ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.05.2026Справа № 910/2110/26
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м. Київ)
до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (м. Київ)
про стягнення 609 978,02 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про стягнення 609 978,02 грн з яких: 338 462,56 грн заборгованості за спожиту електроенергію у грудні 2021 року та січні 2023 року, 1 263,16 грн пені, 108 786,66 грн інфляційних втрат та 161 465,64 грн 15% річних за Договором № 44/4-10 про реструктуризацію заборгованості від 28.01.2025.
Означена ухвала була вручена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач, Постачальник) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - Відповідач, Споживач) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 5.12 означеного Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості з постачання електричної енергії за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк, який узгоджується з строком припинення постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за цим Договором, та надати довідку, яка підтверджує неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами графіку погашення заборгованості та дотримання його Споживачем, не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному цим Договором.
Так, на виконання вимог пункту 5.12 Договору відповідач звернувся до позивача з листом від 15.01.2025 № 7132 53/713212 щодо реструктуризації боргу.
28.01.2025 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №44/4-10 (далі - Договір), відповідно до п. 1.2 якого сторони підтверджують, що у Споживача перед Постачальником станом на дату укладення цього договору існує заборгованість за Договором (Договорами) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за грудень 2021, січень 2023 на загальну суму 538 489,54 грн, з них: за грудень 2021 на суму 104 785,10 грн; за січень 2023 на суму 233 677,46 грн, майнових втрат Постачальника (інфляція на 15 % річних) та/або штрафних санкцій (штраф, пені) нарахованих відповідно до положень Комерційної пропозиції на суму 200 026,98 грн, де інфляційні нарахування (втрати) становлять 86 537,53 грн (розрахунок станом на 31.12.2024), 15% річних становить 112 226,29 грн (розрахунок ста станом на 20.01.2024), пені становлять 1 263,16 грн (станом на 23.02.2022).
Сторони в п. 2.2 Договору погодили, що Постачальник надає Споживачу розстрочку на погашення заборгованості з дня підписання цього договору до 28.02.2025, а Споживач зобов'язується погасити заборгованість, зазначену у п.1.2 цього договору шляхом перерахування грошових коштів на зазначені Постачальником рахунки та здійснювати поточну оплату спожитої електроенергії в порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", відповідно до графіку погашення заборгованості та інших платежів за цим договором, а саме: до 30.01.2025 - інфляційні втрати, 15% річних, пеня - 200 026,98 грн; до 28.02.2025 - заборгованість за електричну енергію - 338 462,56 грн. Всього 538 489,54 грн.
Відповідно до п. 4.1.1 Договору, споживач зобов'язується своєчасно та в строки, визначені в п.2.2 Договору, здійснювати платежі з погашення заборгованості.
Договір набирає чинності з дня підписання і діє до 28.02.2025, але в будь-якому разі до повного виконання Споживачем зобов'язань за цим Договором (п. 7.1 Договору).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 604 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов'язань. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов'язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачем грошове зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів у визначеному в Договорі розмірі у погоджений сторонами строк не виконано.
Крім суми основного боргу, позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 249,13 грн інфляційних втрат та 49 239,35 грн 15 % річних та 1 263,16 грн пені.
Пунктом 3.2.4 Договору передбачено, що Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до графіку (грошове зобов'язання Споживача) встановленого положеннями п. 2.2 Договору, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до п. 3.2.5 Договору Постачальник має право нарахувати Споживачу інфляційні втрати та 15% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до графіку (грошове зобов'язання Споживача), встановленого положеннями п. 2.2 цього договору, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно з п. 3.4 Договору, нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляційних втрат) за невиконання або неналежне виконання Споживачем грошового зобов'язання за цим договором починається на наступний день після закінчення терміну або термінів, встановлених п. 2.2 цього договору.
Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 15 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 7; ідентифікаційний код 23312417) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) 338 462 (триста тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн 56 коп. заборгованості, 1 263 (одну тисячу двісті шістдесят три) грн 16 коп. пені, 108 786(сто вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 66 коп. інфляційних втрат, 161 465 (сто шістдесят одну тисячу чотириста шістдесят п'ять) грн 64 коп. 15% річних та 7 319 (сім тисяч триста дев'ятнадцять) грн 74 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко