Справа № 212/5924/26
2-н/212/2117/26
про відмову у видачі судового наказу
07 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Cуддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дехта Р.В., розглянувши заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
24 квітня 2026 представник КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2024 по 30.11.2025 у загальному розмірі 6828,18 грн., а також судові витрати у розмірі 332,60 грн..
На виконання вимог ч. 5 ст.165 ЦПК України суд звернувся із запитом до Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Покровської районної в місті ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичних осіб боржника.
Згідно повідомлення центру адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_1 04.07.2025 року знято з реєстрації у зв'язку зі смертю особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, зміст та вимоги заяви про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу за наступних підстав.
Як визначено ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, в порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Згідно з ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Положеннями п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо наявні обставини, передбачені п. 6 ч.1ст.186 ЦПК України, зокрема, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Крім того, згідно ч.4 ст.24 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі або вирішення питання про видачу судового наказу. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася. Процесуальне правонаступництво у справах наказного провадження в силу його специфіки та характеру не передбачене.
Зважаючи на те, що інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а також враховуючи те, що чинним ЦПК України не передбачено можливості залучення правонаступників боржника до участі у справі, то суд вважає, що у відповідності до вимог п.4 ч.1, ч.3ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1, ч.3 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Р. В. Дехта