Справа № 487/8180/25
Провадження № 2/487/1300/26
07.05.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді: А.А. Лагоди
секретаря: К.Е. Мамчур
представника позивача: Я.В. Нечваль
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК ТЕХ», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙМОНД ПЕЙ» про визнання недійсним договору, -
28.11.2025 сторона позивача звернулись через систему «Електронний суд» до суд з вказаним позовом. Просить суд визнати недійсним договір № 02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг від 02.01.2024 з усіма додатками, додатковими угодами та іншими складовими договору, зокрема, зі Специфікацією № 1 від 02.01.2024, укладених між відповідачами ТОВ «ТРК ТЕХ», ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ». Мотивує позов тим, що 23.06.2021 між ТОВ «СПЕЙСИКС» і ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» укладено договір про надання послуг з переказу коштів № 23062021. За змістом Договору № 23062021 ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» надавало ТОВ «СПЕЙСИКС» платіжні послуги з переказу коштів, а саме: (1) отримувало від ТОВ «СПЕЙСИКС» кошти (забезпечувальний платіж), які у подальшому за вказівкою ТОВ «СПЕЙСИКС» перераховувало на користь його клієнтів (гравців в якості виграшу); (2) приймало кошти від фізичних осіб (гравців), які перераховувало на користь ТОВ «СПЕЙСИКС». За надання вказаних послуг ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» отримувало плату. Оскільки ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» у квітні-травні 2024 не виконувало своїх договірних зобов'язань належним чином, у ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» станом на 01.08.2024 утворилася заборгованість перед ТОВ «СПЕЙСИКС» у розмірі 676543498,19грн. У зв'язку із невиконанням ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» вказаних зобов'язань перед ТОВ «СПЕЙСИКС», останнє звернулося до суду із позовом. 11.12.2024 Господарським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення у справі № 904/4326/24, яким стягнуто з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» 676543498,19грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 847840грн. 31.01.2025 Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 904/4326/24. 04.02.2025 на підставі зазначеного наказу було відкрито виконавче провадження № 77081666. Станом на дату звернення до суду із даною позовною заявою рішення у справі № 904/4326/24 не виконано, жодних коштів з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» фактично не стягнуто. При цьому, ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» вживаються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язань перед ТОВ «СПЕЙСИКС». Зокрема, ТОВ «СПЕЙСИКС» стали відомі наступні обставини. ТОВ «ТРК ТЕХ», у вересні 2024 звернулося з позовом до ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» та ОСОБА_1 про стягнення 68100000грн. Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.09.2024 у справі № 237/3627/24 позовну заяву ТОВ «ТРК ТЕХ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» про стягнення суми заборгованості за договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «ТРК ТЕХ» заборгованість за отримані послуги в розмірі 68100000грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 25000грн. Водночас, не погодившись із зазначеним рішенням, враховуючи, що вказане рішення порушує права та інтереси ТОВ «СПЕЙСИКС», з огляду на те, що договір № 02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг від 02.01.2024 має «штучний» характер, ТОВ «СПЕЙСИКС» звернулося з апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 237/3627/24 рішення в частині задоволення вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «ТРК ТЕХ» суми заборгованості за отримані послуги за договором у розмірі 1666666грн. - скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено. Враховуючи те, що спірний договір має штучний характер та зачіпає майнові інтереси сторони позивача то у ТОВ «СПЕЙСИКС» є конкретний майновий інтерес в тому, щоб визнати недійсним договір № 02/01-Р-24, укладений між ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», ОСОБА_1 та ТОВ «ТРК ТЕХ», тому що він укладений з метою уникнення звернення стягнення ТОВ «СПЕЙСИКС» на майно ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», клопоче про витребування доказів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказане провадження 29.10.2025 передано у провадження судді Лагоди А.А.
Ухвалою суду від 06.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
07.11.2025 стороною позивача через систему «Електронний суд» отримано ухвали суду про залишення позову без руху.
