вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.05.2026 м. ДніпроСправа № 904/1963/26
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237)
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 76; ідентифікаційний код 00178353)
про стягнення 114 975 грн. 00 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без участі представників сторін
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1514/26 від 09.04.2026) до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 114 975 грн. 00 коп. - штрафу, нарахованого за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.
Також просить витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№20826/26 від 30.04.2026) на позовну заяву просить поновити строк та прийняти цей відзив на позовну заяву до розгляду, відмовити АТ "Українська залізниця" у задоволені позовних вимог в повному обсязі, перейти до розгляду справи №904/1963/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, посилається на те, що: - відповідно до пункті 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці, крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці; - відповідач вважає, що з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній фактичній масі, комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів, залучення інших осіб для підписання комерційного акту не є обов'язком, проте не може замінити наявність обов'язкових підписів; - на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагонах №61012837 та №62313226 позивачем надано комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025, який підписаний зі сторони залізниці начальником станції, двома агентами комерційними станції, а зі сторони одержувача прийомоздавальником ТОВ "Сталь України"; - позивач на підтвердження виконання вимог пункту 10 Правил складання актів, як повноважень на підписання комерційних актів, посилається з боку залізниці на наказ начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 №70/ДС, а з боку одержувача - довіреністю ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 11.03.25 №14-134юр; - в пункті 2.2. наказу начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 №70/ДС зазначено, що комерційні агенти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписують комерційні акти, які складаються тільки на станції Східно- Сортувальна, а наданий комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025, в якості доказу порушення визначення маси вантажу, складені на станції Кривий Ріг - Головний, на всіх інших станціях підписувати комерційні акти повинен начальник вантажного району, а, як вбачається з комерційного акта №467004/268 від 27.07.2025, то їх замість начальника вантажного району підписали агенти комерційні ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ); - згідно розділу "Д" комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025 складений в присутності тільки одного агента комерційного ОСОБА_2 , а інший комерційний агент ОСОБА_1 не була присутня, як наслідок агент комерційний ОСОБА_1 не мала право підписувати комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025, оскільки їх не можна віднести до працівників станції, які особисто здійснювали перевірку; - з розділу "Д" комерційного акта №467004/268 від 27.07.2025 вбачається, що до особи, яка особисто здійснювала перевірку є вагар ПП "Стіл Сервіс" ОСОБА_3 , але вагар ПП "Стіл Сервіс" ОСОБА_3 не поставила підпис під комерційними актами і не являються працівниками залізниці, а є працівниками стороннього підприємства, з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, зазначеної у накладній, його фактичній масі, комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів, при цьому, залучення інших осіб для підписання комерційного акта не виключає вимоги до його оформлення за обов'язковими підписами трьох осіб від імені залізниці відповідно до приписів пункту 10 цих Правил; - в порушення вимог пункту 10 Правил складання актів, комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025 не містять підпису начальника вантажного району та працівника станції, який особисто здійснював перевірку, а підписані зі сторони залізниці тільки однією уповноваженою особою - це начальником станції ОСОБА_4 ; - доводи позивача про те, що розбіжності у масі спірного вантажу також засвідчені у виписці з книги контрольних зважувань від 27.07.2025, відповідач вважає, що їх не потрібно приймати до уваги, так як ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та є внутрішнім документом позивача, що не може спростовувати фактичних обставин, встановлених згідно належних доказів у справі (комерційних актів); - позивачем не надано жодного доказу невідповідності фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній №46226866.
Також відповідач у клопотанні (вх.№20835/26 від 30.04.2026) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів просить прийняти це клопотання до розгляду, витребувати у позивача докази, а саме наказів про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи Ясінська О.Ю., ОСОБА_1 та Безугла А.В., довіреності на вагаря ПП "Стіл Сервіс" Цеменовська Т.М., перейти до розгляду справи №904/1963/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що: - комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025 підписано зі сторони залізниці начальником станції Ясінська О.Ю. та комерційними агентами ОСОБА_1 та Безугла А.В., в якості доказу їх повноважень надано наказ начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 №70/ДС, але доказів, що на момент складання комерційних актів (03.09.2025) ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являлись працівниками залізниці не надано, наприклад, витяг з наказу про прийняття на роботу та/або довідка з місця роботи; - комерційний акт №467004/268 від 27.07.2025 складено в присутності вагаря ПП "Стіл Сервіс" Цеменовська Т.М., але ніяких доказів, що зазначену особу уповноважили здійснювати зважування, не надано, наприклад, довіреність тощо; - вищевикладене свідчить, що при розгляді справи повинні бути витребувані та дослідженні додаткові докази, що свідчить, що справа відноситься до складної справи, тому господарська справа №904/1963/26 за позовом АТ "Українська залізниця" до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у сумі 115 710,00грн. підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження; - відповідно до статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, у разі витребування у відповідача наказів про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , довіреності на вагарів ПП "Стіл Сервіс" Цеменовська Т.М., ці докази спростують достовірність даних, вказаних в комерційному акті №467004/268 від 27.07.2025.
Крім того, відповідач у заяві (вх.№20839/26 від 30.04.2026) про застосування строку позовної давності просить прийняти заяву до розгляду, застосувати позовну давність щодо позовних вимог, відмовити АТ "Українська залізниця" у задоволені позовних вимог в повному обсязі, перейти до розгляду справи №904/1963/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, посилаючись на те, що: - як зазначено у пункті 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6-ти місяців, зазначений шестимісячний термін обчислюється щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу, в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову; - підставою для подання цього позову стали складені позивачем комерційні акти №467004/268 від 27.07.2025, як доказу невірно зазначеної маси вантажу в накладній, проте позивач звернувся з позовними вимогами через кабінет "Електронний суд" лише 09.04.2026, тобто більше ніж 6 місяців з дати складання вищезазначених комерційних актів, що стали підставою для подання позову, замість 6 місяців; - згідно з частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 76; ідентифікаційний код 00178353) щодо поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 76; ідентифікаційний код 00178353) процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
Щодо клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів, суд зазначає таке.
Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження
Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань; заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі; заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною 4 статті 176 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали.
Як вбачається, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026, зокрема, запропоновано відповідачу відповідно до частини 4 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, надати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа ухвалу суду від 14.04.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача 15.04.2026 о 03:53 год.
Отже, ухвала суду від 14.04.2026 вважається врученою відповідачу - 15.04.2026.
Таким чином, відповідач заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження повинен був подати до 20.04.2026.
Як вбачається, заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження сформована в системі "Електронний суд" 29.04.2026 та отримана судом 30.04.2026. Тобто є такою, що подана поза межами встановленого судом процесуального строку.
Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина 5 статті 250 Господарського процесуального кодексу України унормовує, що якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Одночасно щодо заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає за необхідне зазначити те, що наведені у заяві твердження не є достатніми та не обґрунтовують необхідність для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, справа пов'язана зі стягненням штрафу, нарахованого за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, крім того відповідачем пропущено процесуальний строк.
Всі заперечення по суті та пояснення відповідач може подати у письмовому вигляді в межах спрощеного позовного провадження. До того ж наміри, про які наголошує відповідач у поданій заяві, не можуть бути підставою для переходу до загального позовного провадження.
Крім того, як вбачається, позовна заява містить клопотання позивача щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а зазначені відповідачем підстави не доводять необхідність для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження необхідності переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Тому суд не вбачає підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо клопотання про витребування доказів
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається, відповідачем у поданому клопотанні не наведено, по-перше, заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; по-друге, причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.
Керуючись статтями 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" у задоволенні клопотання (вх.№20835/26 від 30.04.2026) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07.05.2026.
Суддя Т.В. Загинайко