про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/11882/25
07 травня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Картахена" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору, яке мотивоване недостатністю бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 та відсутністю можливості здійснити оплату судового збору у повному обсязі в умовах воєнного стану.
Крім того, апелянт вказує, що ним уже частково сплачено судовий збір у сумі 1697,14 грн згідно з платіжною інструкцією від 29.04.2026 №1960, однак у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування сплата судового збору у повному обсязі на даний час є неможливою.
Також відповідач не погоджується із визначеним судом в попередній раз розміром судового збору у сумі 87 206,40 грн. Заявник вважає, що при визначенні розміру судового збору необхідно враховувати передбачену пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» граничну ставку - не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також положення ч. 3 ст. 4 вказаного Закону щодо застосування понижуючого коефіцієнта 0,8 у разі подання процесуальних документів в електронній формі.
У зв'язку із цим апелянт зазначає, що, на його думку, сума судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі повинна становити 36 336 грн.
Розглянувши заявлене клопотання та надаючи оцінку викладеним у ньому аргументам суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 8 цього Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити / розстрочити сплату судового збору чи звільнити від його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зробила висновок про те, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього ж Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із поданого клопотання слідує, що єдиною підставою для розстрочення сплати судового збору, на яку посилається апелянт, є відсутність достатнього фінансування видатків щодо сплати судового збору.
Однак з цього приводу суд враховує, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Велика Палата Верховного Суду у іншій постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про розстрочення/відстрочення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір". Ба більше, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник взагалі не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суд також зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Таким чином апелянт має сплачувати судовий збір на загальних підставах.
За таких обставин підстав для задоволення клопотання апелянта про розстрочення / відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не має.
Щодо визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим відповідно до пункту 2 частини 3 статті 4 Закону 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону 3674-VI).
Позовна заява у цій справі була подана позивачем (юридичною особою) до суду в 2025 році.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 визначений у розмірі 3028 грн.
В даному випадку судом встановлено, що предметом оскарження у цій справі є 24 рішення про відмову у реєстрації податкових накладних (24 немайнових вимоги, задоволених судом).
Отже, оскільки в межах провадження цієї справи судом першої інстанції розглядалося 24 окремих позовних вимог немайнового характеру, тому і ставка судового збору як за подання позовної заяви до суду першої інстанції так і за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції має визначатися окремо щодо кожної із цих задоволених судом вимог.
При цьому суд відхиляє доводи апелянта щодо необхідності застосування у даному випадку граничного розміру ставки судового збору в 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, як уже наголошувалося вище, у межах цієї справи оскаржується не одне рішення суб'єкта владних повноважень, а 24 окремих рішення, кожне з яких є самостійним предметом спору та утворює окрему немайнову вимогу.
Об'єднання таких вимог в одній позовній заяві не змінює їх самостійного характеру та не звільняє особу від обов'язку сплати судового збору за кожну із заявлених вимог відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI.
Тому розмір судового збору за оскарження цього судового рішення, ухваленого щодо 24 немайнових вимог, загалом має становити 87 206,40 грн., тобто 150% від (3028 грн х 24 х 0,8).
В свою чергу, апелянтом при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 1697,14 грн (платіжна інструкція № 1960 від 29.04.2026). Таким чином, судовий збір сплачено не в повній мірі. Недоплата становить 85 509,26 грн.
Зазначений недолік може бути усунутий апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про доплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 85 509,26 грн з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця 22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто така апеляційна скарга залишається без руху із встановленням заявнику достатнього строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розстрочення сплати судового збору / зменшення його розміру за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у 10-ти денний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.