Ухвала від 30.04.2026 по справі 761/13968/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/13968/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4178/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року частково задоволено клопотання детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

Роз'яснено, що визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз'яснено підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Покладено на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попереджено підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків визначено до 07.06.2026 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - особисте зобов'язання та покласти на нього наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, судді, суду;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що під час прийняття вказаного рішення слідчий суддя неповно, не об'єктивно та упереджено провів розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, взагалі не взяв до уваги заперечення на вказане клопотання та додатки до них, які були подані стороною захисту і як наслідок прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.

Апелянт зазначає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та сама підозра є необґрунтованими, оскільки в повідомленні про підозру, а також і в самому клопотанні детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 видає бажане за дійсне. Дане клопотання не ґрунтується на належних допустимих доказах, і спростовується тими ж доказами, якими слідчий та прокурор обґрунтовують необхідність застосування запобіжного заходу.

Стверджує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд взагалі не взяв до уваги, що детектив проводить досудове розслідування неповно, необ'єктивно та упереджено.

Адвокат зазначає, що до матеріалів клопотання, що обґрунтовують необхідність застосування запобіжного заходу, детективом долучено аналітичний продукт № 9.3/3.3.3/9005-24 від 08.11.2024, а також аналітичний продукт № 9.3/3.3.3/6422-25 від 24.09.2025.

У той же час, сторона захисту неодноразово наголошувала суду, що аналітик під час складання вказаних аналітичних продуктів робив аналіз без врахування первинних документів, що не дає підстав стверджувати про повноту та об'єктивність проведення дослідження.

Також, апелянт вказує, що судом не взято до уваги позиція сторони захисту, що вказаний аналітичний висновок складений з істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, Податкового кодексу України, а тому не може бути використаний детективом та взятий до уваги судом під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

При цьому, зі змісту аналітичних продуктів встановлено, що аналітики, які складали аналітичні продукти, самі вказують на їх проведення без урахування первинних фінансово-господарських документів, за наявності яких висновок може бути переглянуто.

Крім цього, апелянт стверджує, що висновок експерта, доданий до клопотання детектива, також є необгрунтованим, оскільки експерт проводив економічну експертизу без дослідження всіх первинних документів, які стосуються проведення будівельних робіт, укладення та виконання генеральних інвестиційних договорів, що вказує на неповноту проведення експертизи та її необ'єктивність.

Більше того, експерт для визначення ціни реалізації майнових прав ТОВ «ДБК- ІНДУСТРІЯ» брав рішення загальних зборів учасників ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», хоча вказане товариство не являється засновником ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та використання вказаних рішень під час проведення є неприпустимими, а відповідно висновки, до яких експерт прийшов в процесі проведення експертизи, є необґрунтованими, тому дану експертизу не можна використовувати як доказ та її потрібно виключити із системи доказів.

На думку апелянта, експерт безпідставно ототожнює ринкову вартість майнових прав на квартири у житлових будинках Об'єкту «Будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей в комплексі багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями в м. Києві, вулиця Коноплянська, б.22», реалізованих згідно з інвестиційними договорами між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» і ТОВ «РОЯЛ ФІНАНС», який діяв в інтересах ПВНЗІФ «СТОЛИЧНИЙ АЛЬЯНС» та між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» і ТОВ «РОЯЛ ФІНАНС», який діяв в інтересах ПВНЗІФ «СТОЛИЧНИЙ АЛЬЯНС», з пільговими цінами, які визначені у витягах з протоколів загальних зборів учасників ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» № 543 від 30.06.2021, № 554.2 від 01.09.2021, № 564 від 15.11.2021.

Наведене, на переконання захисника, дає підстави зробити висновок, що підозра, вручена ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.ч.2, 3 ст. 212 КК України та клопотання про застосування запобіжного заходу є необґрунтованими, так як до клопотання не додано вагомих доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник також посилається на те, що слідчий суддя під час ухвалення рішення не взяв до уваги позицію сторони захисту, що ризики, викладені детективом у клопотанні про застосування запобіжного заходу, є необґрунтованими, не базуються на доказовій базі і фактично по своїй суті є припущеннями, а не викладом об'єктивних даних щодо наявності ризиків для кримінального провадження та проведення досудового розслідування.

Судом також не враховано, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає, а також вважає себе невинним, до якого незаконно застосовані заходи кримінально процесуального примусу, він бажає довести свою невинність в ході досудового слідства та суду. Через це він не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду чи якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню.

У той же час, обґрунтовуючи своє клопотання, детектив вказує на тяжкість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Незважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним, сторона захисту вважає, що його вина у вчиненні цього злочину органами досудового розслідування не доведена, через що, до його засудження, суд не може при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу керуватися виключно цією обставиною.

Крім цього, апелянт звертає увагу на те, що суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що ОСОБА_6 не впливав та не збирається впливати на перелічених детективом свідків, експерта, спеціаліста та інших учасників кримінального провадження, оскільки він не приймав участі у протиправних діях та проводив фінансово-господарську діяльність ТОВ «КУА РОЯЛ ФІНАНС» у відповідності до вимог Конституції України, Законів України та інших нормативно правових актів.

Також, в оскаржуваній ухвалі суд не вказав позицію ОСОБА_6 , який бажає та має намір лише сприяти у проведенні об'єктивного та всебічного досудового розслідування та встановлення істини у справі, бажає довести свою невинуватість та зберегти честь та гідність в очах суспільства і своєї родини. Хоче довести необґрунтованість підозри та безпідставність її вручення.

Адвокат наголошує, що перелічені детективом у клопотанні про застосування запобіжного заходу свідки уже допитані та їх покази детектив відкрив стороні захисту, шляхом долучення протоколів допиту до клопотання, а відповідно змінити їх вже неможливо, оскільки в самих свідків настане кримінальна відповідальність.

Також, судом не враховано під час постановлення оскаржуваної ухвали, що у ході досудового розслідування детективом проведено виїмку всіх документів фінансово- господарської діяльності ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», а відповідно ОСОБА_6 в ніякий спосіб не зможе сховати, спотворити або знищити документи, які знаходяться у детектива (слідчого).

Більше того, ОСОБА_6 та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» на вимогу детектива, за наявності вмотивованого рішення готові надати всі додаткові матеріали, документи, інші докази, які дадуть можливість детективу всебічно, повно, об'єктивно та неупереджено провести досудове розслідування та прийняти справедливе процесуальне рішення, з метою захисту інтересів держави, інвесторів, підприємств та фізичних осіб власників інвестиційних квартир.

Не надано судом під час постановлення ухвали належної правової оцінки поведінці ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, який виконував всі покладені на нього судом обов'язки та їх не порушував.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 виконав усі обов'язки, покладені на нього судом, що свідчить про те, що мета запобіжного заходу, передбачена ст. 176 КПК України, вже досягнута ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року (справа № 761/14959/25), а відсутність нових реальних ризиків виключають необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Прогнозована поведінка ОСОБА_6 в умовах найм'якішого запобіжного заходу є беззаперечним доказом того, що останній не має наміру переховуватись від слідства або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а отже будь-які доводи про необхідність посилення обмежень є необґрунтованими.

Слідчий суддя не надав належної оцінки позиції сторони захисту про відсутність ризиків, викладених детективом у клопотанні, в тому числі щодо перешкоджання підозрюваним у встановленні істини по справі, оскільки всі необхідні докази детективом отримані, проведено аналітичне дослідження та отримано висновок експерта, а сам ОСОБА_6 всіляко сприяє проведенню досудового розслідування та встановленню істини у справі.

Також, суд, під час ухвалення рішення, не врахував розмір заробітної плати підозрюваного та його щомісячні видатки та застосував розмір застави, яка гарантовано не може бути виконана підозрюваним та є завідомо непомірною для ОСОБА_6 .

Водночас суд, постановляючи ухвалу, не врахував, що викладені у клопотанні ризики, не ґрунтуються на жодних доказах і фактично є припущеннями, а також відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а навпаки є достатньо доказів, які вказують на необгрунтованість підозри та невинуватість ОСОБА_6 .

За таких обставин, на думку захисника, у апеляційного суду є достатньо приводів та підстав для скасування ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

В скарзі захисник також просить суд врахувати, що ОСОБА_6 близько 30 років працює на керівних посадах в підприємствах будівельної галузі. Має авторитет серед колег по роботі, повагу та підтримку з боку державних органів, які задіяні у галузі будівництва.

Працюючи у цей нелегкий час на посаді директора ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», ОСОБА_6 забезпечує квартирами військовослужбовців, вимушених переселенців із місць проведення бойових дій, всилює віру у громадян в майбутню перемогу та життя у нових квартирах та вільній, незалежній Україні.

Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, які не дають йому (з моральної та інших точок зору) можливості їх припинення та розриву, він є соціально адаптованою людиною. До кримінальної відповідальності ОСОБА_6 раніше не притягувався, ухилятися від досудового розслідування не збирається, а вручена підозра є необґрунтованою та незаконною.

Заслуговує на увагу той факт, що батьки ОСОБА_6 пенсіонери та потребують допомоги з боку сина. При цьому, батьки ОСОБА_6 проживають в м. Ірпінь Київської області, тому останній один - два рази на тиждень приїздить до них, щоб передати ліки та продукти й підтримати їх.

Сторона захисту вважає, що при подальшому досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальних обов'язків може бути забезпечено ним особисто без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Виходячи з зазначеного та оцінюючи сукупність обставин вчиненого правопорушення, адвокат вважає, що прокурор та детектив не довели слідчому судді належним чином можливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, сукупність доказів та інших обставин, запобіжного заходу у вигляді застави.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000063 від 04.09.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що з 20.01.2016 ОСОБА_6 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» на підставі наказу від 20.01.2016 № 2-к та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» від 14.01.2016 № 14/01/16, рішення у якому прийнято директором ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_6 , займаючи посаду директора ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.

ОСОБА_6 , діючи як директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», будучи пособником ОСОБА_10 - директора ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме: податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток підприємства, ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» здійснило реалізацію 77 об'єктів інвестування (квартир) на користь ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» за цінами значно нижчими ринкових, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів, а саме: ПДВ з реалізації 21 квартири на загальну суму 2 649 778,83 грн (два мільйони шістсот сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень вісімдесят три копійки) та податку на прибуток підприємства з реалізації 77 квартир на загальну суму 7 582 603 грн (сім мільйонів п'ятсот вісімдесят дві тисячі шістсот три гривні), що згідно з приміткою до ст. 212 КК України є великим розміром.

Також встановлено, що 26.04.2019 між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та Управлінням державної охорони України укладено договір № 206/2019 про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці по вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:053:0055), що належить до земель оборони. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» зобов'язується збудувати Об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22, згідно з проектною документацією.

Також, за результатами будівництва ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» отримує 90,5% від корисної площі Об'єкта будівництва, що включає площі квартир та площі нежитлових приміщень, які підлягають продажу. Частку ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» становлять квартири та 100% нежитлових приміщень.

Так, 27.04.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвільний документ на виконання будівельних робіт № ІУ013210419686, назва об'єкту «Будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей в комплексі багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями в м. Києві, вулиця Коноплянська, б. 22».

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.07.2021, більш точний час встановити не видалось за можливе, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд. 13, діючи за попередньою змовою групою осіб із директором ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» ОСОБА_6 , який своїми діями сприяв усуненню перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, та з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, реалізуючи спільно розроблений план, спрямований на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, усвідомлюючи, що у відповідності до п.п. 141.6.1. ст. 141 Податкового кодексу України кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) звільняються від оподаткування, будучи директором ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» надала вказівку ОСОБА_11 , яка діяла як представник ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» укласти Генеральний інвестиційний договір № 10 про пайову участь у будівництві з ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», від імені якого діяв ОСОБА_6 , в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Столичний Альянс».

