65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/453/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу №916/453/26,
за позовом: комунального підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси»
до відповідача: фізичної особи-підприємця Чорнолуцького Івана Івановича
про стягнення 24 600,00 грн
Комунальне підприємство Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Чорнолуцького Івана Івановича (далі - ФОП Чорнолуцький І.І.) про стягнення штрафу у розмірі 24 600,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024.
Ухвалою суду від 25.02.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ГПК України).
ФОП Чорнолуцький І.І. був повідомлений про розгляд судом цієї справи шляхом направлення ухвали суду від 25.02.2026 за адресою місцезнаходження відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . При цьому додатково ухвала суду була направлена на електронну пошту відповідача, повідомлену позивачем.
Проте направлене на адресу відповідача рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто до суду 24.03.2026 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку про належне повідомлення ФОП Чорнолуцького І.І. про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
12.07.2024 між Підприємством та ФОП Чорнолуцьким І.І. (Користувач) було укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою №130/2024, відповідно до умов п. п. 1.1-1.3 якого Підприємство здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримує, а Користувач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою. Форма пайової участі Користувача - грошова, розмір якої визначається згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній зоні, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 64 від 16.02.2012р. Розрахунок розміру пайової участі додається до даного договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно з пп. 3.3.1, 3.3.4 п. 3.3 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024 Користувач зобов'язаний своєчасно вносити суму пайової участі, передбачену пп. 1.2, 1.3 договору, в строки та порядку, встановлені в розділі 4 договору, незалежно від результатів господарської діяльності об'єктів Користувача протягом всього періоду дії договору; утримувати об'єкт благоустрою розміщений на пляжі Київського району: літній майданчик (загальною площею 300 м2), в належному стані та вигляді. Об'єкт в цілому, його складові частині та елементи необхідно використовувати з дотриманням норм естетичних та інших вимог.
Відповідно до п. 4.1 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024 Користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої передбачено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, для утримання об'єктів благоустрою, та вказано в додатку 1 до даного договору. Строк оплати - до 5 (п'ятого) числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Користувач за власним бажанням може здійснювати передплату і за більший період. Оплата суми пайової участі здійснюється Користувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства або шляхом внесення коштів до каси.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України. У випадку відставання від графіка оплати на 21 (двадцять один) та більше днів Підприємство вносить подання відповідному органу Одеської міської ради про відкликання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі або сфери послуг Користувача. При цьому Користувач сплачує Підприємству штраф у подвійному розмірі місячної суми пайової участі, нарахованої за літній період (п. п. 5.1, 5.3 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024).
Відповідно до п. 7.1 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024 договір вступає в дію з 01.05.2024 та діє до 30.04.2025.
Згідно з додатком №1 до договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024 розмір пайової участі у травні-вересні 2024 року щомісячно становить по 12 300,00 грн.
08.05.2025 Господарським судом Одеської області було видано судовий наказ у справі №916/1781/25 про стягнення з ФОП Чорнолуцького І.І. на користь Підприємства заборгованості за договором №130/2024 від 12.07.2024 за період з травня 2024 року по квітень 2025 року включно у розмірі в сумі 52 730,00 грн, а також судовий збір у розмірі 242,24 грн.
Згідно складеного Підприємством акта звірки взаємних розрахунків за період з січня 2024 року до вересня 2025 року у ФОП Чорнолуцького І.І. відсутня заборгованість за договором про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024. При цьому заборгованість у розмірі 52 730,00 грн була погашена відповідачем 15.07.2025.
30.10.2025 Південним офісом Держаудитслужби за результатом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.01.2020 по 31.07.2025 було складено акт №151507-11/189. Ревізією встановлено, що в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та п. 5.1 та п.5.2 договорів про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою Підприємством не було здійснено нарахування штрафних санкцій, передбачених умовами договорів за період з 01.01.2020 по 30.09.2024 років на загальну суму 153 343,00 грн по 23 користувачам та не проведено заходи щодо їх стягнення, що призвело до прострочення термінів позовної давності та недоотримання власних надходжень на зазначену суму.
25.12.2025 Підприємство звернулося до ФОП Чорнолуцького І.І. з претензією про сплату штрафних санкцій за договором про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою №130/2024 від 12.07.2024 у розмірі 24600,00 грн, нарахованим відповідачу у зв'язку із порушенням строків сплати пайової участі. Проте направлене позивачем на адресу відповідача поштове відправлення було повернуто неврученим.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні правила надання послуг визначені ЦК України, ст. 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 12.07.2024 між Підприємством та ФОП Чорнолуцьким І.І. було укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою №130/2024, за змістом якого Підприємством були прийняти на себе зобов'язання здійснювати заходи з благоустрою об'єктів, а Користувачем прийняти на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою.
Умовами п. 4.1 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою №130/2024 від 12.07.2024 передбачено обов'язок користувача щомісячно сплачувати суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, для утримання об'єктів благоустрою, та вказано в додатку 1 до даного договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В порушення вищенаведених приписів чинного законодавства та умов договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024 ФОП Чорнолуцьким І.І. не було сплачено пайову участь за період з травня 2024 року по квітень 2025 року включно у розмірі 52 730,00 грн, що стало підставою для видачі судом за заявою Підприємства судового наказу від 08.05.2025 у справі №916/1781/25.
У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Згідно складеного Підприємством акта звірки взаємних розрахунків за період з січня 2024 року до вересня 2025 року заборгованість у розмірі 52 730,00 грн була погашена відповідачем 15.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.3 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024 у випадку відставання від графіка оплати на 21 (двадцять один) та більше днів Підприємство вносить подання відповідному органу Одеської міської ради про відкликання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі або сфери послуг Користувача. При цьому Користувач сплачує Підприємству штраф у подвійному розмірі місячної суми пайової участі, нарахованої за літній період.
Пайова участь за період з травня 2024 року по квітень 2025 року включно у розмірі 52 730,00 грн була сплачена відповідачем лише 15.07.2025, тобто з порушення строку більше ніж на 21 день, шо є підставою для нарахування позивачем штрафу згідно з умовами п. 5.3 договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 130/2024 від 12.07.2024.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі подвійної місячної плати пайової участі, яку відповідач має сплачувати у літній період, (12300,00 грн *2 = 24 600,00 грн), суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість позову шляхом присудження до стягнення з ФОП Чорнолуцького І.І. штрафу у розмірі 24 600,00 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність задоволення заявленого комунальним підприємством Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» позову шляхом присудження до стягнення з фізичної особи-підприємця Чорнолуцького Івана Івановича штрафу у розмірі 24 600,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
При цьому суд звертає увагу позивача на можливість звернення до суду з клопотанням про повернення з державного бюджету судового збору у розмірі 665,60 грн відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з необхідністю застосування до позову, поданого в електронній формі, коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чорнолуцького Івана Івановича / АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь комунального підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» /65058, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 10 А; ідентифікаційний код 41033818/ штраф у розмірі 24 600,00 грн /двадцять чотири тисячі шістсот грн 00 коп./, судовий збір у розмірі 2662,40 грн /дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 08 травня 2026 р.
Суддя С.П. Желєзна