Справа №403/214/26 провадження № 3/403/64/26
04 травня 2026 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса
місця проживання та реєстрації:
АДРЕСА_1 , громадянство Молдови, не
працюючого
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №840987, складеного 20 березня 2026 року інспектором СРПП відділення поліції №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) сержантом поліції Макаренком О.Д. з доданими до нього матеріалами, 20 березня 2026 року о 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 гр-н ОСОБА_1 умисно вчиняв конфлікт та виражався грубою нецензурною лайкою по відношенню до своєї колишньої дружини гр-нки ОСОБА_2 , чим завдав шкоду психологічному здоров'ю та вчинив домашнє насильство психологічного характеру, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи 04 травня 2026 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Згідно поданої письмової заяви прохав суд розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, без його участі. З приводу складеного стосовно нього протоколу зазначив, що 20 березня 2026 року за адресою АДРЕСА_2 .Докучаєво він приходив до цього місця разом з колишнім працівником за проханням останньої з приводу посприяти в її звільненні з роботи. ОСОБА_2 відразу зустріла їx в «штики», розмова не склалася, і він, знаючи добре свою колишню дружину, розвернувся та пішов. Нічого із того, що зазначено в протоколі, він не визнає, оскільки таке не мало місця.
В судове засідання по розгляду справи 04 травня 2026 року гр-нка ОСОБА_2 не з'явилась. Згідно поданої письмової заяви прохала суд розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, без її участі. З приводу складеного протоколу зазначила, що 20 березня 2026 року за адресою АДРЕСА_2 .Докучаєве до приміщення магазину прибув ОСОБА_1 разом із продавцем ОСОБА_3 , яка працює під її керівництвом, та яка передала останньому грошову виручку. Після цього ОСОБА_1 почав вимагати пояснень щодо того, чому саме він повинен здійснювати оплату платежів за магазин у цей день. Вона зазначила, що у зв'язку з тим, що грошові кошти, які знаходилися у ОСОБА_3 , остання передала ОСОБА_1 , то саме він і має заплатити податки, оскільки вона щойно повернулася від доньки та не має грошових коштів. Також вона зазначила, що поки не будуть заплачені податки, вона не буде розраховувати ОСОБА_3 .. В подальшому, виходячи з приміщення магазину, ОСОБА_1 сказав, що доб'ється того, що все залишиться йому та висловився на її адресу нецензурною лайкою. З тією метою, щоб ОСОБА_1 залишив магазин, припинив моральний булінг та дав їй працювати далі, оскільки у приміщенні магазину має місце відділення «Нова пошта», вона викликала працівників поліції.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суддя повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №840987 від 20 березня 2026 року, гр-н ОСОБА_1 умисно вчиняв конфлікт та виражався грубою нецензурною лайкою по відношенню до своєї колишньої дружини гр-нки ОСОБА_2 , чим завдав шкоду психологічному здоров'ю та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Подібний виклад суті адміністративного правопорушення має узагальнений характер, оскільки не містить зазначення того, яка саме шкода, передбачена положеннями п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», була завдана психічному здоров'ю гр-нки ОСОБА_2 внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 , як його колишньої дружини.
При цьому формальний підхід до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суддю можливості самостійно встановити наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони психологічного насильства або будь-якого іншого виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 20 березня 2026 року за участі гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Як вбачається зі змісту доданих до протоколу письмових пояснень гр-на ОСОБА_1 від 20 березня 2026 року, останній підвіз ОСОБА_3 до магазину, щоб вона вирішила свої питання стосовно роботи, після чого вони разом зайшли до магазину, де він попрохав гр-нку ОСОБА_4 звільнити людину. Будь-яких протиправних дій стосовно гр-нки ОСОБА_5 він не вчиняв, нецензурною лайкою не виражався, погроз в її сторону не було, конфліктів ніяких не вчиняв, при собі мав свідка - гр-нку ОСОБА_3 , яка може підтвердити, що нічого не вчинялось стосовно ОСОБА_6 ..
Зі змісту доданих до протоколу письмового пояснення та заяви гр-нки ОСОБА_2 від 20 березня 2026 року, не вбачається повідомлення нею обставин виникнення в неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості.
Відповідно до п.1 розділу ІІ «Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Проте, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до протоколу серія ВАД №840987 від 20 березня 2026 року додано не було.
Згідно з п.15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкції) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Разом з тим, всупереч вимогам вказаної норми Інструкції, поліцейськими з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин події не було опитано свідка події - гр-ку ОСОБА_3 , на яку як на безпосереднього свідка прямо посилався гр-н ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, а також не долучено до матеріалів справи її пояснень (у письмовій формі або у вигляді відеофіксації).
Графа «Свідки» протоколу серії ВАД №840987 містить зазначення про їх відсутність, що прямо суперечить доданому до протоколу поясненню гр-на ОСОБА_1 ..
Доданий до протоколу відеозапис з технічного засобу відеозапису містить виключно відеофіксацію опитування працівниками поліції гр-на ОСОБА_1 та гр-нки ОСОБА_2 , а також подальше складення поліцейськими адміністративних матеріалів. Фіксації обставин заподіяння гр-нці ОСОБА_2 шкоди її психічному здоров'ю зазначений відеозапис не містить.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, а також відсутність зазначення в протоколі будь-яких ознак психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру стосовно гр-нки ОСОБА_2 , як колишньої дружини, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.
Крім того, обставина наявності між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як колишнім подружжям, спірних правовідносин, пов'язаних із управлінням магазином, розподілом отриманих доходів та виконанням обов'язків щодо сплати податків, звільненням найманого працівника, у межах здійснення підприємницької діяльності, сама по собі не може бути підставою для притягнення гр-на ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки такі правовідносини мають цивільно-правовий (або господарсько-правовий) характер та підлягають вирішенню у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова