пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
05 травня 2026 року Справа № 903/192/26
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю, розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг»
про стягнення 586455,90 грн,
за участі представників-учасників справи:
від позивача: Кулібаба О.О., довіреність від 26.01.2026 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
від відповідача: Хвищук Н.В., адвокат, ордер серії АС№1178144 від 11.03.2026.
слухач: ОСОБА_1 .
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
установив:
02.03.2026 через систему «Електронний суд» Комунальне підприємство «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» у якому просить суд стягнути 586455,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №344 про закупівлю робіт від 31.07.2025 в частині своєчасного виконання робіт, у зв'язку з чим нараховують штрафні санкції.
Ухвалою суду від 06.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 01.04.2026. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. Запропоновано позивачу подати суду: відповідь на відзив та наявні докази - в строк 5 днів з дня його отримання, з врахуванням вимог ст. ст. 166, 184 ГПК України, копію відповіді на відзив з додатками надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив з доказами надіслання позивачу. Запропоновано позивачу конкретизувати прохальну частину позовної заяви з зазначенням усіх складових ціни позову про якій йдеться у тексті позовної заяви.
12.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника у якій просить суд залучити адвоката Хвищук Н.В. у справу в якості представника відповідача. Надати доступ до електронної справи №903/192/26 в підсистемі «Електронний суд». Дана заява долучена до матеріалів справи.
23.03.2026 через систему “Електронний суд» надійшла заява від представника Комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв'язку ВКЗ.
24.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, зазначає, що в порушення п. 2.1. та п.п. 4.1.1. п. 4.1 договору, замовником неодноразово порушувались умови договору щодо коригування кошторисної та договірної документації та в результаті ненадання підряднику затвердженої скоригованої та коректної проектної документації. Замовником не було надано повного фронту робіт та вихідних даних, а також не було сприяння підряднику у виконанні робіт. 08.12.2025 року (за три тижні до кінцевого строку виконання робіт) замовник офіційно звернувся до КП «Волиньпроект» листом № 03-10/499 з вимогою відкоригувати кошторисну документацію по об'єкту через виявлені недоліки. Цей факт, на переконання представника відповідача є беззаперечним доказом того, що передана підряднику початкова документація була дефектною. Неможливо вимагати від підрядника своєчасного завершення робіт до 31.12.2025, якщо сам замовник у грудні ще вносить суттєві зміни до проєкту. Зміщення строків виконання робіт за договором №344 є прямим наслідком дій позивача щодо збільшення обсягів робіт та зміни їхньої черговості, що згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України звільняє відповідача від відповідальності за прострочення, оскільки воно стало наслідком обставин, за які відповідач не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, Акти №1,2,3,4 були підписані позивачем та останнім не були виявлені відступи від умов договору підряду або інші недоліки. Оскільки замовник не надав чітких рішень щодо оздоблення стін та коригував проектно-кошторисну документацію, підрядник, діючи виключно в рамках закону (ст. 847, 848, 851 ЦК України), направив замовнику лист №39-32 від 10.12.2025 р. про припинення (зупинення) робіт. Крім того, фінансова бездіяльність замовника створила штучний дефіцит обігових коштів у відповідача. Як наслідок, підрядник був позбавлений можливості своєчасно закуповувати будівельні матеріали та виплачувати заробітну плату, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із затримкою графіка виконання робіт. У зв'язку з порушенням замовника свого обов'язку щодо сприяння підрядникові у виконанні роботи, відповідач звернувся до позивача з вимогою №14-5 від 05.03.2026 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за договором №344 від 31.07.2025 (копія додається). Вважають, що в даному випадку повністю відсутня вина підрядника, оскільки підрядник діяв послідовно та добросовісно, постійно проводячи комунікацію з замовником та виконуючи роботи по договору в межах допуску до майданчика замовником. Крім відсутності вини відповідача, слід звернути увагу суду, що на те, що нарахування штрафних санкцій у розмірі 586 455,90 грн (пеня 158 385,90 грн (на підставі п. 10.3 договору) та штраф 428 070,00 грн (на підставі п. 10.4 договору)) складає 13,7 % від всієї договірної ціни робіт. Однак, по даному договору підрядником було отримано значно менший прибуток, ніж передбачено умовами договору, у зв'язку із коригуванням проектної документації та ненадання доступу до приміщень замовником. Таким чином, замовник діяв недобросовісно, оскільки сума штрафних санкцій очевидно є неспівмірною, так як наслідки невиконання боржником зобов'язань вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання. Усі вищенаведені факти у своїй сукупності (неповний допуск до об'єкта, дефектний проєкт і його зміна у грудні, затримки з фінансуванням, додаткові роботи) свідчать про те, що саме Комунальне підприємство «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка», як замовник, не виконало своїх зобов'язань за договором. Даний відзив долучений до матеріалів справи.
