СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2447/26
пр. № 2/759/6700/26
05 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочку сплати аліментів,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва видано виконавчий лист № 759/6247/18 від 20 грудня 2019 року про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24 грудня 2019 року державним виконавцем Білоцерківського районного відділення державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60936809. З 06 липня 2020 року справа передана до Деснянського районного відділення державної виконавчої служби у м. Києві.
Відповідач не виконував належним чином свої обов'язки щодо сплати аліментів, у зв'язку з чим за період з 01 жовтня 2025 року по 15 грудня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 10 500,00 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком державного виконавця. Заборгованість була погашена 17.12.2025 у сумі 7 000 грн та 18.12.2025 у сумі 3 500 грн.
Відповідно до частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України, позивачем здійснено розрахунок неустойки (пені) за період з 01 жовтня 2025 року по 15 грудня 2025 року. Сума пені становить 2 100,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Ухвалою суду від 06.02.206 позовну заяву було залишено без руху.
23 лютого 2026 року позивачем надано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 09.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Наявність заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 жовтня 2025 року по 15 грудня 2025 року в розмірі 10 500,00 грн підтверджується довідкою-розрахунком державного виконавця Деснянського районного відділення ДВС у м. Києві Гомон Ю.С. Заборгованість була повністю погашена 17.12.2025 та 18.12.2025.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц, та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21, щодо порядку обчислення пені та розуміння формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Суд встановив, що відповідачем допущено прострочення сплати аліментів, що підтверджується довідками про заборгованість.
Суд вважає розрахунок позивача арифметично правильним та обґрунтованим. Сума неустойки (2 100,00 грн) не перевищує розміру заборгованості.
Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн.
Керуючись статтями 180, 195, 196 Сімейного кодексу України, статтями 4, 6, 10, 28, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 2 100,00 грн (дві тисячі сто гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.О. Петренко