Справа № 636/5717/23 Провадження№ 2/636/1245/25
17 грудня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Селевко Т.С., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Царьова Р.В., представника відповідача - адвоката Мікуліна Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення моральної шкоди за порушення прав власника,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди за порушення прав власника, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Позивачу на праві власності належить гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 22 січня 2021 року, а також земельна ділянка під гаражем, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 24 грудня 2020 року. У невідомий час відповідач у справі ОСОБА_2 , не маючи на це жодних правових підстав зайняв приміщення вказаного гаражу та використовував його для власних потреб. Зазначені дії позивач виправдовував так званою «розпискою», яка не була посвідчена нотаріально.
У 2019 році, внаслідок порушення стану здоров'я у ОСОБА_1 виникла потреба привести гаражний об'єкт до ладу та продати. Приїхавши до гаража позивач виявив, що на вхідних дверях висять замки, від яких у нього відсутні ключі. Після цього ОСОБА_1 почав спілкуватися з ОСОБА_2 та вимагати від останнього щоб той звільнив приміщення гаражу, на що ОСОБА_2 відповів відмовою та запропонував позивачу придбати у нього цей гараж. ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що виключно він є єдиним власником гаража звернувся до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_2 . Посадові особи Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області не знайшли підстав для порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та порекомендували заявнику звернутися до суду за захистом своїх цивільних справ, чим ОСОБА_1 в подальшому і скористався.
Відповідно до рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. ОСОБА_2 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні об'єктом нерухомого майна, а саме: гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зобов'язання демонтувати замки на вхідних дверях (воротах) гаражу.
ОСОБА_1 зазначає що відповідач у справі ОСОБА_2 не належним чином виконав зазначене рішення суду. Останній надав ОСОБА_1 доступ до гаража без його присутності, шляхом відмикання замків на вхідних дверях. Окрім того відповідач пошкодив електричну проводку в приміщення гаражу та замінив лічильник.
ОСОБА_1 зазначає, що події, які пов'язані з багаторічними неправомірними діями ОСОБА_2 , погіршили стан його здоров'я, після перенесених стресів у нього загострилися хронічні хвороби, а в 2018 році трапився інсульт, після чого він переніс операцію та тривалий час лікувався. Це все стало наслідком неправомірних дій ОСОБА_2 . Відповідно до висновку комплексного судово - експертного дослідження моральної шкоди потерпілого №2022/02/23 від 23 лютого 2022 року, наданого експертом - психологом ОСОБА_3 рекомендована сума морального відшкодування за моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого громадянином ОСОБА_2 становить 299 014 гривень.
Посилаючись на це, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача у справі ОСОБА_2 моральну шкоду за порушення прав власності у розмірі 299 014 грн та реальні збитки у розмірі 9 039 грн., а загалом 308 053 грн і всі судові видатки.
В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Царьов Р.В. повністю підтримали вимоги, викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Мікулін Д.М. заперечував проти задоволення вимог, викладених в позовній заяві ОСОБА_1 , зазначивши при цьому, що відповідач у справі ОСОБА_2 дійсно на протязі тривалого часу користувався гаражем, розташованим за адресою, зазначеною ОСОБА_1 , на підставі договірних правовідносин, які не посвідчені нотаріально. Право власності у позивача на цей гараж виникло у 2021 році. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у приватних розмовах не змогли дійти згоди щодо користування цим об'єктом, після чого останній звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власним майном. Відповідно до рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. ОСОБА_2 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні об'єктом нерухомого майна, а саме: гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зобов'язання демонтувати замки на вхідних дверях (воротах) гаражу. На виконання зазначеного рішення суду, ОСОБА_2 в присутності працівника поліції відкрив замок на вхідних дверях гаражу, надавши доступ до нього ОСОБА_1 . Після цього сторони у справі не спілкувалися. ОСОБА_2 ніяких дій щодо пошкодження приміщення гаражу, майна яке там перебувало, а також електропроводки та лічильника не вчиняв. Окрім того останній не вчиняв ніяких агресивних дій та не висловлював погроз на адресу ОСОБА_1 , таким чином не має відношення до погіршення стану його здоров'я. На підставі цього представник відповідача вважає, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди за порушення прав власника не підлягають задоволенню.
Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу у справі ОСОБА_1 на праві власності належить гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 22 січня 2021 року, а також земельна ділянка під гаражем, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 24 грудня 2020 року.
Сторонами у справі також не заперечується факт користування ОСОБА_2 зазначеним гаражем до 2021 року.
В судовому засіданні встановлено, що на виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 листопада 2021 року (справа №636/1059/21), ОСОБА_2 надав доступ ОСОБА_1 до вказаного гаражу шляхом відмикання замка на вхідних дверях. При цьому встановлено, що зазначена процедура проходила за відсутності ОСОБА_1 .
Суд вважає доведеним факт пошкодження приміщення гаражу, майна, яке там перебувало, а також електропроводки та лічильника після демонтування ОСОБА_2 замка на вхідних дверях гаражу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після виявлення пошкоджень у гаражі до правоохоронних органів, з метою виявлення осіб, які це вчинили не звертався, оскільки був впевнений, що це зробив саме ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частини перша, друга статі 23 ЦК України).
Згідно з частинами першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
На підставі часини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
У справах про відшкодування матеріальної і моральної шкоди позивач має довести факт заподіяння цієї шкоди, її розмір, протиправність поведінки її заподіювача, а також причинний зв'язок між цією поведінкою та шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди.
Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Доказів вчинення відповідачем протиправних дій по відношенню до позивача суду не надано, причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди позивачем не доведений.
Позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами завдання безпосередньо відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди позивачу в розмірі 299 014 грн.
Сам факт користування ОСОБА_2 , гаражем розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , до 2021 року, а також невиконання належним чином рішення Чугуївського міського суду від 11 листопада 2021 року, не звільняло позивача від обов'язку доведення усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.
Сам собою факт наявності шкоди не породжує обов'язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності.
За відсутності доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та погіршенням стану здоров'я позивача та заподіянням йому моральної шкоди, висновок експерта №2022/02/23 від 23 лютого 2022 року не має правового значення.
Докази надані позивачем не можуть бути визнані належними та допустимими, оскільки такі матеріали не дають змоги встановити обставини, які мають істотне значення для справи.
За таких обставин, суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності та взаємного зв'язку, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 81, 83, 89, 91, 141, 230, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 про стягнення моральної шкоди за порушення прав власника - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 22 грудня 2025 року.
Суддя Ю. М. Гніздилов