№ провадження 33/4809/227/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.
01.05.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду - Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винною в тому, що вона 26.01.2026 о 23:38 год. в м. Кропивницький по вул. Преображенська, 101, керувала транспортним засобом марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 на місці зупинки транспортного засобу водій відмовилась. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій також відмовилась. Від керування транспортним засобом відсторонена. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.4 ст. 247 КУпАП.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає
Судом першої інстанції не було взято до уваги та не надана належна об'єктивна оцінка наступним обставинам справи.
Вночі, 26.01.2026 року у доньки апелянта - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почалась сильна кровотеча, самостійно вони не могли зупинити, товариш доньки телефонував на лінію 103 та викликав ШМД, але там було постійно зайнято, а тому апелянт була вимушена була сісти за кермо автомобіля, щоб терміново відвести доньку до лікарні. Вони поїхали до обласної лікарні, проте там повідомили, що оскільки доньці ще не виповнилось 18 років, потрібно вести її до дитячої лікарні. Відтак, по дорозі до дитячої обласної лікарні, апелянта зупинили працівники поліції, на що остання пояснила ситуацію та просила допомоги. Натомість, замість того, щоб на місці зупинки викликати швидку допомогу неповнолітній дитині, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.п.2.5 ПДР України.
Враховуючи викладене вище, апелянт звертає увагу, що адміністративне правопорушення було вчинене мною в стані крайньої необхідності, апелянт рухалася до лікарні, оскільки неповнолітня донька потребувала невідкладної медичної допомоги та поспішала доставити дитину до лікарні, тому відмовилась від проходження на стан алкогольного сп'яніння, при цьому варто зазначити, що жодної шкоди інтересам, майну, правам громадян або держави, заподіяно мною не було. народження,
Вищезазначене підтверджується довідкою КНП «ОКДЛ КОР» від 27.01.2026 р. про те, що ОСОБА_2 , 26.09.2009 року близько 1.10 год. перебувала в лікарні, здавала аналізи та їй був поставлений діагноз «гломерулонефрит». Гломерулонефрит - це імунозапальне захворювання нирок, небезпечна патологія, що призводить до порушення роботи нирок та появи крові в сечі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та адвокат Коваленко Н.О. підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження підставі п.4 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Коваленко Н.О., переглянувши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду. чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 6, Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). - огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №576257 від 27 січня 2026 року, 26.01.2026 о 23:38 год. в м. Кропивницький по вул. Преображенська, 101, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 на місці зупинки транспортного засобу водій відмовилась. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій також відмовилась. Від керування транспортним засобом відсторонена. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння згідно встановленому законодавством порядку проте остання відмовилась від проходження огляду. (а.с. 5).
Матеріалами відеозапису підтверджується, що ОСОБА_1 , повідомила працівників поліції про те, що прямує до лікарні, та просила невідкладної допомоги у зв'язку з кровотечею у її доньки.
Також апеляційний суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до копії довідки КНП «ОКДЛ КОР» від 27.01.2026 року доньці ОСОБА_2 лікарем було встановлено діагноз - гломерулонефрит, що без належної медичної допомоги могло спричинити небезпечну патологію.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта щодо наявності стану крайньої необхідності при доставлені доньки до медичного закладу з метою забезпечення їй належної та невідкладної медичної допомоги.
Матеріалами справи також підтверджуються доводи апелянта щодо звернення останньої за медичною допомогою, що свідчить про те, що апелянт, усвідомлюючи невідкладність ситуації та наявність загрози життю і здоров'ю її доньки, сіла за кермо транспортного засобу з метою якнайшвидшого доставлення дитини до медичного закладу.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
Оскільки матеріали справи не містять прямих доказів навмисного вчинення адміністративного правопорушення, її дії, які полягали у наданні донці невідкладної медичної допомоги, на думку суду, були зумовлені крайньою необхідністю, оскільки ненадання вчасної медичної допомоги могло привести до негативних наслідків для життя та здоров'я члена родини апелянта, при цьому з наявної у справі копії довідки КНП «ОКДЛ КОР» від 27.01.2026 року доньці ОСОБА_2 лікарем було встановлено діагноз - гломерулонефрит, який згідно загальновідомими даними за умов ненадання вчасної медичної допомоги може спричинити негативні наслідки для життя та здоров'я людини.
Дослідивши обставини вчинення правопорушення, беручи до уваги особу правопорушника дослідивши докази та пояснення ОСОБА_1 , які наявні в матеріалах справи, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, а саме в той момент коли ОСОБА_1 прямувала до медичного закладу для надання невідкладної медичної допомоги члену родини, а саме неповнолітній доньці ОСОБА_2 , а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчиненні дії особою у стані крайньої необхідності.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку з дією особи у стані крайньої необхідності.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 квітня 2026 року - задовольнити.
Постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.
Постанова Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд