Постанова від 13.04.2026 по справі 910/28/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2026 р. Справа № 910/28/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Шапрана В.В.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025

у справі № 910/28/21 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

8. ОСОБА_8

9. ОСОБА_9

10. ОСОБА_10

11. ОСОБА_11

12. ОСОБА_12

13. ОСОБА_13

14. ОСОБА_14

15. ОСОБА_15

16. ОСОБА_16

17. ОСОБА_17

18. ОСОБА_18

19. ОСОБА_19

20. ОСОБА_20

21. ОСОБА_21

22. ОСОБА_22

23. ОСОБА_23

24. ОСОБА_24

25. ОСОБА_25

26. ОСОБА_26

27. ОСОБА_27

28. ОСОБА_28

29. ОСОБА_29

30. ОСОБА_30

31. ОСОБА_31

32. ОСОБА_32

33. ОСОБА_33

34. ОСОБА_34

35. ОСОБА_35

36. ОСОБА_36

37. ОСОБА_37

38. ОСОБА_38

39. ОСОБА_39

40. ОСОБА_40

41. ОСОБА_41

42. ОСОБА_42

43. ОСОБА_43

44. ОСОБА_44

45. ОСОБА_45

про стягнення коштів

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про визнання зобов'язання припиненим,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач; ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"; апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" (надалі - відповідач; ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 (в тексті разом - треті особи) про стягнення 395 656,06 грн, з них: 363 109,07 грн - основного боргу, 10 387,15 грн - пені, 18 155,45 грн - штрафу, 1 731,17 грн - 3% річних та 2 273,22 грн - втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/28/21.

Через відділ діловодства 19.03.2021 через надійшла зустрічна позовна заява № 78 від 19.03.2021 Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання зобов'язань ПАТ "Трест "Киїміськбуд-2" за договором № 08817/4-1-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 29.09.2009 припиненими з 01.12.2018.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на те, що спірний договір є розірваним в односторонньому порядку згідно з пунктом 7.2 договору та на підставі статей 651, 653 ЦК України, про що ПАТ "АК "Київводоканал" було отримано повторно повідомлення № 1065 від 29.10.2018 про розірвання дії договору водопостачання та водовідведення та на підставі Наказу № 53 від 20.08.2018 про вивід гуртожитку по вул. Польова 19/8 з експлуатації у зв'язку з його аварійністю. Отже, зобов'язання є припиненими з 01.12.2018 відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання зобов'язань за договором припиненими, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/28/21.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 в справі № 910/28/21 первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 27.11.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2024 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 910/28/21 в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" скасовано. Справу № 910/28/21 у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" основний борг - 48 479,47 грн (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 47 копійок), 3% річних - 953,69 грн (дев'ятсот п'ятдесят три гривні 69 копійок), втрати від інфляції - 1 369,01 грн (одна тисяча триста шістдесят дев'ять гривень 01 копійка), пеню - 4 612,17 грн (чотири тисячі шістсот дванадцять гривень 17 копійок), штраф - 2 423,97 грн (дві тисячі чотириста двадцять три гривні 97 копійок) та судовий збір - 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень). В іншій частині позову відмовлено.

За висновками місцевого господарського суду, доведеною вартістю спожитих в гуртожитку послуг з водопостачання та водовідведення є сума в розмірі 48 479,47 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також судом першої інстанції, на підставі п.п. 4.2., 4.6. договору та ст. 625 ЦК України, зазначено про обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, у визначених судом І-ої інстанції розмірах.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято без належного з'ясування всіх обставин справи, з невірним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю вимогам процесуального закону.

Апелянт зазначає, що оскільки з попередження № 6532/8/8/02-17 від 01.08.2017, надісланого ПрАТ «АК «Київводоканал» до ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про закінчення строку дії договору, не вбачається жодної з умов передбаченої п. 7.2 договору для одностороннього розірвання договору, судом першої інстанції не вірно надано оцінку цьому доказу та як наслідок зроблено хибний висновок про розірвання договору.

Також скаржник вказує, що Верховним Судом у постанові від 28.04.2022 у справі № 760/9127/20-ц зазначено, що: «З огляду на те, що в гуртожитку на достатніх правових підставах проживають позивачі (мешканці гуртожитку Треста; особовий рахунок № 834-9), що підтверджено численними судовими рішенням, а сама будівля у гуртожитку у встановленому законом порядку не визнана аварійною, тому відмова ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» від забезпечення будівлі гуртожитку комунальними послугами є такою, що шкодить правам позивачів, а тому є незаконною», а тому такі обставини не потребують доказування згідно приписів статті 75 ГПК України.

У наведеному позивач наголошує, що послуги за спірний період (з 01.04.2019 до 31.10.2020) надавалися безперебійно, належної якості та у повному обсязі. Відключень водопостачання та водовідведення не відбувалося. Матеріали справи не містять доказів протилежного. Отже договір є чинним, не був розірваний в односторонньому порядку постачальником, та не розірваний в судовому порядку.

Окремо позивач звертає увагу, що попередня дата повірки лічильника № 1208774848 405 S QN 10-40, встановлена в наряді № 3110002 « 14.07.2015», отже міжповірочний інтервал сплинув 14.07.2019 (такий становив 4 роки), тому всі нарахування з 15.07.2019 здійснені по середньодобовій витраті 29,15 м.куб., яка зазначена в актах зняття показань. При цьому, згідно протоколу № 4968 від 14.07.2015 щодо повірки лічильника № 1208774848 405 S QN 10-40 та № 290 від 12.03.2021 про проведення повірки лічильника відповідно до ДСТУ 3580, лічильник визнаний як такий, що придатний. ПрАТ «АК «Київводоканал» надсилав на адресу споживача ПрАТ «АК «Трест Київміськбуд-2» акти прийому-передачі послуг в яких зазначалася вартість послуги з водопостачання та водовідведення за об'єктом споживання м. Київ вул. Польова 19/8. Тобто відповідач був обізнаний про здійснення нарахування за середньодобовою витратою.

Додатково апелянт підкреслив, що відповідач не був зацікавлений в налагодженні обліку послуг водопостачання, вчиняв дії пов'язані з припиненням комунальних послуг. Також зазначає, що місцевим господарським судом не встановлено і не досліджено кількість зареєстрованих і фактично проживаючих осіб у гуртожитку, оскільки це є ключовим при нарахуванні комунальних послуг по нормі. Окрім цього, судом 1-ої інстанції не прийнято до уваги судові рішення, що були надані третіми особами (мешканцями гуртожитку), якими встановлено неправомірність виселення мешканців з гуртожитку та факт їхнього проживання там цілими родинами. В свою чергу, розпорядником інформації щодо кількості зареєстрованих осіб в спірний період є ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», а фактична кількість користувачів комунальної послуги, не може бути меншою від зареєстрованих у приміщенні.

