Справа №212/6382/26
1-кп/212/1158/26
07 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі Головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024121230000236 від 24.12.2024 (справа № 212/6382/26, провадження у справі 1-кп/212/1158/26) та угоду про визнання винуватості стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українець, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз 15.11.2016 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 02.04.2020 звільнений після відбуття покарання.
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
у невстановлений час, але не пізніше 17.12.2024, у невстановленому місці, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян, які користуються соціальною мережею «Facebook».
З метою реалізації свого злочинного умислу він здійснював пошук потенційних потерпілих шляхом розміщення оголошень у соціальній мережі «Facebook», вів із ними листування та телефонні розмови, після чого надавав реквізити банківської картки, оформленої на невстановлену особу, яку він придбав через соціальну мережу «Telegram».
Реалізуючи свій злочинний умисел, 17.12.2024 ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи належний йому мобільний телефон із SIM-карткою оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» (номер НОМЕР_1 ), розмістив у соціальній мережі «Facebook» (група «ІНФОРМАЦІЯ_2») завідомо неправдиве оголошення про продаж дров твердих порід деревини, яких фактично не мав і не мав наміру постачати.
17.12.2024 зазначене оголошення побачила потерпіла ОСОБА_6 , яка зателефонувала зі свого мобільного телефону на мобільний номер телефону, який був вказаний у вищевказаному повідомленні (номер НОМЕР_1 ) та домовилася з ОСОБА_4 про купівлю 1 кубу рубаних дров твердої породи на умовах повної передоплати у розмірі 6200 гривень.
Після цього ОСОБА_4 , з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої, повідомив їй реквізити банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за № НОМЕР_2 , яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_7 .
Погодившись ОСОБА_6 виходячи з довіри до останнього, а також помилкової переконаності у правдивості та добросовісності виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань щодо продажу1 кубу рубаних дров твердої породи за ціною 6200 гривень 18.12.2024 о 12:35 годин ОСОБА_6 , будучи введеною в оману, здійснила переказ грошових коштів у сумі 6200 гривень через термінал самообслуговування у відділенні банку за адресою: смт. Голованівськ, вул. Соборна, 46 на реквізити зазначені ОСОБА_4 (АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 ) при цьому отримала квитанцію про оплату, яку згодом її донька ОСОБА_8 за допомогою свого телефону сфотографувала та надіслала через мобільний застосунок «Viber» на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який був підписаний «Бухгалтерія лісгосп», зазначене повідомлення було переглянуте отримувачем.
У подальшому, 19.12.2024 о 13 годині 19 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 25-А, через банкомат АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив зняття зазначених коштів при цьому 1 куб рубаних дров твердої породи на адресу потерпілої не відправив.
Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_6 у сумі 6200 гривень, чим спричинив їй матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд вважає, що злочинні діяння обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч.2 ст.190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно.
Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2026 року у кримінальному провадженні за № 12024121230000236 від 24.12.2024
Відповідно до умов вищезазначеної угоди про визнання винуватості обвинувачений і прокурор у кримінальному провадженні у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, згідно до якої ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, крім того сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (ТРИ) роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у відповідності до вимог КПК України.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України є злочином не тяжкими.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п.1 ч.1ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено: на обліку у лікаря психіатра не перебуває; звертався до лікаря нарколога за допомогою з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоідів з 2014 року; не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має; офіційно не працевлаштований; раніше судимий.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає затвердженню.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.314, 369, 474, 475 КПК України суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 30 квітня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (ТРИ) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 \ДВА роки.
На підставі вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд м. Кривого Рогу, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснено вимоги ч.3 ст.376 КПК України.
Суддя ОСОБА_9