19.11.2025 стороною позивача через систему «Електронний суд» до суд надано клопотання щодо відкриття провадження у справі без усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 06.11.2025 щодо залишення позовної заяви без руху.
20.11.2025 ухвалою суду позовну заяву повернуто стороні позивача у зв'язку із не усуненням недоліків, визначених ухвалою суду про залишення позову без руху.
01.12.2025 стороною позивача через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви від 20.11.2025.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07.01.2026 скасовано ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2025 про повернення позовної заяви та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказане провадження 21.01.2026 передано у провадження судді Лагоди А.А.
Ухвалою суду від 27.01.2026 по справі відкрито загальне позовне провадження.
Представник позивача 26.02.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами суду.
Ухвалою суду від 26.02.2026 клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами суду задоволено.
Представник позивача 18.03.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву до клопотання про витребування доказів..
Ухвалою суду від 19.03.2026 клопотання представника позивача задоволено частково.
06.04.2026 від Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов лист від 20.03.2026 №237/102/2026 разом з листом Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 №01-03/95/26 з належним чином завіреними копією договору №02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг від 02.01.2024 разом з додатком №1 (специфікацією), актом наданих послуг від 31.01.2024, актом приймання-передачі ПЗ від 31.01.2024.
Представник позивача 14.04.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву про уточнення позовних вимог. Заява обґрунтована тим, що позивач ознайомившись з копією договору №02/01-Р-24 з додатками, актами, надісланими Мар'їнським районним судом Донецької області, встановив, що прохальна частина позовної заяви не повністю коректно відображає назви документів. Представник позивача просить суд визнати недійсним договір № 02/01-Р-24 постачання програмної продукції та надання послуг з її розробки від 02.01.2024, укладений між ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЙМОНД ПЕЙ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕНТ ТЕХ» (наразі - «ТРК ТЕХ») з усіма додатками, додатковими угодами та іншими складовими договору, зокрема, додатком 1 «Специфікація програмної продукції та послуг з її оновлення, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Представник позивача 14.04.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду письмові пояснення. В поясненнях зазначив, що укладений договір не має реального характеру та не передбачає жодного руху активів. У додатку 1 до Договору «Специфікація програмної продукції та послуг з її
оновлення» міститься найменування програмної продукції, яку ТОВ «ТРК ТЕХ» нібито мало оновити: програмне забезпечення «Облікова та реєструюча система», «Сервіс обліку контрагентів», «Кабінет моніторингу та контролю», «Веб-сайт Маркетплейс». ТОВ «ТРК ТЕХ» нібито мало оновлювати безпеку шифрування вказаного програмного забезпечення. Водночас у Договорі, у Додатку, в інших документах відсутня інформація про те: хто виробник програмного забезпечення, якого напрямку діяльності воно стосується; кому таке програмне забезпечення належить: ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», ОСОБА_1 чи третій особі; яку діяльність ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» чи ОСОБА_1 забезпечує вказане програне забезпечення; якою була необхідність в оновленні безпеки шифрування, враховуючи, що вартість такої послуги становила 68 100 000,00 грн; якою є вартість самого програмного забезпечення та чи перевищує вона 68 100 000,00 грн; які вигоди могли б отримати ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», ОСОБА_1 після оновлення безпеки шифрування програмного забезпечення. Долучені до справи матеріали справи містять лише акт від 31.01.2024 про повернення ТОВ «ТРК ТЕХ» програмного забезпечення, яке воно нібито оновлювало. Однак матеріали справи не містять будь-яких документів про передання вказаного програмного забезпечення від ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» та ОСОБА_1 до ТОВ «ТРК ТЕХ» для його оновлення, що взагалі ставить під сумнів існування програмного забезпечення, яке нібито підлягало оновленню. Наявна у публічному доступі інформація ставить під сумнів можливість надання ТОВ «ТРК ТЕХ» (попередня назва - «ІНВЕНТ ТЕХ») будь-яких послуг щодо оновлення програмного забезпечення, оскільки, ТОВ «ТРК ТЕХ» навіть не має власного веб-сайту чи сторінки в мережі Інтернет. Водночас надання настільки вартісних послуг мала забезпечувати достатньо відома у цій сфері компанія. Також, існують обґрунтовані сумніви щодо наявності у ТОВ «ТРК ТЕХ» ресурсів для надання послуг на користь ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», ОСОБА_1 , зокрема, кваліфікованих працівників, офісу, комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, без чого надання подібних високовартісних послуг є неможливим. Наведене в сукупності свідчить про відсутність реального характеру укладеного Договору, додатків до нього та про його спрямованість на виведення активів ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», з метою унеможливлення звернення стягнення на них кредиторами, яким є ТОВ «СПЕЙСИКС», що додатково підтверджує факт
фраудаторності вказаного правочину.
Ухвалою суду від 15.04.2026 закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
Представник сторони позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та письмових поясненнях.
Відповідачі та їх представники до суду не з'явились, повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, про причини неявки суду не повідомили, відзиву не надано.
У зв'язку з неявкою відповідачів та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані суду письмові докази по справі, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд при розгляді цієї справи керується положеннями ч.4, 6 ст.82 ЦПК України та виходить з наступного.
Предметом позову у цій справі є не майнові вимоги за договором №02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг від 02.01.2024, що можуть бути пов'язані з можливістю задоволення майнових вимог позивача в рамках виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі №904/4326/24.
Судом встановлено, що 09.09.2024 Мар'їнським районним судом Донецької області у справі №237/3627/24 прийнято рішення яким позовну заяву ТОВ «ТРК ТЕХ» (попередня назва - «ІНВЕНТ ТЕХ») до ОСОБА_1 , ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ" про стягнення суми заборгованості за договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», на користь ТОВ «ТРК ТЕХ» заборгованість за отримані послуги в розмірі 68 100000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 25000,00 грн. В рішенні зазначено, що 02.01.2024 між ТОВ «ТРК ТЕХ» та ОСОБА_1 , ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ" був укладений Договір №02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг (далі Договір) за умовами якого позивач зобов'язався у порядку, на умовах та у зумовлені даним договором строки надати відповідачам послуги з розробки, оновлення наявного програмного забезпечення, а відповідачі зобов'язується оплатити позивачу вартість зазначених послуг. За п 1.1, 1.2, 3.1. Договору, перелік послуг що надаються позивачем відповідачам, обсяги послуг, строки їх виконання, вартість, порядок та строки оплати визначаються сторонами в специфікаціях до Договору (Додаток №1). Згідно п. 5.2., 5.3. Договору по результатам надання послуг протягом календарного місяця з моменту фактичного завершення надання послуг позивач надає відповідачам два примірника акту приймання-передачі послуг. По завершенню надання послуг (згідно з переліком, у повному складі визначеному Специфікацією) відповідачі складають, підписують і направляє позивачу у двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг, що є одночасним повідомленням відповідача про завершення надання позивачем послуг у повному обсязі (складі). Відповідно до п. 4.3. Договору оплата послуг здійснюється згідно акту надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів позивачу на розрахунковий рахунок у термін протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. 02.01.2024 на виконання вимог вказаного договору №02/01-Р-24 від 02.01.2024 сторонами був підписана специфікація програмної продукції та послуг з її оновлення, за яким позивачу було надано завдання щодо надання послуг на загальну суму 68 100000,00 грн. 31.01.2024 між позивачем та відповідачами був підписаний акт приймання-передачі ПЗ відповідно до якого позивач передав, а відповідачі прийняли у повному обсязі (складі) та належної якості послуги програмне забезпечення на флеш накопичувачі розміром 308520291байт відповідно до умов специфікації до договору. 31.01.2024 між позивачем та відповідачами був підписаний акт надання послуг від 31.01.2024 відповідно до якого позивач передав, а відповідачі прийняли у повному обсязі (складі) та належної якості послуги відповідно до умов специфікації до договору на загальну суму 68 100000,00 грн. Станом на сьогодні оплати за послуги надані відповідно до Специфікації № 1 від 02.01.2024 до Договору та актів надання послуг від 31.01.2024, не надходило. Станом на сьогоднішній день в порушення умов договору та додаткових угод відповідачем не здійснено розрахунок відповідно до умов договору та Додатку за отримані послуги на суму 68 100000,00 грн. Позивач 10.07.2024 звернувся до відповідачів з претензіями: за вих. № 1-10/07 на адресу відповідача 1 та за вих. № 2-10/07 на адресу відповідача 2 у яких, посилаючись на вказані вище обставини, просив сплатити ТОВ «ТРК ТЕХ» заборгованість відповідно до договору №02/01-Р-24 від 02.01.2024 про надання послуг в сумі 68 100000,00 грн. без ПДВ протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії. На вказані претензії Відповідач 2 у відповідь за вих.№ 17/07-24(01) від 17.07.2024 та відповідач 1 у відповідь від 22.07.2024, обидва погодились, що дійсно не в повній мірі здійснили розрахунки за отримані послуги та погодились щодо існування заборгованості в сумі 68 100000,00 грн. 09.09.2024 Директор ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ" Фастов О.О. подав відзив на позов, в якому повідомив, що так дійсно 02.01.2024 між ТОВ ТРКТЕХ та ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» був укладений Договір №02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг за умовами якого позивач зобов'язався у порядку, на умовах та у зумовлені даним договором строки надати відповідачам послуги з розробки, оновлення наявного програмного забезпечення, а відповідачі зобов'язались оплатити позивачу вартість зазначених послуг. На адресу суду надійшли додаткові пояснення від Директора ТОВ "ДАЙМОНДПЕЙ" Фастова О.О., в яких повідомляють суд, що поширена в мережі Інтернет недостовірна інформація про нібито злочинну діяльність Товариства, в тому числі діяльність про нібито фінансові зв'язки з країною агресором, порочить ділову репутацію Товариства та відповідно завдає для Товариства суттєві збитки. Інформують, суд, що Товариство не має жодних зв'язків з країною агресором та не здійснює ніякої злочинної діяльності. Станом на сьогодні відсутні взагалі будь-які обтяження, арешти на майно та вироки суду щодо притягнення до відповідальності будь кого з посадових осіб та працівників Товариства. Від відповідача ОСОБА_1 , 05.09.2024 до суду надійшов відзив, в якому він повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, але у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, не має змоги заплатити, просить надати відстрочку на 1 місяць для сплати боргу. Суд, на підставі ч.1 ст.4, ч.3 ст.12, ч.1 ст.13, ст.28, ч.1 ст.89 ЦПК України, ст.ст.6, 11, 202, 509, 530, 540, 541, 543, 598, 610, 625, 626, 628, 629, 901, 903 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Також судом встановлено, що15.07.2025 постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалено постанову у справі №237/3627/24 апеляційну скаргу ТОВ «Спейсикс» задоволено. Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.09.2024 в частині задоволення вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «ТРК ТЕХ» суми заборгованості за отримані послуги за договором у розмірі 1 666 666,00грн скасовано. У задоволенні позову ТОВ «ТРК ТЕХ» до ОСОБА_1 , ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ" про стягнення суми заборгованості за отримані послуги за договором в частині суми заборгованості у розмірі 1 666 666,00грн відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «ТРК ТЕХ» на користь ТОВ «Спейсикс» судовий збір у розмірі 37 500,00грн. Суд апеляційної інстанції встановив, що 02.01.2024 між ТОВ «ТРК ТЕХ» та ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» був укладений Договір №02/01-Р-24 про постачання програмної продукції та надання послуг за умовами якого позивач зобов'язався у порядку, на умовах та у зумовлені даним договором строки надати відповідачам послуги з розробки, оновлення наявного програмного забезпечення, а відповідачі зобов'язуються оплатити позивачу вартість зазначених послуг. 02.01.2024 сторонами була підписана специфікація програмної продукції та послуг з її оновлення, за яким позивачу було надано завдання щодо надання послуг на загальну суму 68 100 000,00грн. 31.01.2024 між позивачем та відповідачами був підписаний акт приймання-передачі ПЗ відповідно до якого позивач передав, а відповідачі прийняли у повному обсязі (складі) та належної якості послуги програмне забезпечення на флеш накопичувачі розміром 308520291байт відповідно до умов специфікації до договору. 31.01.2024 між позивачем та відповідачами був підписаний акт надання послуг відповідно до якого позивач передав, а відповідачі прийняли у повному обсязі (складі) та належної якості послуги відповідно до умов специфікації до договору на загальну суму 68 100 000,00грн. Позивач вказував, що станом на день подачі позову в порушення умов договору та додаткових угод відповідачами не здійснено розрахунок відповідно до умов договору та додатку за отримані послуги на суму 68 100 000,00грн. Суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначив, що у даній справі скаржник в апеляційному порядку заперечує висновки суду лише в частині вимог про стягнення суми заборгованості за договором у розмірі 1 666 666,00грн. тож з огляду на те, що скаржником було відкликано апеляційну скаргу в частині оскарження рішення щодо решти задоволених позовних вимог, рішення суду щодо таких позовних вимог не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку. Задовольняючи позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що розрахунок за договором про постачання програмної продукції та надання послуг на суму 68 100 000,00грн не був здійснений відповідачами з позивачем. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, так як висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуваним рішенням можуть зачіпатися права та інтереси ТОВ «Спейсикс», а отже він має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надано належних доказів реальності надання ним відповідачам обумовлених договором послуг, самі по собі первинні документи не можуть свідчити про факт надання послуг.
Також, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі №904/4326/24 позовні вимоги ТОВ «Спейсикс» до ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ" задоволено. Вирішено стягнути з ТОВ "Даймонд Пей" на користь ТОВ "Спейсикс" 676 543 498,19 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 847 840,00 грн., про що видати наказ. Судом в рішенні встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ "Спейсикс" (отримувач) та ТОВ "Даймонд Пей" (компанія) було укладено договір про надання послуг з переказу коштів № 23062021 (далі - договір). Відповідно до додатку № 1 розмір винагороди компанії, яка сплачується отримувачем за надані послуги від суми коштів кожного платежу, прийнятого від платника становить 3,5%, розмір винагороди компанії, яка сплачується отримувачем за надані послуги «Переказ коштів, ініційованого отримувачем на користь клієнта» становить 1,2%. 28.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, в якій вирішили внести зміни до додатку № 1 "Перелік товарів, робіт, послуг, що надаються отримувачем платникам та розмір винагороди, яку отримує компанія за надані послуги" сторінки та викласти його у редакції додатку до цієї додаткової угоди. 03.01.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, в якій дійшли згоди внести зміни до пункту 6.6. розділу 6. «Ціна та умови розрахунків» та викласти в новій редакції. 21.03.2023 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору, в якій погодили внести зміни до додатку № 1 "Перелік товарів, робіт, послуг, що надаються отримувачем платникам та розмір винагороди, яку отримує компанія за надані послуги" та викласти його у редакції додатку до цієї додаткової угоди. 03.05.2023 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору, в якій вирішили внести зміни до додатку № 1 "Перелік товарів, робіт, послуг, що надаються отримувачем платникам та розмір винагороди, яку отримує компанія за надані послуги" та викласти його у редакції додатку до цієї додаткової угоди. 04.05.2023 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору, в якій погодили внести зміни до пункту 6.6. розділу 6. «Ціна та умови розрахунків» та викласти в новій редакції. 16.06.2023 сторони уклали додаткову угоду № 6 до договору, в якій дійшли згоди внести зміни у договір та викласти його у новій редакції. 09.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 7 до договору, в якій вирішили внести зміни в п. 5.2. договору та викласти його в наступній реакції: « 5.2. З метою забезпечення зобов'язань отримувача перед компанією щодо переказів коштів на користь клієнтів отримувача, отримувач попередньо перераховує компанії суму забезпечувального платежу, в межах якого компанія у подальшому надає отримувачу послуги переказу коштів на користь клієнтів отримувача. Розмір такого забезпечувального платежу отримувач визначає самостійно. Реквізити рахунку(-ів) компанії для перерахування забезпечувального платежу компанія надсилає отримувачу окремим(-и) листом(-ами).». 01.12.2023 сторони підписали додаткову угоду № 8 до договору, в якій дійшли згоди внести зміни до додатку №1 «Перелік товарів/робіт/послуг, що надаються отримувачем, та розмір винагороди, яку отримує компанія за надані платіжні послуги», а саме: замінити «Розмір винагороди компанії, яка сплачується отримувачем за платіжні послуги з переказу коштів від платників на користь отримувача (від суми кожного переказу коштів)» з « 2,05%» на « 2,15%», у зв'язку з чим викласти додаток №1 до договору в новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди. 04.01.2024 сторони уклали додаткову угоду № 9, в якій дійшли згоди внести зміни до розділу 12 договору, виклавши його в новій редакції. 01.08.2024 сторони підписали додаткову угоду, в якій дійшли згоди розірвати договір про надання платіжних послуг з переказу коштів № 23062021 від 23.06.2021 з 02.08.2024 (п. 1 додаткової угоди). Сторони підтверджують, що на дату підписання цієї додаткової угоди компанія має заборгованість перед отримувачем у розмірі 676 543 498,19 грн, з яких: 569 196 895,31 грн залишок суми забезпечувального платежу, яка була перерахована отримувачем для забезпечення переказу коштів на користь клієнтів отримувача; 107 346 602,88 грн залишок коштів, які прийняті компанією на користь отримувача від платників (клієнтів отримувача) (п. 2 додаткової угоди). Компанія зобов'язується сплатити отримувачу заборгованість, яка вказана у п. 2 цієї додаткової угоди, в повному обсязі протягом тридцяти днів з моменту підписання цієї додаткової угоди (п. 2.1. додаткової угоди). Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання (п. 3 додаткової угоди). Відповідно до п. 2 та п. 2.1. додаткової угоди від 01.08.2024 сторони підтвердили, що на дату підписання цієї додаткової угоди компанія має заборгованість перед отримувачем у розмірі 676 543 498,19 грн, які компанія зобов'язалась сплатити отримувачу в повному обсязі протягом тридцяти днів з моменту підписання цієї додаткової угоди. Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за договором за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.07.2024 становить 676 543 498,19 грн. Згідно з підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за договором за період з 01.07.2024 по 31.08.2024 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2024 становить 676 543 498,19 грн. Таким чином, відповідно до п. 2.1. додаткової угоди від 01.08.2024 та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити позивачу 676 543 498,19 грн у строк до 02.09.2024 включно (01.08.2024 + 30 календарних днів, з урахуванням того, що останній день сплати припадає на вихідний день). Доказів повернення позивачу 676 543 498,19 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 676 543 498,19 грн є правомірними та підлягають задоволенню, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 847840грн.
31.01.2025 Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 904/4326/24.
04.02.2025 на підставі зазначеного наказу приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77081666. За даними АСВП від 19.10.2025 ВП № 77081666 відкрито. Разом з тим, в наданій позивачем постанові не зазначено ідентифікатор для доступу сторін до АСВП, що виключає можливість перевірити стадію виконавчого провадження та вчинені приватним виконавцем заходів зі стягнення на користь ТОВ «Спейсикс» сум в т.ч. за рахунок майна ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Позивач вправі звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору, як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України (фіктивний правочин), так і інша, наприклад підстава, передбачена ст. 228 ЦК України (порушення публічного порядку) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 (провадження № 61-1272св20)).
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб.
Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) вказано, що: «цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред'явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)».
Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23)).
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.
До обставин, які дозволяють кваліфікувати безоплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору зокрема, відноситься: безоплатність договору; момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа).
Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року в справі № 644/5819/20 (провадження № 61-1787св23)).
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (частина перша та друга статті 234 ЦК України).
Фіктивний правочин відноситься до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення про що має бути вказано в резолютивній частині рішення (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року в справі № 712/7975/17 (провадження № 61-42114св18)).
Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки (див., зокрема, постанову Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року в справі № 723/405/17 (провадження № 61-46674св18)).
Касаційний суд зауважує, що: недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину; в практиці касаційного суду допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) чи такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України). Одна й інша підстави для кваліфікації правочину як фраудаторного побудовані законодавцем за моделлю оспорюваного правочину. Тобто, оспорення правочину має відбуватися за ініціативою кредитора як заінтересованої особи шляхом пред'явлення позовної вимоги про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов); кваліфікація правочину як фіктивного виключається, якщо на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав; натомість для кваліфікації фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не має значення, що на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав. Важливим для кваліфікації такого правочину як фраудаторного є те, що внаслідок його вчинення відбувається, зокрема, унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг його майна; очевидно, що одночасна кваліфікація оспорюваного фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) і такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не допускається.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
При зверненні з позовом позивач зазначає, що конкретний майновий інтерес ТОВ «СПЕЙСИКС» у визнанні недійсним Договору № 02/01-Р-24 полягає в тому, щоб з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» не
стягували кошти на підставі фраудаторного правочину, а такі кошти були використані для погашення заборгованості перед ТОВ «СПЕЙСИКС». У свою чергу, чинність Договору № 02/01-Р-24 створює перешкоди для стягнення ТОВ «СПЕЙСИКС» заборгованості з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ». Наявність у ТОВ «СПЕЙСИКС» відповідного майнового інтересу також підтверджується висновками Дніпровського апеляційного суду, викладеними у постанові за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «СПЕЙСИКС» на рішення, за яким було стягнуто на користь ТОВ «ТРК ТЕХ» з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ»
та ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 02/01-Р-24.
Позивач зазначає, справжньою метою укладення Договору № 02/01-Р-24 було не надання реальних послуг та отримання від цього економічного результату, а лише створення юридичних підстав для стягнення з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» великої суми коштів на користь ТОВ «ТРК ТЕХ» в примусовому порядку, з метою недопущення стягнення заборгованості з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС».
Також, позивач зазначає, ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» разом із пов'язаними юридичними особами систематично вчиняють дії по формуванню штучної заборгованості, яка у подальшому стягується з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» у примусовому порядку. Пов'язаність ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» та ТОВ «ТРК ТЕХ» позивач вказує цитуючи ухвалу Київського апеляційного суду від 11.12.2024 у справі №761/37515/24, де юридичні особи звернулися з аналогічними позовами до ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» та ОСОБА_1 , за результатами розгляду були ухвалені: рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 23.08.2024 у справі № 237/3401/24 яким позовну заяву ТОВ «МІДЛСКАЙ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» про стягнення суми заборгованості за договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «МІДЛСКАЙ» заборгованість за отримані послуги в розмірі 85 995 000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 000,00 грн.; рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 23.08.2024 у справі № 237/3477/24 позовну заяву ТОВ «КИРАМИТ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» про стягнення суми заборгованості за договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «КИРАМИТ» заборгованість за отримані послуги в розмірі 53 791 500,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 000,00 грн.; рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.09.2024 у справі № 237/3626/24 позовну заяву ТОВ «ТАЧ-СТАР» до ОСОБА_1 , ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» про стягнення суми заборгованості за договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «ТАЧ-СТАР» заборгованість за отримані послуги в розмірі 72 514 143,66 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 000,00 грн. В цих справах ТОВ «СПЕЙСИКС» було подано апеляційні скарги.
Також, позивач зазначає, що станом на 02.01.2024 Договору № 02/01-Р-24 не існувало і він не підписувався сторонами, а був виготовлений значно пізніше, орієнтовно у вересні 2024. В письмових поясненнях позивач вказує щодо сумнівів існування програмного забезпечення по договору, наявність людських, матеріальних ресурсів ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» для виконання договору.
