08.05.2026 р. Справа № 914/191/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у справі
за позовом: Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ
до відповідача-1: Фермерського господарства “Марі ґолд», с. Шегині, Львівська обл.,
до відповідача-2: ОСОБА_2 , с. Шегині, Львівська обл.,
до відповідача-3: ОСОБА_3 , с. Шегині, Львівська обл.,
до відповідача-4: ОСОБА_1 , с. Шегині, Львівська обл.,
про: солідарне стягнення 8 597 640, 13 грн
представники сторін не викликались (не повідомлялись)
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Фермерського господарства “Марі ґолд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення 8 597 640, 13 грн.
Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2026.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. Так, зокрема ухвалою від 15.04.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 05.05.2026.
15.04.2026 на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 1712/26) відповідача-2 про проведення врегулювання спору за участю судді та зупинити провадження у справі № 914/191/26 на час проведення врегулювання спору.
Однак, підготовче засідання 05.05.2026 не відбулось у зв'язку із повідомленням про замінування будівлі суду та евакуацію відвідувачів і працівників суду.
Ухвалою від 06.05.2026 суд призначив підготовче засідання на 19.05.2026.
05.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-4 ( ОСОБА_1 ) надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору поруки № 447049-ДП4 від 06.12.2024 припиненим.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, заявник зазначає, що за змістом Додаткового договору №1 від 06.12.2024, укладеного між банком та позичальником, обсяг відповідальності боржника було суттєво збільшено без згоди поручителя. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 559 ЦК України, заявник вказує, що зміна основного зобов'язання без повідомлення та згоди поручителя є підставою для припинення поруки, що в свою чергу виключає можливість задоволення первісного позову в частині вимог до нього.
Крім того, у вказаній заяві ним заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Частиною першою статті 46 ГПК України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Приписами пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною восьмою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже, право на подання зустрічного позову ОСОБА_1 у може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Ухвали суду у цій справі, які були направлені судом на адресу реєстрації ОСОБА_1 .
Як вбачається з даних поштового трекінгу Укрпошти № R067090030229, відповідач-4 отримав ухвалу про відкриття провадження 07.02.2026.
Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15-денний строк з дня вручення для подання відзиву на позов, відтак відповідач-4 мав право подати відзив до 23.02.2026 включно. Однак відповідач у визначений судом термін своїм процесуальним правом не скористався. Зустрічну позовну заяву було подано лише 05.05.2026, тобто з порушенням встановленого Господарським процесуальним кодексом України.
Тому суд дійшов висновку, що відповідач-4 не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право для подачі зустрічної позовної заяви, тому що був належним чином повідомлений про розгляд господарським судом даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами належного повідомлення відповідача про відкриття провадження.
У зустрічній позовній заяві ним заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. В обґрунтування причин пропуску зазначив, що копію ухвали про відкриття провадження не отримував. Про перебування справи на розгляді в Господарського суду Львівської області він дізнався лише наприкінці квітня 2026 року після отримання копій документів від іншого учасника справи ( ОСОБА_2 ) та подальшого ознайомлення з матеріалами в електронному кабінеті системи «Електронний суд». Як на поважність причин пропуску строку, заявник також посилається на введення в Україні воєнного стану, що ускладнило своєчасну реалізацію його процесуальних прав.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд відхиляє доводи заявника про неотримання документів у справі, оскільки факт належного повідомлення ОСОБА_1 підтверджується поштовим трекінгом №R067090030229 від 07.02.2026. Отримання матеріалів від інших учасників справи лише у квітні не спростовує презумпцію належного вручення ухвали судом.
Суд також зазначає, що строк на подання зустрічної позовної заяви, визначений положеннями ч. 1 ст. 180 ГПК України, є присічним, тобто таким, що не підлягає поновленню після його спливу без наявності виключних та об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду із відповідною заявою.
Суд встановив, що наведені відповідачем підстави самі по собі не свідчать про наявність об'єктивної неможливості своєчасно подати зустрічну позовну заяву. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Окрім порушення строків подання, суд також звертає увагу на невідповідність форми поданої заяви вимогам ст. 162 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна, зокрема, містити повне найменування сторін та інших учасників справи.
Аналізуючи вступну частину зустрічної позовної заяви, суд зазначає, що заявником не визначено процесуальний статус учасників справи саме в межах зустрічного позову, що перешкоджає чіткій ідентифікації таких осіб.
Водночас, враховуючи положення ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд роз'яснює, що процесуальний інститут повернення зустрічної позовної заяви не є порушенням права на доступ до суду.
Оскільки вимоги за зустрічним позовом можуть бути предметом окремого розгляду, ОСОБА_1 не позбавлений права на захист своїх інтересів шляхом звернення до суду з самостійним позовом у загальному порядку.
Суд також зазначає, що у процесі розгляду даної справи суд буде надавати оцінку як кредитному договору, так і договорам поруки.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги рівність процесуальних прав сторін згідно п.3 ч.2 ст.46 ГПК України, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та повернути без розгляду зустрічну позовну ОСОБА_1 заявнику.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 46, 118, 119, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви.
2. Повернути зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в межах справи № 914/191/26 заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені розділом IV Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Запотічняк О.Д.