На думку скаржника, суд І-ої інстанції дійшов невірних висновків та здійснив неправомірний розрахунок вартості комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не застосувавши Методику № 315 при врахуванні норми споживання 1,8 куб. м. згідно Розпорядження № 579 на одну особу, де кількість фактичних споживачів не може бути меншою ніж кількість зареєстрованих осіб. Як вважає апелянт, застосовуючи до спірних правовідносин розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.06.2015 № 579 про застосування норми води у гуртожитках міста Києва місцевий господарський суд мав здійснити нарахування встановленої норми споживання на всіх зареєстрованих осіб, а сума заборгованості в такому випадку складала б 137 668,24 грн (при нормі споживання - 1,8 куб.м в місяць).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025, апеляційна скарга в справі № 910/28/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

У зв'язку з перебуванням суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/457/26 від 09.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 справу № 910/28/21 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі № 910/28/21. Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі № 910/28/21 призначено на 13.04.2026.

На адресу апеляційного господарського суду від ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. За твердженнями відповідача, позивач в апеляційній скарзі посилається на умови договору (п. 7.2) в редакції, яка діяла до 23.06.2011. Станом на 01.08.2017 діяла нова редакція договору, у відповідності до укладеної сторонами 23.06.2011 додаткової угоди до договору. Додатковою угодою від 23.06.2011, сторони внесли зміни до договору № 08817/4-1-09, якою даний договір було викладено у новій редакції, строк його дії було визначено до 31.12.2011. Втім, дана редакція договору № 08817/4-1-09 не містить умови щодо його автоматичної пролонгації. Пунктом 7.2 додаткової угоди від 23.06.2011, передбачено право постачальника припинити достроково даний договір, шляхом направлення на адресу абонента письмового повідомлення. Договір вважається припиненим через 20 днів з моменту отримання такого повідомлення абонентом. Попередження про закінчення строку дії договору № 08817/4-1-09 від 29.09.2009 та необхідність врегулювання подальших договірних відносин № 6532/8/8/02-17 від 01.08.2017 було отримано ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» 11.08.2017, а тому згідно умов договору в редакції додаткової угоди від 23.06.2011, даний договір припинив свою дію 31.08.2017. Отже, на переконання відповідача, судом першої інстанції вірно встановлено, що дія договору № 08817/4-1-09 від 29.09.2009 була припинена за згодою сторін в порядку п. 7.2 договору № 08817/4-1-09 з 31.08.2017. 22.08.2017 ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" звернулось до розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» з листом № 0963 про укладання нового договору на водопостачання та водовідведення. Такі докази, як вважає відповідач, доводять що між сторонами на той час не було протиріч щодо припинення дії договору № 08817/4-1-09, тому й підстав застосовувати ст. 188 ГК України у сторін не було. 03.12.2018 за вхідним № 4389/0/8/17-18 позивачем, було отримано від відповідача заяву № 1174 від 20.11.2018 про переукладання договору № 08817/4-1-09 від 29.09.2009 та укладання нового договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення. 12.03.2019 між позивачем та відповідачем було укладено новий договір № 20788/4-1-09 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, в якому не має об'єкта водоспоживання по вул. Польова, 19/8. Посилання апелянта на лист № 9526/8/8/02-18 від 06.09.2018, як на доказ існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, є помилковим, оскільки даним листом позивач повідомляє про причини неможливості припинення водопостачання до гуртожитку у зв'язку із дотриманням вимог Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Факт надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення по об'єкту вул. Польова, 19/8 в м. Києві не заперечується відповідачем та підтверджується третіми особами в письмових поясненнях. Саме тому відповідач постійно вимагав від позивача припинити надання таких послуг по даному об'єкту. Згідно позиції відповідача, факт надання послуг і дія договору це різні речі, а тому надання послуг не свідчить про чинність договору. Враховуючи надані до справи докази, ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" вважає, що останніми було доведено факт надання позивачем таких послуг поза межами договору, який припинив свою дію з 31.08.2017 на підставі взаємної згоди сторін, що у подальшому призвело до укладання сторонами нового договору № 20788/4-1-09.

Також ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" висновується, що позивачем зазначається, що застосування розрахунку середньодобових витрат споживання здійснено у відповідності до п. 5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом № 190 від 27.06.2008 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (в редакції від 26.11.2012) (надалі - Правила № 190). Однак, з таким твердженням ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" не погоджується, оскільки п. 5.24 Правил № 190 дозволяє застосування розрахунку середньодобових витрат споживання на термін не більше двох місяців. Тоді як позивачем розрахунок середньодобових витрат споживання води застосовано на весь спірний період з квітня 2019 року по жовтень 2020 року. Як стверджує відповідач, враховуючи, що з Актів про зняття показань з приладу обліку за весь спірний період не можна визначити показники «Попередні» і «Поточні», що підтверджується і висновком експерта № 10/06-25 від 10.06.2025, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок що об'єм спожитої холодної води в гуртожитку за адресою: вул. Польова, 19/8 в м. Києві, показами засобу обліку у спірний період (з 01.04.2019 по 31.10.2020) позивачем не доведено.

ПрАТ "Трест "Київміськбуд - 2" підкреслює й те, що під час розгляду справи позивач не заявляв що кількість осіб, які проживають у гуртожитку (45 осіб) не відповідає дійсності. Водночас, позивачем не додано доказів проживання в гуртожитку іншої кількості осіб. Тому, за твердженнями відповідача, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду щодо встановленої кількості осіб, які фактично споживали послуги позивача за спірний період.

Позивачем надано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення, в яких ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", з посиланням на фактичні обставини справи та враховуючи доводи, зазначені раніше в апеляційній скарзі, наголошується на наявності підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні 13.04.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями про відправку ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 на адресу третіх осіб (а.с. 8 - 106 т. 26).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників третіх осіб судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань третіх осіб про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності третіх осіб, яких належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Також судовою колегією зазначається, що відзивів/письмових пояснень на апеляційну скаргу від третіх осіб на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 29.09.2009 Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПрАТ "Київводоканал" (постачальник) уклало з Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-2", в подальшому перейменованим у Трест (абонент), договір № 08817/4-1-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (скорочено - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (далі - Дозвіл), приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (далі - місцеві Правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо).

Розділами 2 - 7 Договору сторони визначили облік води, порядок розрахунків та вартість послуг, права та обов'язки сторін, їх відповідальність, строк дії договору тощо.

Дислокацією об'єктів водоспоживання та водовідведення (споживачів), що є невід'ємною частиною Договору, сторони визначили адресу об'єктів споживання, зокрема гуртожитку.

Трест є власником гуртожитку, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 18.09.1998 (серія ЖБ № 23475) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.08.2018 № 135378618.

Гуртожиток передано до складу майна Тресту у 1996 році згідно з наказом Фонду державного майна України від 11.06.1996 № 673, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.08.1996 № 1239 та наказом РВ Фонду державного майна України від 14.10.1996 № 1945.

Згідно п. 3.1 Договору основними обов'язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТу 2874-82, приймання стічних вод, визначення у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу, щомісячне направлення абоненту розрахункових документів на оплату наданих йому послуг тощо.

У підпунктах 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Договору визначено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Зняття показників водолічільників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 куб. із незначним коливанням) зняття показників може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 3.3.6 Договору визначений обов'язок абонента забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань з приладів обліку з водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

Для обліку наданих Тресту послуг з постачання питної води та водовідведення ПрАТ "Київводоканал" відкрило Тресту особові рахунки для об'єктів водоспоживання та водовідведення споживача згідно з Дислокацією об'єктів (споживачів).

ПрАТ "Київводоканал" присвоїло гуртожитку абонентський код 834-9 (для обліку послуг з водопостачання та водовідведення).

ПрАТ "Київводоканал" надало Тресту послуги, зокрема, з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод) через приєднані мережі за період з 01.04.2019 до 31.10.2020 на суму 363 109,07 грн.

Акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку) за спірний період містять: номери приладів обліку, місця встановлення, дату зняття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники тощо. Матеріали справи також містять наряди на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води.

Акти зняття показань з приладу обліку за квітень, вересень, жовтень 2019 року, а також жовтень 2020 року в графі представник абонента містять підписи осіб, які засвідчили зняття показників.

Актами про відмову від підписання актів зняття показань об'єкта водопостачання від 12.01.2020 № 834-9;40, від 12.02.2020 № 834-9;40, від 12.03.2020 № 834-9;40, від 28.10.2020 № 9-834-40, що складені контролерами ПрАТ "Київводоканал", зафіксована відмова в наданні доступу працівникам підприємства для зняття показань з приладів обліку, що зареєстровані за об'єктом споживання - гуртожитком.

ПрАТ "Київводоканал" листом від 26.03.2020 № 3210/8/8/02-20 надіслало Тресту акти приймання-передачі послуг за Договором, в яких вказана вартість послуг з водопостачання та водовідведення, наданих об'єкту споживання - гуртожитку. Трест листами від 19.10.2020 № 531, від 23.11.2020 № 571, від 28.12.2020 № 618 повернув ПрАТ "Київводоканал" акти приймання-передачі послуг.

Відповідно до актів про зняття показань з приладів обліку в період з травня до вересня 2019 року Трест не забезпечив доступ працівників ПрАТ "Київводоканал" до приладів обліку споживача, а також у період з жовтня 2019 року до жовтня 2020 року прилад обліку перебував у неробочому стані (у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу), про що у актах зроблено відповідні записи та відмітки.

10.03.2021 фахівцями ПрАТ "Київводоканал" було здійснено заміну старого лічильника № 1208774848 типу 405S QN10 Д-10 на новий засіб обліку № 2012226220 Д-40, про що свідчить лист ПрАТ "Київводоканал" від 08.08.2022 № 3999/8/8/02-22 та доданий до нього наряд-замовлення на технічне обслуговування вузлів обліку води від 04.08.2020 № 8138. Згідно із вказаним нарядом останньою датою повірки лічильника № 1208774848 типу 405S QN10 Д-10 є 16.07.2015.

Господарський суд міста Києва рішенням від 02.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, первісний позов задовольнив частково та стягнув з Тресту на користь ПрАТ "Київводоканал" 363 109,07 грн основного боргу, 1 731,17 грн 3% річних, 2 273,22 грн втрат від інфляції, 7 007,03 грн пені, 18 155,45 грн штрафу, а в іншій частині первісного позову відмовив. В задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, наступним:

- відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання правовідносин за Договором припиненими з 01.12.2018, оскільки позивач (за зустрічним позовом) обрав неефективний спосіб захисту; відсутні докази припинення дії Договору, а тому необхідно відмовити в задоволенні решти зустрічних позовних вимог, а саме про зобов'язання ПрАТ "Київводоканал" припинити нарахування Тресту за Договором та зняти з 01.12.2018 гуртожиток з обліку як споживача послуг;

- Трест не довів: реалізації ним процедури, передбаченої п. 2.2.4 Договору, яка може бути ініційована останнім у випадку його незгоди з кількістю або вартістю отриманих послуг; ведення первинного обліку водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води, що є вимогою п. 2.1.5 Договору; пред'явлення претензій щодо якості, обсягів та термінів надання з боку ПрАТ "Київводоканал" послуг у спірний період;

- ПрАТ "Київводоканал" виконало зобов'язання з надання послуг, обумовлених Договором, а Трест ці послуги прийняв, водночас останній таких обставин не спростував, а тому в силу умов, передбачених пунктами 2.1.6 та 2.2.4 Договору, облікові дані про кількість та вартість наданих послуг у період з 01.04.2019 до 31.10.2020 вважаються безумовно погодженими абонентом;

- суд апеляційної інстанції критично оцінив розрахунок вартості фактично спожитих третіми особами послуг, здійснений Трестом, згідно з яким загальна вартість послуг, спожитих за період з квітня 2019 року до жовтня 2020 року, становить 181 172,25 грн; здійснюючи вказаний розрахунок, Трест виходив з того, що за період з квітня 2019 року до жовтня 2020 року третіми особами фактично спожито послуг з водопостачання в обсязі 8 334 м.куб., що підтверджується даними поточних показань лічильника згідно з актами про зняття показань з приладів обліку за квітень 2019 року (4 481 м.куб.) та за жовтень 2020 року (12 815 м.куб.);

- у зв'язку із відсутністю доступу контролера ПрАТ "Київводоканал" до приладу обліку з централізованого водопостачання та водовідведення, а також у зв'язку з перебуванням приладу обліку у певний період часу у неробочому стані (таким що не підлягає зняттю показань), позивач (за первісним позовом) правомірно здійснив нарахування вартості послуг, наданих гуртожитку, відповідно до пунктів 3.1-3.5 Правил №190, виходячи з середньодобового споживання 29,15 м куб.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 910/28/21 в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" скасовано, справу № 910/28/21 у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Господарським судом міста Києва розгляд справи в частині первісного позову здійснювався вдруге.

До місцевого господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що зобов'язання за договором № 08817/4-1-09 в частині надання послуг в гуртожитку по вул. Польова, 19/8 припинилися 29.09.2017 з ініціативи позивача, а на відносини між сторонами по об'єктам водопостачання до укладання нового договору № 20788/4-1-09 від 12.03.2019, застосовуються умови договору № 20788/4-1-09, що передбачено п.п. 7.2 цього договору. Після укладання сторонами нового договору 12.03.2019 без включення до об'єктів водопостачання гуртожитку по вул. Польова, 19/8, подальше надання послуг з водопостачання та водовідведення до даного гуртожитку відбувається виключно за ініціативою позивача поза межами договірних відносин. Враховуючи відсутність договірних відносин та визнання третіми особами факту споживання ними послуг позивача, у нього є право вимагати оплати фактично спожитих послуг по даному об'єкту але не на підставі договору № 08817/4-1-09, а в порядку ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" як обов'язок сплатити послуги отримані до укладання відповідного договору. Також відповідачем вказувалось, що позивачем не доведено фактичного об'єму спожитої холодної води в гуртожитку по вул. Польова, 19/8 в м. Києві за спірний період з 01.04.2019 по.31.10.2020. За розрахунками відповідача загальна вартість послуг за спірний період з 01.04.2019 по 31.10.2020 згідно затверджених норм споживання становить 48 476,78 грн.

Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" подано до суду першої інстанції пояснення, в яких зазначалось, що укладення між сторонами іншого договору (від 12.03.2019 № 20788/4-1-09) про надання послуг до інших об'єктів водоспоживання не свідчить про припинення дії Договору (від 29.09.2009), зокрема в частині надання послуг до гуртожитку на вул. Польовій, 19/8. З огляду на ненадання відповідачем до позивача відомостей показань водолічильника та недопуску представників останнього для зняття показань з водолічильника, а також у зв'язку з закінченням терміну повірки лічильника (з 16.07.2019), ПрАТ "АК "Київводоканал" обрахунок наданих послуг змушений був здійснювати за середньодобовим водоспоживанням. Як вбачається з актів про зняття показань з приладів обліку, за попередні два місяці (акти від 11.02.2019, від 12.03.2019 та від 12.04.2019) було спожито 1749 куб.м води (5381 м3 - 3632 м3), тобто середньодобове водоспоживання становить 29,15 м3 (1749 м3: 60 днів).

До суду 1-ої інстанції від Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" надійшли заперечення на пояснення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", в яких відповідачем стверджувалось, що позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів недопуску відповідачем представників позивача до засобу обліку для зняття показань за адресою: м. Київ, вул. Польова, 19/8 до 16.07.2019 (закінчення терміну перевірки засобу обліку холодного водопостачання №1208774848 405S QN 104). При цьому, позивачем, як власником засобів обліку, повірка цього приладу здійснена не була. За весь час перебування засобу обліку в неробочому стані, нарахування за надані послуги повинні проводитися за нормами споживання встановленими органом місцевого самоврядування, що передбачено наступними нормами права: п. 3 ст. 6, п. 2 ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" в редакції від 09.06.2018 (надалі - Закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"), абз. 2 п. 11, п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 (надалі Постанова КМУ № 630) та п.п. 3.5, 5.24, 5.27 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом № 190 від 27.06.2008 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України в редакції від 26.11.2012. Відповідачем також вказувалось, що до матеріалів справи ним надано докази того, що починаючи з червня 2019 року в працівників ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" був відсутній доступ до будівлі гуртожитку, а саме: (рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.11.2020р. по справі № 760/8981/20, витяги з кримінальних проваджень за період з 2019 по 2020 роки про не допуск працівниками ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" до будівлі гуртожитку (самоправство), постанова КАС від 24.02.2021 по справі № 760/9127/20 про зобов'язання поновити електропостачання до будівлі гуртожитку, повідомлення про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи по справі № 760/7467/19 від 24.02.2021 № 3959/20-43/3960/20-42).

Також до місцевого господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" надійшли додаткові пояснення, в яких зазначалось, що надані позивачем Акти про зняття показань з приладу обліку не підтверджують визначений позивачем об'єм спожитої холодної води в гуртожитку за спірний період з 01.04.2019 по 31.10.2020 та не можуть бути належними та допустимими доказами по справі. Показники робочого засобу обліку зняті у квітні 2019 року менші за показники того ж засобу обліку зняті представниками сторін у серпні 2018 року, і навіть менші від поточних показників засобу обліку при його встановленні на об'єкті 08.08.2015, що засвідчує факт перебування засобу обліку № 1208774848 в неробочому стані у спірний період з квітня 2019 по жовтень 2020 років.

Подібні за змістом доводи та заперечення наведені сторонами у апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.

Також до суду І-ої інстанції від третіх осіб-3, 6, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 20, 22, 27, 30, 31, 33, 35, 37 та 40 надійшли пояснення, в яких вказувалось, що укладення договору від 12.03.2019 № 20788/4-1-09 не свідчить про припинення дії договору, що був укладений раніше. При цьому, забезпечення гуртожитку водою та іншими комунальними послугами є обов'язком Тресту.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України (норми якого були чинними на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025, який 28.08.2025 введено в дію) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вже зазначалось, 29.09.2009 між ПрАТ "АК "Київводоканал" та ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" було укладено договір на постачання питної води та прийняття стічних вод через приєднані мережі № 08817/4-09.

Відповідно п. 7.1 Договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

У подальшому, 12.03.2019 між сторонами укладено договір № 20788/4-1-09.

Позивачем зазначалось, що Договір діє, тоді як відповідачем вказано, що оскільки укладено договір № 20788/4-1-09 від 12.03.2019, то дія Договору (від 29.09.2009) припинилась.

В межах зазначеного варто вказати, що договором № 20788/4-1-09 від 12.03.2019 не передбачено надання послуг до гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Польова, 19/8.

