№ провадження 11-сс/4809/300/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 386/67/26 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
ЄРДР 12025121110000511
Категорія - ст. 399 КПК України
07.05.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу скаржниці ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій у межах кримінального провадження №12025121110000511 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -
Як встановлено матеріалами клопотання, скаржниця ОСОБА_3 , у порядку ст. 303 КПК України, звернулась до слідчого судді місцевого суду зі скаргою на бездіяльність слідчого у межах кримінального провадження №12025121110000511 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Зі змісту скарги така бездіяльність полягала у: не наданні відповіді на подане 13.04.2026 клопотання щодо проведення слідчих дій відповідності виконання процедури реєстрації КП БМБТІ до визначених законодавством норм, щодо призначення проведення експертизи,
Слідчим суддею вказану скаргу розглянуто і постановлено залишити її без задоволення.
Підставою того судом визначено: ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні має статус заявниці, іншого процесуального статусу не має, потерпілою стороною не визнана; ініціювати призначення експертизи вправі сторони кримінального провадження, до яких не належить заявниця.
Судове рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку скаржницею ОСОБА_3 , яка просила скасувати ухвалу слідчого судді та направити кримінальне провадження для проведення подальшого досудового розслідування із урахуванням правових висновків суду апеляційної інстанції, зобов'язати орган досудового розслідування провести повне, об'єктивне досудове розслідування, встановити осіб, які здійснювали дії від імені КП «Благовіщенське міжміське БТІ», їх правовий статус, повноваження, підстави діяльності, наявність або відсутність підстав трудових відносин, рішення про їх призначення, законність їх доступу до державних реєстрів та здійснення реєстраційних дій, порядок прийняття, обліку, зберігання, повернення правовстановлюючих документів, також - зобов'язати орган досудового розслідування провести експертизи і дослідження щодо відповідності дій осіб вимогам чинного законодавства, порядку документального оформлення прийняття та повернення документів, наявності сторонніх записів, написів, технічного стану документів, фактичного порядку надання та виконання платних послуг, та інші вимоги.
Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою.
Право на справедливий суд, закріплено у ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року, у ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Право на суд передбачає право учасника спору на вільний та ефективний доступ до суду, який правомочний вирішити його справу і стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.
Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом із тим, у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У пункті 63 рішення у справі Podbielski and PPU Polpure v. Poland ЄСПЛ вказано, що обмеження права на доступ, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою.
Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження.
Аналогічно висновки про те, що право на право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, містить й Постанова ВС від 05.07.2018 року у справі № 711/5912/17.
Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, регламентовані ст. 309 КПК України: частина 1 цієї норми закону визначає вичерпний перелік таких ухвал слідчого судді, а частина 2 цієї норми закону встановлює також, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Разом із тим, ч. 3 ст. 309 КПК України застережує: інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Також, положення ч. 3 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Крім того, положення ч. 3 ст. 307 КПК України містять ремарку: {Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020}, - тобто в апеляційному порядку може бути оскаржена й ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом; також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту наведеного вище: ухвала слідчого судді про відмову задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого і прокурора, яка полягає у ненаданні відповіді на клопотання заявниці від 13.04.2026 - не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржниці ОСОБА_3 , поданою на ухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій у межах кримінального провадження №12025121110000511 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2