мисліцькій Д.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні
скаргу без номера від 19.03.2026 (вх.№2216 від 20.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
про визнання неправомірними дій та скасування постанови
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до відповідача Дочірнього підприємства “Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільміськгаз», м.Тернопіль
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
скаржника: Яковенко П.А., адвокат, довіреність №156 від 30.12.2025;
боржника: Чеканівський В.Р., адвокат, ордер серії ВО №1136671 від 06.03.2026;
державного виконавця: Гнатюк Н.В., державний виконавець, посвідчення АБ №061627 від 22.10.2025.
Зміст поданої скарги, позиція скаржника.
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернулося 19.03.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з скаргою без номера від 19.03.2026 (вх.№2216 від 20.03.2026) про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Надії Володимирівни щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80375007 від 09.03.2026 та про скасування постанови органу ДВС від 09.03.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80375007.
В обґрунтування поданої скарги ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» зазначено, що державним виконавцем оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій винесено з порушенням п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», обмежуючись формальним з'ясуванням обставин включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом № 1639-IX. Водночас неправомірно не взято до уваги, що законодавцем визначено як підставу для зупинення виконавчого провадження за вказаною нормою, наявність у боржника одночасно двох умов (перебування боржника в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IX).
Однак у цій справі відсутня друга умова, адже Закон № 1639-IX передбачає врегулювання лише тієї заборгованості, що виникла за газ, поставлений побутовим споживачам у період з 1 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року включно, тоді як заборгованість у справі № 921/475/22 виникла за договором від 30.09.2021 за березень-квітень 2022 року. Оскільки період поставки газу є відмінним від визначеного законом, стягнута за судовим рішенням сума не підлягає врегулюванню за процедурами, визначеними Законом № 1639-IX.
Крім того, відповідно до ст. 1-1 Прикінцевих та п перехідних положень Закону № 1639-IX, норми щодо врегулювання не поширюються на постачальника, якщо він не отримав збитків за період січня-квітня 2021 року. Стягувач вказує, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази збитковості боржника саме за цим боргом.
Посилаючись на норми статті 18 Закону «Про виконавче провадження», зауважує, що державний виконавець зобов'язана діяти лише на підставах та у спосіб, визначений законом, а зупинення провадження щодо боргу, який за законом не підлягає врегулюванню, є виходом за межі повноважень.
Відтак, скаржник вважає, що державний виконавець діяла у спосіб, що суперечить закону, чим порушено права стягувача на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Заперечення державного виконавця.
Державний виконавець із доводами скарги не погодилася та зазначила, що при винесенні оскаржуваної постанови діяла виключно з урахуванням заяви-повідомлення боржника про зупинення виконавчих дій та згідно наданих документів, які підтверджують статус боржника як учасника процедури врегулювання заборгованості згідно із Законом № 1639-IX. Зокрема державний виконавець акцентувала увагу на обов'язковості зупинення виконавчих дій на підставі пункт 15 частини 1 статті 34 Закону «Про виконавче провадження», який визначає, що виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій, якщо сума стягнення підлягає врегулюванню згідно із Законом № 1639-IX, за умови перебування боржника в спеціальному Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. У наказі господарського суду №921/475/22 від 11.01.2024 відсутня інформація про період виникнення заборгованості, тому виконавець не могла самостійно встановити, чи охоплюється цей борг кризовим періодом, визначеним Законом № 1639-IX.
Оскільки Закон про виконавче провадження не надає їй права оцінювати, тлумачити або перевіряти обсяг заборгованості, яка підлягає врегулюванню, відповідно самостійна оцінка виконавцем того, чи підпадає борг під дію спеціального закону, є виходом за межі повноважень та втручанням у компетенцію інших органів. Виконавець вважає включення ДП «Газпостач» до Реєстру підприємств, що беруть участь у врегулюванні достатньою підставою для зупинення виконавчого провадження. При цьому зсилається на висновки Верховного Суду, зокрема, у справах №925/958/22, №903/421/24 та №917/704/23, де зазначено, що виконавець зобов'язаний зупинити провадження та зняти арешт з майна, якщо боржник внесений до вказаного Реєстру.
Заперечення боржника у виконавчому провадженні.
