Справа № 643/6242/26
Провадження № 2-о/643/257/26
07.05.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Мельникової І.Д.,
за участю секретаря Шалі А.В.,
представника заявника Романової Г.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області, Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області про встановлення факту що має юридичне значення,-
Заявник звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт, що належна ОСОБА_1 (прізвище під час перебування у шлюбі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві спільної часткової власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 04 лютого 1997 року, яке видане фірмою «Аудит-Куп'янськ», зареєстрована Куп'янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 102 за реєстровим № 14155.
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частині кожному квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 лютого 1997 року, виданого фірмою «Аудит Куп'янськ». Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 03 лютого 1997 р. № 2329. Зазначена в свідоцтві про право власності на житло від 04 лютого 1997 року квартира АДРЕСА_3 зареєстрована Куп'янським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової на підставі свідоцтва про право власності і записаний у реєстрову книгу за № 102 реєстровий номер 14155, про що зазначено на зворотній стороні правовстановлюючого документа. Згідно технічного паспорту від 10 грудня 1996 року на квартиру АДРЕСА_3 , має загальну площу 38,1 кв. м. та житлову площу 19,7 кв. м. Квартира АДРЕСА_3 була приватизована ОСОБА_5 під час знаходження у шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 11 червня 2025 року. Але, свідоцтво про право власності на житло від 04 лютого 1997 року містить невідповідність в написанні прізвища Заявниці: невірне « ОСОБА_3 », замість вірного: « ОСОБА_5 ». Після державної реєстрації розірвання шлюбу 27 липня 1999 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , останній було присвоєне прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (повторно) від 20 червня 205 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 11 червня 2025 року. Рішенням Основ'янського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2025 року по справі № 646/7744/25 встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право власності на житло, виданого 04 лютого 1997 року фірмою «АУДИТ-КУП'ЯНСЬК» на квартиру АДРЕСА_4 , в якому вона зазначена як « ОСОБА_3 ». Відповідно до розпорядження № 385 від 08.09.2023 Куп'янської міської військової адміністрації Харківської області «Про перейменування вулиць, провулків, в'їзду міста Куп'янськ та смт Куп'янськ-Вузловий» вулиця 1 Травня в місті Куп'янську перейменовано на вулицю Захисників Куп'янська.23 вересня 2024 року Заявник звернулась до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області із заявою № 63068294 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141. Рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2024 № 75216482 у здійсненні реєстрації права власності Заявникам було відмовлено на підставі п. п. 4, 5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де зазначено, що державним реєстратором було встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме: було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, стосовно реєстрації речових прав на заявлений об'єкт нерухомого майна. В результаті цього встановлено, що інформація про реєстрацію у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. У зв'язку з чим, державним реєстратором було направлено запит до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області № 3277/0/276-23 від 20.07.2023, 24.07.2023 департаментом реєстрації отримано відповідь Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області № 1924 від 21.07.2023, в якій зазначено, що зберігачем інвентарних справ на об'єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп'янської громади, було визначено КП «Куп'янське БТІ» (пл. Центральна, буд. 23, м. Куп'янськ Харківської області, код ЄДРПОУ 03355005). Через збройну агресію російської федерації в Україні будівля комунального підприємства «Куп'янського бюро технічної інвентаризації», яке знаходиться за адресою: пл. Центральна, буд. 23, м. Куп'янськ Харківської області, була зруйнована, а саме комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп'ютерна техніка та інше) знищені. Таким чином, реєстрація речового права Заявника на квартиру 71 в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлена, оскільки державний реєстратор об'єктивно позбавлений можливості отримати від КП «Куп'янське БТІ» інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно Заявників до 01 січня 2013 року. Отже, єдиним можливим способом у Заявника за вищевказаних обставин є звернення до суду для встановлення факту, що належне Заявнику нерухоме майно зареєстроване Куп'янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 102 за реєстровим № 14155.
Заявник у судовому засіданні вважала, що заява підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Інші учасники справи у судове засідання у судове засідання не з'явились.
Суд вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Нормою п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
У судовому порядку підлягають встановленню факти: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення обов'язково зазначається мета встановлення такого факту та причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий та судовий.
Верховний Суд у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 213/3417/23 зазначив, що суддя, приймаючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Отож судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.
Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності по 1/2 частині кожному належить квартира АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.02.1997, виданого фірмою «Аудит Куп'янськ». Право власності було зареєстровано Куп'янським БТІ у реєстровій книзі № 102 за реєстровим № 14155.
23.09.2024 заявник звернулась до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру. Рішенням державного реєстратора від 25.09.2024 № 75216482 у проведенні державної реєстрації було відмовлено на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Під час перевірки встановлено відсутність відомостей про реєстрацію права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Державним реєстратором було направлено запит до Куп'янської міської військової адміністрації, у відповіді на який зазначено, що архівні матеріали та база даних КП «Куп'янське БТІ», яке здійснювало реєстрацію прав до 01.01.2013, були знищені внаслідок бойових дій, у зв'язку з чим підтвердити реєстрацію права власності неможливо.
Отже, право власності заявників на спірну квартиру фактично не визнається державним реєстратором, що підтверджується рішенням про відмову у державній реєстрації. Таким чином, заявлені вимоги фактично спрямовані на визнання права власності на нерухоме майно, а тому справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Також Верховним Судом у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18 зазначено, що у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.
У даному випадку правовстановлюючі документи заявників на квартиру формально існують, однак у зв'язку із знищенням архівів КП «Куп'янське БТІ» внаслідок бойових дій відсутня можливість підтвердити державну реєстрацію права власності та отримати відповідні архівні матеріали.
Саме з цих підстав державним реєстратором було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру. Таким чином, право власності заявників фактично не визнається державним реєстратором, що зумовлює необхідність звернення до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо таке право не визнається іншою особою або у разі неможливості підтвердження права власності належними документами.
Результат аналізу наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка є власником/володільцем рухомого майна, набутого раніше на законних підставах, оригінали право встановлювальних документів на яке було втрачено, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження відповідно до статті 392 ЦК України, яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.02.2026 року у справі № 336/10861/25 , провадження № 61-829ск26.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме: звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви (стаття 392 ЦК України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробив Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 201/9106/24 та ухвалі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 755/5387/24.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Згідно ч. 6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає вирішенню у порядку окремого провадження, оскільки судом встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Керуючись ст.293,294 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області, Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області про встановлення факту що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 07.05.2026.
Суддя І.Д. Мельникова