Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/535/26
Провадження № 2/945/1048/26
(заочне)
07 травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
09 березня 2025 року ТОВ «Новий Колектор» в системі «Електронний суд» через свого представника Котову Світлану Миколаївну сформувало до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 06.04.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0667-1268, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 5 000 грн, строком на 14 календарних днів та сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою фіксована.
Кредитодавцем зобов'язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, в той час як позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 03.03.2026 утворилась заборгованість в розмірі 15 000,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5 000,00 грн та за відсотками - 10 000,00 грн.
26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, за умовами якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передав первісному кредитору під відступлення права вимоги грошові кошти за плату і порядку та строки встановлені цим договором.
На виконання умов договору факторингу укладено реєстр № 1, згідно якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0667-1268 від 06 квітня 2021 року.
Позивачем 02.01.2025 на фінансовий номер телефону відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року, а також вимогу про сплату заборгованості.
Посилаючись на те, що відповідач жодних дій щодо повернення кредитних коштів не вживає, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 0667-1268 від 06 квітня 2021 року в розмірі 15 000 грн та судові витрати.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того задоволено клопотання представника позивача, витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № 5168-75XX-XXXX-9207 на ім'я ОСОБА_1 ; про рух коштів по банківському рахунку № № НОМЕР_1 за період 06.04.2021 по 08.04.2021.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» в судове засідання не з'явився, про його дату, час і місце повідомлявся належно. Згідно позовної заяви, представник позивача просив суд розгляд справи провести без повідомлення сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання, причин свого неприбуття не повідомляв, будь-яких заяв чи то клопотань не направляв.
На адресу суду повернулися конверти з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 06.04.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0667-1268, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 5 000 грн, строком на 14 календарних днів та сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою фіксована.
За умовами договору Позичальнику надано кредит на наступних умовах: строк, на який надається кредит, 14 календарних днів; термін платежу - 19.04.2021 року; нараховані проценти - 1 400,00 грн.
Згідно п. 1. Договору за цим Договором Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем комісію та проценти за користування кредитом.
Пунктом 5 Позичальнику встановлюється пільговий період користування Кредитом тривалістю нуль дні (-ів) з дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту, протягом якого діє пільгова процентна ставка у розмірі 0.01% (нуль цілих одна сота відсотки(-ів)) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Річна пільгова процентна ставка складає 3.65 %.
Пунктом 7 встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за Кредитом складає 730%. Орієнтовна загальна вартість Кредиту (вартість користування Кредитом) для Позичальника на дату Кредитного Договору складає 128.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 6 400 грн. та включає в себе проценти за користування Кредитом 28.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 1 400 грн (у грошовому вираженні) та комісію за видачу кредиту у розмірі 0.0% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 0 грн (у грошовому вираженні). Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, зазначених в Договорі, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за Договором залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.
Якщо кредитний договір не було пролонговано відповідно до п. 14, у випадку неповернення суми кредиту у строк, встановлений п. 2 кредитного договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування чужими грошовими коштами за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 2 % (два відсотки(-ів)) за кожен день фактичного користування відповідною частиною Суми Кредиту по дату фактичного повернення всієї Суми Кредиту включно. Річна відсоткова ставка за процентами за користування чужими грошовими коштами складає 730 %. Максимальний сукупний розмір нарахованих процентів за користування грошовими коштами згідно даного пункту не може перевищувати 200% від Суми Кредиту, як зазначено п.п. 11, 11.1. цього Договору (а. с. 26)
Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А248.
Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», 06.04.2021 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснено платіж № 930312727 на банківську картку № НОМЕР_1 в розмірі 5 000 грн.
Вказане підтверджується і рухом коштів за картковим рахунком ОСОБА_1 , наданим на підставі ухвали суду про витребування доказів.
Проте, як слідує із матеріалів справи, відповідач умов укладеного договору про надання фінансового кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 станом на 03.03.2026 має заборгованість в розмірі 15 000,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5 000,00 грн та за відсотками - 10 000,00 грн.
26 грудня 2024 року між ТОВ «Новий колектор» (Новий кредитор) та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (Первісний кредитор) укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, за умовами якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передав первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим договором.
Загальний розмір заборгованості боржників, права вимоги до яких відступається, згідно цього договору, складається з загального розміру заборгованості боржників, право вимоги за якими передано первісним кредитором новому кредитору, згідно реєстру боржників, які складаються за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору.
Згідно реєстру боржників № 1 від 26 грудня 2024 року ТОВ «Новий колектор» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0667-1268 від 06 квітня 2021 року на суму 15 000,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5 000,00 грн та за відсотками - 10 000,00 грн.
Тим самим суд встановив, що ТОВ «Новий колектор» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором, який є предметом цього судового розгляду.
Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, між первісними кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 існували зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд встановив, що ТОВ «Новий колектор» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором, який є предметом цього судового розгляду.
Крім того, суд перевірив правильність нарахування складових заборгованості та встановив, що проценти за користуванням кредитними коштами здійснювалось у відповідності з умовами Кредитного Договору у межах строку його дії, тобто до 14.07.2021.
Таким чином, судом встановлено, що розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, здійснений первісним кредитором, не суперечить умовам укладеного договору та здійснено в межах строку кредитування за цим договором.
За такого, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами, в зв'язку з чим цей позов підлягає задоволенню.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відсутність будь-яких заперечень та клопотань зі сторони відповідача та висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22, провадження № 61-13766св24, зокрема: саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на правничу допомогу згідно Договору про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02.07.2024 року, Додаткової угоди № 34/1 від 31.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02.07.2024 року, платіжної інструкції № 3720477575 від 26.09.2025, а також Звіту від 04.03.2026 про виконану роботу відповідно до Договору № 07/24 НК, в сумі 6 000 грн.
Щодо витрат позивача понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 298,98 грн суд враховує таке.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу згідно Квитанції № 1964044 від 06.03.2026 та Описом вкладень до листа, в сумі 298,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.
На підставі викладеного, згідно статей 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, 258, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» суму заборгованості за Кредитним договором № 0667-1268 від 06.04.2021 в розмірі 15 000 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати з оплати судового збору в сумі 2 662, 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати, понесені на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 298,98 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», адреса: Україна, 01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13 , офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ЛОПІНА