30.04.2026 Справа №914/282/24
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар», м. Львів
до відповідача:Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», м. Львів
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Проексп», м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамдорпроект», м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл», м. Львів
про:стягнення збитків
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
від позивача:Прохоренко О.І. - адвокат;
від відповідача:Баркар Г.В. - представниця;
від третіх осіб:не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (надалі - Відповідач) про стягнення збитків.
Ухвалою від 19.02.2024 (суддя Рим Т.Я.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.03.2024.
Ухвалою від 20.03.2024 суд залучив Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Проексп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трамдорпроект», Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (надалі - Треті особи) до участі у справі у процесуальному статусі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання відклав на 24.04.2024.
Процесуальний хід розгляду справи відображений в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою від 10.12.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 17.12.2025.
17.12.2025 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №306 доручено провести повторний авторозподіл справи №914/282/24, оскільки Указом Президента України №944/2025 від 13.12.2025 суддю Рима Т.Я. призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.
Згідно із протоколом повторного авторозподілу від 17.12.2025 справу №914/282/24 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.
Ухвалою від 17.12.2025 прийнято до розгляду справу №914/282/24, підготовче провадження у справі розпочато спочатку, підготовче засідання призначено на 23.01.2026.
Підготовче засідання 23.01.2026 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Крупника Р.В. (у період з 15.01.2026 по 23.01.2026 включно).
Ухвалою від 27.01.2026 суд призначив підготовче засідання на 16.02.2026.
Ухвалами від 16.02.2026, 13.03.2026, 02.04.2026 суд відкладав підготовчі засідання, востаннє до 30.04.2026. Крім того, у засіданні 16.02.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №5450/25 від 17.12.2025) та ухвалив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням такої.
Представники позивача та відповідача з'явилися у підготовче засідання 30.04.2026. У той же час, треті особи не забезпечили явку представників у вказане засідання.
Згідно із пунктами 1-3, 6 частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пунктами 8, 10, 19 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У ході проведення підготовчого засідання суд зазначив, що під час підготовки до розгляду справи по суті існувала необхідність визначення того, чи кабельна лінія КЛ-10 кВ л-12 - РП-109/І, Л-12 - РП-109/ІІ регулярно виходить з ладу саме внаслідок проведення у 2020 році відповідачем будівельних робітна об'єкті «Реконструкція вул. Хуторівки».
Оскільки для встановлення вказаної обставини були необхідні спеціальні знання, суд задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 22.05.2024 призначив у справі №914/282/24 судову електротехнічну експертизу, на вирішення якої поставив таке запитання: Що є причиною періодичного виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі № 44-№50 упродовж 2022-2023 років: виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка чи інші причини (неналежний технічний стан кабельних ліній, сплив строку їх експлуатації тощо)? (Т.3; а.с. 52-57).
На виконання ували про призначення експертизи, судовим експертом ТОВ «НІСЕ» Гаврилюком О.М. підготовлено Висновок експерта №10609 від 02.09.2025 (Т.4; а.с. 166-204), згідно із яким причиною періодичного виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі №44-№50 упродовж 2022-2023 років є фізичний вплив дії зовнішніх непередбачених нормальними умовами експлуатації кабельної мережі факторів під час виконання дорожньо-будівельних робіт підрядними організаціями відповідача під час реконструкції вулиці Хуторівка.
Після надходження до суду висновку експерта та поновлення провадження у справі, відповідач заявив клопотання про призначення повторної експертизи (Т.5; а.с. 7-27).
Відповідне клопотання обґрунтоване таким:
- експертний огляд кабельної лінії (в тому числі виконання розкривних робіт) проводився 03.04.2025 та 30.07.2025 не на ділянці біля металевої опори контактної тролейбусної мережі №44-50, як цього вимагала ухвала про призначення експертизи, а біля опор №27 та №50-52, де і був здійснений демонтаж фрагментів мережі кабельної лінії. При цьому експерт не зазначив, на якій відстані від металевої опори №27 був «вилучений» фрагмент кабелю та які параметри має основа металевої опори №27;
- судовий експерт мав позапроцесуальне спілкування з позивачем, адже погодив з останнім надання додаткового фрагменту кабелю, який був вирізаний під час ремонтних робіт 18.03.2025, тобто не під час експертних оглядів 03.04.2025 та 30.07.2025. При цьому клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи експерт не заявляв;
- судовий експерт не забрав зразки кабелю, демонтовані в його присутності 30.07.2025, хоча відповідно до пункту 3.4 Інструкції №53/5 він повинен був відібрати зразки і скласти про це протокол демонтажу. Натомість, демонтований зразок надійшов експерту від позивача як додаток до листа від 04.08.2025, відправленого мережею поштового зв'язку «Нова пошта». Жодних проколів відбирання зразків не було складено ні 03.04.2025, ні 30.07.2025;
- в порушення пункту 4.12 розділу ІV Інструкції №53/5 у вступній частині висновку експерта не зазначені: (1) перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків; (2) відомості про підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, статус); (3) нормативні акти, методики, а також рекомендована науково-технічна та довідкова література з переліку, що затверджується наказом Мінюсту, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань;
- експерт безпідставно та неправомірно відкоригував питання, яке було поставлено на вирішення судом. Жодних клопотань про уточнення поставленого питання експерт не заявляв, як це передбачено пунктом 4.12 Інструкції №53/5. Він також жоден чином не обґрунтував необхідності проведення коригування;
- уточнюючи питання суду, експерт не досліджував: які технічні характеристики кабелю, що був прокладений, та технічний стан цієї електромережі; чи були наявні «нормальні умови експлуатації» цієї кабельної мережі; за яких умов експлуатувались кабельні лінії Кл-10кВ Л-12-РП-109/І, Л-12-РП-109/ІІ протягом 2022-2023 років?;
- експертом взагалі не досліджувалися технічні, механічні та конструктивні характеристики електромережі, адже не використав жодного приладдя для здійснення спеціальних електротехнічних вимірювань, хоча Інструкція №3505/5 таке передбачає. Він не розглядав і не досліджував будь-які інші причини пошкодження кабелю, крім виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка.
Зважаючи на це, відповідач переконаний, що у даній справі необхідно призначити повторну експертизу, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Т.5; а.с. 54-62).
Позивач подав додаткові пояснення, у яких наголосив на відсутності підстав для призначення повторної експертизи (Т.5; а.с. 82-88), враховуючи такі обставини:
- суд не встановлював конкретних точок розтину кабелю, меж, місця відбору матеріалів чи зон, у які експерт не має права втручатися. Ділянка між металевими опорам контактної тролейбусної мережі №44-№50 у питанні суду - це місце фіксації аварійних випадків, а не визначений обов'язковий периметр для проведення технічних робіт;
- відбір зразка на фрагменті кабельної мережі біля опори №27 був зумовлений відсутністю між опорами №44-№50 фрагментів кабелю у первісному вигляді. Значну частину траси складали ремонтні вставки, муфти та ділянки, що пройшли декілька циклів відновлення. У зв'язку із цим, не збереглося жодного цілісного відрізка, який можна було б дослідити. Однак, загалом, кабель опори №27 належить до тієї ж КЛ-10 кВ та перебуває з нею в єдиному технологічному контурі. Кабельна мережа функціонує як цілісний технічний комплекс, тому дефект, локалізований на будь-якому її відрізку, може спричиняти аварійні прояви на віддаленій ділянці. Місце, де зафіксовано наслідок (вихід з ладу), і місце, де розташована його технічна причина, часто не збігаються;
- фрагмент кабелю був вилучений з бетонного фундаменту опори зі здійсненням фотофіксації у присутності представників сторін. Фактична «відстань» між кабелем і опорою становила 0 метрів, адже кабель конструктивно включений у фундамент опори;
- ГПК не містить вказівок щодо протокольного вилучення об'єктів досліджень в електротехнічній експертизі, а Інструкція №53/5 не є процесуальним нормативним актом і також не містить порядку такого вилучення. Відтак, експерт не був зобов'язаний складати протоколи про вилучення об'єктів дослідження. Передача позивачем вилучених об'єктів за допомогою поштового сервісу «Нова пошта» не заборонена та є правомірною;
- експерт не здійснював за власною ініціативою збирання матеріалів для експертизи, додатковий фрагмент кабелю був надісланий позивачем виключно з власної ініціативи як такий, що на думку позивача, стосується предмета дослідження. У висновку експерт детально зафіксував обставини отримання фрагментів кабелю, зокрема спосіб їх доставки, дату, супровідні документи та присвоїв їм умовні позначення. Це виключає будь-які твердження про непрозорий характер дій;
- висновок експерта є повним, обґрунтованим і таким, що відповідає поставленому судом питанню. Відповідач не навів підстав для призначення повторної експертизи, всі аргументи відповідача ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних недоліках проведеного дослідження.
Судовий експерт Гаврилюк О.М. надав пояснення щодо експертизи (Т.5; а.с. 107-129), зміст яких полягає у такому:
- суд не обмежував експерта у виборі ділянки для обстеження, а лише вказав місце виходу з ладу мережі. Дослідження, проведені біля опори №27, є технічно обґрунтованими, враховуючи, що місце аварії та її технічної причини можуть не збігатися, а пошкодження на окремій ділянці може призводити до аварій на іншій ділянці. Крім того, на ділянці між опорами №44-50 кабель не був збережений у первинному вигляді, на ньому наявні вставки і муфти після багаторазових ремонтів, а фрагменти оригінальної кабельної лінії відсутні, що і обумовило вибір іншої точки дослідження;
- на обґрунтованість висновку не впливає факт надіслання позивачем для дослідження зразків, демонтованих у присутності експерта, оскільки Інструкція №53/5 не встановлює для цього обмежень, експерт чітко задокументував обставини отримання зразків у висновку, а їх отримання не вплинуло негативно на дослідження. Самостійне надання зразка на дослідження, який не було демонтовано у присутності експерта, однак який стосується предмета експертизи, також не суперечить чинному законодавству;
- експерт не проводив вилучення зразків для дослідження, адже йому заборонено здійснювати збір фізичних предметів під час виїзного експертного дослідження. До того ж, експерт прибував до місця проведення огляду громадським транспортом і не володів відомостями щодо характеру, виду і кількості об'єктів дослідження, а тому не міг забезпечити їх негайне транспортування та передбачити яке спеціальне пакування буде необхідне для вилучення зразків. Протокол вилучення не складався, адже ГПК не містить відповідної вимоги;
- експерт відкоригував питання суду у відповідності до пункту 4.12 Інструкції №53/5, а суд при цьому розширив рамку поставленого писання, надавши експерту право вказати у висновку обставини, які мають значення для справи. Коригування не вплинуло на зміст питання суду, а експерт його лише структурував. Чинне регулювання не встановлює обов'язку експерта наводити у висновку мотиви кожного редакційного уточнення питання, поставленого судом;
- суд не ставив перед експертом питання визначити усі можливі причини виходу з ладу кабельної лінії. Встановлені експертом обставини фактично виключають можливість існування інших причин виходу з ладу кабельної лінії, ніж дії відповідача;
- предмет дослідження не вимагав виконання електротехнічних вимірювань. Відсутність дослідження технічного стану всієї мережі не є недоліком висновку експерта, позаяк ці дані не мають відношення до механічного пошкодження оболонки кабелю;
- фрагмент кабелю був вилучений з бетонного фундаменту опори №27, а тому відстань між опорою та вилученим зразком кабелю була незначною.
Надаючи оцінку доводам і запереченням сторін, а також поясненням експерта, суд зазначає, що згідно із частиною 2 статті 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Конструкція цитованої норми дає підстави виснувати, що умовами для призначення повторної експертизи є: (1) наявність сумнів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо); (2) призначення є правом, а не обов'язком суду; (3) суд може призначити повторну експертизу за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи.
Пунктом 1.2.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Мінюсту №53/5 від 08.10.1998 (надалі - Інструкція №53/5) передбачено, що повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (постанова Верховного Суду від 29.05.2025 у справі №910/2059/20).
Суд вважає, що у даній справі наявні обґрунтовані підстави для призначення повторної експертизи, враховуючи, що:
1) Експерт безпідставно змінив поставлене судом запитання з:
- «Що є причиною періодичного виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі №44-№50 упродовж 2022-2023 років: виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка чи інші причини (неналежний технічний стан кабельних ліній, сплив строку їх експлуатації тощо)?»
на:
- «Що є причиною періодичного виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі №44-№50 упродовж 2022-2023 років: дія зовнішніх непередбачених нормальними умовами експлуатації кабельної мережі факторів під час виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка чи інші причини (неналежний технічний стан кабельних ліній, сплив строку їх експлуатації тощо)?».
Насамперед слід зазначити, що згідно із пунктом 4.12 розділу IV Інструкції №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.
Таким чином, експерт вправі змінити поставлене судом питання, однак лише у випадку, якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям. При цьому він повинен надати відповідні роз'яснення та привести поставлене запитання у відповідність з редакцією, що відповідає рекомендаціям.
У даній справі експерт не дотримався вказаних вимог. Так, він вказав, що суть поставленого судом запитання йому зрозуміла, однак відповідне питання потребує коригування. Жодного роз'яснення такого коригування ним наведено не було. При цьому зміна запитання вочевидь не була мотивована необхідністю його приведення у відповідність до рекомендацій, позаяк формулювання питання суду узгоджувалося із формулюванням запитань, які ставляться на вирішення електротехнічної експертизи та орієнтовний перелік, яких наведено у пункті 12.3 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.
Експерт змінив запитання на власний розсуд, жодним чином не обґрунтовуючи таких дій у висновку. Його доводи про те, що зміна не зачіпала суті запитання та була редакційною визнаються судом необґрунтованими. Замість відповідні на чітке і конкретне питання суду про те, чи виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка стало причиною періодичного виходу з ладу кабельної лінії, експерт надав відповідь на більш «розмите» запитання, змістивши акцент на те, чи були під час робіт якісь непередбачені зовнішні фактори, дія яких під час виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції могла вплинути вихід з ладу кабельної лінії.
Зважаючи на це, надана ним відповідь не вичерпує необхідність встановлення за допомогою спеціальних знань обставин впливу дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка на вихід з ладу кабельної лінії, які входять до предмету доказування у даній справі.
Суд відхиляє як необґрунтований аргумент експерта про те, що суд розширив рамку поставленого запитання, надавши право вказувати у висновку експерта обставини, які мають значення для справи, навіть якщо відповідні питання не були поставлені судом. Саме по собі посилання судом у тексті ухвали про призначення експертизи на статтю 13 Закону України «Про судову експертизу» не надає експерту право довільно змінювати поставлене перед ним запитання.
2) Експерт порушив порядок вилучення зразків кабелі для дослідження.
Відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Інструкції №53/5 вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків.
У даній справі для встановлення причин виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі №44-№50 експерту потрібно було відібрати зразки кабелів, що уможливило б проведення судової експертизи.
Зі змісту висновку експерта вбачається, що для вирішення поставленого перед експертом питання було проведено два експертні огляди:
- 03.04.2025 із розкриттям ґрунту до місця прокладання підземної кабельної лінії в локальних межах опори №27, за результатами якого було вирізано фрагмент кабелю. Експерт вказав, що огляд проводився у присутності представників сторін, Львівських електромереж та спеціаліста Ковтюшенка О.В.
- 30.07.2025 із розкриттям ґрунту до місця прокладання підземної кабельної лінії 10кВ в локальних межах опори №48, 50, 52 та проведенням спеціалізованою організацією трасування підземного кабелю акустичним методом в межах між опорами №48, 50, за результатами якого між опорами №48, 50 було демонтовано фрагмент кабелю. Експерт вказав, огляд проводився у присутності представників зацікавлених осіб та спеціаліста Ковтюшенка О.В.
Результати вказаних оглядів не були зафіксовані у протоколах вилучення зразків, як того вимагає пункт 3.4 розділу ІІІ Інструкції №53/5, а самі зразки не були безпосередньо вилучені судовим експертом для проведення дослідження.
Відповідач та судовий експерт переконані, що експерт не був зобов'язаний складати протоколи про вилучення об'єктів дослідження, адже ГПК не містить відповідних вимог, а Інструкція №53/5 не є процесуальним нормативним актом і не містить порядку такого вилучення.
Суд відхиляє відповідні доводи, оскільки Інструкція №53/5 містить чітку та однозначну вимогу щодо складання протоколу відібрання зразків для дослідження, яка підлягає обов'язковому виконанню. Той факт, що вказаний підзаконний акт відсилає до процесуального законодавства, яке мало б встановлювати вимоги до оформлення таких протоколів, а ГПК України не передбачає відповідних вимог, не означає, що експерт звільняється від обов'язку щодо дотримання порядку вилучення об'єктів дослідження шляхом складання протоколу. До того ж, слід зазначити, що Інструкція №53/5 перелічує дані, які мають зазначатися у протоколі, а саме: які зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення тощо. Дотримання вказаних вимог є необхідною передумовою для належного проведення експертизи. Їх ігнорування може призвести до того, що експертизу буде проведено щодо об'єктів, які не мають відношення до обставин конкретної судової справи.
Викладене також спростовує доводи експерта про те, що він не проводив вилучення зразків для дослідження, адже йому заборонено здійснювати збір фізичних предметів під час виїзного експертного дослідження. У цій справі не мало місце виїзне експертне дослідження. Експерт проводив виключно експертний огляд, за результатами якого мав бути складений протокол вилучення зразків.
Судом з'ясовано, що висновок експерта ґрунтується на дослідженні зразків кабелів, які були надіслані експерту позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку. Надсилаючи листи зі зразками кабелів, позивач вказував, що два із них є зразками, демонтованими під час оглядів 03.04.2025 та 30.07.2025, а один - вирізаний 18.03.2025 під час ремонтних робіт кабельної лінії КЛ-10 кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-ЗП-109/ІІ, а саме на ділянці між виїздом з вулиці Демнянської на пр. Святого Івана Павла ІІ та залізничним мостом поруч з пішохідним переходом.
Слід зазначити, що судовий експерт не вказав, яким чином встановив автентичність отриманих від позивача засобами поштового зв'язку зразків кабелів, а саме, чи є вони тими зразками, які були демонтовані під час двох експертних оглядів. У дослідницькій частині висновку експерт лише констатує, що дослідження проводилося на підставі наданих матеріалізованих фрагментів кабельної мережі (фрагментів ділянки кабельної мережі в межах опори №27 та в межах опор №48, 50, 52). Надалі, він наводить цитування змісту супровідних листів позивача, до яких було долучено зразки, після чого надає їм умовні позначання (об'єкти дослідження 1 та 3) та розпочинає їх дослідження. При цьому він зазначає, що отримані зразки подібні до фрагменту мережі напруги 10 кВ.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що протокол відібрання об'єктів дослідження не складався, а отже не відбулася фіксація ідентифікаційних характеристик конкретно відібраних зразків, що об'єктивно виключало можливість достовірно встановити походження відповідних зразків, у суду відсутні підстави стверджувати, що дослідження проводилося стосовних тих зразків, які були демонтовані у присутності сторін. Вказане породжує сумніви в обґрунтованості наявного у матеріалах справи висновку експерта, адже унеможливлює беззаперечне встановлення зв'язку із викладеними у ньому висновками з обставинами даної справи.
При цьому слід звернути увагу на те, що висновок експерта ґрунтується у тому числі на зразку кабелю, який було вилучено позивачем в односторонньому порядку без участі експерта та відповідача, тобто поза межами процедури експертного огляду та без складання протоколу вилучення об'єкта дослідження. Експерт жодним чином не обґрунтував підстав врахування відповідного зразку кабелю при проведенні дослідження та безпідставно дослідив його.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що у справі №914/282/24 слід призначити повторну експертизу, а на вирішення експерту слід поставити те саме запитання, що ставилося судом в ухвалі від 22.05.2024.
Судовому експерту, який буде надавати відповідь на поставлене питання, належить з'ясувати дійсні причини періодичного виходу з ладу кабельної лінії з урахуванням того, що позивач такими вважає порушення правил виконання будівельних робіт в охоронній зоні, а відповідач сумнівається у технічній справності (належній якості укладання кабельної лінії, ізоляційного шару тощо).
Крім того, враховуючи доводи кожної зі сторін, а також аргументи судового експерта, суд вважає за доцільне зазначити, що питання, поставлене на вирішення судової експертизи, не встановлює конкретних місць кабельної лінії, з яких необхідно відібрати зразки для проведення дослідження, а лише вказує на місце виходу з ладу кабельної лінії. Саме на визначення причин виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі №44-№50 і спрямована судова експертиза у даній справі.
Частиною 3 статті 99 ГПК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
При визначенні експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, суд враховує ту обставину, що відповідач просить визначити суб'єктом проведення експертизи Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.
Разом з тим, суд вважає, що у даній справі проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, враховуючи, що проведення первинної експертизи уже доручалося експертній установі, запропонованій однією зі сторін у справі.
Витрати за проведення експертизи варто покласти на відповідача, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 99, 100, 102, 107, 177, 182, 183, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Призначити у справі №914/282/24 повторну судову електротехнічну експертизу.
2. Проведення судової експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Бродських Сім'ї, буд. 6; код ЄДРПОУ 02883096).
3. На вирішення експерта (ів) поставити наступне питання:
3.1. Що є причиною періодичного виходу з ладу кабельної лінії КЛ-10кВ Л-12-РП-109/І. Л-12-РП-109/ІІ на ділянці між металевими опорами контактної тролейбусної мережі №44-№50 упродовж 2022-2023 років: виконання дорожньо-будівельних робіт під час реконструкції вулиці Хуторівка чи інші причини (неналежний технічний стан кабельних ліній, сплив строку їх експлуатації тощо)?
4. Попередити експертів про відповідальність, яка передбачена статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок, також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
5. Витрати на проведення судової експертизи покласти на Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» (79035, м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7; код ЄДРПОУ 05523814).
6. Провадження у справі №914/282/24 зупинити до закінчення повторної судової експертизи.
7. Надіслати на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Бродських Сім'ї, буд. 6; код ЄДРПОУ 02883096) матеріали справи №914/282/24.
8. Матеріали справи разом з експертним висновком підлягають поверненню до Господарського суду Львівської області.
9. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Повну ухвалу складено та підписано 05.05.2026.
Суддя Роман КРУПНИК