ДП «Газпостач» вважає винесену 09.03.2026 виконавцем постанову законною, оскільки згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій, якщо сума стягнення підлягає врегулюванню за Законом № 1639-IX. Ця норма, на думку боржника, є імперативною, і її реалізація не залежить від волі виконавця чи сторін виконавчого провадження. Аргументуючи свою позицію боржником зазначено, що на підставі постанови НКРЕКП № 1285 від 11.10.2022 підприємство є включеним до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, і ця обставина є свідченням наявності збитків у кризовий період січня-квітня 2021 року. Боржником заперечується твердження стягувача про те, що спірна заборгованість не підпадає під дію Закону № 1639-IX, вказуючи на те, що борг відповідає вимогам цього закону, оскільки виник перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» і залишався несплаченим станом на 30 листопада 2022 року; боржник посилається на аудит, згідно з яким підтверджена різниця в цінах за січень-квітень 2021 року становить понад 98,5 млн грн, що повністю покриває суму основного боргу у цій справі; стверджує, що законодавець не обмежив врегулювання заборгованості лише конкретними договорами чи короткими проміжками часу, якщо загальні умови закону виконані; вважає, що державний виконавець не має права самостійно оцінювати або перевіряти, чи підпадає конкретна сума під врегулювання. При цьому, застосовуючи доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), боржником зазначено, що раніше, у 2025 році, інший виконавець (Корольов М.А.) вже зупиняв провадження щодо цього ж боргу з тих же підстав і тоді стягувачем не оскаржувалися такі дії, що сформувало у боржника обґрунтовані очікування на правомірність зупинення виконання наказу суду.
Процесуальні дії з розгляду скарги.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.03.2026, скаргу передано на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 24 березня 2026 року розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 07.04.2026, в якому оголошувалася перерва до 23.04.2026.
Судом встановлено процесуальний строк для подання заяв по суті скарги та додаткових доказів.
У судовому засіданні учасники провадження з розгляду скарги підтримали доводи та заперечення, наведені у заявах по суті скарги.
Відповідно до частини 1 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця суд постановляє ухвалу.
У судовому засіданні 23.04.2026 судом, в порядку ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" про стягнення 24 020 866,26 грн боргу, 1 642 124,85 грн інфляційних нарахувань, 357 470,49 грн 3% річних, 5 827 863,57 грн пені, 5 322 851,05 грн штрафу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - 24 020 866,26 грн боргу, 1 604 143,63 грн інфляційних нарахувань, 357 470,49 грн - 3% річних, 2 913 931,79 грн пені, 2 661 425,53 грн штрафу та 556 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору. В решті позову - відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з Державного бюджету України - 40829,82грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №0000007427 від 26.09.2022.
На примусове виконання даного судового рішення 07 липня 2023 року видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2023 постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у даній справі змінено; пункт 2 рішення Господарського суду Тернопільської області викладено в новій редакції:
- стягнуто з Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - 24 020 866,26 грн боргу, 1 624 465,39 грн інфляційних нарахувань, 357 470,49грн - 3% річних, 2 913 931,79 грн пені, 2 661 425,53 грн штрафу та 556 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору.
У решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 залишено без змін.
Зі змісту судових рішень у справі № 921/475/22 вбачається, що сума основного боргу та інших нарахувань, заявлена у позові за період, що охоплює жовтень 2021 року - квітень 2022 року включно. Відповідно до матеріалів справи, заборгованість виникла на підставі рамкового договору № 2рд_БГр-ТМГ та індивідуального договору № БГр-21/22-ТМГ від 30 вересня 2021 року, яким визначено період поставки газу з 01.10.2021 по 30.04.2022 включно.
Судами встановлено факт передачі та прийняття природного газу на підставі підписаних комерційних актів за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року. Хоча поставки тривали весь договірний період, боржник не виконав зобов'язання з оплати за газ, поставлений лише у квітні 2022 року (акт приймання-передачі природного газу №1_04-БГр-ТМГ від 30.04.2022 на суму 42 665 000,00грн).
Нарахування 3% річних та пені здійснено за період прострочення з 17.05.2022 по 31.10.2022. Штраф стягнуто за порушення строків оплати станом на 24.05.2022 за період з 15.06.2022 по 22.06.2022. Також, Верховним Судом встановлено, що суди попередніх інстанцій припустилися помилки у розрахунках інфляційних втрат, не врахувавши інфляційної складової попередніх періодів, у зв'язку з цим суму інфляційних втрат за період з липня по жовтень 2022 року визначено в розмірі 1 624 465,39 грн.
На виконання постанови суду касаційної інстанції Господарським судом Тернопільської області 11.01.2024 видано наказ про стягнення грошових коштів та видано судовий наказ про стягнення з Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 1 371,69грн судового збору за розгляд справи касаційним судом.
На підставі заяви ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» №11607/10 від 20.02.2026 про примусове виконання рішення головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Н.В. 04.03.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80375007 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2024 № 921/475/22. На цей момент залишок боргу за наказом становив 21 626 531,81 грн.
Цього ж дня, 04 березня 2026 року державним виконавцем винесено: Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно з якою на підставі статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено суму мінімальних витрат провадження у розмірі 255,00 грн; Постанову про стягнення виконавчого збору, згідно з якою на підставі статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 10% від суми стягнення - 2 162 653,18 грн.
Окрім того, державним виконавцем на підставі статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах (АТ «Приватбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Сенс Банк», АТ «А-Банк», АБ «Укргазбанк») у межах суми стягнення з урахуванням збору та витрат (23 789 439,99 грн); на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення.
Водночас, після відкриття провадження 04.03.2026 виконавцем скеровано запити до державних реєстрів та установ, зокрема: запит до Державної податкової служби України для виявлення всіх відкритих банківських рахунків у боржника та у відповідь отримано перелік рахунків боржника, відкритих у АТ «Приватбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Сенс Банк», АТ «А-Банк» та АБ «Укргазбанк»; запит до Міністерства внутрішніх справ щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів (отримано відповідь про їх відсутність). Для отримання повної інформації про майновий стан підприємства державним виконавцем отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими підтверджено наявність зареєстрованого за боржником нерухомого майна в м. Тернополі (два об'єкти), а також направлено запити до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Держпродспоживслужби та ТОВ «МБТІ» .
З метою реалізації процедури звернення стягнення на грошові кошти боржника, що перебувають на рахунках, відкритих у банківських установах, на наступний день після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти та майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим провадженням, 5 березня 2026 року, державним виконавцем Гнатюк Н.В. оформлено платіжні інструкції №№10182, 10183, 10184, котрі направлено до АТ «Акцент-банк», АТ «А-Банк» та АБ «Укргазбанк» з вимогами про примусове списання коштів з рахунків боржника на користь органу ДВС в межах примусового виконання стягнення за ВП № 80375007.
6 березня 2026 року до органу ДВС надійшла заява ДП «Газпостач» № 27 від 5 березня 2026 року про зупинення виконавчих дій та зняття арештів у зв'язку з перебуванням підприємства в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон № 1639-IX). У заяві боржником зазначено, що Закон № 1639-IX спрямований на подолання кризових явищ на ринку природного газу та передбачає процедуру врегулювання заборгованості постачальників перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»; ДП «Газпостач», згідно з постановою НКРЕКП № 1285 від 11.10.2022, включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання, що є достатньою умовою для зупинення стягнення. Щодо періоду заборгованості, яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні боржником зазначено, що вона відповідає критеріям Закону №1639-IX, оскільки виникла за газ для потреб населення та залишалася несплаченою станом на 30 листопада 2022 року, а державний виконавець не має права самостійно оцінювати або перевіряти, чи підпадає конкретна сума під дію закону.
При цьому, боржником у заяві наголошено на необхідності зняття арештів з коштів, посилаючись на ст. 59 Закону «Про виконавче провадження», що є критично важливим для відновлення його господарської діяльності.
Державним виконавцем Гнатюк Н.В., згідно заяви боржника, 09.03.2026 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 80375007 на підставі пункту 15 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», до виключення боржника з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
В оскаржуваній постанові зазначено, що згідно з постановою НКРЕКП № 1285 від 11.10.2022 ДП «Газпостач» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, тому, враховуючи, що закон не надає права виконавцю самостійно оцінювати, тлумачити або перевіряти, чи охоплюється вказана у наказі стягувана сума дією Закону № 1639-IX, було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 11.01.2024 №921/475/22.
У зв'язку з зупиненням виконавчого провадження № 80375007 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем також 09.03.2026 винесено постанову про зняття арешту з усіх рахунків боржника (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Окрім того, на підставі статті 47 Закону «Про виконавче провадження» розпорядженням № 80375007 від 09.03.2026 державним виконавцем проведено розподіл коштів у сумі 2 893,34 грн, які надійшли на депозитний рахунок ДВС: 2398,50 грн - перераховано стягувачу, а 239,84 грн зараховано в якості сплати виконавчого збору та 255,00 грн - на покриття витрат виконавчого провадження,
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», не погоджуючись з такими діями державного виконавця, звернувся до господарського суду з даною скарго з метою відновлення порушених прав шляхом відновлення виконавчого процесу.
Натомість боржник вважає правомірними дії про по зупиненню виконавчого провадження, посилаючись на результати аудиторської перевірки, які є обов'язковими для підтвердження права підприємства на врегулювання заборгованості згідно із Законом № 1639-IX. Перевірку здійснено фахівцями ТОВ АК «КРОУ УКРАЇНА» з 27.09.2022 по 07.10.2022 на предмет підтвердження щомісячних розрахунків різниці між вартістю природного газу, купленого постачальником для потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього газу населенню (побутовим споживачам) у кризовий період з 1 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року включно. За результатами перевірки аудиторами складено Звіт з надання обґрунтованої впевненості від 4 жовтня 2022 року, у якому виснувано, що щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ДП «Газпостач» для забезпечення потреб побутових споживачів, та вартістю його реалізації населенню протягом січня - квітня 2021 року включно, на загальну суму різниці в цінах у розмірі 98 577 505,56 грн (в січні 2021 року - 34 437 590,23 грн, в лютому 2021 року - 23 719 796,11 грн, в березні 2021 року - 21 761 793,18 грн, в квітні 2021 року - 18 658 326,04 грн) підтверджені, а зазначені розрахунки відповідають вимогам статті 3 та статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-ІХ від 14.07.2021 із змінами та доповненнями.
На підставі цього аудиторського Звіту Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підготовлено проєкт постанови «Про затвердження щомісячних розрахунків ДП «ГАЗПОСТАЧ» ТОВ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ», яким передбачено затвердження розрахунків різниці в цінах на природний газ за кризовий період з січня по квітень 2021 року на суму 97 014 231,16грн, що є різницю між вартістю газу, купленого для потреб побутових споживачів, та вартістю його реалізації населенню за встановленими державою цінами.
Мотиви на норми закону, з яких суд виходить постановляючи ухвалу.
Питання, що виникають на стадії виконання рішень, ухвалених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), яким врегульовані питання порядку, умов та підстав ведення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим, Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Згідно зі ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 3 Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339 ГПК України).
Статтею 343 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено у статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 15 частини першої якої, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
За змістом частини одинадцятої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон України № 1639-ІХ). У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.
Таким чином, виконавець на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом- НКРЕКП) про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України №1639-IX.
Тобто ключовим критерієм є включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та сума, що стягується, підлягає врегулюванню згідно визначених у цьому Законі, процедур.
Зважаючи на положення статті 19 Конституції України та статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише із дотриманням цього Закону, а й відповідно до інших нормативно-правових актів, додержання яких є обов'язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
29.08.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі Закон України № 1639-ІХ), в якому означено комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру, спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
Метою прийняття Закону України №1639-ІХ, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є створення законодавчих підстав для подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу; визначення механізмів урегулювання боргів на ринку природного газу з урахуванням чинників їх виникнення та з використанням виключно ринкових механізмів урегулювання; забезпечення умов, необхідних для остаточного відкриття ринку природного газу, та припинення державного втручання в його функціонування, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі; створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов'язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи в цілях задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги його транспортування.
Отже, Закон № 1639-IX прийнято для вирішення історичних проблем ринку, а саме заборгованості, що виникла внаслідок різниці в цінах та тарифах у перехідний період. Врегулюванню підлягає заборгованість, пов'язана з виконанням державних функцій постачання газу населенню за фіксованими цінами, коли закупівельна ціна була вищою.
Закон України № 1639-ІХ визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу та поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, послуги його розподілу та транспортування, та виключно на суб'єктів ринку природного газу, які включені до Реєстру підприємств, що беруть учать у процедурі врегулювання заборгованості згідно з цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1639-ІХ: взаєморозрахунки - це розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості; заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це заборгованість та/або грошові зобов'язання постачальників природного газу, які в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», не сплачені станом на 30 листопада 2022 року; процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість, у разі її погашення; Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону; реєстр розміщується на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - це постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Дія Закону України №1639-IX поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (стаття 2 зазначеного Закону України №1639-IX).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України № 1639-IX для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде НКРЕКП. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.
Жоден з учасників даного виконавчого провадження не ставить під сумнів факт включення ДП «ГАЗПОСТАЧ» ТОВ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», що підтверджується копією постанови НКРЕКП № 1285 від 11.10.2022. Отже, Боржник - Дочірнє підприємство “Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільміськгаз», є суб'єктом правовідносин, що врегульовуються Законом України № 1639-ІХ.
Відтак встановленню підлягає обставина, чи заборгованість, що стягується, підпадає під дію Закону № 1639-IX, адже дана обставина є визначальною (другою) умовою для визначення наявності підстав зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови від 09.03.2026.
З аналізу конструкції норми п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону «Про виконавче провадження», вбачається, що виконавець зобов'язаний зупинити виконавчі дії за наявності одночасно двох умов: 1) боржник включений до спеціального Реєстру (як зазначено вище, така умова виконана і ніхто цього не заперечує); сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур Закону № 1639-IX (дану умову оспорює скаржник).
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» наголошує, що сам факт перебування боржника в Реєстрі не є автоматичною підставою для зупинення будь-якого стягнення, оскільки Закон № 1639-IX визначає ще й заборгованість, що підлягає врегулюванню, а саме та, яка виникла за поставки газу в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно. Натомість судовими рішеннями у справі № 921/475/22 встановлено, що стягуваний борг виник за газ, поставлений у березні-квітні 2022 року.
Щодо посилань державного виконавця на відсутність повноважень самостійно оцінювати період виникнення боргу, та визначати чи такий підпадає під дію Закону № 1639-IX, то суд зазначає, що п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не може застосовуватися окремо від цілей та змісту спеціального Закону № 1639-IX. Факт включення боржника до Реєстру підприємств-учасників врегулювання заборгованості зумовлює обов"язок зупинення виконавчих дій лише щодо тієї заборгованості, яка підлягає врегулюванню згідно з цим Законом.
Як вже зазначалося вище, відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1639-IX, під врегулювання підпадає виключно заборгованість постачальників перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», що виникла за газ, поставлений побутовим споживачам у період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно. Врегулюванню підлягає саме різниця між вартістю закупівлі газу та вартістю його реалізації населенню (побутовим споживачам) за регульованими цінами у вказаний період 2021 року. Закон № 1639-IX прийнято у липні 2021 року, котрий спрямований на подолання кризових явищ, що виникли раніше, проте для даної категорії заборгованості встановлено певний період (січень-квітень 2021 року).
Виконавче провадження № 80375007 відкрито 04.03.2026 на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області №921/475/22 від 11.01.2024, виданого на виконання постанови Верховного Суду від 13.12.2023.
Суди всіх інстанцій встановили, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань, які виникли на підставі рамкового договору № 2рд_БГр-ТМГ та індивідуального договору № БГр-21/22-ТМГ від 30 вересня 2021 року, а поставка природного газу по цьому договору здійснювалася з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно, за який боржник розрахувався не в повному обсязі, відтак, зо останнім актом приймання - передачі газу №1_04-БГр-ТМГ від 30.04.2022 на суму 42 665 000,00грн залишок боргу склав 24 020 866,26 грн.
Таким чином, твердження про те, що спірна сума стосується періоду січня-квітня 2021 року, суперечить матеріалам справи, оскільки судовим рішенням стягнуто борг за квітень 2022 року, а Закон № 1639-IX обмежує врегулювання заборгованості за природний газ періодом до квітня 2021 року включно.
Натомість, позиція виконавця та боржника ґрунтується на формальному критерії щодо включення ДП «Газпостач» до Реєстру підприємств, що беруть участь у врегулюванні, що є недостатнім для застосування у спірному випадку норм п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону «Про виконавче провадження».
Дійсно, як вказано державним виконавцем, із змісту заяви боржника №27 від 05.03.2026 та наказу господарського суду від 11.04.2024 № 921/475/22 не вбачається періоду, за який виникла заборгованість, що стягнута судом. Натомість ДП «Газпостач» у заяві №27 від 05.03.2026 ствердно зазначав, що заборгованість за вказаним виконавчим документом, що виникла на підставі рамкового договору № 2рд_БГр-ТМГ та індивідуального договору № БГр-21/22-ТМГ від 30 вересня 2021 року, підлягає врегулюванню за рахунок коштів державного бюджету в порядку, передбаченому Законом №1639-IX, зауваживши при цьому на відсутності у виконавця повноважень оцінювати, тлумачити чи перевіряти обсяг заборгованості, яка підлягає врегулюванню в межах процедури, передбаченої Законом №1639-IX, оскільки визначення та затвердження розміру заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1179 від 12.10.2022 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків).
Водночас, державний виконавець враховуючи зміст заяви боржника, у якій вказано дату підписання рамкового та індивідуального договорів, помилково не звернув уваги, що за такими договорами не могла виникнути заборгованість за період січня-квітня 2021 року, (що підлягає врегулюванню за Законом № 1639-IX), про що зазначав боржник, адже за загальним правилом договір набирає чинності з моменту його укладення (ст. 631 ЦК України).
Отже, факт перебування боржника у Реєстрі, є недостатнім для зупинення вчинення виконавчих дій за нормами п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки сума стягнення також має підлягати врегулюванню за Законом № 1639-IX. Натомість борг перед стягувачем виник за поставками газу, що здійснені у 2022 році і такий не підпадає під дію спеціального закону, відповідно автоматичного права на зупинення виконавчих дій у боржника не виникло.
Щодо обов"язковості дотримання двох обов"язкових умов, визначених Законом 1639-ІХ при встановленні підстав для зупинення виконавчих проваджень наголошує і Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24, де об'єднана палата погодилася з висновком суду першої інстанції, що приватний виконавець, який не є учасником процедури врегулювання заборгованості між сторонами та не уповноважений визначати її результати і хід проведення, встановивши що АТ "ОГС "Волиньгаз" включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП, та те, що заборгованість за наказом Господарського суду Волинської області від 04.09.2024 № 903/421/24, щодо якої боржником вживаються заходи із врегулювання відповідно до Закону України № 1689-ІХ, зобов'язаний був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні стосовно виконання цього наказу на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (за винятком витрат на оплату судового збору), а також відповідно до частини четвертої статті 35 цього Закону - зняти арешт з майна та грошових коштів боржника.
З урахуванням викладеного, Об'єднана палата виходить з того, що на момент відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були наявні дві обов'язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479, передбачені пунктом 15 частиною першою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (п. 8.95.постанови).
Окрім того, наданий боржником виконавцю Висновок щодо проведеного ТОВ АК «КРОУ УКРАЇНА» аудиту, як підтвердження наявності збитків, що є різницею в цінах між вартістю природного газу, купленого постачальником для потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього газу населенню (побутовим споживачам) у кризовий період з 1 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року включно, жодним чином не стосується стягуваного боргу у даній справі, період виникнення якого березень-квітень 2022 року.
Згідно п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1639-IX, обов'язковою умовою поширення дії закону на постачальника є наявність збитків від реалізації газу побутовим споживачам. Такі розрахунки мають бути підтверджені висновком суб'єкта аудиторської діяльності.
В матеріалах виконавчого провадження №80375007 відсутні будь-які докази, як-от: аудиторські звіти чи затверджені НКРЕКП розрахунки, які б підтверджували, що саме спірна сума боргу (березень-квітень 2022 року) підлягає врегулюванню.
Разом з тим, в контексті спірного питання суд зауважує, що державний виконавець не позбавлений можливості ознайомитися з повним текстом судового рішення у цій справі (доступ до якого є загальнодоступним та цілодобовим в Єдиному державному реєстрі судових рішень за пошуком за вказаним номером справи), на примусове виконання яких видано виконавчий документ, та з'ясувати наявність законних передумов для зупинення виконавчого провадження (у даному випадку однієї з обов'язкової умови, визначеної Законом № 1639-IX, щодо періоду виникнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню), для правильного застосування норм закону про виконавче провадження.
Таким чином, державним виконавцем не перевірено відсутність другої обов'язкової умови для зупинення виконавчого провадження, що суперечить п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та фактичним обставинам справи, та свідчить про неправомірність дій виконавця по понесенню постанови від 09.03.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП 80375007.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги.
Керуючись ст.3, 11, 18, 232-235, 326, 327, 339-343, 345 ГПК України, суд
1. Скаргу без номера від 19.03.2026 (вх.№2216 від 20.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про визнання неправомірними дії державного виконавця та скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у справі №921/475/22, - задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Надії Володимирівни щодо винесення 09.03.2026 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80375007.
3. Скасувати постанову державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Надії Володимирівни про зупинення вчинення виконавчих дій від 09.03.2026 у виконавчому провадженні №80375007.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 07.05.2026.
Суддя Н.О. Андрусик