65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3575/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи матеріали справи №916/3575/25,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ БЕРРІ" (11001, Житомирська обл., Коростенський р-н, місто Олевськ, вул.Володимирська, буд. 2; код ЄДРПОУ 42844186);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 228; код ЄДРПОУ 42163494);
про стягнення: 47 300,31 грн.,
1. Суть спору.
02.09.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3668/25) ТОВ "ПРАЙМ БЕРРІ" до відповідача ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 47 300,31 грн., з яких основний борг 46 007,37 грн., інфляційні втрати - 876,98 грн. та 3 % річних - 415,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди контейнерів №ОР05/25 від 11.02.2025 та Специфікації №1 від 11.02.2025 в частині передачі в оренду позивачу рефрижераторних контейнерів на підставі здійсненої останнім передплати.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито провадження у справі №916/3575/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
15.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28458/25).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ».
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди контейнерів №ОР05/25 від 11.02.2025 та Специфікацією №1 від 11.02.2025 в частині передачі контейнерів в оренду позивачу, що є підставою для повернення Орендодавцем отриманої передоплати за Договором.
Як зазначає позивач, предметом оренди за договором є два морські рефрижераторні контейнери, сторонами було погоджено спеціальний порядок передачі майна в оренду, а саме: орендодавець доставляє Контейнери в місце оренди та передає їх Орендарю.
Як вказує позивач Орендарем фактично здійснено оплату вартості поставки, повернення та оренди за перший місяць користування одного контейнера, що підтверджується наявними в платіжними інструкціями.
У зв'язку з чим позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок передати в оренду один рефрижераторний контейнер.
Позивач вважає, що передача майна в оренду (моментом якого є підписання акту приймання-передачі) має бути здійснено 15.05.2025, натомість такої передачі здійснено не було, та сплачені позивачем кошти за доставку та повернення предмета оренди також підлягають поверненню, оскільки відповідні роботи Орендодавцем фактично виконані не були, відтак, відсутні правові підстави для подальшого утримання Орендодавцем зазначених сум.
Крім того позивач вказує, що Договором не встановлено умов, які б звільняли Орендодавця від виконання передбачених ним зобов'язань та/або відповідальності у разі несплати Орендарем усіх виставлених рахунків на оплату. При цьому оплата вартості доставки та повернення контейнера здійснювалась окремо за кожним рахунком.
Відтак, на думку позивача, після отримання передоплати за доставку, повернення та орендну плату за перший місяць користування одним контейнером, у Орендодавця виник обов'язок передати Орендарю в оренду один рефрижераторний контейнер.
Проте відповідач не виконав зобов'язання, за яке ним була отримана попередня оплата, та не повернув сплачені позивачем кошти.
Також позивач стверджує, що ним вживалися заходи з метою досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу відповідача письмової претензії, проте така претензія залишилася без відповіді та виконання відповідачем.
У зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися із даним позовом до суду про стягнення 46 007,37 грн попередньої оплати, а також нарахованих на дану суму 876,98 грн інфляційного збільшення та 415,96 грн 3 % річних.
3.2. Аргументи ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ».
В якості заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає. що відповідно до положень Специфікації №1 сторонами було погоджено оренду 2 контейнерів,
Як зазначає відповідач, на виконання умов пункту 5.6 Договору, Орендарем було здійснено передоплату на користь Орендодавця в загальній сумі 46007,37 грн, зокрема: 10007,37 грн згідно з платіжною інструкцією №1238 та 36000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1239.
За твердженнями відповідача вказані платежі були здійснені на підставі рахунків №70 та №72, виставлених Орендодавцем 28.02.2025, тобто позивач здійснив оплати тільки за доставку одного контейнеру, тоді як Специфікацією №1 передбачено поставку в оренду двох контейнерів.
Так відповідач вважає, що позивачем не дотримано умови п. 5.6. Договору, а саме не виконано передумову оплати за два контейнера протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання дійсного Договору
Таким чином відповідач вважає відсутнім порушення зобов'язань за договором з боку відповідача, та що у даній справі відсутній предмет спору.
У зв'язку з чим відповідач просить суд закрити справу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
11.02.2025 між ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» було укладено Договір оренди контейнерів №ОР05/25 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ», як Орендодавець, зобов'язалося передати ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ», як Орендарю, в оренду рефрижераторні контейнери у порядку, строки та на умовах, визначених Договором (а.с. 18-20).
Згідно з пунктом 1.1. Договору, Орендодавець надає Орендарю в тимчасове володіння і користування власне Майно, а Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату, а після закінчення терміну дії чинного Договору, повернути Орендодавцю вказане Майно.
За умовами пункту 2.1. Договору, Майном, що становить предмет чинного Договору (об'єкт оренди), є морський(і) рефрижераторний(і) Контейнер/Контейнери, що укомплектовані, підготовлені і придатні до перевезення і зберігання вантажів при. контрольованій температурі, в діапазоні температур -25 +25 С. Контейнери пройшли миття та дезінфекцію. Тип контейнера визначається даними Специфікації до чинного Договору, що визначають умови оренди кожного з контейнерів, підписується сторонами для кожного з контейнерів, або групи контейнерів, і є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Специфікація).
Відповідно до п. 2.2 Договору, кількість контейнерів, що передаються в оренду, визначається даними Специфікаціями.
Згідно з п. 3.3 Договору, термін оренди визначається даними Специфікації. Термін оренди автоматично продовжується на невизначений термін, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну оренди ні одна зі сторін чинного Договору не надасть письмової заяви про припинення оренди.
Відповідно до пункту 3.5. Договору, Орендодавець доставляє Контейнери в місце оренди та передає їх Орендарю. Датою початку оренди кожного Контейнера вважається дата підписання Сторонами Акту Прийому-передачі Контейнерів.
Пунктом 3.7 Договору визначено, що датою закінчення оренди кожного Контейнера вважається дата підписання Сторонами Акт прийому-передачі.
Згідно з п. 5.1 Договору, ставка орендної плати визначається даними Специфікації. На період затримки сплати плати більш ніж на 30 календарних днів, ставка орендної плати автоматично збільшується На період затримки сплати орендної плати більш ніж на 60 календарних днів, ставка плати автоматично збільшується на 20%.
За пунктом 5.2 Договору, орендна плата нараховується і сплачується Орендарем до моменту поворотної контейнерів Орендодавцю.
Відповідно до пунктів 5.3-5.4 Договору, вартість доставки Контейнера в місце оренди визначається даними Специфікації. Вартість повернення Контейнера з місця оренди визначається даними Специфікації.
Згідно з п. 5.5 Договору, підставою для сплати оренди є рахунок Орендодавця.
Згідно з пунктом 5.6. Договору, сплата вартості доставки контейнера, вартості першого періоду оренди та залогової суми в розмірі вартості оренди за один місяць оренди здійснюється Орендарем на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання дійсного Договору. Оплата наступних періодів оренди здійснюється Орендарем у вигляді авансового платежу в термін до 05 числа поточного місяця оренди на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договору, після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний повернути та передати Контейнери Орендодавцю в місці оренди в день закінчення оренди після здійснення мийки використовуючи миючі засоби, в справному стані, що відповідає вимогам цього Договору.
Після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний повернути та передати Контейнери Орендодавцю в місці оренди в день закінчення оренди після здійснення мийки використовуючи миючі засоби, в справному стані, що відповідає вимогам цього Договору.
Пунктами 7.3-7.6 Договору, за затримку поставки Контейнерів, Орендодавець сплачує штраф в розмірі облікової ставки НБУ від суми фактичної оплати.
За затримку приймання Майна, Орендодавець сплачує Орендарю пеню в розмірі 200 грн з ПДВ за кожну годину затримки.
За затримку оплати оренди за п.п. 5.1. - 5.8. цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, яка нараховується до моменту погашення заборгованості. Строк позовної давності по сплаті пені встановлюється три роки.
За затримку повернення майна Орендар сплачує Орендодавцю пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від оціночної вартості Контейнерів (п.2.6.) за кожен день прострочки повернення, яка нараховується до моменту повернення Контейнерів. Строк позовної давності по сплаті пені встановлюється три роки.
Відповідно до п. 8.1 Договору, термін дії Договору встановлюється з моменту укладення чинного Договору та до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків, згідно з чинним Договором.
За пунктом 8.3 Договору, чинний Договір припиняє свою дію, зокрема, у разі затримки Орендарем сплати орендної плати більш ніж на 60 календарних днів. При цьому Договір автоматично припиняє свою дію на третій календарний день після закінчення зазначених 60 календарних днів, а Орендар зобов'язується повернути Контейнери Орендодавцю протягом 3 календарних днів з моменту припинення договору.
Додатком №1 від 11.02.2025 до Договору, сторони визначили вимоги з підготовки місця оренди, встановлення і режиму експлуатації контейнерів (а.с.20 на звороті - 21 на звороті).
Відповідно до Специфікації №1 від 11.02.2025 до Договору, сторони визначили, що в оренду надається контейнери в кількості 2 шт., на строк 6 місяців, вартість оренди одного контейнера за добу 14,18 грн з ПДВ, дата початку оренди - 15.05.2025, дата закінчення оренди - 15.10.2025, вартість доставки оренди одного контейнера - 18 000,00 грн, вартість повернення одного контейнера - 18 000,00 грн (а.с. 22).
ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» складено та надано ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» на оплату (а.с.24-27):
- рахунок №70 від 28.02.2025 на суму 10 007,37 грн за послугу - оренда 40 футового рефрижераторного контейнера б/в;
- рахунок №71 від 28.02.2025 на суму 10 007,37 грн за послугу - оренда 40 футового рефрижераторного контейнера б/в;
- рахунок №72 від 28.02.2025 на суму 36 000,00 грн за послугу - доставка контейнера та повернення контейнера;
- рахунок №73 від 28.02.2025 на суму 36 000,00 грн за послугу - доставка контейнера та повернення контейнера.
Відповідно до платіжної інструкції №1238 від 07.03.2025, ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» здійснило сплату 10 007,37 грн на користь ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ», призначення платежу - за оренду контейнера, згідно рахунку №71 від 28.02.2025, у т.ч. ПДВ 20 % - 1667,90 грн (а.с.23).
Відповідно до платіжної інструкції №1239 від 07.03.2025, ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» здійснило сплату 36 000,00 грн на користь ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ», призначення платежу - за доставку контейнера, згідно рахунку №72 від 28.02.2025, у т.ч. ПДВ 20 % - 6000,00 грн (а.с.23 на звороті).
Листом за №30/05 від 30.05.2025 ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» зверталося до ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» із претензією щодо невиконання умов договору оренди №ОР05/25 від 11.02.2025 та вимогою про повернення сплаченої передоплати в розмірі 46 007,37 грн протягом 5 банківських днів з оплати отримання цієї претензії (а.с.28-39).
Між тим матеріали справи не містять доказів надання відповіді чи виконання даної претензії.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
11.02.2025 між ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» було укладено Договір оренди контейнерів №ОР05/25 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ», як Орендодавець, зобов'язалося передати ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ», як Орендарю, в оренду рефрижераторні контейнери у порядку, строки та на умовах, визначених Договором (а.с. 18-20).
Згідно з пунктом 1.1. Договору, Орендодавець надає Орендарю в тимчасове володіння і користування власне Майно, а Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату, а після закінчення терміну дії чинного Договору, повернути Орендодавцю вказане Майно.
За умовами пункту 2.1. Договору, Майном, що становить предмет чинного Договору (об'єкт оренди), є морський(і) рефрижераторний(і) Контейнер/Контейнери, що укомплектовані, підготовлені і придатні до перевезення і зберігання вантажів при. контрольованій температурі, в діапазоні температур -25 +25 С. Контейнери пройшли миття та дезінфекцію. Тип контейнера визначається даними Специфікації до чинного Договору, що визначають умови оренди кожного з контейнерів, підписується сторонами для кожного з контейнерів, або групи контейнерів, і є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Специфікація).
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження (частина 1 статті 772 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Специфікації №1 від 11.02.2025 до Договору, сторони визначили, що в оренду надається контейнери в кількості 2 шт., на строк 6 місяців, вартість оренди одного контейнера за добу 14,18 грн з ПДВ, дата початку оренди - 15.05.2025, дата закінчення оренди - 15.10.2025, вартість доставки оренди одного контейнера - 18 000,00 грн, вартість повернення одного контейнера - 18 000,00 грн (а.с. 22).
Як було встановлено судом, ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» складено та надано ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» на оплату рахунки, а саме (а.с.24-27):
- рахунок №70 від 28.02.2025 на суму 10 007,37 грн за послугу - оренда 40 футового рефрижераторного контейнера б/в;
- рахунок №71 від 28.02.2025 на суму 10 007,37 грн за послугу - оренда 40 футового рефрижераторного контейнера б/в;
- рахунок №72 від 28.02.2025 на суму 36 000,00 грн за послугу - доставка контейнера та повернення контейнера;
- рахунок №73 від 28.02.2025 на суму 36 000,00 грн за послугу - доставка контейнера та повернення контейнера.
Між тим оплачені зі сторони ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» були лише рахунок №71 від 28.02.2025 (платіжна інструкція №1238 від 07.03.2025 на суму 10 007,37 грн) та рахунок №72 від 28.02.2025 (№1238 від 07.03.2025 на суму 36 000,00 грн), натомість рахунки №70 10 007,37 грн від 28.02.2025 та №73 від 28.02.2025 на суму 36 000,00 залишилися без оплати з боку відповідача.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 5.6 Договору визначено, що сплата вартості доставки контейнера, вартості першого періоду оренди та залогової суми в розмірі вартості оренди за один місяць оренди здійснюється Орендарем на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання дійсного Договору.
Так суд зазначає, що умовами Договору та Специфікацією до Договору сторони погодили надання в оренду контейнерів у кількості 2 шт.
Таким чином суд доходить висновку, що сторонами було визначено передання в оренду двох контейнерів, у зв'язку з чим, керуючись п. 5.6 Договору, ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ», як орендар, за Договором, було зобов'язане здійснити оплату вартості доставки контейнера, вартості першого періоду оренди та залогової суми в розмірі вартості оренди за один місяць, на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання дійсного Договору.
Між тим з боку орендаря даний обов'язок був виконаний не в повному обсязі, та здійснено плату доставки, повернення та першого місяця оренди лише одного контейнера, в той час як у специфікації було визначено два контейнери для оренди.
повинен був здійснити вказані оплати за два контейнери, у відповідності до умов Договору.
Відповідно до пукту 8.3 Договору, передбачено, що чинний Договір припиняє свою дію, зокрема, у разі затримки Орендарем сплати орендної плати більш ніж на 60 календарних днів. При цьому Договір автоматично припиняє свою дію на третій календарний день після закінчення зазначених 60 календарних днів.
Оскільки Договір було укладено 11.02.2025 та враховуючи відсутність, станом на 12.04.2025 (60-й календарний день), проведеної ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» оплати вартості оренди згідно виставлених рахунків, суд доходить висновку, шо відповідно до умов п. 8.3 Договору, Договір припинив свою дію 15.04.2025.
У позовній заяві позивач вказує, про наявність у відповідача обов'язку здійснити повернення авансу, який було сплачено позивачем.
Водночас умовами договору не передбачається сплата авансу за оренду контейнерів. Як уже зазначалося судом, умовами Договору визначено здійснення Орендарем оплати вартості доставки контейнера, вартості першого періоду оренди та залогової суми в розмірі вартості оренди за один місяць оренди контейнерів, кількість яких визначена Специфікацією до Договору.
Між тим неповна оплата, яка була здійснена позивачем, не може вважатися авансом.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2025 у справі № 910/1586/24 зазначав, що у господарському процесуальному законодавстві діє класичний принцип «jura novit curia» або «суд знає закони», який полягає в тому, що: суд знає право; суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в господарському процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При вирішенні господарського спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають з встановлених обставин та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Виходячи з положень ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах. Тому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою принципу «jura novit curia», згідно з якого неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав або коли така підстава згодом відпала.
Як встановлено судом, відповідачем були набуті за рахунок позивача грошові кошти у розмірі 46 007,37 грн. У зв'язку з тим, що з 15.04.2025 цей договір закінчив строк своєї дії, а майно в оренду фактично передано не було, відповідно відпала підстава збереження відповідачем коштів, отриманих від позивача за цим договором після 15.04.2025. За цих обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення цих коштів відповідачем позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2024 року у справі №910/3831/22 виснувала, що зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Листом за №30/05 від 30.05.2025 ТОВ «ПРАЙМ БЕРРІ» зверталося до ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» із претензією щодо невиконання умов договору оренди №ОР05/25 від 11.02.2025 та вимогою про повернення сплаченої передоплати в розмірі 46 007,37 грн протягом 5 банківських днів з дати отримання цієї претензії (а.с.28-39).
Так суд зазначає. що відповідно до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 16.08.2006 №320 «банківський день» це позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.
З 01.04.2023 зазначена Інструкція втратила чинність, поняття «банківський день» в Україні не використовується у зв'язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 16.09.2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України».
Отже, з 1 квітня 2023 року в Україні система переказів функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022, що означає, що здійснювати міжбанківські платіжні операції можна в будь-який час, не чекаючи ранку чи закінчення вихідних (четверта версія Системи електронних платежів НБУ - СЕП-4). Після запровадження СЕП-4 (після 01.04.2023), в Україні скасовано поняття "банківський день", тобто міжбанківські перекази можуть бути отримані навіть у вихідні чи святкові дні, ввечері та вночі. Попередня версія СЕП надсилала банківські платежі, здійснені ввечері, на ранок наступного дня, а у вихідні - в перший робочий день.
Таким чином, оскільки станом на момент укладення договору та станом на момент направлення вимоги, поняття «банківські дні» було скасовано, суд зазначає що відповідач повинен був виконати вимоги претензії позивача №30/05 від 30.05.2025, у відповідності до ст. 530 ЦК України, протягом 7 днів з дня отримання претензії.
Як вбачається з трекінгу поштового відправлення Укрпошти, претензію позивача було отримано відповідачем 15.06.2025, водночас оскільки 7 днем після отримання вимоги є 22.06.2025 (неділя) суд зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем виконання вимоги позивача є 23.06.2026, відтак прострочення виконання зобов'язання відповідачем починається з 24.06.2025.
Водночас із наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, вбачається проведення нарахувань за період з 24.06.2025 по 01.09.2025.
Таким чином суд здійснив власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, що нараховані на суму 46 007,37 грн за період з 24.06.2025 по 01.09.2025, який є наступним:
Індекси інфляції за період з 24.06.2025 по 01.09.2025:
липень 2025 - 99,80
серпень 2025 - 99,80
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Таким чином розрахунок інфляційних втрат є таким:
IIc (99,80 : 100) x (99,80 : 100) = 0.99600400
Інфляційне збільшення:
46 007,37 x 0.99600400 - 46 007,37 = -183,85 грн.
Відтак, оскільки у даний період, індекс інфляції має від'ємне значення, тому підстави для стягнення інфляційних втрат відсутні.
Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 24/06/2025 до 01/09/2025 46 007,37 x 3 % x 70 : 365 : 10070264,70 грн.
Всього 3 % річних: 264,70 грн.
Таким чином суд зазначає, що правомірно нарахованими на суму боргу 46 007,37 грн з 24.06.2025 по 01.09.2025 є лише 3 % річних у розмірі 264,70 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ПРАЙМ БЕРРІ" до ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" про стягнення безпідставно збережених коштів, інфляційні втрат та 3 % річних, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 46 007,37 грн та 3 % річних у розмірі 264,70 грн, оскільки саме такий розмір є обґрунтованим, таким що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2369,74 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 228; код ЄДРПОУ 42163494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ БЕРРІ" (11001, Житомирська обл., Коростенський р-н, місто Олевськ, вул.Володимирська, буд. 2; код ЄДРПОУ 42844186) безпідставно збережені кошти в розмірі 46007/сорок шість тисяч сім/грн 37 коп, 3 % річних у розмірі 264/двісті шістдесят чотири/грн 70 коп, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2369/дві тисячі триста шістдесят дев'ять/грн 74 коп.
3.В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07 травня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська