вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1203/24
Суддя О.В. Конюх, розглянувши матеріали скарги від 06.05.2026 представника стягувача Подейка В.С. на рішення та бездіяльність державного виконавця у справі
за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
до відповідача Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» (08623, Київська область, Васильківський район, смт Калинівка, вулиця Щорса, будинок, 26а, ідентифікаційний код 13732845)
про зобов'язання вчинити дії,
без виклику представників;
позивач ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області із позовною заявою до Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет», у якому просив суд зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ «Маркет» копії документів, що підтверджують права Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» на майно, також чинної редакції статуту Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет».
Рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1203/24 від 17.09.2024 позов задоволено, зобов'язано Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет» в особі директора ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ «Маркет» копії: документів, що підтверджують права МП ТОВ «Маркет» на майно; чинної редакції статуту МП ТОВ «Маркет»; стягнуто з МП ТОВ «Маркет» на користь ОСОБА_1 3028,00 грн. судового збору.
08.11.2024 на виконання вказаного рішення видано наказ про зобов'язання боржника надати документи.
06.05.2026 представник стягувача Подейка В.С. через систему «Електронний суд» подав скаргу на рішення та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області віл 17.12.2024 у справі №911/1203/24, у якій просить суд
визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фастівського ВДВС Верховської О.В. від 09.04.2026 про закінчення виконавчого провадження №76617325;
визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів примусового характеру (примусовий привід, обмеження виїзду, арешт майна);
зобов'язати державного виконавця відновити виконавчі дії з метою повного виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно із ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.
Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.
Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).
А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.
У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі №910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г.
Суд звертає увагу сторін на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові об'єднаної палати КГС у складі ВС від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г.
З матеріалів скарги вбачається, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця Фастівського ВДВС у Фастівському районі про закінчення виконавчого провадження ВП №76617325 винесена 09.04.2026. У матеріалах АСВП міститься супровідний лист про направлення сторонам вказаної постанови, датований 09.04.2026.
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
З огляду на викладене, строк подання скарги на вказану Постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.04.2026 для стягувача, який мав вільний та цілодобовий доступ до матеріалів виконавчого провадження, почав перебіг з наступного дня (10.04.2026) та сплив 20.04.2026.
Вбачається, що скарга подана до суду із пропуском встановленого десятиденного процесуального строку без клопотання про його поновлення, що є підставою для повернення скарги заявнику на підставі частини 2 ст. 344 ГПК України.
Заявник не позбавлений права звернутися до суду із вказаною скаргою повторно, за умови усунення недоліків, встановлених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 234, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Скаргу від 06.05.2026 представника стягувача Подейка В.С. на рішення та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.11.2024 у справі №911/1203/26 разом з доданими до неї документами повернути заявнику.
Ухвала підписана 08.05.2026, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та в порядку п. 25 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх