ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2026Справа № 910/14746/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Герасименко О.В., розглянувши у закритому судовому засіданні справу №910/14746/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пандорф» (код 40413667; вул. Ярослава Мудрого, 68, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл.,40000) до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код 23494714; вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ,03150), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місцезнаходження: будинок АДРЕСА_1 ), 2 ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; місцезнаходження: будинок АДРЕСА_2 ), про стягнення коштів, за участю представника відповідача Іванової О.В,
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом для стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки відповідачем допущено та не зупинене несанкціоноване списання грошових коштів з банківського рахунку позивача. Водночас відповідач заперечує щодо наявності порушень та підстав понесення ним відповідальності.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Відповідно до платіжної інструкції №319 від 07.07.2025 платником ТОВ «ПАНДОРФ» з рахунку № НОМЕР_3 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 345602,00 грн отримувачу ФОП Андрусяк Іван Миколайович на рахунок № НОМЕР_4 із призначенням платежу: «Оплата згідно з договором №47 від 07.07.2025, За товар, без ПДВ».
2.2. Відповідно до платіжної інструкції №320 від 07.07.2025 платником ТОВ «ПАНДОРФ» з рахунку № НОМЕР_3 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 99809,00 грн отримувачу ФОП Збарах Ілля Валерійович на рахунок № НОМЕР_5 із призначенням платежу: «Оплата за надання інформаційних послуг рахунок №23 від 07.07.2025, Без ПДВ».
2.3. 07.07.2025 ТОТ «ПАНДОРФ» звернулось із заявою (відношення) №07-07/2 до начальника Сумського РУП ГУНП в Сумській області, якою повідомлено про шахрайське списання коштів з банківського рахунку організації, відкритого в АТ «СЕНС БАНК»
2.4. На підставі заяви ТОВ «ПАНДОРФ» старшим слідчим Сумського управління поліції ГУ НП в Сумській області Глабай Л.В. зареєстровано 08.07.2025 в Єдиному реєстрі досудових кримінальне провадження: 12025200480001835 (правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина 4 статті 190 КК України).
2.5. ТОВ «ПАНДОРФ» звернулось з листом №07-07/1 від 07.07.2025 до АТ «СЕНС БАНК», яким повідомлено: 07.07.2025 на ТОВ «ПАНДОРФ» було здійснено фішингову атаку на списання коштів з рахунку шахраями. Просимо зупинити перерахування коштів на ФОП Андрусяк Івана Миколайовича, банк отримувача АТ «Райффайзен банк Аваль», платіжне доручення №319 від 07.07.2025 року на суму 345602,00 грн та на ФОП Збарах Ілля Валерійович, банк отримувача АТ «ПРИВАТБАНК», платіжне доручення №320 від 07.07.2025 року на суму 99809,00 грн.
2.6. ТОВ «ПАНДОРФ» звернулось з заявою №07/10/1 від 10.07.2025 до АТ «СЕНС БАНК», в якій просить здійснити перевірку транзакції та в найкоротші строки повернути кошти, а також повідомити щодо розгляду листа (від 07.07.2025) та чи було зупинене перерахування коштів.
2.7. АТ «СЕНС БАНК» листом №36440-33.4-б/б від 04.08.2025 відповів на звернення ТОВ «ПАНДОРФ» про повернення коштів, а саме: платежі 07.07.2025 в 11:45:39 на суму 345 602,00 грн на користь ФОП Андрусяк Іван Миколайович та 07.07.2025 в 11:47:42 на суму 99 809,00 грн на користь ФОП Збарах Ілля Валерійович були проведені в системі Клієнт-Банк в рамках укладеного з Банком договору з належною авторизацією ідентифікованого користувача у системі Клієнт-Банк, з введенням коректного логіну, паролю до облікового запису у системі Клієнт-Банк особи, що від імені Товариства має право розпоряджатися рахунками та накладення на електронні розрахункові документи чинних електронних підписів.
По факту отримання 07.07.2025 о 12:47 інформації Банк звернувся до Банків отримувачів коштів щодо можливості затримання та повернення вказаних коштів та отримав інформацію про неможливість повернення вказаних коштів з їх боку.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом позову є стягнення коштів у сумі 445 411,00 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 15, 16, 1066, 1068, 1071, 1073, 1213 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є несанкціоноване перерахування грошових коштів з рахунку позивача, що обслуговується відповідачем.
3.4. Позивач обґрунтовуючи позов зазначає, що під час роботи у банківському застосунку АТ «СЕНС БАНК» відбувся несанкціонований платіж через доступ невідомих осіб, внаслідок чого було сформовано платіжні інструкції для переведення грошових коштів з рахунку позивача. Водночас відповідач не зупинив здійснення таких операцій, хоча був повідомлений про фішигову атаку.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ТА ТРЕТІХ ОСІБ.
4.1. Відповідач просить суд відмовити Позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
4.2. В обґрунтування свої заперечень відповідачем зазначено:
- всі ризики пов'язані із можливими випадками втручання у роботу Системи та завдання внаслідок цього шкоди Клієнту з боку третіх осіб, несе Клієнт;
- у випадку підозри на несанкціонований доступ до Ідентифікаційних даних/ Особистого ключа, терміново припинити використання Системи, позивач повинен довести це до відома Банку для здійснення заходів по запобіганню шахрайських дій, однак належним чином (передбаченим умовами Договору) позивачем не було цього зроблено;
- Банк не несе відповідальності за виконання платіжної операції на підставі платіжної інструкції у випадку, якщо підписи на розрахунковому документі були підроблені або якщо відбувся несанкціонований доступ до Рахунку через Систему про що Клієнт своєчано і в установленому не повідомив Банк;
- позивачем порушені умови укладеного між сторонами Договору, проте наслідки своєї бездіяльності та порушень позивач безпідставно намагається покласти на відповідача;
- саме з отриманням підозрілого листа, який міг інфікувати комп'ютерне обладнання позивача, а отже який був безпосередньою загрозою безпеки банківських переказів, останній пов'язує подальший несанкціонований доступ третіх осіб до комп'ютера позивача, що мало наслідком проведення шахрайських (за твердженням Позивача) операцій щодо списання коштів;
- твердження позивача в позовній заяві (цитата) «Оскільки відповідачем жодних доказів, які б безспірно доводили, по позивачем своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка діє змогу ініціювати платіжні операції, не надано, натомість службовим розслідуванням банку встановлено нетипові для позивача входи в її акаунти, з різних пристроїв за короткий інтервал часу, при цьому з підвищенням кредитного лімиту та списанням задвоєних платежів на значні суми, які не є характерними для позвиача….» не відповідають дійсності та обставинам справи, а є переписаними з судових рішень в інших справах, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
- в результаті проведення розслідування встановлено, що факт несанкціонованої птажної операції, списання коштів з рахунку, не знайшов своє підтвердження
- також АТ "Сенс Банк" не є належним відповідачем за вимогою про повернення грошових коштів у порядку статей 1212, 1213 ЦК України.
4.3. Треті особи не скористалися своїм правом на подання пояснень щодо позову та/або відзиву.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 позовну заяву (вх. №14746/25 від 27.11.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пандорф» до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення коштів залишено без руху.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.01.2026.
5.3. 13.01.2026 суд постановив частково задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та оголошено перерву, розгляд справи призначено на 19.02.2026.
5.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 постановлено підготовче провадження з 13.01.2026 у справі №910/14746/25 проводити у закритих підготовчих і судових засіданнях.
5.5. 19.02.2026 суд постановив частково задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та задоволено клопотання відповідача про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження будинок АДРЕСА_1 );
ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження будинок АДРЕСА_2 ).
Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.03.2026.
5.6. 19.03.2026 суд постановив витребувати у Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код 14333937, вулиця Лейпцизька, 15, Київ, 01015) інформацію та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 02.04.2026.
Клопотання відповідача про витребування доказів та призначення судової експертизи залишені судом без задоволення про що постановлені ухвали судом без оформлення окремого документа, зазначені у протоколах підготовчого засідання відповідно до ч.5ст.233ГПК.
5.7. 02.04.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 30.04.2026. Зобов'язано ПрАТ «ВФ Україна», 01601, Київ, вул. Лейпцизька, 15, оформити відповідно до вимог статей 81, 91 ГПК України і надіслати суду у строк до 21.04.2026 додатки до листа DB-26-02697/KI від 23.03.2026.
5.8. 30.04.2026 виконано вимоги ст 208,210, 217-218 ГПК України і судом оголошено перерву у судовому засіданні до 05.05.2026.
5.9. У судовому засіданні 05.05.2026 виконано вимоги ст 219 ГПК України та відповідно до положень статей 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.
6. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи підтверджено невиконання належним чином Банком зобов'язання з забезпечення схоронності належних позивачу коштів?
- чи встанволено безпідставне здійнення Банком переказу коштів, які обліковувались на банківському рахунку позивача?
- чи дотримано позивачем, як клієнтом банку, заходів до безпеки доступу до послуг банку через систему Банк-Клієнт?
- чи доведене стверджуване позивачем несанкціоноване списання коштів?
- чи є зобов'язання Банку повернути кошти?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на запитання, а відповідач навпаки.
Відтак, з метою вирішення даного спору суду слід дослідити: чи наявний умисел або необережність клієнта (в т.ч. порушення встановлених Банком умов та правил надання банківських послуг), які сприяли доступу до його рахунку сторонніми особами, що стало наслідком несанкціонованого списання коштів.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ БАНКУ ПОВЕРНУТИ КОШТИ і ПРИМУСОВОГО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ.
7.1. Відповідно до частин 1-2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
7.2. Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8).
7.3. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
7.4. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
7.5. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
7.6. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.7. Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
7.8. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частина 2 статті 1066 ЦК України).
7.9. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (частина 3 статті 1066 ЦК України).
7.10. Відповідно до частини 1 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
7.11. Згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
7.12. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження (частина 1 статті 1071 ЦК України).
7.13. Статтею 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
7.14. Згідно зі статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
7.15.Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
7.16.Відповідно до пунктів 42-44 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
7.17. Згідно із пунктами 69, 70 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій: а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу); б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач); в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів).
7.18.Частиною першою статті 51 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов'язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
7.19.Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов'язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
7.20. За змістом статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час: - отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; - ініціювання дистанційної платіжної операції; - будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій). Надавачі платіжних послуг зобов'язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов'язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
7.21.Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій, зокрема зазначено, що: надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином; надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов'язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання: 1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача; 2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника; 3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг. Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов'язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.
7.22.Згідно з пунктом 140 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
7.23.Згідно із пунктами 143-144 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.
7.24.Пунктом 150 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, передбачено, що емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.
7.25.З огляду на викладене вбачається, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. (Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №910/3176/24).
7.26. Тобто Банк відповідає за схоронність коштів на рахунку клієнта, якщо не доведе, що доступ до рахунку клієнта (і відповідне списання) відбулося за участі Клієнта як з умислу, так і з його необережності. По суті наведене закріплено як в положеннях п. 146 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164,
7.27. Сторонами не заперечується обставина того, що позивачем підтверджено акцепт публічної пропозиції та укладення Договору між позивачем та відповідачем на умовах, викладених в Публічній пропозиції АТ «СЕНС БАНК» на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування, що розміщена на веб-сторінці Банку https://sensebank.ua (Публічна пропозиція АТ «СЕНС БАНК» на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування в редакції, яка діяла в період 03.02.2025 14.07.2025 розміщена в публічному доступі на веб-сторінці Банку за адресою https://sensebank.ua/uploads/3/16810 dogovir_na_kompleksne_bankivs_ke_obslugovuvanna_die_z_03_02_2025.pdf ) (далі - Договір).
20.05.2024 позивачем було подано Заяву до Договору на встановлення системи «Клієнт-Банк» для проведення ним операцій по рахункам, з генерацією особистого ключа (УЕП).
7.28. Відповідно до абзацу 2 пункту 4.7 Договору згода Клієнта на здійснення платіжної операції, ініційованої шляхом надання Банку платіжної інструкції вважається наданою Клієнтом і, відповідно, отриманою Банком: для платіжної інструкції, оформленої та переданої Банку у електронній формі засобами системи «Клієнт-Банк» вважається наданою одночасно з підписанням Клієнтом (його уповноваженим (-ми) представником (-ми) ) платіжної інструкції електронним (-ми) підписом (-ами) і натискання програмної кнопки у Системі «Клієнт-Банк» «Оплатити», «Переказати», «Здійснити платіж» або іншу аналогічну за змістом програмну кнопку, що свідчить про завершення ініціювання платіжної операції. Форма платіжної інструкції, в тому числі обов'язкові для заповнення реквізити, встановлюється Банком з урахуванням вимог законодавства України і може публікуватись на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет.
7.29. Відповідно до пункту 4.8 Договору моментом безвідкличності за платіжною інструкцією, наданою у відділенні Банку або з використанням системи «Клієнт-Банк», є, зокрема, момент списання коштів з Рахунку Клієнта.
Відкликання Клієнтом, що є платником (його уповноваженою особою) платіжної інструкції/згоди на здійснення платіжної операції, ініційованої шляхом подачі платіжної інструкції, можливо шляхом звернення до Банку (через відділення, чат або Систему) до настання моменту безвідкличності за платіжною інструкцією та подачі заяви про відкликання платіжної інструкції/згоди (за встановленою Банком формою, розміщеною на сайті Банку www.sensebank.com.ua) і за умови погодження відкликання платіжної інструкції/згоди з Банком (у випадку відкликання платіжної інструкції за дебетовим або кредитовим переказом), а в разі відкликання платіжної інструкції/згоди за дебетовим переказом, отримувачем за яким не є Банк, - додатково за умови погодження відкликання платіжної інструкції з отримувачем, який не є Банком.
7.30. З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2025 ТОВ «ПАНДОРФ» здійснював вхід до системи «Клієнт- Банк» АТ «СЕНС БАНК» з ІР адреси НОМЕР_6 через застосунок iFOBS web з робочої станції: ОС - Windows 10 x64, Браузер - Chrome 113.136.0, IP-адреса - 193.178.229.173, Хост - 193.178.229.173.
7.31. Відповідач повідомляє, що зазначені ІР адреса та операційна система є типовими для клієнта, з яких ТОВ «ПАНДОРФ протягом тривалого часу, системно, здійснює входи до системи «Клієнт банк» АТ «СЕНС БАНК». Водночас із обґрунтувань позивача та наданих доказів вбачається, що згода ТОВ «ПАНДОРФ» на здійснення платіжної операції, ініційованої шляхом надання Банку платіжної інструкції, відбулась через електронну систему «Клієнт-Банк», а саме: коли співробітник ТОВ «ПАНДОРФ» перебував у банківському застосунку, відкритому на робочому комп'ютері співробітника.
При вході в систему 07.07.2025 ТОВ «ПАНДОРФ» ввело коректні логін, пароль, підписано належним електронним підписом, використано належний сертифікат користувача, які при перевірці іFOBS «Клієнт-Банк» повністю співпали з ідентифікаційними даними клієнта.
7.32. Отже, згода ТОВ «ПАНДОРФ» на здійснення платіжних операцій, ініційованих шляхом надання Банку платіжних інструкцій №319 від 07.07.2025, та №320 від 07.07.2025, була надана у електронній формі засобами системи «Клієнт-Банк», яка використовувалась співробітником ТОВ «ПАНДОРФ» на робочому комп'ютері.
7.33. Позивач повідомляє, що 07.07.2025 під час роботи у банківському застосунку АТ «СЕНС БАНК» до комп'ютера уповноважної особи за яким працював співробітник товариство відбулось віддалене підключення через мережу інтернет без можливості протидії.
7.34. Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» Договору визначено правила дистанційного розпорядження рахунками - платіжні операції з розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на Рахунку Клієнта, шляхом використання Системи клієнт-банк без фізичної присутності Клієнта (його уповноваженого /-их представника /-ів) та Банку.
7.35. Пунктом 2.03.3 вказаного Розділу визначено зобов'язання клієнта, зокрема: забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до Особистого ключа; невідкладно повідомляти Банк про підозру або факт компрометації Особистого ключа; забезпечити зберігання Особистого ключа на засобі кваліфікованого електронного підпису (для КЕП) та засобі кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (для УЕП).
7.36. Вказаним розділом також визначено відповідальність сторін, зокрема, Банк не несе відповідальності за майнову та моральну шкоду, що була спричинена Клієнту неналежною роботою програмного забезпечення Банку у разі, якщо неналежна робота програмного забезпечення була викликана «хакерськими атаками», дією «вірусних програм» або іншим неякісним програмним забезпеченням Клієнта; Банк не обслуговує технічні та програмні засоби Клієнта та не відповідає за їх належне функціонування, в тому числі за функціонування мережного обладнання як Клієнта, так і його провайдера послуг доступу до мережі Інтернет.
7.37. Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» Договору визначено (пункт 1.03.8): система клієнт-банк не ставить своєю метою захист інформації на обладнанні Клієнта, тому Клієнт зобов'язаний самостійно здійснювати охорону та захист власних засобів обчислювальної техніки/мобільних телефонів, смартфонів/планшетів/інших пристроїв, з яких здійснюється доступ до Системи та обмежувати доступ до своєї інформації та вказаних пристроїв третіх осіб, зокрема:
- зберігати Ідентифікаційні дані/ Особистий ключ/паролі до засобів кваліфікованого/удосконаленого електронного підпису у місцях, недосяжних для сторонніх осіб, не допускати їх втрату, компрометацію, псування, а також намагатися максимально зменшити випадки використання Системи в громадських місцях, надаючи перевагу доступу до Системи за допомогою персонального комп'ютера та власного телефону;
- обмежити доступ сторонніх осіб до телефону, номер якого зазначений Клієнтом для направлення SMS повідомлень від Банку з Одноразовим цифровим паролем/Додатковим засобом автентифікації;
- не зберігати записаний унікальний ідентифікатор Користувача в Системі (логін), пароль доступу до Системи на будь-якому паперовому чи цифровому носієві;
- забезпечити конфіденційність та збереження документів, сформованих засобами Системи, не допускаючи їх використання особами, що не мають відповідних повноважень.
- забезпечення заходів із недопущення витоку інформації під час використання Системи;
- здійснювати контроль над будь-якими змінами конфігурацій обладнання та програмного забезпечення, які можуть вплинути на за хист інформації та працездатність Системи;
- забезпечити захист власного обладнання від будь-якого зловмисного програмного забезпечення;
- у випадку підозри на несанкціонований доступ до Ідентифікаційних даних/ Особистого ключа, терміново припинити використання Системи, довести це до відома Банку для здійснення заходів по запобіганню шахрайських дій;
- змінювати пароль доступу до Системи не рідше ніж 1 (один) раз на 6 (шість) місяців. Клієнт є відповідальним за вживання всіх необхідних організаційних заходів з безпеки в цілях запобігання доступу не уповноважених осіб до Системи, а також для збереження й використання Ідентифікаційних даних/ Особистих ключів таким чином, щоб не допустити 51 їх потрапляння у розпорядження не уповноважених осіб і для запобігання їх не уповноваженому використанню.
Банк не несе відповідальності за операції, що були проведені за допомогою Системи особами, які не уповноважені Користувачем на проведення відповідних операції за допомогою Системи з використанням Ідентифікаційних даних Користувача та/ або Особистих ключів Користувача.
Банк не несе відповідальності за виконання платіжної операції на підставі платіжної інструкції у випадку, якщо підписи на розрахунковому документі були підроблені або якщо відбувся несанкціонований доступ до Рахунку через Систему про що Клієнт не повідомив Банк.
З моменту повідомлення Клієнтом Банка про несанкціонований доступ відповідальність за платіжні операції по Рахунку Клієнта несе Банк. Повідомлення, зазначене у цьому пункті Договору, повинно бути здійснено у спосіб, визначений цим Договором (в т.ч через Систему).
7.38. Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» Договору (пункт 1.03.11) передбачено, що Клієнт зобов'язується у випадку втрати, компрометації або псування Особистого ключа та/ або втрати, компрометації Ідентифікаційних даних та/або Номеру мобільного телефону, на який здійснюється відправлення Одноразового цифрового паролю, Додаткового засобу автентифікації та/ або виявлення спроби несанкціонованого доступу до Системи третіх осіб негайно припинити роботу в Системі та, з метою блокування операцій по Рахунках, сповістити про це Банк голосовим повідомленням (далі - «Повідомлення») негайно зателефонувавши до Контакт-центру Банку за номером телефону вказаному у Договорі або на офіційному сайті Банку. Банк, отримавши Повідомлення та за умови успішної ідентифікації Клієнта/ Уповноваженої особи Клієнта, призупиняє виконання розрахункових операцій Клієнта в Системі з моменту голосового підтвердження блокування операцій по Рахунках співробітником Банку, до моменту перегенерації всіх ключів Користувачів/ Ідентифікаційних даних.
Клієнт з метою відкликання електронних розрахункових документів має надати Банку заяву на паперовому носії або за наявності від повідної функції засобами Системи у вигляді електронного документу, яка повинна містити розпорядження про відкликання електрон них розрахункових документів Клієнта, засвідченої підписами уповноважених осіб Клієнта (далі - «Заява про відкликання») до 17:00 за київським часом дня надання Повідомлення Клієнта, якщо таке повідомлення надійшло в операційний час Банку, або не пізніше 17:00 за київським часом наступного Операційного дня, якщо Повідомлення Клієнта засобами телефонного зв'язку надійшло до Банку в післяопераційний час. Банк відновлює операції по Рахунках з 17:00 за київським часом з дня надходження до Банку телефонного Повідомлення Клієнта, якщо таке повідомлення надійшло в операційний час Банку, або з 17:00 за київським часом наступного Операційного дня, якщо Повідомлення надійшло в післяопераційний час Банку, у разі не надання Клієнтом до цього часу Заяви про відкликання, окрім операцій Клієнтів, обслуговування яких в Системі здійснюється з використанням ЕПОЦП. Для Клієнтів, обслуговування яких в Системі здійснюється з використанням ЕПОЦП поновлення операцій в Системі здійснюється після особистого звернення Клієнта до відділення Банку з метою перегенерації Ідентифікаційних даних.
7.39. Розділом «Послуги дистанційного розпорядження рахунками та електронні довірчі послуги» Договору (пункт 1.03.15.) визначено, що Банк не несе відповідальності, зокрема: за наслідки несвоєчасного повідомлення Клієнтом Банку про втрату (крадіжку) Ідентифікаційних даних та/або Номеру мобільного телефону, на який здійснюється відправлення Одноразового цифрового паролю та Додаткових засобів автентифікації, про невірно проведені операції й про спроби несанкціонованого доступу до Рахунку Клієнта (або про здійснення такого доступу); за ушкодження обладнання Користувача або інформації, що зберігається в устаткуванні Користувача, за безпеку програмного забезпечення та персонального комп'ютера, смартфону/мобільного телефону Користувача від різних вірусів й інших пошкоджень; за засоби, продукти та послуги, за допомогою яких здійснюється обслуговування в Системі, що забезпечуються третьою стороною (провайдер доступу к Інтернет та інше); за збитки, спричинені несанкціонованим використанням Електронного підпису Користувача в результаті крадіжки, інших обставин до яких Банк не має відношення, та про які Клієнтом не було повідомлено Банк у порядку, передбаченому цим Договором.
7.40. Відповідно до базової інформації для ознайомлення клієнтів: контактні телефони АТ «СЕНС БАНК» 0-800-50-70-44, +38(044) 298-50-00 для дзвінків з-за кордону та вихідних дзвінків банку. Час роботи з 9:00 до 18:00 у робочі дні.
7.41. Позивач повідомляє, що директор та працівник ТОВ «ПАНДОРФ», як побачили несанкціоноване списання, почали телефонувати на гарячу лінію за номером 0-800-50-70-44 та Аллі Грицьковій, фахівець І категорії із залучення клієнтів сегменту середнього бізнесу АТ «СЕНС БАНК», моб. НОМЕР_7 , е-mail agritskova@sensebank.com.ua, яка приватним менеджером ТОВ «ПАНДОРФ».
7.42. З матеріалів справи не вбачається підтвердження обставини телефонування директором та працівником ТОВ «ПАНДОРФ» на гарячу лінію за номером 0-800-50-70-44.
7.43. З довідки оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» №DB-26-02697/KI від 23.03.2026 вбачається, що абонентський номер НОМЕР_8 обслуговувався на контрактній основі ПрАТ «ВФ Україна» і зареєстрований за гр. ОСОБА_3 ; абонентські номери НОМЕР_9 та 38(099) 2232892 обслуговувалися знеособлено (анонімно); з указаних абонентських номерів 07.07.2025 не здійснювалось викликів/з'єднання з абонентським номером 0-800-50-70-44.
7.44. Водночас суд зазначає, що відповідно до умов Договору Банк, отримавши Повідомлення, повинене ідентифікувати Клієнта/ Уповноважену особу Клієнта. Офіційних контактний номер ТОВ «ПАНДОРФ» як Клієнта, визначений в анкеті-заві до Договору, є абонентський номер НОМЕР_8 , а тому саме за цим номером Банк має можливість здійснити ідентифікацію клієнта.
Отже, повідомлення Клієнтом Банку про виявлення спроби несанкціонованого доступу до Системи третіх осіб повинно було здійснюватися через сповіщення голосовим повідомленням, а саме: телефонним дзвінком з абонентського номеру НОМЕР_8 до Контакт-центру Банку за номером телефону 0-800-50-70-44.
7.45. Суд зазначає, що з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що 07.07.2025 відбулась комунікація представників ТОВ «ПАНДОРФ» та АТ «СЕНС БАНК». Також АТ «СЕНС БАНК» були вжиті звернення до банків отримувачів для повернення коштів.
7.46. Однак, з наведеного вище вбачається, що позивачем не дотримано умов Договору щодо належного повідомлення Банку для застосування припису про те, що з моменту повідомлення Клієнтом Банка про несанкціонований доступ відповідальність за платіжні операції по Рахунку Клієнта несе Банк.
7.47. Із заяви (відношення) позивача №07-07/2 від 07.07.2025 вбачається, що 12.06.2025 на електронну адресу підприємства було отримано вхідний лист, в перегляді якого було встановлено його підозрілість.
7.48. Наведене вище, може свідчити про те, що позивачем порушено своє зобов'язання забезпечити захист власного обладнання від будь-якого зловмисного програмного забезпечення.
7.49. Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
7.50.Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
7.51. В даному контексті наявні підстави вважати, що позивач власною бездіяльністю та діями допустив порушення захисту власного обладнання, яке використовувалось для роботи із системою «Банк-Клієнт», що могло призвести до доступу третіх осіб до такого обладнання.
