07 травня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30.04.2026 р. в кримінальному провадженні №12025262150000343,
Ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2026 р. задоволено клопотання слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Буденець Сторожинецького району Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч.3 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нову ухвалу
та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Вказував, що слідчим в клопотанні та доданих до нього матеріалів не надано доказів обґрунтованої підозри ОСОБА_8 . Так, підозрюваний наполягає на тому, що стосунки з потерпілою дійсно мали місце, однак виключно з добровільної її згоди.
Вважає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази наявності ризиків, на які посилалися слідчий та прокурор.
Звертає увагу, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені
ЄУНСС 723/4882/25 НП 11сс/822/187/26 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
до ЄРДР 28.10.2025 р., однак до затримання ОСОБА_8 працівниками поліції, останній перебував по місцю свого проживання, від органів досудового розслідування не переховувався.
Просив врахувати, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, перебуває в цивільному шлюбі, має двох малолітніх дітей, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
Також апелянт не погоджується з висновком слідчого судді щодо не визначення розміру застави.
Заслухавши доповідь судді, захисника, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, яка просила відмовити в задоволенні заявлених вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 28.10.2025 року внесено відомості до ЄРДР за №12025262150000343 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
30.04.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, а саме: у зґвалтуванні, тобто вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, за кваліфікуючою ознакою: зґвалтування неповнолітньої особи.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.10.2025; письмовою заявою ОСОБА_10 , показаннями неповнолітньої потерпілої, наданими в порядку ст. 225 КПК України; висновком експерта №784 від 29.10.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив, що причетність ОСОБА_8 до інкримінованого злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
З даних про особу підозрюваного вбачається, що останній перебуває у цивільному шлюбі, непрацевлаштований, раніше не судимий.
З листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_8 з 29.12.2025 знаходиться у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 12 років, а також обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та їх суспільної небезпеки, те, що він знайомий з неповнолітньою потерпілою, яка є рідною сестрою його співмешканки та свідками, слідчий суддя прийшов до правильного висновку що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та прийняв законне і обґрунтоване рішення, застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_8 саме такий запобіжний захід.
За змістом вимог п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та врахувавши вимоги КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно не визначив розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Доводи, які наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2026 року, якою до підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя