вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
08.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2502/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2; ідентифікація 44725823)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджител" (49019, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Белелюбського академіка, будинок 68, корпус 2, приміщення 210; ідентифікаційний код 32701799)
про стягнення невикористаної попередньої оплати у розмірі 27 336 306,06 грн
05.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджител" (далі - відповідач) про стягнення невикористаної попередньої оплати у розмірі 27 336 306,06 грн, а саме позивач просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджител" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" суму невикористаної попередньої оплати у розмірі 27 336 306,06 грн на рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, МФО 322313;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджител" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, МФО 322313 усі понесені позивачем судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 справу №904/2502/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Розглянувши матеріали справи, позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 грн.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивачем при подані даної позовної заяви було заявлено одну майнову вимогу щодо стягнення невикористаної попередньої оплати у розмірі 27 336 306,06 грн.
Оскільки позивачем заявлено одну майнову вимогу на суму 27 336 306,06 грн - судовий збір за подання позовної заяви з урахуванням подання в електронній формі через систему "Електронний суд" складає 328 035,67 грн.
Позивачем на підтвердження факту сплати судового збору за подання позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору на суму 328 035,67 грн.
Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому господарський суд звертає увагу й на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджител" про стягнення невикористаної попередньої оплати у розмірі 27 336 306,06 грн - залишити без руху.
Встановити Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду:
- докази сплати судового збору на суму 328 035,67 грн;
- докази направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу відповідача
Роз'яснити, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.05.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Іванова