7.52. Відповідач повідомляє, що з історії транзакцій платежів, проведених позивачем зі свого рахунку, платежі, зазначені в платіжних інструкціях № 319, 320 від 07.07.2025, нічім не відрізнялись від інших аналогічних платежів, які позивачем не оспорюються, зокрема від платіжної інструкцій № 318, яка була в той же день надіслана позивачем.
7.53. Так, із виписок руху коштів по рахунку позивача за період з01.01.2025 -по 01.10.2025 (дві виписки руху коштів за період 01.01.2025-01.05.2025, за період 01.05.2025-10.10.2025) вбачається, що оплата коштів на рахунки різних ФОП-ів в робочий час товариства є стандартною, типовою для позивача.
7.54.Перевірка призначення платежу, наявності господарських відносин з клієнтом, наявності договорів або рахунків, на які є посилання в платіжній інструкції, аналіз господарської діяльності отримувачів та т.і. не входить до компетенції банку платника. При цьому реквізити отримувачів спірних платежів (назва, номер рахунку, код ЄДРПОУ) були введені в платіжних інструкціях коректно.
7.55. Банк, діючи в межах повноважень, передбачених Договором та спеціальним законодавством, не виявив підстав для відмови позивачу у здійсненні платіжних операцій.
7.56. Отже, Банк не несе відповідальності за виконання платіжної операції на підставі платіжних інструкцій №319 від 07.07.2025 та №320 від 07.07.2025.
7.57. Власні необачні, безвідповідальні дії, не мають наслідком покладення відповідальності на контрагента. Безтурботність клієнта щодо безпеки своєї власності, зокрема обладнання на якому встановлено програмне забезпечення для доступу до банківських послуг стала наслідком проникнення до нього третіх осіб.
7.58. Умовами Договору передбачено (пункт 4.2.5), що протягом 60 календарних днів після списання коштів з рахунку Клієнта, подати до Банку запит на відшкодування акцептованої платіжної операції у випадках, визначених чинним законодавством України. Для цього Клієнту необхідно звернутись до Банку з письмовим запитом у довільній формі, який повинен обов'язково містити наступні положення:
- назва документу - «Запит на відшкодування акцептованої платіжної операції»; - Реквізити Банку;
- ПІБ/Найменування Клієнта, що звертається;
- номер рахунку/рахунків у Банку, платіжні операції по якому опротестовуються Клієнтом;
- дату, час та суму платіжної операції, що опротестовується; - обґрунтування опротестування такої платіжної операції.
- підпис і дата.
Банк протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту розглядає такий запит та: - відшкодовує платіжну операцію в повному обсязі; або - відмовляє у відшкодуванні.
7.59. Враховуючи порушення позивачем умов Договору, у відповідача відсутні підстави для задоволення запиту на відшкодування акцептованої платіжної операції.
7.60. З наведеного вище також вбачається, що відсутні підстави для застосування статті 1073 ЦК України, оскільки у відповідача були підстави для списання з рахунка клієнта грошових коштів, а саме акцептовані належним чином платіжні інструкції.
7.61. Також на час розгляду справи не встановлено належним чином обставину вчинення кримінального правопорушення, а відповідно не підтверджено наявності в проведенні розрахункових операцій (перерахунок грошових коштів на підставі платіжної інструкції №319 від 07.07.2025 та №320 від 07.07.2025) складу злочину.
7.62. Позивач, обґрунтовуючи позовну вимоги, також посилається на приписи статті 1213 ЦК України.
7.63. Суд зазначає, що норма статті 1213 ЦК України визначає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
7.64. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є набувачем грошових коштів позивача у розмірі 445 411,00 грн, а тому обґрунтування повернення коштів відповідачем на підставі глави 83 ЦК України є неправомірним.
7.65. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 445 411,00 грн є недоведеною на підстава ст. 1213 ЦК та не підлягає задоволенню
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
8.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
8.5. Враховуючи викладене у мотивувальній частині та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 145, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 08.05.2026
Суддя Ігор Курдельчук