Справа № 620/11689/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
06 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи
22.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання відносно ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 року по 20.07.2025 року включно, відповідно до додатка №1 до телеграми Міністерства оборони України №248/1298.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати відносно ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 року по 20.07.2025 року включно, у формі, визначеній додатком №1 до телеграми Міністерства оборони України №248/1298.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що не надання Військовою частиною НОМЕР_1 довідки, відносно ОСОБА_1 , про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 року по 20.07.2025 року включно, відповідно до додатка №1 до телеграми Міністерства оборони України №248/1298, є протиправним та порушує її права.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 у задоволені позовних вимог позивачу відмовлено.
Приймаючі таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що Позивач просить суд зобов'язати Відповідача вчинити дії, які вже були ним вчинені до подачі позовної заяви, а тому в даній справі відсутній предмет спору, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Постанови Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018 року та телеграми Міністерства оборони України №248/1298 від 25.03.2022 року в частині нарахування та виплати додаткової винагороди та безпідставно відмовив у задоволенні позовної заяви.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Відповідач 20.03.2026 подав відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2026, після надходження справи, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 06.05.2026 о 12:10 год.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді медичного персоналу (медична сестра гастроентерологічного відділення терапевтичної клініки ВМКЦЗР) та приймала безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в межах Донецької області.
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.10.2025 року №10813/94, молодший сержант ОСОБА_1 , яка обіймає посаду медичної сестри пульмонологічного відділення терапевтичної клініки ВМКЦЗР дійсно в період часу з 25.05.2025 року по 20.07.2025 року брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька обл. Краматорський р-н. Іллінівська сільська територіальна громада. Підстава: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №701 від 19.05.2025 року, Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №151 від 25.05.2025 року.
В позовній заяві Позивач зазначає, що під час перебування у відрядженні у військовій частині НОМЕР_1 , вона отримувала додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, як в розмірі 30 000 грн., так і в розмірі 100 000 грн. (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах).
Разом з тим, позивач просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати відносно неї довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 по 20.07.2025 включно, у формі, визначеній додатком №1 до телеграми Міністерства оборони України №248/1298.
Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (надалі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 визначено, установити, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
В розділі XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 зазначено:
2. На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).
4. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
5. Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу. У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.
6. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) організації), військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
8. Командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.
9. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
10. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Спірним у межах розгляду цієї справи є право позивача на отримання довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 року по 20.07.2025 року включно, у формі, визначеній додатком №1 до телеграми Міністерства оборони України №248/1298».
Статтею 308 КАС України визначені межі перегляду судом апеляційної інстанції, зокрема, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при цьому, відповідно до частини 5 цієї статті, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Так, у позовній заяві позивач просила суд: «Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати відносно ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 року по 20.07.2025 року включно, у формі, визначеній додатком №1 до телеграми Міністерства оборони України №248/1298», при цьому в апеляційній скарзі апелянт вже просить суд прийняти рішення, яким: «Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку щодо участі ОСОБА_1 у бойових діях або відповідних заходах за період з 23.05.2025 по 20.07.2025 включно, з розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях відповідно до форми, визначеної додатком №1 до телеграми МОУ №248/1298», тобто Апелянт частково змінив (уточнив) свої позовні вимоги у апеляційній скарзі у порівнянні з позовною заявою, що недопустимо на стадії апеляційного оскарження.
Колегією суддів встановлено, що в обґрунтування своїх позовних вимог та апеляційної скарги Апелянт посилається на наявність у неї Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (надалі - Довідка про безпосередню участь) від 11.10.2025р. №10813/94.
Дана довідка складена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» в редакції постанови КМУ від 22 серпня 2023 р. N 887 (надалі - Постанова №413).
Згідно п. 4 вказаної Постанови, така довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій, про що також зазначено і в тексті самої довідки. В свою чергу, порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень врегулювано постановою № 168, в якій відсутні посилання на Довідку про безпосередню участь, як і відсутнє посилання на неї у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260.
Тобто, відповідачем позивачу було видано Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.10.2025 до подання позивачем даного позову до суду, з огляду на що позовні вимоги щодо протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання відносно ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 23.05.2025 року по 20.07.2025 року включно є безпідставними та не підлягають задоволенню.
При цьому, апелянтом не спростовано те, що у телеграмі Міністерства оборони України №248/1298, на яку посилається Позивач, відсутнє поняття «Довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії».
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Позивач просить суд зобов'язати Відповідача вчинити дії, які вже були ним вчинені до подачі позовної заяви, а тому в даній справі відсутній предмет спору, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Протилежне апелянтом не доведено.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Судова практика наведена апелянтом стосується інших обставин встановлених судами при розгляді аналогічних спорів.
Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Повний текст постанови виготовлено 07.05.2026.
Керуючись ст.ст. 139, 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р.- залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина