Суддя Попова В. О.
Справа № 644/12058/25
Провадження № 2/644/1281/26
05.05.2026
05 травня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Попової В.О.
за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача Шкапенко О.В., який діє на підставі довіреності №22908652-К-Н-О від 23.01.2024, звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.07.2024 у розмірі 20 638 грн 94 коп. станом на 15.12.2025, яка складається з: 14 864 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 5 324 грн 46 коп. - заборгованість по відсоткам, 450 грн 00 коп. - пеня та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
На обґрунтування позову зазначено, що 11.07.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. 11.07.2024 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/ранком), на підставі якої відповідачу відкрито поточних рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять усі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на видану платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk.соm.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановивши кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим відповідач станом на 15.12.2025 має заборгованість у розмірі 20 638 грн 94 коп., яка складається з: 14 864 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 5 324 грн 46 коп. - заборгованість по відсоткам, 450 грн 00 коп. - пеня. З урахуванням викладеного сторона позивача просила позов задовольнити.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 22 грудня 2025 року позовна заява прийнята, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. Разом з позовною заявою представник позивача Шкапенко О.В. надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання/перебування та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернетhttps://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду міста Харкова.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки, вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Таким чином, на підставі приписів ст.ст.128, 130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.
За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні факти та правовідносини.
11.07.2024 між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої відповідач підтвердив, щодо укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб; дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://а-bаnk.соm.ua, становлять договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім того, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, зазначеним в анкеті-заяві, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Дана заява підписана ОСОБА_1 власноруч на сенсорному екрані пристрою (смартфону), що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (а.с. 20-21).
Крім того ОСОБА_1 11.07.2024 шляхом використання електронного підпису підписав Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, де зазначені умови надання кредиту, зокрема: сума кредиту - від 1 000 грн до 200 000 грн (п. 1); пільговий період за користування кредитом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового період на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік (п. 7); строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців (п. 8); при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка в розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості (п. 10.1). В п. 10.2 визначені умови сплату штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків (а.с. 22-25).
11.07.2024 ОСОБА_1 також підписано шляхом використання електронного підпису паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», в якому зазначені умови кредитування аналогічно викладеному у Заяві про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 11.07.2024 (а.с. 28-30).
Згідно довідки за картами, на ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видані картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року (а.с. 41).
Згідно довідки за лімітами, ОСОБА_1 на підставі кредитного договору б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10078502667) від 11.07.2024 за період з 11.07.2024 по 15.12.2025 встановлені наступні кредитні ліміти: 11.07.2024 у розмірі 11 600 грн, 11.07.2024 збільшений у розмірі 14 900 грн (а.с. 40).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 11.07.2024 станом на 12.12.2025 становить 20 638 грн 94 коп., який складається із залишку заборгованості за наданим кредитом - 14 864 грн 48 коп., заборгованості по відсоткам - 5 324 грн 46 коп., пеня - 450 грн 00 коп. (а.с. 18-19).
Факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами також підтверджується випискою по картці за період з 11.07.2024 по 15.12.2025 (а.с. 31-39).
На підтвердження виникнення між сторонами у справі кредитних правовідносин, позивач, надав: копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», копію Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, копію паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк».
Суд встановив, що АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 4.9 цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Пунктом 2.1.1.12.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом в розмірі подвійної місячної процентної визначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення обов'язкового щомісячного платежу в повному обсязі.
З долученої до позову Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 11.07.2024, вбачається, що в ній викладені істотні умови кредитування, в тому числі: сума кредиту, пільговий період користування коштами, процентна ставка, порядок повернення кредиту та інші умови.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Суд встановив, що Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 11.07.2024 та паспорт споживчого кредиту, підписані відповідачем електронним підписом, а тому суд дійшов висновку, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отримані та використані позичальником кошти за Договором № б/н від 11.07.2024 ОСОБА_1 в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернув.
За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Своїх заперечень проти позову та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення відповідачем суду не надано.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 5 ст. 81 та ч. 2 ст. 83 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором № б/н від 11.07.2024, з умовами якого він погодився, та доходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за вказаним договором в розмірі 20 188 грн 94 коп., яка складається із: 14 864 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 5 324 грн 46 коп. - заборгованість за відсотками.
Що стосується нарахованої позивачем відповідачу пені в сумі 450 грн 00 коп., суд зазначає таке.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);
на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня в розмірі 450 грн нарахована відповідачу за період з 01.08.2025 по 12.12.2025, тобто після 24.02.2022.
Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування позивачем відповідачу пені є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 450 грн слід відмовити.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 442 грн 40 коп. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає необхідним стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 369 грн 58 коп. (20 188 грн 94 коп./20 638 грн 94 коп.*2 442 грн 40 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд
Задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.07.2024 у розмірі 20 188 (двадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 94 коп., яка складається із 14 864 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 5 324 грн 46 коп. - заборгованість по відсоткам.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн 58 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м.Дніпро, вулиця Батумська, буд. 11;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 06.05.2026.
Суддя В.О. Попова