Виконуючи визначену групою осіб ОСОБА_6 роль у схемі з ухилення від сплати податків ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», останній забезпечив своїми діями прикриття укладання цивільних договорів з купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, що будується, між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та фізичними особами - реальними покупцями цих майнових прав, нібито, договорами інвестування у будівництво, які відповідно до ст. 141 Податкового кодексу України, Закону України «Про спільне інвестування» на цьому етапі не оподатковуються податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, що дало змогу ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» умисно не визначати зобов'язання з ПДВ та податок на прибуток підприємства за здійснення вказаних операцій з постачання нерухомого майна вперше та не сплатити вказаний податок у державний бюджет України.

Виконуючи визначену групою осіб ОСОБА_10 роль у схемі з ухилення від сплати податків ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», остання забезпечила визначення контрагента, який підконтрольний їй, як директору юридичної особи - засновника, уклала з ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», від імені якого діяв ОСОБА_6 , в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Столичний Альянс» договір інвестування у будівництво, який по суті є удаваним договором, та прикриває цивільно-правові відносини з фізичними особами - реальними покупцями майнових прав на нерухоме майно, яке поставляється вперше та повинно оподатковуватися ПДВ та податком на прибуток підприємств на загальних умовах, умисно не визначила зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємства за здійснення вказаних операцій та не сплативши вказаний податок у державний бюджет України.

Закріплені ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» на користь ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» об'єкти інвестування, фактично є майновими правами на квартири, та реалізовувались останніми фізичним особам за ринковими цінами, які відповідають пільговій ціні, зазначеній в протоколах загальних зборів учасників ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР». Різниця у вартості закріплення об'єктів інвестування (придбання майнових прав) між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», а також між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» та фізичними особами - покупцями у подальшому не включалася у базу оподаткування ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» у відповідності до п.п. 141.6.1. ст. 141 Податкового кодексу України.

Директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» ОСОБА_6 та директор ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» ОСОБА_10 були обізнані у тому, що реалізація спільного злочинного плану передбачала реалізацію майнових прав ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» фізичним особам за ринковими цінами, що призведе до заниження суми надходжень з ПДВ та податку на прибуток підприємства до державного бюджету України, в наслідок штучного застосування у податковому обліку ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» пільг, визначених Податковим кодексом України для правовідносин інституту спільного інвестування.

За наведених обставин, директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» ОСОБА_6 , будучи пособником та директор ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» ОСОБА_10 , будучи виконавцем, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд. 13, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період часу з 20.07.2021 по 10.04.2022 умисно ухилилась від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме: податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, які повинно сплатити ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів на загальну суму 10 232 381,83 грн (десять мільйонів двісті тридцять дві тисячі триста вісімдесят одна гривня вісімдесят три копійки), що відповідно до примітки ст. 212 КК України є великим розміром.

Окрім того, ОСОБА_6 , діючи як директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», будучи пособником ОСОБА_12 - директора ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме: податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток підприємства, ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» здійснило реалізацію 114 об'єктів інвестування (квартир) на користь ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» за цінами значно нижчими ринкових, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів, а саме: ПДВ на загальну суму 8 406 866,00 грн (вісім мільйонів чотириста шість тисяч вісімсот шістдесят шість гривень) та податку на прибуток на загальну суму 4 361 040,00 грн (чотири мільйони триста шістдесят одна тисяча сорок гривень), що згідно з приміткою до ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.09.2021, більш точний час встановити не видалось за можливе, ОСОБА_12 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд. 13, діючи за попередньою змовою групою осіб із директором ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» ОСОБА_6 , який своїми діями сприяв усуненню перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, та з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, реалізуючи спільно розроблений план, спрямований на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, усвідомлюючи, що у відповідності до п.п. 141.6.1. ст. 141 Податкового кодексу України кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) звільняються від оподаткування, уклав Генеральний інвестиційний договір № 11 про пайову участь у будівництві з ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», від імені якого діяв ОСОБА_6 , в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Столичний Альянс».

