13.01.2026
ЄУН 388/2435/23
Провадження №1-кп/389/194/23
13 січня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121030000405 від 18.09.2023, стосовно
ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою так як попередня ухвала стосовно обвинуваченого закінчує свою дію. Обгрунтував клопотання тим, що існують реальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших осіб причетних до вчинення злочину, з метою уникнення покарання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначив, що інші запобіжні заходи не пов'язані з триманням під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Крім того, аргументував клопотання тим, що, 20.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, а саме: у вчиненні умисного вбивства двох осіб. Обґрунтованість пред'явленої підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження. Щодо даних про особу обвинуваченого прокурором зазначено, що, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, осіб на утриманні не має. Подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_4 , мала місце у с.Ганнівка Гурівської ТГ Кропивницького району Кіровоградської області, де проживає останній без реєстрації. У цьому ж населеному пункті проживають потерпілі особи та свідки.
На даний час член колегії суддів - суддя ОСОБА_6 перебуває у відпустці, згоди на відкликання не надала, що призводить до неможливості розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів.
Разом з тим, суд зауважує, що пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), було встановлено певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Із запровадженням на території України воєнного стану, питання продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, стало регулюватися положеннями ч.6 ст. 615 КПК України.
Зокрема, ч.6 ст.615 КПК України було передбачено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2024 від 18.07.2024 року у справі № 3-88/2022(205/22, 114/24) частину шосту статті 615 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
При цьому суд наголошує, що мотивами, які слугували для прийняття вказаного рішення Конституційним Судом України, стала виключно неприпустимість автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наголошення на необхідності розгляду вказаного питання судом, що завершується ухваленням вмотивованого та належним чином обґрунтованого судового рішення.
Крім того, Конституційний Суд України, за змістом вищевказаного рішення, зобов'язав Верховну Раду України «привести нормативне регулювання, установлене ч.6 ст.615 КПК України, що визнана неконституційною, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням» (п. 3 резолютивної частини рішення). У зв'язку з цим втрата чинності положень ч. 6 ст. 615 КПК України була відтермінована Конституційним Судом України на три місяці з дня ухвалення вищевказаного рішення.
Попри це, зі спливом тримісячного строку, встановленого Конституційним Судом України, Верховною Радою України нормативне регулювання, установлене ч.6 ст.615 КПК України, щодо продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, у відповідність до рішення Конституційного Суду України не приведено.
У зв'язку з цим, на теперішній час склалась ситуація, за якої положення ч.6 ст.615 КПК України є такими, що втратили чинність, та відповідно не можуть бути застосованими при продовженні строку тримання під вартою, а Верховною Радою України, всупереч вимогам Конституційного Суду України, не вироблено новий механізм, який врегулював би окреслене вище питання.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. При цьому, на переконання суду, такий перелік не є вичерпним.
Зокрема, положеннями ст.129 Конституції України аналогічно закріплено основні засади судочинства, в тому числі і кримінального, із зазначенням про те, що законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.
Таким чином, до загальних засад кримінального провадження слід віднести, зокрема: розумність строків, доступ до правосуддя, а також незмінність складу суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Згідно з положеннями ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Порядок визначення складу суду встановлений ст. 35 КПК України. При цьому ч. 9 ст. 35 КПК України передбачає, що склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічно, згідно положень ч.1 ст.319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.
За загальними правилами судочинства незмінність складу суду при проведені судового розгляду полягає в тому, що справа від початку її розгляду і до закінчення повинна розглядатись за участі лише судді або колегії суддів, визначених ЄСІТС для розгляду конкретного кримінального провадження, натомість тимчасова неможливість розгляду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою (зокрема у зв'язку з перебуванням члена колегії на лікарняному) не може бути безумовною підставою для вилучення справи з подальшим її перерозподілом, що призведе до порушення розумних строків розгляду справи, а також необхідності кожного разу розпочинати судовий розгляд спочатку, що в свою чергу може призвести до втрати доказів по справі, зокрема неможливості повторного допиту свідків, потерпілих тощо.
У зв'язку з викладеним, оскільки член колегії суддів - суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, з огляду на те, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, і, відповідно, неможливо за вказаних обставин колегією суддів розглянути питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, вищевказане клопотання прокурора, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, зокрема незмінності складу суду, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 18.07.2024, розглядається суддею ОСОБА_1 , яка є головуючим суддею у складі колегії суддів, що здійснює розгляд вищезазначеного кримінального провадження.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що, застосовуючи загальні засади судочинства, з урахуванням вимог Конституційного Суду України, суд не здійснює продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого автоматично, а розглядає вказане питання, із забезпеченням прав учасників судового розгляду, здійснюючи судовий контроль на предмет наявності чи відсутності ризиків, що виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою та постановляючи вмотивоване рішення.
Обвинувачений та його захисник адвокат - ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В силу ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до ранішене судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для ув'язнення.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки за вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинуваченого, який знаючи про тяжкість покарання за вчинене діяння, може переховуватись від суду.
Крім того, обвинувачений не одружений, не працевлаштований, утриманців не має, схильний до вживання алкогольних напоїв, тому відсутність міцності соціальних зв'язків, також є ризиком його зникнення у разі перебування на волі або скоєння ним нових злочинів. Також існує ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілу, свідків, оскільки проживає з останніми в одній місцевості.
З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
В силу п.2 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.
Керуючись ст.177- 179, 182, 183, 331 КПК України, суд,
Продовжити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Невельськ Сахалінської області Росії, у виді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 11.35год. 13.01.2026 до 11.35 год. 13.03.2026.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому, надіслати, до відома, начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1