З отриманої від Мар'їнського районного суду Донецької області копій документів встановлено, що 02.01.2024 між ОСОБА_1 , ТОВ «Даймонд Пей» (замовники) та ТОВ «Інвент Тех» (виконавець) у м. Житомирі укладено договір №02/-Р- постачання програмної продукції та надання послуг з її розробки. За умовами цього договору результатом наданих послуг є постачання замовнику програмного забезпечення (програмна продукція та ціна договору визначена у додатку №1). Розрахунки за цим договором здійснюються за якісно надані послуги, поетапно, протягом 12 банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за відповідними етапами робіт (п.4.2 договору). Послуги повинні бути надані виконавцем замовнику у повному обсязі та належної якості, визначеному специфікацією, в строк до 31.12.2024 (п.5.2 договору). Одночасно з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець зобов'язаний передати замовнику ПЗ (у вигляді програмного коду, програмних модулів, бібліотек та інших файлів, разом з вихідними даними для складання комплекту технічної, експлуатаційної та програмної документації (у електронному та друкованому вигляді), з зазначенням про це в акті приймання-передачі ПЗ. ПЗ передається на матеріальному носії або шляхом надання доступу для завантаження ПЗ через мережу Інтернет. Моментом поставки ПЗ за цим договором є момент підписання акту приймання-передачі ПЗ (п.5.3 договору). У разі дострокової здачі послуг/ПЗ виконавцем замовник бере на себе зобов'язання провести дострокове приймання послуг у відповідності з умовами цього договору (п.5.4 договору). Договір містить підписи сторін і печатки юридичних осіб. В додатку №1 до договору визначено його етапи та найменування програмної продукції, яка оновлюється, вартість: програмне забезпечення «Облікова та реєструючи системи», програмне забезпечення «Сервіс обліку контрагентів», програмне забезпечення «Кабінет моніторингу та контролю», програмне забезпечення «Веб-сайт «Маркетплейс», всього на 68100000грн., які вказані в акті приймання-передачі ПЗ від 31.01.2024 разом з флеш-накопичувачем «Kingston KC-U2G32-7GR», який містить файл «psp_ms_v1_2.1.1.zip» розміром 308520291байт.
За отриманою інформацією з ЄДРЮОФОПтаГФ датою проведення реєстрації ТОВ «ТРК ТЕХ» зазначено 22.06.2022, видом діяльності вказані 63.12 Веб-портали (основний), 58.29 видання іншого програмного забезпечення, 62.01 комп'ютерне програмування, 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ним діяльність та ін.
Позивачем не надано доказів пов'язаності чи афілійованості юридичних осіб в рамках судових справ № 237/3477/24, №237/3401/24, №237/3626/24, а в рамках справи №761/37515/24 позивач не підтверджує про вирок та встановлені судом в рамках такої справи обставини і їх вплив на справу яка розглядається.
Питання реальності господарської операції по оспорюваному договору позивач реалізував в рамках розгляду справи №237/3627/24, що слугувало підставою для задоволення скарги ТОВ «Спейсикс» і скасування рішення суду першої інстанції частково на суму 1666666,00грн. Сумніви позивача про наявність трудових і матеріальних ресурсів у ТОВ «ТРК ТЕХ» не підтверджено документально, інших клопотань позивачем не заявлено. Також відсутні остаточні рішення у вказаних вище справах та рішення правоохоронних, податкових органів, що ставили б під сумнів господарську операцію ТОВ «ТРК ТЕХ» та підтверджували сумніви позивача у цій справі.
Таким чином, суд, враховуючи наведені вище обставини, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази надані ними та у їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Спейсикс».
На підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК ТЕХ», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙМОНД ПЕЙ» про визнання недійсним договору - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС», ЄДРПОУ 43635954, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського Ігоря, 8, оф.5.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК ТЕХ», ЄДРПОУ 44691449, юридична адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/7, оф.808.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЙМОНД ПЕЙ», ЄДРПОУ 40169405, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 29А, оф.10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.А. Лагода