25.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог у якому просить суд розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 586 455,90 грн, з яких: 428 070,00 грн - штраф у розмірі 10% від ціни Договору; 158 385, 90 грн - пеня у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожен день прострочення. Дане клопотання долучене до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30.03.2026 заяву представника Комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку ВКЗ задоволено. Постановлено подальші судові засідання за участю представника Комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» Кулібаби О. О. по справі № 903/192/26 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку ВКЗ.
31.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. При цьому, просить суд поновити строк на подання доказів. У відповіді на відзив зокрема зазначають, що жодне положення договору не покладає на замовника обов?язку звільнити всі приміщення клініки одночасно для проведення ремонтних робіт. Більше того, сам по собі такий підхід є нелогічним, оскільки комунальне підприємство об?єктивно не могло припинити надання медичних послуг територіальній громаді, військовослужбовцям та іншим особам, які отримують допомогу в межах державних і місцевих програм, лише з підстав проведення поточного ремонту приміщень, які не перебували в аварійному стані. Фактично між замовником і підрядником було погоджено поетапний порядок виконання робіт: спочатку - у правому крилі приміщення та туалетах, далі - у лівому крилі приміщення, а на завершення - у фойє. Такий порядок не був односторонньо нав?язаний замовником, а відповідав погодженому сторонами способу виконання робіт з урахуванням необхідності безперервного функціонування закладу охорони здоров?я. Саме тому відсутні будь-які підстави стверджувати, що поетапне надання доступу до приміщень порушувало права підрядника або суперечило умовам Договору. Показово, що навіть за такого порядку виконання робіт підрядник із простроченням завершив лише праве крило приміщення та один туалет. Це, навпаки, свідчить не про перешкоди з боку Замовника, а про неналежну організацію робіт самим підрядником. Разом з тим жодних заперечень, зауважень чи претензій щодо ненадання доступу одночасно до всіх приміщень клініки підрядник замовнику не заявляв. По-друге, на підтвердження нібито наявних заперечень з цього приводу представник відповідача долучив до відзиву на позовну заяву невідомі за походженням пояснення, доповідні записки та інші внутрішні звернення працівників товариства до його керівника, а також журнали реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції. До таких документів позивач ставиться критично, оскільки відсутні належні докази того, коли саме вони були фактично складені. Окремо звертає увагу, що надані журнали є нечитабельними, у зв?язку з чим комунальне підприємство позбавлене можливості надати повний коментар щодо їх змісту. Водночас із того, що можливо встановити, вбачається, що зазначені журнали використовувалися виключно для листування з КП «ЛМКСП» та для реєстрації внутрішніх документів працівників товариства, адресованих директору з питань виконання ремонтних робіт. З огляду на те, що ТОВ «Україна Інжиніринг» фактично не висловлювало замовнику жодних заперечень, зауважень чи претензій щодо ненадання повного «фронту робіт», є підстави вважати, що ці документи подані виключно з метою виправдання неналежного виконання зобов?язань за договором у межах цього спору. Разом з тим, навіть якщо припустити, що такі внутрішні звернення працівників товариства дійсно були складені у дати, зазначені в них, істотним є інше: директор товариства жодним чином на них не відреагував та не звертався до КП «ЛМКСП» із пропозиціями, вимогами, зауваженнями чи претензіями щодо усунення обставин, які нібито перешкоджали завершенню робіт у строк, визначений договором. Слід також зазначити, що всі звернення ТОВ «Україна Інжиніринг» до КП «ЛМКСП», які стосувалися претензій або порядку виконання робіт, долучені самим відповідачем до відзиву. Водночас із цих матеріалів не вбачається, що будь-коли порушувалося питання про неможливість виконання робіт у зв?