Справа № 490/1241/16-ц
н/п6/490/78/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
05 травня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Могила Д.І.,без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом ,-
26.03.2026 року заявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні , в якій просив Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 67758242 для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів отриманих щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа № 490/1241/16-Ц із АТ КБ «Приватбанк'на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 . Розгляд заяви здійснювати за відсутності представника заявника.
Завявником зазначено третью особою а заявою (!) Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
В обгрунтування заяви посилався на те, що в провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 67758242 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк". Первинний кредитор АТ КБ "ПриватБанк" повернув на депозитний рахунок Відділу кошти, що були стягнуті після відступлення право вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та підлягають терміновому поверненню правонаступнику. 23.02.2026 року представником ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направлено запит до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , де було поставлено питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, подання державним виконавцем Відділу в Центральний районний суд м. Миколаєва заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
На поштову адресу ТОВ Фінансової Компанії «Кредит-Капітал» надійшла відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відсутності правових підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки дані дії призведуть до суттєвого порушення прав Боржника, шляхом безпідставного внесення інформації про нього в Єдиний реєстр боржників.
Підсумовуючи вищенаведене, на рахунку Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 24.03.2026 року перебуває сума коштів, яка згідно Договору факторингу № ПК-280324 належить Новому Кредитору - ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», тому Товариство вимушене звернутися до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою про заміну стягувача з метою отримання коштів. Отже, станом на сьогоднішній день рішення суду не виконано, заборгованість перед стягувачем не погашено (не перераховані кошти на рахунок Нового кредитора згідно з Договором факторингу).
Фактично існують обставини, які унеможливлюють отримати кошти, стягнуті з боржника на користь первісного стягувача, Новим кредитором, та повного виконання судового рішення. Як наслідок відсутність коштів, що були стягненні на стадії примусового виконання рішення суду є підставою для неподання Товариством даних до Українського бюро кредитних історій щодо відсутності заборгованості за Кредитним договором та ненадання Довідки про відсутність боргу ОСОБА_1 , що також порушує його права.
Комплекс даних обставин спричиняє порушення прав ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а саме права на отримання коштів за кредитним договором № SAMDNWFC00001727893. Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що існують підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з метою заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів стягнутих з боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDNWFC00001727893 на рахунок Нового стягувача відповідно до Договору факторингу № ПК-280324.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 09.04.2026 року прийнято до розгляду заяву.
Сторони у судове засідання не з'явилися, заявник просив суд розглядати заяву у його відсутність, вимоги заяви підтримує в повному обсязі. Ухвалою суду справу розглянуто за відсутністю сторін, оскільки відповідно до ч. 3 ст.442ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Вивчивши доводи заяви в частині заміну сторони у виконавчому листі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.04.2016 року у справі № 490/1241/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договром б/н від 11.10.2012 року в загальній сумі 16 571,20 грн та 1378 грн судового збору.
В липні 2016 року представником позиваач отримано виконавчий лист з примусового виконання.
28.03.2024 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капіталукладено Договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ КБ "ПриватБанк", включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № SAMDNWFC00001727893 .
23.02.2026 року представником ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направлено запит до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , де було поставлено питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, подання державним виконавцем Відділу в Центральний районний суд м. Миколаєва заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
На поштову адресу ТОВ Фінансової Компанії «Кредит-Капітал» надійшла відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що в провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 67758242 з примусового виконанян виконавчого листа № 490/1241/16, виданого 05.07.2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк", яке завершено 14 серпня 2025 року з підстав , визначених п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" ( у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Також роз'яснено щодо відсутності правових підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.У відповідності до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду .
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах .
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127- 130).
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» . Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як вбачається з матеріалів справи, строк на пред'явлення виконавчого листа № 490/1241/16, виданого 05.07.2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" після його повернення стягувачу 14.08.2025 року ще не минув і зобов'язання за кредитним договором боржником не виконано.
З даною заявою про заміну сторони стягувача ТОВ «ФК Кредит-Капітал" звернулось до місцевого суду у межах трирічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справі №804/536/18 від 27.08.2020 та у справі № 417/7776/2012 від 16.06.2021, для вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому документі у разі укладення кредитором з іншою особою договору відступлення права вимоги не має значення, чи відкрите виконавче провадження.
Виходячи з викладеного, з метою вирішення заяви по суті на належного захисту прав стягувача, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, встановивши, що з даною заявою про заміну сторони стягувача заявник звернувся у межах трирічного строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 490/1241/16-ц ; встановивши також, що право вимоги за кредитним договором №б/н від 11.10.2012 перейшло до ТОВ «ФК Кредит-Капітал" на підставі договору факторингу № ПК-80324, - суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та заміни стягувача АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «ФК Кредит-Капітал" у виконавчому листі № 490/1241/16ц, виданому Центральним районним судом м. Миколаєва, 05.07.2016 року на виконання рішення Центральним районним судом м. Миколаєва від 05 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договром б/н від 11.10.2012 року в загальній сумі 16 571,20 грн та 1378 грн судового збору.
Щодо вимоги про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - то така вимога не підлягає до задволення, оскільки подана заявником заява в цій частині не відповідає вимогам ст. 448 ЦПК України, не зазначено суб'єкта оскарження. Крім того, вимога взагалі не є конкретною, оскільки не зазначено навіть необхідних реквізитів оскаржуваної постанови, копія постанови до суду заявником не надана і не заявлено навіть клопотання про її витребування судом. Наведене унеможливлює оцінку судом законності оскаржуваної постанови та підстав для її скасування взагалі.
Керуючись ст. 258, 260, 261, 55, 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити частково.
Замінити стягувача у виконавчому листі по справі № 490/1241/16-ц, виданому Центральним районним судом м. Миколаєва, 05.07.2016 року відносно боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з АТ КБ «Приватбанк'на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»).
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбаченістаття 261 ЦПК України.
Суддя О. А. Гуденко