вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
08.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2544/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" (49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Кості Гордієнка, будинок 2; ідентифікаційний код 31950868)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (01054, місто Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський район), будинок 55; ідентифікаційний код 40212649)
про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за договором оренди нерухомого майна №291/23ОМ від 19.07.2023 у загальному розмірі 95 126,92 грн
06.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (далі - відповідач) про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за договором оренди нерухомого майна №291/23ОМ від 19.07.2023 у загальному розмірі 95 126,92 грн, а саме позивач просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна за Договором № 291/23ОМ оренди нерухомого майна від 19.07.2023 у розмірі 95 126,92 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 справу №904/2544/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Розглянувши матеріали справи, позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Згідно з частиною 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" звернулось до суду з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 95 126,92 грн, а отже відповідно до вимог процесуального закону позивачу необхідно у позовній заяві зазначити реквізити рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" у банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому господарський суд звертає увагу й на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за договором оренди нерухомого майна №291/23ОМ від 19.07.2023 у загальному розмірі 95 126,92 грн- залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомир-транс" строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду:
- уточнену позовну заяву із зазначенням реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг;
- документ, що підтверджує наявність такого рахунку або його відсутність;
- докази направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу відповідача.
Роз'яснити, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.05.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Іванова