08.05.2026 Справа № 908/1114/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко Оксана Володимирівна,
розглянувши матеріали заяви (вих. № б/н від 07.05.2026) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про забезпечення позову та матеріали позовної заяви у справі № 908/1114/26
за позовом: ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105), наявний зареєстрований електронний кабінет
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАН» (вул. Миру, буд. 2, м. Запоріжжя, 69037), наявний зареєстрований електронний кабінет
про стягнення 377' 049,60 грн.
07.05.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 06.05.2025) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАН» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 08.11.2007 (зареєстрований 16.01.2008 № 040826100070) за період із 01.01.2018 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 у сумі 377049,60 грн.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:05:008:0084 площею 0,1341 га, що передана за договором оренди землі від 08.11.2007 (зареєстрований 16.01.2008 № 040826100070).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1114/26 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
07.05.2026 до суду від ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ разом із позовною заявою надійшла заява (вих. № б/н від 07.05.2026) про забезпечення позову.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Згідно заяви про забезпечення позову, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТАН», а саме: 1/2 (одну другу) частку закінченого будівництвом об'єкту, будівля, літ. Б, площею 744,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 2, у межах суми заявлених позовних вимог, а саме: 377049,60 грн.
Заява мотивована таким. 08.11.2007 між ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАН» (орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 16.01.2008 за № 040826100070 в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області № 5168/5/08-01-0408 від 14.04.2026, ТОВ «ВІТАН» за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:05:008:0084 з 01.01.2018 по 31.12.2025 орендна плата нараховувалась та сплачувалась не у повному обсязі. 18.03.2026 ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА звернулася до ТОВ «ВІТАН» з претензією вих. № 01/02-11/0526 від 17.03.2026, в якій просила сплатити виниклу заборгованість за вищевказаним договором оренди. Проте, станом на день звернення з вказаним позовом до суду, вимоги претензії від 17.03.2026 зі сторони відповідача залишилися без виконання. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач може розпорядитись своїм майном, зокрема, відчужити його на користь інших осіб. Крім того, набувши право власності на нерухоме майно відповідач не виконував свій обов'язок як фактичний користувач земельної ділянки. Отже, пред'явлення ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ до суду позову про стягнення заборгованості за договором оренди землі, без його забезпечення, дозволить ТОВ «ВІТАН» вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що у подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення. Накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «ВІТАН» є необхідним, оскільки Товариство має заборгованість перед місцевим бюджетом Територіальної громади міста Запоріжжя та у добровільному порядку, після направлення претензії, не здійснює намірів щодо її сплати. Крім того, аналіз фінансового стану відповідача за допомогою відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу: YouControl свідчить про високу ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому. Зокрема, за даними фінансової звітності ТОВ «ВІТАН», у Товариства відсутній дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останні звітні роки. Відсутність стабільного доходу у поєднанні з тим, що сума заявлених позовних вимог більш ніж у 10 разів перевищує розмір статутного капіталу Товариства, вказує на незадовільний фінансовий стан відповідача та реальну загрозу невиконання ним майнових зобов'язань перед бюджетом Територіальної громади.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, матеріали позовної заяви, суд вбачає підстави для задоволення заяви, виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.ч. 1, 4 ст. 116 ГПК).
Відповідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 27 постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, адекватними відповідно до вимог, на забезпечення яких він вживається, повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Предметом позову у справі № 908/1114/26, згідно позовної заяви, є стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі від 08.11.2007 (зареєстрований 16.01.2008 № 040826100070) за період із 01.01.2018 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 у сумі 377049,60 грн. За цим договором ТОВ «ВІТАН» в оренду передана земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:05:008:0084, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна: 1/2 частка закінченого будівництвом об'єкту, будівля, літ. Б, площею 744,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, 2.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 473433887 від 20.04.2026, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАН» зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 (одну другу) частку об'єкта нерухомого майна, до складу якого входить закінчений будівництвом об'єкт, будівля, літ. Б, площею 744,6 кв.м (підстава: свідоцтво про право власності №1 643, видане 04.09.2001 ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ, РНОНМ 3022606723060).
Згідно з Довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості № 201-20260402- 0011448704 від 02.04.2026, вартість вказаного активу складає 23085637,73 грн.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд зазначає, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися належним йому нерухомим майном є беззаперечною, а тому у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Заявником у заяві наведено приклади судових справ, де судом було відмовлено у накладенні арешту на майно, в якості забезпечення позову, що дозволило відповідачам розпорядатися цим майном (відчужити на користь третіх осіб) під час розгляду справи у суді, та судові рішення залишаються невиконаними на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, наведені у заяві обставини, які підтверджені доказами, що додані до заяви, суд вважає, що можливе розпорядження відповідачем під час судового розгляду цієї справи нерухомим майном істотно ускладнить чи навіть унеможливить ефективний захист та поновлення порушених інтересів позивача у рамках цього позовного провадження та призведе до необхідності звертатися з новим позовом. У випадку арешту належного відповідачу нерухомого майна, це майно залишається у власності відповідача. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки нерухоме майно залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується лише на певний час.
Суд також враховує, що відповідач, укладаючи договір оренди землі, що покладений у підставу позову, зобов'язався щомісячно вносити орендну плату. Разом з тим, згідно позовної заяви, у відповідача виникла заборгованість із орендної плати за період із 01.01.2018 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 у сумі 377049,60 грн. Позивач надіслав відповідачу претензію щодо сплати цієї заборгованості, яка, за твердженням позивача, була залишена без відповіді та задоволення.
За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Орендна плата за земельні ділянки є одним із основних джерел наповнення міського бюджету та наявність заборгованості зі сплати орендної плати за землю порушує інтереси Територіальної громади м. Запоріжжя в особі ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу позбавляє громаду використати кошти для задоволення нагальних потреб, зокрема в умовах воєнного стану, що діє в країні.
Метою заходу забезпечення, у даному випадку, є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем засіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості й адекватності, забезпечує збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин та відповідає інституту забезпечення позову у господарському процесі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (вих. № б/н від 07.05.2026) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про забезпечення позову у справі № 908/1114/26 задовольнити.
З метою забезпечення позову, до набрання судовим рішенням у справі № 908/1114/26 законної сили, накласти у межах ціни позову - 377049 (триста сімдесят сім тисяч сорок дев'ять) грн. 60 коп. арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТАН» (вул. Миру, буд. 2, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 31491069), а саме: 1/2 (одну другу) частку закінченого будівництвом об'єкту, будівля, літ. Б, площею 744,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 2.
Стягувачем за даною ухвалою є ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАН» (вул. Миру, буд. 2, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 31491069).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є виконавчим документом, може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 08.05.2026.
Суддя Оксана Володимирівна Ярешко