язку з ненаданням повного «фронту робіт». Отже, посилання відповідача на такі обставини є надуманим, документально не підтвердженим та свідчить про непослідовність його процесуальної позиції. Після перемоги у першій процедурі закупівлі ТОВ «Україна Інжиніринг» листом повідомило про необхідність розірвання договору, пославшись на те, що нібито виникли обставини, які унеможливлюють його виконання. У зв?язку з цим між сторонами було укладено додаткову угоду про розірвання договору, а ТОВ «Україна Інжиніринг» сплатило КП «ЛМКСП» штраф у розмірі 2 000 грн. Унаслідок зриву першої закупівлі комунальне підприємство було змушене повторно проводити відповідну процедуру закупівлі, у якій знову взяло участь ТОВ «Україна Інжиніринг». Той факт, що ТОВ «Україна Інжиніринг» двічі брало участь у публічних закупівлях, двічі перемагало та двічі укладало відповідний договір, свідчить про те, що відповідач аналізував тендерну документацію, у тому числі проєктно-кошторисну, та оцінював власну можливість виконати роботи на її підставі. Отже, сама поведінка ТОВ «Україна Інжиніринг» свідчить про підтвердження ним можливості виконання робіт за наявною проєктно-кошторисною документацією у строк, визначений договором. Саме неспроможність ТОВ «Україна Інжиніринг» належним чином організувати виконання робіт за договором є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. ТОВ «Україна Інжиніринг» під час проведення процедури закупівлі не ставило запитань, не висловлювало зауважень, а після укладення договору не ініціювало внесення змін до нього з підстав нібито дефектності проєктно-кошторисної документації. Погодження коригуючого акта КП «Волиньпроект» відбувалося вже після фактичного виконання відповідних робіт, а тому не могло зупиняти їх виконання чи впливати на темпи проведення ремонту. Таким чином, доводи відповідача про нібито дефектність проєктно кошторисної документації не відповідають фактичним обставинам справи. Заміна дверних блоків і автоматичних вимикачів сама по собі не свідчить про дефектність такої документації, а наведені погодження здійснювалися оперативно та не створювали жодних перешкод для виконання робіт підрядником. У відзиві не зазначено, які саме положення проєктно-кошторисної документації не відповідали вимогам законодавства, які конкретно її недоліки існували та яким чином вони об?єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали виконання робіт у строк. При цьому зміни, на які посилається відповідач, ініціювалися саме підрядником уже в процесі виконання договору. Відтак, твердження про те, що замовник нібито самостійно змінював проєктно-кошторисну документацію, не відповідає фактичним обставинам справи. Навпаки, як зі змісту самого відзиву, так і з доданих до нього документів на переконання представника позивача вбачається, що питання про відповідні зміни порушувало саме ТОВ «Україна Інжиніринг». Разом з тим заміна автоматичних вимикачів та збільшення дверних прорізів самі по собі не можуть свідчити про дефектність проєктно-кошторисної документації. Заміна автоматичних вимикачів була зумовлена пропозицією самого підрядника, а збільшення дверних прорізів відповідало вимогам доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Крім того, зазначені зміни не зупиняли виконання робіт і не впливали на строки їх завершення, оскільки в цей час підрядник мав можливість продовжувати роботи за іншими напрямами. Отже, посилання відповідача на нібито дефектність проєктно-кошторисної документації, на переконання представника позивача є необґрунтованим, не підтвердженим конкретними обставинами та таким, що суперечить його власній поведінці під час виконання договору. Відповідач обґрунтовує відсутність своєї вини у невиконанні зобов?язань за договором у встановлений ним строк тим, що під час його виконання замовник нібито ініціював проведення додаткових робіт за іншими договорами №№35, 36 від 15.01.2026. Такий довід є необґрунтованим і нелогічним з огляду на таке. Договором не було передбачено виконання робіт у правому крилі приміщення за адресою: м. Луцьк, просп. Волі, 39, у кабінетах №№1- 4. Водночас відсутність робіт у цих кабінетах жодним чином не унеможливлювала проведення ремонту в коридорі, що також спростовує доводи відповідача щодо нібито дефектності проєктно кошторисної документації. Під час комунікації із замовником саме підрядник запевнив, що зможе виконати такі додаткові роботи і що це не перешкоджатиме своєчасному виконанню зобов?