Справа №: 638/2635/26
провадження №: 2/398/2814/26
Іменем України
"07" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 12 лютого 2026 року звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 22 517,50 грн та судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2025 року між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання коштів у кредит № 8199662 на суму 9 000,00 грн зі строком кредитування 351 день. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були перераховані на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» на підставі договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року. Згідно з розрахунком позивача, сума заборгованості становить 22 517,50 грн, яка складається з: 9 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 7 465,00 грн - заборгованість за процентами; 1 552,50 грн - сума комісії за надання кредиту; 4 500,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписку по ньому. На виконання ухвали АТ «Універсал Банк» 28 квітня 2026 року надало суду запитувану інформацію та документи.
Представник позивача Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним рекомендованим поштовим повідомленням, згідно з яким судову повістку вручено йому особисто 18 квітня 2026 року під розписку. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд цієї справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Оскільки у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів
30 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір надання коштів у кредит з оплатою частинами (Надійний) № 8199662.
Судом встановлено, що перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації клієнта за посередництвом системи BankID НБУ через АТ «Універсал Банк» (monobank) 17.07.2025 року. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «543004». Цей унікальний алфавітно-цифровий код був надісланий відповідачу 30.07.2025 року о 17:17:27 на вказану ним адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується текстом договору та складеною кредитодавцем Довідкою про ідентифікацію.
Відповідно до умов вказаного Договору, сторони погодили такі умови кредитування:
сума кредиту - 9 000,00 гривень;
строк кредитування (строк договору) - 351 день (з 30.07.2025 по 15.07.2026 року);
процентна ставка (фіксована) - 0,95% на день;
комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1 552,50 грн;
неустойка (у разі нарахування за прострочення) - 450,00 грн на день.
Окремо сторони погодили умови щодо сплати комісії, включивши її до загальних витрат за кредитом. Згідно з умовами Договору:
у пункті 1.12 визначено, що «Комісія за надання кредиту - грошові кошти, які згідно умов Договору Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю за надання Кредит в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом»;
у пункті 2.2.8 встановлено, що комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 552,50 грн;
у пункті 6.2 закріплено порядок нарахування: «За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником відповідно до умов Договору»;
у пункті 6.3 передбачено, що «За умовами укладеного Договору у Позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням Кредиту».
Кредитні кошти підлягали перерахуванню на електронний платіжний засіб (банківську картку) відповідача № НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 самостійно вказав під час укладення договору.
На виконання умов зазначеного договору первісний кредитор 30 липня 2025 року ініціював перерахування кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн на вказану банківську картку відповідача. Згідно з електронною платіжною інструкцією № f4a09a24-d50e-49ad-9d8f-1e23fcdd6697 від 30.07.2025 року та Довідкою № КД-000019446 від 30.12.2025 року платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», платіжну операцію із зарахування 9 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , отримувачем за якою є ОСОБА_2 , було успішно завершено".
Належність вказаної платіжної картки саме відповідачу офіційно підтверджено листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-16917 від 28.04.2026 року, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів. У листі банк підтвердив, що платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Фактичне зарахування зазначених кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджується доданою банком випискою про рух коштів за вказаним картковим рахунком за період з 30.07.2025 по 02.08.2025 року. Згідно з даними цієї виписки, 30.07.2025 року о 17:17:40 на вказаний картковий рахунок відповідача було успішно зараховано 9 000,00 грн (деталі операції: «Від: FUIB Money Transfer»).
Порушення зобов'язання та розмір заборгованості
Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 8199662 від 30.07.2025 року виконав лише частково. Як вбачається з розрахунку, за весь час дії договору відповідач здійснив лише один платіж 30.08.2025 року на суму 59,00 грн, який був зарахований кредитодавцем на погашення заборгованості за відсотками. Інших платежів у рахунок погашення кредиту відповідач не здійснював.
Відповідно до розрахунку позивача, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 22 517,50 грн. Зазначена сума заборгованості складається із:
заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 9 000,00 грн;
заборгованості за нарахованими процентами - 7 465,00 грн;
заборгованості за нарахованою комісією - 1 552,50 грн;
заборгованості за нарахованою пенею/неустойкою - 4 500,00 грн.
Відповідно до розрахунку, нарахування процентів здійснювалося кредитодавцем за період з 30.07.2025 по 25.10.2025 року. Вказані нарахування проведені виключно в межах погодженого сторонами 351-денного строку кредитування (до 15.07.2026 року).
Перехід права вимоги
16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 16/09/25. Факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8199662 від 30.07.2025 року підтверджується Витягом з Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року до вказаного Договору факторингу. Згідно з цим Витягом, сума відступленої заборгованості ОСОБА_1 на дату відступлення становить 22 517,50 грн. Оплатність зазначеного договору факторингу платіжною інструкцією від 24.12.2025.
Норми права, які застосував суд
На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Відповідно до частини 3 статті 21 ЗУ «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Згідно з пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотивована оцінка і висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 8199662 від 30.07.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач пройшов належну ідентифікацію за допомогою системи BankID НБУ, був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з порядком нарахування процентів, комісії та пені, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.
Належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн підтверджується електронною платіжною інструкцією платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та випискою по картковому рахунку відповідача з АТ «Універсал Банк». Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 р., документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа. Надані позивачем докази перерахування коштів є належними, допустимими і достатніми.
Враховуючи, що 16.09.2025 року до позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» на підставі договору факторингу № 16/09/25 перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, і факт цього переходу документально підтверджений належними доказами (договором факторингу, Витягом з Реєстру прав вимог, платіжною інструкцією про оплату за відступлення), позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов'язання.
Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав. Непогашена заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) становить 9 000,00 грн і підлягає стягненню у повному обсязі.
Вимога про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 7 465,00 грн підлягає задоволенню, оскільки таке нарахування здійснено кредитодавцем правомірно, за встановленою договором фіксованою процентною ставкою та виключно в межах узгодженого сторонами 351-денного строку кредитування.
Оцінюючи правомірність нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 1 552,50 грн (17,25% від суми кредиту), суд зазначає таке. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом правомірно включають комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Судом встановлено, що комісія за надання кредиту була визначена умовами договору (п. 1.12, 2.2.8), погоджена сторонами у фіксованому розмірі, нараховується одноразово в день видачі кредиту та включена до розрахунку загальних витрат. Вказана комісія не є щомісячною платою за надання інформації чи розрахунково-касове обслуговування, які згідно з законом та висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19) мають надаватися безоплатно. Враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та те, що відповідач погодився з цими умовами при підписанні правочину, нарахування вказаної одноразової комісії є законним.
Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення штрафних санкцій (пені/неустойки) у розмірі 4 500,00 грн, суд виходить з таких міркувань. Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав звільнення споживачів від відповідальності та неустойки у період дії воєнного стану, був викладений у новій редакції на підставі Закону України № 3498-ІХ від 22.11.2023 року (який набрав чинності 24.12.2023). Згідно з імперативними нормами чинного законодавства, пільги щодо заборони нарахування неустойки на період дії воєнного стану застосовуються виключно до договорів, укладених до до 24.12.2023 року. Оскільки спірний кредитний договір укладено 30.07.2025 року, тобто значно пізніше набрання чинності вказаними законодавчими змінами, на спірні правовідносини такі пільги не поширюються, і кредитор має право застосовувати штрафні санкції за прострочення виконання грошових зобов'язань. Крім того, заявлена до стягнення сума пені (4 500,00 грн) не перевищує розміру подвійної суми одержаного кредиту (9 000,00 грн х 2), що повністю відповідає обмеженням ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» щодо мікрокредитів. Отже, вимога про стягнення пені/неустойки є законною і доведеною.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 22 517,50 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн, суд враховує таке.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, укладений з адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, та ордер адвоката серії АХ № 1287256. Також суду надано витяг з Акту № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.01.2026 року та витяг з Акту приймання-передачі справ від 22.08.2025 року, відповідно до яких адвокатом надано позивачу послуги щодо супроводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 4 500,00 грн. Згідно з деталізацією послуг, вказана сума включає: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції та збір доказів - 500,00 грн; підготовку та складання позовної заяви до боржника - 4 000,00 грн. Фактичне понесення цих витрат позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 579938009.1 від 16.01.2026 року на суму 175 500,00 грн (за сукупність справ згідно з актом № 5-ДІЛ).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд виходить з того, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими та документально підтвердженими. Відповідач своїм правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з їх неспівмірністю не скористався, жодних заперечень суду не надав.
Керуючись критеріями реальності та розумності, з огляду на відсутність відповідного клопотання відповідача про зменшення цих витрат, а також враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд вважає правомірним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача документально підтверджені витрати на правову допомогу у повному заявленому розмірі 4 500,00 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 8199662 від 30.07.2025 року у розмірі 22 517 (двадцять дві тисячі п'ятсот сімнадцять) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, адреса місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання згідно з ЄДДР: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання (місце реєстрації ВПО): АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 07 травня 2026 року.
Суддя В.В. Орловський