Справа № 487/669/26
Провадження № 2/487/1391/26
08 травня 2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28 січня 2026 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (позивач) звернулось до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 55039,00 грн та судові витрати, посилаючись на невиконання умов договору, що призвело до виникнення заборгованості.
Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
28 квітня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» адвокатом Ксенжик К.В. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає, що зі змісту доданої до позову заяви неможливо встановити умови договору щодо сплати процентів, оскільки заява не містить цих умов, а також умов видачі кредиту, строку кредитування, реквізитів платіжної картки тощо. Позивачем не надано доказів видачі кредитної картки, її строку, надходження коштів на рахунок. Банком в односторонньому порядку збільшено кредитний ліміт, без погодження з відповідачем, тому він не був належним чином повідомлений про зміну процентної ставки, що не відповідає засадам справедливості та ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Також не надано детального розрахунку заборгованості, тому неможливо встановити утворення заборгованості. Вважає, що позивач не довів наявність кредитних правовідносин. Також представник посилається на те, що з Публічної пропозиції не вбачається, що саме ця пропозиція діяла на день підписання заяви та що саме цю пропозицію розумів відповідач і погоджувався з нею, підписавши заяву. Вважає, що у даному випадку неможливо застосовувати ст. 634 ЦК України. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 16 березня 2019 року АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву № 2001269526001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої він беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО).
Також відповідно до заяви відповідач просить відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надати Кредитну картку, встановити на його поточний рахунок, відкритий за цією Завою, Кредитний ліміт у сумі 3000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до ДКБО в залежності від типу кредитної картки.
Підписанням цієї заяви підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений. Реальна річна процентна ставка складає 47,88%.
Також 16 березня 2019 року АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого строк кредитування 12 місяців, за спливом строку продовжується на той самий строк за відсутності заперечень. Спосіб надання кредиту: шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії. Процентна ставка: 47,88% річних.
До заяви № 2001269526001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивач додав також Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджену рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол №694 від 06 березня 2018 року.
Згідно п. 2.2.5 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням заяви на приєднання до Договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту до договору № 2001269526001 від 16 березня 2019 року, цього ж дня відповідачу встановлено кредитний ліміт в сумі 3 000,00 грн, 30.05.2019 - 7 000,00 грн, 24.09.2019 - 12 000,00 грн, 29.01.2020 - 17 000,00 грн, 29.05.2020 - 22 000,00 грн, 15.12.2020 - 28 000,00 грн, 19.02.2021 - 36 000,00 грн, 27.02.2022 - 34415,00 грн, 03.03.2022 - 36 000,00 грн на його картковий рахунок.
Згідно наданого розрахунку, станом на 24.11.2025 виникла заборгованість за кредитним договором № 2001269526001 від 16 березня 2019 року у розмірі 55 039,00 грн, з яких: 29 107,51 грн - заборгованість за кредитом, 25 931,49 грн - заборгованість за процентами, 0 грн. - заборгованість за комісією.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
За правилами статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).
У відповідності до частини 1статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно з положеннями статті 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Заява відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, становлять укладений сторонами договір, який є договором приєднання в силу ст. 634 ЦК України, що підтверджується підписами сторін в заяві.
Вказана Пропозиція містить дату її затвердження та у заяві № 2001269526001 від 16 березня 2019 року своїм підписом відповідач підтвердив, що прийняв її, а тому доводи представника відповідача про те, що з Публічної пропозиції не вбачається, що саме вона діяла на день підписання заяви та що саме цю пропозицію розумів відповідач і погоджувався з нею, суд відхиляє.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору № 2001269526001 від 16 березня 2019 року, зазначений договір недійсним не визнано.
Позивач виконав свої зобов'язання шляхом надання відповідачу кредитних коштів у вигляді кредитного ліміту, який був збільшений, що підтверджується Довідкою про збільшення кредитного ліміту по Договору № 2001269526001 від 16 березня 2019 року.
Посилання представника відповідача на те, що Банк в односторонньому порядку збільшив кредитний ліміт по кратці позивача є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 4.3.6.4 частини 4 розділу І Публічної пропозиції, яка узгоджена сторонами, Банк мав право встановлювати щоденні/щомісячні ліміти по картці, а також змінювати їх без додаткового повідомлення клієнта.
Більш того, протягом дії кредитного договору відповідач не висловлював заперечень банку, що не погоджується з розміром збільшеного кредитного ліміту, навпаки, активно користувався карткою після збільшення розміру кредитного ліміту, що підтверджується випискою з особового рахунку.
Верховний Суд у постановах від 04 липня 2018 року у цивільній справі №201/5527/16-ц, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц дійшов висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана АТ «ПУМБ» виписка за картковим рахунком позичальника ОСОБА_1 підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту.
Доводи представника відповідача про відсутність у заяві процентної ставки, спростовуються змістом цієї заяви.
Факт отримання кредитних коштів за цим кредитним договором та користування ними відповідач не заперечував, свого контррозрахунку заборгованості суду не надав, а вдався лише до оцінки доказів, наданих позивачем.
Водночас, обов'язок доказування власної правової позиції у справі не може полягати лише у спростуванні протилежною стороною доводів іншої сторони, а насамперед полягає у доведенні стороною власної правової позиції.
Слід зазначити, що процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Принцип змагальності передбачає, зокрема і те, що суд у розгляді справи займає позицію об'єктивного та неупередженого арбітра, не збирає докази, а лише оцінює ті, що надані сторонами.
Тож можна зробити висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.
Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018, №917/1307/18 від 23.10.2019.
За таких обставин, позивачем доведено належними та допустимими доказами волевиявлення сторін на укладення правочину, а також підставності стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» слід задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за договором № 2001269526001 від № 2001269526001 від 16 березня 2019 року у сумі 55 039,00 грн, з яких: 29 107,51 грн - заборгованість за кредитом, 25 931,49 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 08 травня 2026 року.
Суддя: З.М. Сухаревич