язань за договором. Отже, не йшлося про одностороннє волевиявлення замовника, обов?язкову вказівку чи ультимативну вимогу. Навпаки, ТОВ «Україна Інжиніринг» було зацікавлене у виконанні таких робіт з метою отримання оплати за ними. При цьому, принциповою умовою було те, що виконання робіт за іншими договорами не повинно впливати на строк виконання зобов?язань за договором. Відтак укладення договорів №№35, 36 від 15.01.2026 за вільним волевиявленням самого підрядника та не може бути підставою для зміни, призупинення чи невиконання зобов?язань за договором, оскільки жодне з положень зазначених договорів такого не передбачає. Таким чином, виконання робіт за іншими договорами не породжує права порушувати зобов?язання за договором. ТОВ «Україна Інжиніринг» діяло на власний ризик, самостійно оцінюючи наявні ресурси, організаційні можливості та строки виконання робіт, коли укладало договори №№35, 36 від 15.01.2026. Водночас цей спір не стосується правовідносин за зазначеними договорами. Як убачається з матеріалів справи, зазначений договір був виконаний фактично не більш як на 30 %, що і стало підставою для його розірвання замовником та нарахування відповідачу відповідних штрафних санкцій. Договір був розірваний з ініціативи замовника 27 лютого 2026 року, про що відповідача було повідомлено 06 лютого 2026 року. При цьому замовник прямо зазначив, що у зв?язку з розірванням договору будь-які роботи підрядника прийматися не будуть, а його працівники та представники не допускатимуться до об?єктів будівництва. Відтак, роботи за договором фактично могли виконуватися до зазначеної дати. Водночас кінцевий строк виконання всіх робіт за договором був визначений 31 грудня 2025 року. У своїх доводах відповідач ігнорує ту обставину, що після спливу встановленого договором строку він продовжував виконання робіт до 06 лютого 2026 року, тоді як так звані додаткові роботи здійснювалися вже у межах договорів №№35, 36 від 15.01.2026. Таким чином, відповідач знову обмежується загальними твердженнями без належної конкретизації та без наведення доказів причинно-наслідкового зв?язку між виконанням робіт за іншими договорами і порушенням строків за договором. Отже, такі доводи не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов?язань та сплати штрафних санкцій. Посилання відповідача на ст.ст.847, 848, 851 ЦК України є формальним, не підтверджує правомірності зупинення робіт за договором та не кореспондує фактичним обставинам справи. Викликає обґрунтовані сумніви посилання підрядника у листі від 10.12.2025 на те, що замовник нібито не визначився щодо оздоблення стін коридору та не порушив перед КП «Волиньпроект» питання щодо коригування договірної документації. Так, сам відповідач долучає до відзиву лист замовника від 08.10.2025, адресований КП «Волиньпроект», у якому прямо порушується питання щодо коригування кошторисної документації, зокрема в частині оздоблення стін. Отже, твердження відповідача про бездіяльність замовника у цій частині спростовуються матеріалами, поданими самим відповідачем. Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення підрядником повідомлення про поновлення робіт після їх нібито зупинення, що свідчить про формальний характер посилання на їх припинення. Вважають, що направлення відповідачем зазначеного листа напередодні закінчення строку дії договору зумовлене необхідністю формального обґрунтування невиконання ним договірних зобов'язань та було спрямоване на створення штучних підстав для уникнення відповідальності. Доводи представника відповідача, що нібито фінансова бездіяльність замовника спричинила штучний дефіцит обігових коштів у підрядника, унаслідок чого останній був позбавлений можливості своєчасно закуповувати будівельні матеріали та виплачувати заробітну плату не відповідають фактичним обставинам справи. У відповідача відсутні підстави посилатися на прострочення кредитора як на спосіб звільнення від відповідальності, а тому нараховані позивачем штрафні санкції є правомірними та підлягають стягненню. Посилання відповідача на форс-мажорні чи інші об'єктивні підстави продовження строку виконання робіт є непослідовним, документально не підтвердженим і спрямованим на уникнення відповідальності за порушення договору. Крім того, у відповіді на відзив зазначають, що під час