Виконуючи визначену групою осіб ОСОБА_6 роль у схемі з ухилення від сплати податків ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», останній забезпечив своїми діями прикриття укладання цивільних договорів з купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, що будується, між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та фізичними особами - реальними покупцями цих майнових прав, нібито, договорами інвестування у будівництво, які відповідно до ст. 141 Податкового кодексу України, Закону України «Про спільне інвестування» на цьому етапі не оподатковуються податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, що дало змогу ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» умисно не визначати зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємства за здійснення вказаних операцій з постачання нерухомого майна вперше та не сплатити вказаний податок у державний бюджет України.

Виконуючи визначену групою осіб роль у схемі з ухилення від сплати податків ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», ОСОБА_12 забезпечив визначення контрагента, який підконтрольний засновникам ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», через юридичну особу - засновника ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», уклав з ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», від імені якого діяв ОСОБА_6 , в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Столичний Альянс» договір інвестування у будівництво, який по суті є удаваним договором, та прикриває цивільно-правові відносини з фізичними особами - реальними покупцями майнових прав на нерухоме майно, яке поставляється вперше та повинно оподатковуватися ПДВ та податком на прибуток підприємств на загальних умовах, умисно не визначив зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємства за здійснення вказаних операцій та не сплатив вказані податки у державний бюджет України.

Закріплені ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» на користь ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» об'єкти інвестування, фактично є майновими правами на квартири, та реалізовувались останніми фізичним особам за ринковими цінами, які відповідають пільговій ціні, зазначеній в протоколах загальних зборів учасників ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР». Різниця у вартості закріплення об'єктів інвестування (придбання майнових прав) між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС», а також між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» та фізичними особами - покупцями у подальшому не включалася у базу оподаткування ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» у відповідності до п.п. 141.6.1. ст. 141 Податкового кодексу України.

Директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» ОСОБА_6 та ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» ОСОБА_12 були обізнані у тому, що реалізація спільного злочинного плану передбачала реалізацію майнових прав ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» фізичним особам за ринковими цінами, що призведе до заниження суми надходжень з ПДВ та податку на прибуток підприємства до державного бюджету України, в наслідок штучного застосування у податковому обліку ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» пільг, визначених Податковим кодексом України для правовідносин інституту спільного інвестування.

За наведених обставин, директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» ОСОБА_6 , будучи пособником та директор ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» ОСОБА_12 , будучи виконавцем, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд. 13, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період часу з 20.09.2021 по 21.07.2022 умисно ухилився від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме: податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, які повинно сплатити ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ», що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів на загальну суму 12 965 906,00 грн (дванадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шість гривень), що відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

07.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

13.04.2026 року (клопотання датоване 10.04.2026 року) детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , за погодження з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000500000063 від 04.09.2023 року, у якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 1 996 800 грн., та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання детектив зазначив, що 07.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

Підозра, пред'явлена ОСОБА_6 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: інвестиційними договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»; інвестиційними договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»; довідками про сплату грошових коштів; договорами про відступлення права вимоги, укладеними між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» (Боржник), ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» (продавець) та фізичними особами (покупець); договорами про відступлення права вимоги, укладеними між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» (Боржник), ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» (продавець) та фізичними особами (покупець); протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інших; аналітичним продуктом від 08.11.2024 № 9.3/3.3.3/9005-24, щодо порушень у господарській діяльності ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ»; аналітичним продуктом від 24.09.2025 № 9.3/3.3.3/6422-25, щодо порушень у господарській діяльності ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ»; висновком за результатами проведення судової економічної експертизи від 16.02.2026 № 3001; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Як зазначив у клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, тому усвідомлення ним невідворотності покарання за інкриміноване їй правопорушення може сприяти вчиненню активних дій щодо уникнення від відповідальності шляхом переховування;

- незаконно впливати на свідків, у тому числі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інших, шляхом їх залякування, підкупу тощо з метою зміни їхніх показань, схилення до дачі неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інші - жителі ЖК «Навігатор 2» знаходяться в непрямій залежності від Корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД»;

