Справа № 489/2492/26
Провадження № 1-кс/489/2280/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
08 травня 2026 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді,
встановила:
05.05.2026 на електронну пошту суду від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід слідчого судді.
Про дату, час і місце розгляду заяви про відвід ОСОБА_3 повідомлена телефонограмою. Письмових заяв чи клопотань від неї не надходило.
Суддя ОСОБА_4 про дату та час розгляду заяви про відвід повідомлявся.
Дослідивши заяву про відвід, суд встановив таке.
У провадженні слідчого судді ОСОБА_4 перебувала скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою від 04.05.2026 постановлено проводити судове засідання, призначене на 05.05.2026 об 11:30, за участю скаржника ОСОБА_3 у дистанційному режимі відеоконференції між Інгульським районним судом м. Миколаєва та Подільським районним судом м. Кропивницького.
Ухвалою від 05.05.2026 слідчий суддя ОСОБА_4 повернув скаргу як не підсудну Інгульському районному суду м. Миколаєва.
Того ж дня ОСОБА_3 подала заяву про відвід слідчого судді. В обґрунтування заяви зазначено, що 05.05.2026 не відбулося судове засідання з Подільським судом, не встановлено її особу, не надано пам'ятку про права та обов'язки, не проведено судове засідання. Уповноважена особа Подільського суду не взяла до уваги документи ОСОБА_3 та не надала пам'ятку про права.
Частиною 1 ст. 75 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК України).
Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, справа «Білуха проти України») наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суб'єктивна неупередженість стосується особистих переконань та поведінки самого судді. Як правило, наявність суб'єктивної неупередженості презюмується доти, доки не буде доведено зворотне. Це означає, що якщо немає явних доказів упередженості судді (наприклад, особистої ворожості до однієї зі сторін), його суб'єктивна неупередженість вважається наявною (п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії» (скарги №44681/21 та 17256/22)).
Переглядом відеозапису судового засідання від 05.05.2026 встановлено, що слідчим суддею ОСОБА_4 не проводився розгляд скарги ОСОБА_3 по суті, а вирішувалось питання підсудності скарги Інгульському районному суду м. Миколаєва. Слідчим суддею заслухано позицію ОСОБА_3 та в нарадчій кімнаті прийнято рішення повернути скаргу як не підсудну Інгульському районному суду м. Миколаєва, про що постановлено ухвалу, яка може бути оскаржена скаржником до Миколаївського апеляційного суду.
В заяві про відвід слідчого судді не наведено обґрунтувань, які б давали підстави для висновку про упередженість слідчого судді. Невиконання процесуальних дій працівниками Подільського районного суду взагалі не може бути підставою для відводу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва. Незгода з процесуальним рішенням судді також не може бути підставою для відводу.
Обставин суб'єктивної упередженості слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду даної скарги не встановлено, право участі скаржника в судовому засіданні було забезпечено в режимі відеоконференції за її ж клопотанням.
Щодо об'єктивної неупередженості суд виходить з того, що об'єктивна упередженість має бути також доведена хоч якимись доказами чи доводами.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Тобто оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень, а тому суддя при вирішенні питання відводу не вправі оцінювати мотиви, з яких виходив суд при вчинені процесуальних дій чи прийнятті процесуальних рішень.
Відтак, вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість чи безсторонність судді, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду.
Враховуючи викладені вище висновки, заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 370, 372 КПК України, суддя
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1