подання позовної заяви позивач виходив із тієї поведінки та позиції відповідача, яку останній висловлював до виникнення цього спору. Однак після подання позову відповідач змінив свою позицію та почав обґрунтовувати невиконання договірних зобов'язань новими доводами, зокрема щодо нібито дефектності проєктно-кошторисної документації, невиконання замовником власних зобов'язань та перешкоджання підряднику у виконанні робіт. Саме у зв'язку з такою зміною позиції відповідача виникла необхідність у процесуальному реагуванні з боку позивача шляхом надання додаткових пояснень та подання доказів на їх підтвердження, що і викладено у попередніх розділах цієї відповіді на відзив. Таким чином, потреба у поданні додаткових доказів виникла не з причин недбалості позивача, а у зв'язку з розширенням відповідачем предмета доказування у справі та наведенням ним нових обставин, які потребують спростування. За таких обставин причини пропуску строку на подання відповідних доказів є поважними, а тому процесуальний строк підлягає поновленню.
У судовому засіданні 01.04.2026 судом постановлено на місці прийняти уточнення позовних вимог, з врахуванням якого в подальшому буде вирішуватися спір.
01.04.2026 у судовому засіданні представник відповідача просив відкласти підготовче засідання з метою надання процесуальної можливості подати заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 01.04.2026 поновлено позивачу процесуальний строк для подання доказів. Повідомлено сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 22.04.2026.
06.04.2026 через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Зокрема зазначає, що всупереч положенням встановленим договором та проектно-кошторисною документацією, замовник самостійно визначив етапи та приміщення для проведення робіт та відповідно надавав завдання про їх порядок виконання. Такі умови встановлені замовником дозволяли підряднику приступити до виконання поточного ремонту лише у приміщеннях, визначених замовником та відповідно наданих для їх виконання. Беззаперечно зобов'язання зі звільнення приміщень для виконання робіт, їх підготовка та надання до них доступу покладалось на замовника, так само як і контроль з порядку, строків та якості їх виконання. Стверджуючи про несвоєчасне виконання робіт, навіть поетапне, протягом проведення робіт і до кінцевого строку їх виконання визначених договором, замовник не надав жодного належного доказу про застереження, вимоги чи зауваження до порядку та термінів виконання робіт підрядником. Відтак підрядник у визначені строки приступив до виконання робіт, згідно календарного графіку (Додаток №2), та провів їх лише в 1/3 частині приміщень, доступ до яких було організовано та надано замовником. Факт виконання додаткових робіт документально підтверджується листом №79-4 від 29.12.2025 року, яким замовнику було передано акти виконаних робіт на суму 238 366,39 грн. Те, що окремі договори на ці роботи укладалися та оплачувалися позивачем вже після їх фактичного завершення, свідчить про визнання замовником їх необхідності та вимушений характер відхилення підрядника від первинного графіка. Щодо твердження позивача щодо участі відповідача у процедурі проведення тендеру жодним чином не впливає та не стосується договірних правовідносин чи виконання договору, не є предметом розгляду у даному спорі, тому такі не заслуговують на увагу суду та їх дослідження судом. Підрядник реалізував ту частину кошторисної документації, яка не потребувала коригування та відповідала будівельним нормам та правилам. Відповідач не міг завершити весь об'єм робіт з порушенням вимог погодженої та затвердженої проектної документації, інакше виконавець за договором про проведення технічного нагляду не допустив би виконання та прийом таких будівельних робіт. І враховуючи, що останнє коригування проектно кошторисної документації за завданням замовника ініціювалось замовником лише 08.12.2025 року, шляхом звернення до КП «Волиньпроект» листом № 03-10/499 з вимогою відкоригувати кошторисну документацію по об'єкту через виявлені недоліки. Відтак дані обставини підтверджують відсутність вини підрядника у несвоєчасному завершенні робіт до 31.12.2025, які були відкориговані за 2 тижні до завершення терміну договору. Дане заперечення на відповідь на відзив долучене до матеріалів справи.
21.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залучення спеціаліста у якому просить суд залучити до розгляду справи по суті для надання консультацій та технічної допомоги сертифікованого спеціаліста, директора ТОВ “ІК ЗАХІД» Войтовича Володимира Васильовича (сертифікат інженера технічного нагляду АТ №010949 від 30.11.2022), який володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для повного та всебічного з'ясування обставин у даній справі.
В обґрунтування клопотання зазначає, що до позовної заяви позивачем додано договір №79.2025ІК/345 про проведення технічного нагляду від 31.07.2025. Самим позивачем були залучені спеціалісти, а саме інженери ТОВ “ІК Захід»: Ліщук Олег Сергійович (сертифікат інженера технічного нагляду АТ №012145 від 28.02.2025) та Войтович Володимир Васильович (сертифікат інженера технічного нагляду АТ №010949 від 30.11.2022), які здійснювали технічний нагляд та відповідно володіють спеціальними знаннями та навичками, необхідними для повного та всебічного з'ясування обставин у даній справі.
22.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення спеціаліста у якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Україна Інжиніринг» про залучення до участі у справі як спеціаліста Войтовича Володимира Васильовича. Заперечуючи щодо клопотання зокрема зазначає, що заявлене клопотання не відповідає процесуальному призначенню спеціаліста у розумінні ст. 71 ГПК України. Клопотання підміняє спеціалістом інші належні засоби доказування, передбачені ГПК України. Войтович В.В. не є нейтральним технічним помічником суду, а є особою, пов'язаною зі спірними фактичними обставинами.
22.04.2026 у судовому засіданні представник відповідача підтримала подане клопотання про залучення спеціаліста та просила суд задовольнити останнє. Крім того, усно доповнила зазначене клопотання та просила суд додатково залучити до розгляду справи також Ліщука О. О. (відповідального за технічний нагляд на об'єкті).
22.04.2026 у судовому засіданні представник позивача заперечив щодо залучення спеціалістів та просив суд відмовити у задоволенні відповідного клопотання.
Ухвалою суду від 22.04.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» від 21.04.2026 про залучення спеціалістів відмовлено. Повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 05.05.2026.
У судове засідання 05.05.2026 прибули представник відповідача Хвищук Н.В. та Шур Д.Д., який на їхнє переконання є належним представником у справі, в підтвердження чого надали суду копію наказу №58/52 від 12.12.2023 про прийняття на посаду виконавця робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» Шур Дмитра Дмитровича та копію довіреності від 15.10.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» на ім'я Шур Дмитра Дмитровича, яким останній уповноважується представляти інтереси товариства у всіх без вийнятку державних та недержавних органах та установах, їх відділах та структурних підрозділах.
Представник позивача заперечив щодо участі у справі Шура Д.Д., з огляду на те, що останній не надав належних доказів на підтвердження права діяти в порядку самопредставництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг».
Суд, дослідивши вищезазначені документи, зазначає таке.
За нормами цивільного законодавства представництвом є правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша та третя статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (частини перша та друга статті 244 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Частиною четвертою ст.131-2 Конституції України визначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 № 390-IX.
Відповідно до даних змін, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на приписи ч. 3 ст. 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною першою статті 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» може представляти (в тому числі надавати пояснення) за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України, зокрема законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Крім того, частиною першою статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 ГПК України).
Відповідно до частин четвертої та дев'ятої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої статті 26 вказаного Закону, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відтак, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» у порядку самопредставництва - керівником або іншою уповноваженою особою, повноваження якої підтверджуються належним чином, так і особами як представниками (адвокатами).
При цьому за змістом довіреності від 25.10.2025, Шур Д.Д. має право здійснювати саме представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг», зокрема у всіх без вийнятку державних та недержавних органах та установах, що не є підтвердженням його прав на участь у справі в порядку саме самопредставництва відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. З цих же підстав не береться до уваги копія наказу №58/52 від 12.12.2023 про прийняття на посаду як виконавця робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» Шур Дмитра Дмитровича, оскільки не містить відомостей про права осіб, уповноважених відповідачем, на участь у судах без додаткового уповноваження (в порядку самопредставництва).
Схожа позиція викладена в ухвалах КГС ВС від 12.01.2021 по справі №911/802/20, від 22.11.2021 по справі №910/2358/21, від 07.11.2022 по справі №925/874/21, від 06.07.2023 по справі №918/959/22, від 10.11.2025 по справі №902/325/25.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 уточнила власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 та зазначили, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Суд встановив, що у Єдиному державному реєстрі відомості щодо Шур Д.Д. не внесений як особа, яка має право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» в порядку самопредставництва.
Враховуючи наведене, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Суд звертає увагу, що доцільно у вказаних документах чітко зазначати про те, що особа здійснює самопредставництво або право особи діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Разом з тим, у законодавстві відсутня вимога щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру переліку усіх повноважень таких осіб, які вони можуть вчиняти від імені юридичної особи.
Отже, враховуючи, що справа розглядається в загальному позовному провадженні (не є малозначною), станом на 05.05.2026 у суду відсутні докази на підтвердження повноважень діяти Шуру Д.Д.. від імені відповідача без додаткового уповноваження (в порядку самопредставництва) та статусу адвоката, останній не має права здійснювати представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Інжиніринг» в суді в межах самопредставництва юридичної особи.
Крім того, у судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача (Кулібаба О.О. та представник відповідача (адвокат Хвищук Н.В.) надали пояснення по суті справи.
05.05.2026 з метою з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, суд постановив на місці оголосити перерву у судовому засіданні на підставі ч.2 ст. 216 ГПК України.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У відповідності до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
За результатом судового засідання 05.05.2026 у суду виникла необхідність запропонувати сторонам подати письмові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 161, 216, 234 ГПК України, господарський суд,-
постановив:
1. Повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 28 травня 2026 року об 11:30 год. в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр-т Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань № 208 та в режимі відеоконференції з представником позивача - адвокатом Кулібабою О.О.
2. Запропонувати сторонам надати письмові пояснення в строк по 19.05.2026 у яких чітко зазначити перелік конкретно виконаних/невиконаних робіт за договором №344 про закупівлю робіт від 31.07.2025; встановлений термін виконання конкретних робіт(їх перелік) обумовлених договором та вартість виконаних/невиконаних робіт у встановлений термін; закінчення/незакінчення строку дії договору №344 про закупівлю робіт від 31.07.2025 та можливість/неможливість при цьому нараховувати пеню та штраф; за наявності чіткий перелік обставин(конкретна дата їх настання та закінчення з посиланням на наявні у матеріалах справи докази в їх обгрунтування) за умови невиконання конкретних робіт(їх перелік) обумовлених договором у встановлений сторонами строк.
3. Запропонувати відповідачу надати для огляду у судовому засіданні 28.05.2026 оригінал журналу реєстрації вихідної кореспонденції від липня 2025, нечитабельну копію якого долучено до матеріалів справи.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 08.05.2026.
Суддя А. С. Вороняк