- незаконно впливати на підозрювану ОСОБА_10 , яка є директором ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», що є засновником ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, ОСОБА_6 зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які ще не здобуті в кримінальному процесуальному порядку стороною обвинувачення, матиме можливість приховати сліди вчиненого ним кримінального правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення кримінального правопорушення, так як після проведення обшуків та викриття злочинної діяльності службових осіб ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» 12.03.2024 між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» укладено генеральний інвестиційний договір № 13 про пайову участь у будівництві, щодо закріплення об'єктів інвестування в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22, яким за ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» закріплено об'єкти нерухомості (квартири) за цінами, значно нижчими ринкових. Таким чином, директор ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» свідомо продовжують ухилятись від сплати податків. Окрім того, після проведення обшуків та викриття злочинної діяльності службових осіб ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» 30.01.2024 між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» укладено генеральний інвестиційний договір № 12 про пайову участь у будівництві, щодо закріплення об'єктів інвестування в будинку № 4 за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22, яким за ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» закріплено об'єкти нерухомості (квартири) за цінами, значно нижчими ринкових. Таким чином, директор ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та директор ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» свідомо продовжують ухилятись від сплати податків.

Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 996 800 грн та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року частково задоволено клопотання детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

Роз'яснено, що визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз'яснено підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Покладено на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попереджено підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків визначено до 07.06.2026 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:

- інвестиційними договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»;

- інвестиційними договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС»;

- довідками про сплату грошових коштів; договорами про відступлення права вимоги, укладеними між ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» (Боржник), ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» (продавець) та фізичними особами (покупець);

- договорами про відступлення права вимоги, укладеними між ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ» (Боржник), ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» (продавець) та фізичними особами (покупець);

- протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інших;

- аналітичним продуктом від 08.11.2024 № 9.3/3.3.3/9005-24, щодо порушень у господарській діяльності ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» та ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ»;

- аналітичним продуктом від 24.09.2025 № 9.3/3.3.3/6422-25, щодо порушень у господарській діяльності ТОВ «ДБК-ІНДУСТРІЯ»;

- висновком за результатами проведення судової економічної експертизи від 16.02.2026 № 3001;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

Крім того, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховатися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду) обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, існує ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Доведеними, на переконання колегії суддів є й ризики, передбачені п.п. 2, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які ще не здобуті в кримінальному процесуальному порядку стороною обвинувачення, матиме можливість приховати сліди вчиненого ним кримінального правопорушення, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що підозрюваний може впливати на свідків, у тому числі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інших, шляхом їх залякування, підкупу тощо з метою зміни їхніх показань, схилення до дачі неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інші - жителі ЖК «Навігатор 2» знаходяться в непрямій залежності від Корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД».

Також слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, айв подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_6 .

При цьому, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про те, що застава в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 996 800 грн., яку просив визначити детектив у клопотанні, є завідомо непомірною для підозрюваного. Урахувавши дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, конкретні обставини інкримінованих йому злочинів, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави в значно меншому розмірі, а саме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 грн., із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 грн. із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на думку колегії суддів, є обґрунтованим, та підстав для висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_6 менш тяжкого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов'язання, про що порушує питання захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

З наведених підстав, доводи захисника про те, що аналітичні продукти та висновок експерта не є належним доказом обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та дані про особу підозрюваного.

Посилання захисника на процесуальну поведінку підозрюваного, а також на те, що ОСОБА_6 не визнає свою вину і бажає довести свою невинуватість і не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, саме по собі не забезпечує впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного.

Посилання апелянта на відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, має батьків пенсійного віку, які потребують допомоги, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання детектива в якості підстави для визначення меншого розміру застави ніж той, про який йдеться у клопотанні, проте не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді застави.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_6 , є необґрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, розміру збитків, заподіяння яких інкриміновано підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов вірного висновку, що застава саме у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 грн. здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.

На переконання колегії суддів, такий розмір застави є співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваного, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, та можливості застосування щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3