Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/321/26
(ЗАОЧНЕ)
08.05.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,
справа № 677/321/26,
сторони у справі:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
предмет позову - стягнення заборгованості,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,-
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулось до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача Пєскова С.В. зазначила, що 22.01.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 523460-КС-001 про надання кредиту.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 5168-7450- 2912-7898.
Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 523460-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за Договором № 523460-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 16950 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8450 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 2500 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1000 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, представник позивача просила стягнути з відповідача вказані суми заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Відзиву на позов відповідач не подала.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження, без участі представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач, яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явилася, відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань суду не подала, причини неявки не повідомила.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
16.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, витребувано за клопотанням представника позивача докази у акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
08.05.2026 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
22.01.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 523460-КС-001 про надання кредиту (далі - кредитний договір).
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним цифровим підписом, шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора UA-0297, який надсилався кредитодавцем на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті в Інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Згідно з умовами Договору, строк на який надається кредит - 24 тижні, стандартна процентна ставка за кредитом - в день 1%, фіксована; комісія за видачу кредиту - 1000 грн, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 12223,02 грн; загальні витрати за кредитом: 7 223,02 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6720,15 %; денна процентна ставка: 0,85 %; строк дії договору - до 09.07.2025; дата видачі кредиту - 22.01.2025, дата повернення кредиту - 09.07.2025.
Пунктом 4.2.2 кредитного договору сторонами узгоджено графік платежів, у якому визначено строки платежів (за період з 05.02.2025 по 09.07.2025), та суми платежів, які необхідно сплачувати позичальнику для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн, шляхом перерахування на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , яка нею зазначена у розділі 12 Договору «Реквізити та підписи сторін».
З інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у листі № 20.1.0.0.0/7-260406/88764-БТ від 14.04.2026 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).
Згідно з долученою до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260406/88764-БТ від 14.04.2026 випискою по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_4 за період з 22.01.2025 по 09.07.2025, вбачається зарахування 22.01.2025 на належний відповідачу банківський рахунок коштів в розмірі 5000 грн.
Відповідач належним чином не виконувала своїх зобов'язань за кредитним договором, кошти на погашення заборгованості не вносила.
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним позхивачем станом на 15.02.2026, відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 16950 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8450 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 2500 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1000 грн.
Вказані обставини підтверджуються: розрахунком заборгованості за Договором № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025; довідкою про стан заборгованості за Договором № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025; копією паспорта споживчого кредиту, що містить всі істотні умови кредиту та підписаний електронним цифровим підписом відповідача; копією Договору № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025; копією Пропозиції (оферта) укласти договір № 523460-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 22.01.2025; копією прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025; копією візуальної форми (паперовою роздруківкою) послідовності дій Клієнта, щодо укладення електронного Договору № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com; копією анкети клієнта (витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com) від 15.02.2026; підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказів грошових коштів; копією Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в редакції від 27.11.2024; копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи; копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»; копією розпорядження Нацкомфінпослуг №1593 від 11.05.2017 про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг; копіями документів, які підтверджують повноваження представника.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §§1, 2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».
«V. Оцінка суду»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згіднозі ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Оскільки кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 , шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому такий договір укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку в повному розмірі позивачу не повернуто, суд доходить висновку, що позивач ТОВ «Бізнес Позика», як кредитодавець, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, яка прострочила виконання зобов'язань, повернення заборгованості за Договором № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025 у розмірі 14450 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8450 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1000 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 2500 грн заборгованості за процентами, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає про таке.
У пункті 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Вказаним пунктом розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженому Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 продовжено з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб, тобто до 02.08.2026.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , згідно з законом звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, та обов'язку сплати на користь позивача процентів річних від суми заборгованості, нарахованих на підставі кредитного договору від 22.01.2025, оскільки заборгованість за процентами річними в розмірі 2500 грн нарахована позивачем на підставі ст. 625 ЦК України після 24.02.2022, а тому підлягає списанню кредитодавцем. У зв'язку з наведеним, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річними в розмірі 2500 грн задоволенню не підлягає.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відтак, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за Договором № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025 у розмірі 14450 грн, з яких: 5000 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 8450 грн - прострочені платежі по процентах, 1000 грн - комісія за видачу кредиту.
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено на 85,25 % (14450 грн х 100 : 16950 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2269,70 грн (2662,40 грн х 85,25 % :100).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 523460-КС-001 про надання кредиту від 22.01.2025 в розмірі 14450 гривень.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2269 гривень 70 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя Р. В. Вознюк