Справа № 953/5808/26
н/п 4-с/953/22/26
"08" травня 2026 р. суддя Київського районного суду м.Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-
ОСОБА_1 06.05.2026 звернувся до Київського районного суду м.Харкова із скаргою в якій просить:
1.Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №71657088;
2.Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №71657088 від 06.02.2024р.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, заявник звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення,ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено її права чи свободи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України може бути подана стороною виконавчого провадження лише, якщо оскаржувані рішення, дія або бездіяльність вчинені виконавцем під час виконання судового рішення, ухваленого судом за нормами ЦПК України.
Як вбачається зі скарги та доданих до неї доказів заявник оскаржує дії органу виконавчої служби щодо виконання рішення суду, прийнятого Харківським окружним адміністративним судом в порядку КАС України.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287,382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Виходячи з того, що заявником оскаржуються дії оргау виконавчої служби при примусовому виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнятого в порядку КАС України, а не за наслідками розгляду цивільної справи, аналіз змісту вищевикладених норм права свідчить про те, що розгляд вказаної скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.5 ст.186 ЦПК України).
Таким чином, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України у відкритті провадження за скаргою необхідно відмовити та роз'яснити скаржнику право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,-
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України- відмовити.
Роз'яснити скаржнику право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.А.Колесник