На це, як вважає судова колегія, слушно звернув увагу й суд 1-ої інстанції.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 23.06.2011 до Договору строк його дії визначено в п. 7.1, відповідно до якого Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011.

Пунктом 7.2 зазначено, що цей Договір може бути припинений достроково постачальником в порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством України. У такому випадку постачальник направляє абоненту письмове повідомлення за 20 днів до визначеної дати припинення договору. У разі якщо абонент про результати розгляду повідомлення письмово не повідомить постачальника протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення, договір вважається розірваним.

11.08.2017 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" отримало попередження № 6532/8/8/02-17 від 01.08.2017, в якому ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", повідомлено ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" про закінчення строку дії Договору.

Даним попередженням ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" запропонував ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" звернутись до розрахункового департаменту для врегулювання договірних відносин та укладання нового договору.

Відтак, з огляду на направлене ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" попередження № 6532/8/8/02-17 від 01.08.2017 про закінчення строку дії договору № 08817/4-1-09 та відсутність заперечень з боку абонента на протязі 20 днів з дня його отримання, вбачається, що дія договору була припинена за згодою сторін в порядку п. 7.2 Договору з 31.08.2017.

22.08.2017 листом № 0963 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" звернулось до розрахункового департаменту ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" з проханням переукласти договір на водопостачання та водовідведення: "...в зв'язку зі змінами назв ПрАТ "АК "Київводоканал" та ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" ...".

30.07.2018 за № 0749 ПрАТ "Київміськбуд-2" відправив лист "Про призупинення дії договору на водопостачання та водовідведення" на ім'я директора розрахункового департаменту ПрАТ "Київводоканал", де сформульовано прохання з 20.08.2018 призупинити дію договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на гуртожиток по вул. Польова, 19/8, у зв'язку з виводом гуртожитку із експлуатації. Договір № 08817/4-1-09 від 29.09.2009, о/р № 9-834-9.

21 серпня 2018 року за № 0793 ПрАТ "Київміськбуд-2" відправив керівнику ПрАТ "Київводоканал" та копію директору розрахункового департаменту ПрАТ "Київміськбуд-2" "Повторне повідомлення про призупинення дії договору на водопостачання та водовідведення", з повторним проханням ПрАТ "Київміськбуд-2" призупинити дію договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на гуртожиток по вул. Польова, 19/8, лічильник Qn10-40 405S, № 1208774848, у зв'язку з виводом гуртожитку з експлуатації.

20.11.2018 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2 направив заяву № 1174 від 20.11.2018 до ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (№ 4389/0/8/17-18 від 03.12.2018) про укладання договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення по об'єктам, зокрема, до переліку яких не увійшов гуртожиток.

12.03.2019 між ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" та ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" було укладено договір № 20788/4-1-09 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За таких обставин, колегія суддів висновується про припинення дії Договору з 31.08.2017.

На це, за висновками колегії суддів, вірно вказав й місцевий господарський суд.

За ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у своїй постанові від 27.03.2024 у справі № 910/28/21, серед іншого, вказав, що:

"58. Колегія суддів зауважує, що без встановлення дій з боку споживача у спірних правовідносинах, які можна кваліфікувати як несанкціоноване і самовільне споживання комунальної послуги з централізованого водопостачання, у виконавця таких послуг відсутні підстави для здійснення розрахунку вартості послуг на підставі п. 3.3 вказаних Правил № 190.

59. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що обставини, які полягають у (1) відсутності доступу контролера до приладу обліку з централізованого водопостачання та (2) перебуванні приладу обліку у неробочому стані, дають підстави вважати, що нарахування вартості спожитих послуг з водопостачання за формулою, визначеною п. 3.3 Правил № 190, є правомірним, а тому здійснений ПрАТ "Київводоканал" розрахунок є правильним.

60. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на такі взаємовиключні обставини, які ними встановлені:

(1) ПрАТ "Київводоканал" надало Тресту послуги з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод) через приєднані мережі за період з 01.04.2019 до 31.10.2020 на суму 363 109,07 грн, що підтвердило актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку) за спірний період, що містять номери приладів обліку, зазначення місця встановлення, дату знаття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники тощо, а також нарядами на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води. Зокрема, акти про зняття показань з приладу обліку за квітень, вересень, жовтень 2019 року, а також жовтень 2020 року в графі представник абонента містять підписи осіб, які засвідчили зняття показників;

(2) контролери ПрАТ "Київводоканал" в актах про відмову від підписання актів зняття показань об'єкта водопостачання від 12.01.2020 № 834-9;40, від 12.02.2020 № 834-9;40, від 12.03.2020 № 834-9;40, від 28.10.2020 № 9-834-40 зафіксували відмову в наданні їм доступу для зняття показань з приладів обліку, що зареєстровані за об'єктом споживання - гуртожитком;

(3) у період з жовтня 2019 року до жовтня 2020 року прилад обліку перебував у неробочому стані (у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу), про що у актах зроблено відповідні записи та відмітки.

61. Однак такі обставини позбавляють можливості однозначно встановити, що в конкретний спірний період часу (місяць/місяці) мала місце та чи інша обставина, яка є самостійною або може одночасно існувати з іншою, і не бути взаємовиключними, як-от: (1) або працівники ПрАТ "Київводоканал" зняли показники лічильника споживання комунальних послуг і на їх підставі можна розрахувати вартість наданих у гуртожитку комунальних послуг (за весь спірний період або у конкретні періоди), 2) або Трест не допустив працівників ПрАТ "Київводоканал" до засобу обліку споживання, (3) лічильник перебував у неробочому стані.

62. Таке поверхневе з'ясування обставин судами попередніх інстанцій не відповідає вимогам ст. 236 ГПК, що ставляться до законного і обґрунтованого судового рішення, та позбавляє можливості погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що холодна вода у спірний період споживалася в гуртожитку безобліково (самовільно), а розрахунок ПрАТ "Київводоканал" щодо вартості наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є правильним і обґрунтованим.

63. Для ухвалення правильного рішення у цій справі суди попередніх інстанцій мали з'ясувати, в які конкретні місяці (періоди) мала місце одна із вказаних обставин, або ті, що не є взаємовиключними, та чи взагалі такі обставини мали місце. Вказане має істотне значення для порядку обрахунку та встановлення правильного розміру заборгованості Треста перед ПрАТ "Київводоканал".

64. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо правомірності розрахунку вартості комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, який здійснений ПрАТ "Київводоканал" за весь спірний період на підставі п. 3.3 Правил № 190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин), виходячи з середньодобового споживання 29,15 м куб."».

Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV (норма права чинна до 01.05.2019) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 9 Закону "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (стаття набула чинності з червня 2018 року) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У ч. 2 ст. 22 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 3.1 Правил № 190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

У п. 3.2 Правил № 190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією протягом 24 годин за добу (п. 3.3 Правил № 190).

Згідно п. 3.4 Правил № 190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

У п. 5.1 Правил № 190 визначено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п. 5.14 Правил № 190 усі засоби обліку підлягають періодичній повірці в обумовлені законодавством строки. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Згідно наданого Наряду № 3110002 від 31.10.2014, яким засвідчено заміну лічильника води на об'єкті вул. Польова, 19/8 та засвідчено встановлення лічильника води № 08774848 тип 405S показниками 09824 м.куб., заміна лічильника була виконана 03.08.2015.

Наказом Мінекономрозвитку України № 1747 від 13.10.2016 встановлено, що міжповірочний інтервал для всіх лічильників води становить 4 роки.

Міжповірочний інтервал для лічильника води № 08774848 тип 405S закінчився 03.08.2019, тому з серпня 2019 даний засіб обліку перебував у неробочому етапі.

Факт перебування засобу обліку у неробочому стані підтверджується Актами про зняття показань з приладу обліку за вересень-листопад 2019 року та за січень-березень 2020 року, жовтень 2020 року. Представниками ПрАТ "АТ "Київводоканал" в даних Актах зазначено про неробочий стан засобу обліку №1208774848 тип 405S.

Відповідно до п. 3.2 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року: "Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними".

Отже, законодавством визначена умова для безоблікового споживання це самовільне приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільне користування такими системами.

Як вже зазначалось, сторонами засвідчено заміну лічильника води на об'єкті вул. Польова, 19/8 та встановлення лічильника води № 08774848 тип 405S з показниками 09824 м.куб. (Наряд № 3110002 від 31.10.2014), що підтверджує обставину облаштування об'єкта водоспоживання (гуртожитку) за адресою по вул. Польова, 19/8 в м. Києві засобом обліку води.

При цьому, листом № 3999/8/8/02-22 від 08.08.2022 ПрАТ "АК "Київводоканал" повідомляє що засіб обліку холодного водопостачання № 1208774848 405 S QN 104 належить на праві власності ПрАТ "АК "Київводоканал".

Отже згідно встановленого вище, безоблікове (самовільне) споживання Трестом послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у спірний період відсутнє.

Окремо судова колегія зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність" відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

У п. 5.24 Правил № 190 визначено, що якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

Правила № 630 регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п. 1).

Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води (п. 17 Правил № 630).

Відповідно до п. 21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, а саме, з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Розпорядженням КМДА затверджено норму споживання послуг з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем) на одну особу для гуртожитків у розмірі 1,8 м куб. на місяць.

З огляду на зазначене комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення можуть оплачуватися споживачем згідно з нормативами (нормами) споживання таких послуг однією особою у разі, якщо об'єм споживання цих послуг не обліковується лічильником.

Задля дослідження питання об'єму та періоду споживання холодної води відповідачем надано до матеріалів справи висновок експерта № 10/06-25 від 10.06.2025, складений експертом Морозовою О.С.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Тобто судова експертиза може проводитись як на підставі рішення суду, так і за ініціативою сторін процесу. При цьому, таку експертизу мають право проводити державні спеціалізовані установи, а також окремі судові експерти, що не є працівниками цих установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

За ст.ст. 98, 99, 101, 104 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки відповідним експертом здійснено дослідження наданих сторонами Актів про зняття показань з приладу обліку, вказаний висновок експерта за результатами проведення експертизи приймається до уваги, як належний доказ у справі.

Про даний факт обґрунтовано висновувався й суд попередньої інстанції.

Як вбачається з раніше встановлених обставин, засіб обліку за яким здійснювався контроль споживання холодної води в гуртожитку по вул. Польова, 19/8, м. Київ в спірний період часу (з 01.04.2019 по 31.16.2020) був лічильник води № 08774848 тип 405S.

В матеріалах справи наявні Акти № 09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку (лічильник обліку холодного водопостачання №1208774848 405S QN 10-40) не за весь спірний період, оскільки відсутні Акти за грудень 2019 року, за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2020 року.

Так, з актів вбачається наступне:

- Актом обстеження водопостачання та водовідведення об'єкта №190415 від 20.08.2018, який складений щодо об'єкта: вул. Польова, 19/8 підписаний представником РД ПрАТ "АК "Київводоканал" (інженер-інспектор Управління з контролю за водоспоживанням та водовідведенням Бабій М.В. та представником споживача ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" (начальник енергетичного відділу Лисак О.М.) зафіксовано показники засобу обліку станом на 20.08.2018 - 98637 м.куб.;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку " січень 2019 року, складений представником РД ПрАТ "АК "Київводоканал" Сафронова Т.І. в присутності представника абонента 9-1623 ПрАТ "Трест Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі члена ініціативної групи Парчевська В.С. Дата зняття показань 12.01.2019. Попередня дата обслуговування 12.12.2018: попередні показники 1845; обсяг попереднього періоду 879; попередній стан приладу обліку 1; поточні показники 02735; поточний стан приладу обліку 1 (працює); середньодобова витрата 29,26; Цілісність пломби на з'єднані в/у - так;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за лютий 2019 року, складений представником РД ПАТ "АК "Київводоканал" Сафронова Т.І. в присутності представника абонента 9-1623 ПАТ Трест "Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі члена ініціативної групи Парчевська В.С. Дата зняття показань 11.02.2019. Попередня дата обслуговування 12.01.2019; попередні показники 2735: обсяг попереднього періоду 890; попередній стан приладу обліку 1; поточні показники 03632; поточний стан приладу обліку 1 (працює); Середньодобова витрата 29,26; Цілісність пломби на з'єднані в/у - так;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за березень 2019 року, складений представником РД ПрАТ "АК "Київводоканал" Сафронова" Т.І. в присутності представника абонента 9-1623 ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі члена ініціативної групи Парчевська В.С. Дата зняття показань 12.03.19. Попередня дата обслуговування 11.02.2019; попередні показник" 3632; обсяг попереднього періоду 897; попередній стан приладу обліку 1; поточні показники 04481; поточний стан приладу обліку 1 (працює); Середньодобова витрата 29,30; Цілісність пломби на з'єднані в/у - так;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за квітень 2019 року, складений представником РД ПАТ "АК "Київводоканал" Сафронова Г.І. в присутності представника абонента 9-1623 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі члена ініціативної групи Парчевська В.С. Дата зняття показань 12.04.19. Попередня дата обслуговування 12.03.2019; попередні показники 4481; обсяг попереднього періоду 849; попередній стан приладу обліку 1; поточні показники 05381; поточний стан приладу обліку 1 (працює); Середньодобова витрата 29,59; Цілісність пломби на з'єднані в/у - так;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за травень 2019 року, складений 14.05.2019. Попередня дата обслуговування 12.04.2019; попередні показники 5381; обсяг попереднього періоду 900; попередній стан приладу обліку 1; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск. Поточний стан приладу обліку 3 н/д; Середньодобова витрата 29,15; Стан пломби на обвідній - 1;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за червень 2019 року, складений 12.06.2019. Попередня дата обслуговування 14.05.2019; попередні показники 6314; обсяг попереднього періоду 933; попередній стан приладу обліку 3; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск. Поточний стан приладу обліку 3 н/д; Середньодобова витрата 29,15; Стан пломби на обвідній - 1;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за липень 2019 року, складений 11.07.2019. Попередня дата обслуговування 12.06.2019; попередні показники 7159; обсяг попереднього періоду 845; попередній стан приладу обліку 3; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск. Поточний стан приладу обліку 3 н/д; Середньодобова витрата 29,15; Стан пломби на обвідній - 1;

- Акт №09-834-9 про зняття показань з приладу обліку за серпень 2019 року, складений 12.08.2019. Попередня дата обслуговування 1 1.07.2019; попередні показники 8004: обсяг попереднього періоду 845; попередній стан приладу обліку 3; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск. Поточний стан приладу обліку 3 н/д. Середньодобова витрата 29,15;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за вересень 2019 року, складений представником РД ПрАТ "АК "Київводоканал" Сафронова Т.1. в присутності представника абонента 9-1623 ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі мешканки Парчевська В.В. Дата зняття показань 12.09.2019. Попередня дата обслуговування 12.08.2019; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 933; попередній стан приладу обліку: немає доступу до приладу обліку; поточні показники 07723; поточний стан приладу обліку 2 (не робочий); Середньодобова витрата 29,15; Цілісність пломби на обвідній 1;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за жовтень 2019 року, складений представником РД ПАТ "АК "Київводоканал" Сафронова Т.І. в присутності представника абонента 9-1623 ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі Парчевська В.С. Дата зняття показань 12.10.2019. Попередня дата обслуговування 12.09.2019; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 903,65; попередній стан приладу обліку; прилад обліку не працює; поточні показники 08473; поточний стан приладу обліку 2 (не робочий); Середньодобова витрата 29,15; Цілісність пломби на обвідній 1;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за листопад 2019 року, складений 12.11.2019. Попередня дата обслуговування 12.10.2019; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 874,50; попередній етан приладу обліку: прилад обліку не працює: не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск; Поточний стан приладу обліку 2 (не робочий). Середньодобова витрата 29,15; Цілісність пломби на обвідній 1;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за січень 2020 року, складений 12.01.2020. Попередня дата обслуговування 12.12.2019; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 874,50; попередній стан приладу обліку: прилад обліку не працює; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про сигналізацію. Поточний стан приладу обліку 2 (не робочий). Середньодобова витрата 29.15; Цільність пломби на обвідній 1;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за лютий 2020 року, складений 12.02.2020. Попередня дата обслуговування 12.01.2020; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 903,65; попередній стан приладу обліку: прилад обліку не працює; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск. Поточний стан приладу обліку 2 (не робочий). Середньодобова витрата 29,15: Цілісність пломби на обвідній 1;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за березень 2020 року, складений 12.03.2020. Попередня дата обслуговування 12.02.2020; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 903,65; попередній стан приладу обліку: прилад обліку не працює; не містить поточних показань засобу обліку, в Акті зазначено про недопуск. Поточний стан приладу обліку 2 (не робочий). Середньодобова витрата 29.15; Цілісність пломби на обвідній 1:

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за жовтень 2020 року, складений представником РД ПрАТ "АК "Київводоканал" Контєва О.В. в присутності представника абонента 9-1623 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" Ж/Ф в особі мешканки Чабанюк Г.В. Дата зняття показань 28.10.2020. Попередня дата обслуговування 10.09.2020; попередні показники 8937; обсяг попереднього періоду 874,50; попередній стан приладу обліку: прилад обліку не працює; поточні показники 12815; технічний стан приладу обліку 1; середньодобова витрата 29,15; пломба на вузлі обліку - так, наявність витоків - ні 1; акт містить підпис мешканця кім. 231;

Таким чином, судовою колегією враховується, що:

- згідно Акта обстеження водопостачання та водовідведення об'єкта №190415 від 20.08.2018, який було складено у присутності належних представників постачальника і споживача, показники даного засобу обліку становили - 98637 м.куб. станом на 20.08.2018, що є більшим обсягом за показники даного засобу обліку в січні - квітні 2019 року;

- Акти про зняття показань з приладу обліку за період з травня по серпень 2019 року не містять поточних показників засобу обліку, отже встановити попередні показники приладів обліку не можливо;

- Акт №09-834-9 обстеження та зняття показань з приладу обліку за вересень 2019 року містить інформацію про неробочий стан приладу обліку;

- Акти про зняття показань з приладу обліку та Актів обстеження та зняття показань з приладу обліку за період з вересня 2019 року по жовтень 2020 року, прилад обліку перебував у неробочому стані;

- Акти про зняття показань з приладу обліку за грудень 2019, квітень-вересень 2020 року, якими підтверджується, що об'єм спожитої холодної води в гуртожитку за цей період, не надано;

- визначення з Актів про зняття показань з приладу обліку показників "Попередні" і "Поточні" не вбачається за можливе;

Отже, об'єм спожитої холодної води в гуртожитку за адресою: вул. Польова, 19/8 в м. Києві, показами засобу обліку в спірний період (з 01.04.2019 по 31.10.2020), позивачем, належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, доказами не доведено.

З урахуванням вказаного, судова колегія висновується про правильність висновків місцевого господарського суду в зазначених межах.

Щодо кількості проживаючих осіб у спірному гуртожитку, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться Довідка від 15.04.2025 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" про кількість мешканців гуртожитку по вул. Польова, 19/8 в м. Києві за період з 01.01.2018 по 01.08.2018 та відповідь ПрАТ "АК "Київводоканал" 9526/8/8/02-18 від 06.09.2018, в якій зазначено, що в будівлі гуртожитку проживають біля 30-ти мешканців.

Однак, Постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 у справі № 760/9127/20, яка була залишена без змін постановою Верховного суду від 28.04.2022, встановлено, що до Тресту з вимогами про відновлення електропостачання, водопостачання та водовідведення звернулись всі проживаючі у гуртожитку особи, а саме 45 осіб.

Відтак, розрахунок об'єму споживання води та водовідведення, у спірному гуртожитку, здійснюється в межах доведеної та підтвердженої кількості проживаючих у ньому осіб.

Згідно Постанови НКРЕКП від 25.01.2019 № 58, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення:

а) на централізоване водопостачання:

- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. - 3,62 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 9,01 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

б) на централізоване водовідведення:

- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. - 2,64 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 7,97 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Згідно Постанови НКРЕКП від 22.11.2019 № 2468, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення:

а) на централізоване водопостачання:

- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 3,69 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 9,86 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

б) на централізоване водовідведення:

- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 2,41 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. - 7,49 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Згідно Постанови НКРЕКП від 04.02.2020 року № 283, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення:

а) на централізоване водопостачання:

- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. - 4,16 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. - 11,20 гри за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

б) на централізоване водовідведення:

- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. - 2,51 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість);

- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 7,96 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, що затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302 (у редакції постанови НКРЕКП від 14.03.2019 № 339) надано визначення термінів:

- Споживачі, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення" - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату за тарифами, розрахованими відповідно до глав 4 та 5 цього Порядку;

- Споживачі, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримувати централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення.

Отже, розрахунок вартості споживання послуг водопостачання та водовідведення мешканцями гуртожитку розташованому у м. Києві, вул. Польова, 19/8, має проводиться з використанням відповідних тарифів для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме:

- за період з 01.04.2019 по 30.11.2019 (відповідно Постанові НКРЕКП №58 від 25.01.2019) за централізоване водопостачання - 9,01 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) та за централізоване водовідведення - 7,97 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);

- за період з 01.12.2019 по 29.02.2020 (відповідно Постанові НКРЕКП № 2468 від 21.11.2019) за централізоване водопостачання - 9,86 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) та за централізоване водовідведення - 7,49 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);

- за період з 01.03.2020 по 31.10.2020 (відповідно Постанові НКРЕКП № 283 від 04.02.2020) за централізоване водопостачання - 11,20 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) та за централізоване водовідведення - 7,96 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Тобто, вартість спожитої послуги з водопостачання та водовідведення за спірний період (01.04.2019 по 31.10.2020), згідно встановленої Розпорядженням КМДА № 579 від 16.06.2005 норми споживання води у гуртожитках м. Києва (1,8 куб.м. в місяць), становить 48 479,47 грн, що розраховується наступним чином:

- з 01.04.2019 по 31.12.2019 (9 місяців) стоки 9,564 грн, водоспоживання - 10,812 грн (45* 1,8*9*9.564) + (45* 1,8*9* 10,812) = 14 854,41 грн;

- з 01.01.2020 по 31.01.2020 (1 місяць) стоки - 8,988 грн, водоспоживання - 11,832 грн (45*1,8*1 *8,988) + (45* 1,8* 1*11,832) = 1 686,42 грн;

- з 01.02.2020 по 31.10.2020 (9 місяців) стоки - 20,820 грн, водоспоживання - 22,992 грн (45* 1,8*9*20,820)+(45* 1,8*9*22.992) = 31 938,95 грн.

За вказаного, судова колегія вважає вмотивованими висновки місцевого господарського суду про те, що доведеною є вартість спожитих в гуртожитку послуг з водопостачання та водовідведення в розмірі 48 479,47 грн, як наслідок, про часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Тому, зважаючи на викладені Верховним Судом у постанові від 27.03.2024 у справі № 910/28/21 висновки щодо передчасності правомірності здійснення судами попередніх інстанцій розрахунку ПрАТ "Київводоканал" вартості комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за весь спірний період на підставі п. 3.3 Правил № 190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин), виходячи з середньодобового споживання 29,15 м.куб., з огляду на припинення дії Договору та беручи до уваги правила розрахунку об'єму споживання води та водовідведення, у спірному гуртожитку, згідно доведеної та підтвердженої кількості проживаючих у ньому осіб, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо хибного висновку суду І-ої інстанції про розірвання Договору, а також про неправильність здійснення місцевим господарським судом розрахунку вартості спожитої послуги з водопостачання та водовідведення за спірний період.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2 Договору в разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

Згідно умов пункту 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зробила висновки про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань, що передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Звернула увагу також на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - non bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, колегія суддів вказує, що останнім допущено арифметичну помилку, про що правильно зазначено місцевим господарським судом.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду 1-ої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню згідно арифметично правильних розрахунків пені та штрафу, проведених та визначених останнім, які за відповідні періоди становлять: 4 612,17 грн пені та 2 423,97 грн штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами позивача, а інфляційні нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.

Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (аналогічні висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, останнім допущено арифметичну помилку, про що правильно зазначено місцевим господарським судом.

З урахуванням вказаного, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду І-ої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню згідно арифметично правильних розрахунків втрат 3% річних та втрат від інфляції, проведених та визначених останнім, які за відповідні періоди становлять: 953,69 грн 3% річних та 1 369,01 грн інфляційних втрат.

У свою чергу, з огляду на вказані висновків щодо суті спору, судовою колегією відхиляються, як необґрунтовані, аргументи скаржника щодо наявності підстав для ухвалення нового рішення про задоволення в повному обсязі первісного позову.

Отже, на переконання колегії суддів, аргументи апелянта не знайшли свого підтвердження в межах заявлених вимог, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через необґрунтованість у розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника, прийняті до уваги, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Водночас, підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення прийнято без належного з'ясування всіх обставин справи, з невірним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю вимогам процесуального закону, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі № 910/28/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційній скарзі доводів у цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал").

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі № 910/28/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі № 910/28/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.05.2026 (з урахуванням часу перебування судді Алданової С.О. у відпустці).

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Шапран

О.О. Євсіков