08.05.2026
Справа № 489/2281/26
Провадження № 2/489/1721/26
08 травня 2026 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024 у розмірі 34345,10 грн.; судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-282463647, відповідно до умов якого кредитодавець відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок «Для виплат» та надав відповідачу кредит у розмірі 29000 грн. на строк 13 місяців з 09.07.2024 по 09.08.2025 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 41,90% річних. Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором. Всупереч умовам договору, позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами договору. 20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача.
Ухвалою суду від 18.03.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
При подачі позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
09.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014-RO-82-282463647, яка разом з паспортом споживчого кредиту та додатками до неї становлять єдиний кредитний договір.
Договір укладено у вигляді електронного документу через систему «Райффайзен Онлайн» та підписаний відповідачем електронним підписом.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 29000 грн. на строк 13 місяці зі сплатою відсотків у розмірі 41,90% річних.
Умови розрахунку за кредитним договором, реальна процентна ставка та загальна вартість кредиту визначені в додатку 1 до заяви № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024.
Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024 підтверджується копією виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.
Всупереч умовам договору, позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами договору.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024 станом на 17.12.2024 заборгованість відповідача становить 34345,10 грн., з яких: 29000 грн. заборгованість за кредитом; 5345,10 грн. заборгованість за процентами.
20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024, сума заборгованості за яким, становить 34345,10 грн., з яких: 29000 грн. заборгованість за кредитом; 5345,10 грн. заборгованість за процентами.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася досудова вимога щодо наявності заборгованості за кредитним договором 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024 та необхідності виконання ним зобов'язань за вказаним кредитним договором, однак у наданий строк відповідачем будь-яких дій, спрямованих на погашення заборгованості вчинено не було.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями ч.1 та 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останнім не вчинено жодної дії, направленої на погашення заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, ні на рахунки позивача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір боргу відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що понесені позивачем витрати підтверджені належними доказами, відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, в розмірі 7500,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-282463647 від 09.07.2024 у розмірі 34345,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» судовий збір у розмірі 3328 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено «08» травня 2026.
Суддя Н.О. Рум'янцева