07.05.2026
м. Лозова Харківської області
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого - Харабадзе К.Ш.,
за участю секретаря - Діденко І.Ю.,
Справа № 629/2525/20
Номер провадження 6/629/136/26
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит»
заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»
заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Мустанг»
заінтересована особа - ОСОБА_1
заінтересована особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про заміну сторони виконавчого провадження
Представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що Лозівським міськрайонним судом Харківської області від 26.08.2020 у справі № 629/2525/20 позовні вимоги АТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «МЕГАБАНК»: заборгованість за кредитним договором договір № 22-116-855-2-19-Г від 20.02.2019 року станом на 01.04.2020 року у розмірі 60993,28 грн. На виконання рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 629/2525/20 позивачу АТ «Мегабанк» було видано виконавчий лист. На сьогоднішній день в Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича відкрито виконавче провадження № 63262237 по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості, що підтверджується інформацією з автоматизованої систем виконавчого провадження. До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги, у тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором №22-116-855-2-19-Г від 26.08.2020 року. Проте, на сьогоднішній день у АТ «Мегабанк» відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 у зв'язку з відступленням права вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги, тому є необхідність у заміні сторони стягувача у виконавчому провадженні на правонаступника.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягає.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до такого.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні (ст. 512 ЦК України), а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 55 ЦПК України у визначенні юридичної природи процесуального правонаступництва слід ураховувати такі фактори: 1) передумова процесуального правонаступництва - безспірний перехід суб'єктивного права та (або) обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві; 2) одним із суб'єктів такої заміни (правопопередником) у матеріальному праві має бути особа, яка є стороною або третьою особою в судовому процесі; 3) зміст процесуального правонаступництва - це перехід до правонаступника всіх процесуальних прав та обов'язків правопопередника.
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною 5 статті 15 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до частини п'ятої статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.08.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіі були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором договір № 22-116-855-2-19-Г від 20.02.2019 року станом на 01.04.2020 року у розмірі 60993 грн. 28 копійок, суму сплаченого судового збору в сумі 2102 гривні 00 копійок.Вищевказане заочне рішення суду набрало законної сили 26.09.2020
На виконання судового рішення Лозівським міськрайонним судом Харківської області 28.09.2020 видано виконавчий лист.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №22-116-855-2-19-Гвід 26.08.2020 року.
27.12.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
Таким чином, кредитора за договором було змінено з АТ «МЕГАБАНК» на ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».
На примусовому виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича перебуває виконавче провадження № 63262237 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини /пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України/.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.
Відповідно до положень частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Крім того, пунктом 7 частини 3 статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесений принцип обов'язковості судового рішення.
Частина 1 статті 18 ЦПК України, у свою чергу, розкриває зміст зазначеного принципу та встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому листі.
Таким чином, суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, а тому заява про заміну стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню.
Керуючись статями 259, 260, 261, 433, 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» - задовольнити.
Замінити стягувача з Акціонерного товариства «Мегабанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105 (рахунок: Отримувач: ТОВ «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, i-BAN НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500) у виконавчому провадженні № 63262237 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» суми заборгованості за Кредитним договором № 22-116-855-2-19-Г.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