Справа № 320/37168/24
06 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV), шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (Постанова № 127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Постанова № 118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Постанова № 168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Постанова № 185) та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позов задоволено.
Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні з 06.02.2024 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, починаючи з 06.02.2024;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, починаючи з 01.03.2024;
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2021 по 06.02.2024 залишено без розгляду.
У подальшому позивач подав до суду заяву, у якій просив роз'яснити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 в частині того, чи слід здійснювати саме послідовне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії Позивача у розмірі 7763,17 грн, при здійсненні індексації пенсії позивача та чи повинні застосуватися коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення, у розмірі 1,0796 з урахуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,11, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197 з 01.03.2024
Розглянувши заяву, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, у поданій заяві позивач наполягає на тому, що не здійснює виконання постанови у повному обсязі, оскільки з 18.01.2024 відповідач розрахував пенсію з врахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати ( доходу ) в Україні, з якої сплачено внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, а з 01.03.2024 врахований лише коефіцієнт 1,0796 без коефіцієнтів 1,11, 1,14 та 1,197.
Колегія суддів наголошує, що постанова суду апеляційної інстанції, зокрема в частині, що стосується застосовних коефіцієнтів збільшення та моменту початку їх застосування є цілком зрозумілою та однозначною і не потребує жодних роз'яснень. Постанова суду апеляційної інстанції не містить приписів, які б вказували на обов'язок припинити врахування коефіцієнтів збільшення з будь-якої дати.
Фактичною ж підставою для звернення позивача із заявою слугувало припинення виконання відповідачем частини судового рішення з 01.03.2024. Водночас, питання невиконання (припинення виконання) судового рішення (часини рішення) не вирішується в порядку його роз'яснення за правилами статті 254 КАС.
Також колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством України передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку та способу подальшого його виконання.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 є чіткою та зрозумілою, у тому числі і щодо питань, які просить роз'яснити позивач.
Керуючись статтями 34, 243, 254, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку