Справа №759/27509/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2936/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представників
ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України та накладено арешт на майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111230000288, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст.190 і ст. 356 КК України, а саме на інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди (мережу поливу газонів; мережу відведення дощових вод; мережу автомобільних доріг та тротуарів; мережу відеонагляду; благоустрій та укріплення штучних озер; пішохідний міст; мережу вуличного електроосвітлення; мережу водопостачання; огородження котеджного містечка; мережу господарсько-фекальної каналізації), які знаходяться на/у земельних ділянках із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:004:0076, 3223186800:05:004:0074, 3223186801:02:015:0029, 3223186803:02:015:0036, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:004:0064, 3223180500:06:017:0063.
Заборонено Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, територіальним органам Міністерства юстиції України та їх структурним підрозділам, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, а також вносити зміни щодо державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно вищевказаних об'єктів.
Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які правочини, спрямовані на набуття права власності та/або користування та відчуження зазначених об'єктів.
Заборонено проведення будь-яких підготовчих, будівельних робіт, а також робіт, пов'язаних з порушенням об'єктів благоустрою із вищезазначеними об'єктами, окрім проведення поточного або аварійного ремонту чи робіт із підтримання працездатності вищевказаних об?єктів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати накладений арешт згідно оскаржуваної ухвали слідчого судді із додатковими обмеженнями та заборонами.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що подаючи повторне клопотання про накладення арешту на майно, прокурор не навів жодних нових обставин або доказів, які могли б слугувати підставою для повторного арешту. Усі аргументи, наведені в клопотанні, фактично повторюють ті, що вже розглядалися судом апеляційної інстанції і були визнані недостатніми та необґрунтованими. Додавання нових формулювань або речень, які не підтверджені жодними новими доказами, як і доказами взагалі, не створює нових підстав для арешту. Тобто на даний час подано апеляційну скаргу на рішення слідчого судді з питання накладення арешту, який вже був скасований раніше.
Апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала відповідно до вимог ст. 409 КПК України підлягає скасуванню в суді апеляційної інстанції з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
З аналізу наявних матеріалів убачається, що між сторонами могли мати місце виключно цивільно-правові відносини, які безпідставно були трансформовані у площину кримінального провадження, факти на які посилається слідчий суддя не мали та не мають місце.
Незрозуміло на підставі якого належного та допустимого доказу в даному випадку це є лише рішення суду про визнання правочини недійсним, суд першої інстанції прийшов до висновку про фіктивність якихось правочинів та про примушування власників укладати фіктивні договори, так як такі докази в матеріалах справи відсутні, а відповідно, висновки суду не підтверджуються доказами.
Судом не було перевірено доводи, викладені в клопотанні прокурора, на підставі належних і допустимих доказів відповідно висновки суду не підтверджуються доказами.
Інженерні мережі не можуть визнаватися речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки не є предметом злочину, не набуті внаслідок кримінально протиправних дій, не містять слідів злочину і не були знаряддям його вчинення, тобто не відповідають жодному з процесуальних критеріїв, визначених ст. 98 КПК України.
Досудове розслідування триває вже майже чотири роки і за цей час жодній особі не було повідомлено про підозру, жодну із зазначених осіб не було допитано.
Фактично у даному випадку відбувається втручання у право власності без належного правового підґрунтя, що не відповідає ані завданням кримінального провадження, ані стандартам законності та пропорційності.
Твердження прокурора, які були викладені в клопотанні про накладення арешту не відповідають дійсності, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3223180500:06:017:0063 не розташована в селі Романків, а знаходиться в селі с. Великі Дмитровичі, Обухівського району, Київської області. Крім того, вона не має жодного відношення до котеджного містечка на яке посилається прокурор з умовною назвою «Сонячна Долина», оскільки не розташована в селі в якому знаходиться так зване котеджне містечко.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, прокурор посилається на постанову від 12 жовтня 2022 року про визнання у кримінальному провадженні речових доказів (а.с. 25), але земельна ділянка з кадастровим номером 3223180500:06:017:0063 в ній відсутня. Що вказує на необґрунтованість клопотання належними доказами або введення суд в оману.
Ухвала про накладення арешту на земельні ділянки також не містить посилань на вказану земельну ділянку. Фактично прокурор не обґрунтовано та безпідставно порушив законне володіння на майно яке знаходиться в приватній власності.
Прокурором у кримінальному провадженні №12021111230000288 від 08.04.2021 - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 , подано заперечення на апеляційну скаргу представника ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» - адвоката ОСОБА_6 , в яких він просить відмовити у задоволенні вказаної апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу, з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, письмові заперечення прокурора та письмові пояснення представника ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» - адвоката ОСОБА_12 , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» - адвоката ОСОБА_6 , підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 , залучивши до злочинної діяльності ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , використовуючи ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД», ТОВ «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «СОНЯЧНА», ТОВ «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ДОЛИНА», ТОВ «АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ «ДОЛИНА», ТОВ «ІНСАМ МЕРЕЖІ» і ТОВ «БІЛ-ОБСТ», примушують власників житлових будинків, розташованих на території котеджного містечка з умовною назвою «Сонячна долина», розташованого за адресою: вул. Лісова у селі Романків Обухівського району Київської області, до укладення фіктивних договорів про надання мешканцям послуг з водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання, послуг з охорони та обслуговування території шляхом введення в оману, шантажу, погроз, завдання шкоди майну потерпілих. Вказані особи, усвідомлюючи відсутність введених в установленому законодавством порядку інженерних мереж та комунікацій, та фактично здійснюючи їх використання для забезпечення надання комунальних послуг, які у відповідності до закону не мають права надавати у зв'язку із відсутністю відповідних дозвільних документів, продовжують вчиняти протиправні діяння на території вищевказаного котеджного містечка. Вказані особи, шахрайським шляхом заволодівають грошовими коштами, спричиняючи мешканцям котеджного містечка матеріальну шкоду. Вчиняють блокування під'їзних доріг до будинків мешканців котеджного містечка. Вчиняють пошкодження мереж, що ведуть до будинків, встановлюють засоби для обмеження дорожнього руху. Примушують мешканців будинків до укладення незаконних договорів, створюючи умови для заволодіння грошовими коштами.
Дороги, тротуари, централізовані мережі та комунікації, до яких приєднані житлові будинки по АДРЕСА_1 , збудовано за кошти інвесторів - власників житлових будинків. У зв'язку із тим, що будівництво вказаних доріг, мереж та комунікацій здійснювалося за спільні кошти інвесторів - новозбудовані об'єкти інфраструктури, а саме дороги, місця загального користування, мережі та комунікації мали бути передані забудовником котеджного містечка ТОВ «САС АРХ БУД» на баланс органу місцевого самоврядування, або у власність органу місцевого самоуправління. Дороги та розташовані уздовж них об'єкти інфраструктури згідно містобудівної документації - Плану зонування території села Романків Обухівського району Київської області, затвердженого рішенням № 5.58.VII, 58-ї сесії сьомого скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 23.05.2019 та розміщеного на офіційному сайті Підгірцівського старостинського округу, відносяться до Зони транспортної інфраструктури населеного пункту ТР-2 «Зони території вулиць, майданів (в межах червоних ліній).
У кримінальному провадженні визнано речовими доказами земельні ділянки загального користування, власниками яких є ТОВ «Долина Ленд» і ОСОБА_14 і які перебувають в управлінні ТОВ «СК «Сонячна» і ТОВ «СК «Долина», а саме земельні ділянки із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:004:0076, 3223186800:05:004:0074, 3223186801:02:015:0029, 3223186803:02:015:0036, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:004:0064, 3223180500:06:017:0060, 3223180500:06:017:0061, 3223180500:06:017:0063, 3223180500:06:017:0028, 3223180500:06:017:0025, 3223180500:06:017:0067, 3223180500:06:017:0031, 3223180500:06:017:0023, 3223180501:06:017:0030.
У провадженні визнано потерпілими власників приватних домоволодінь (мешканців) в «Котеджному містечку Сонячна Долина» та Обслуговуючий кооператив «Котеджне містечко Сонячна Долина».
Слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва 19.10.2022 накладено арешт на вказані земельні ділянки, з метою заборони їх відчуження, здійснення на них будівельних робіт та благоустрою. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.10.2022 залишено в силі ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2022.
20.08.2023 отримано висновок судової експертизи з питань землеустрою, згідно із яким вищезазначені земельні ділянки є місцями загального користування (частинами доріг, тротуарів, скверу, містять мережі водопроводу і водовідведення, тощо), сформовані із порушеннями законодавства та використовуються не за цільовим призначенням зазначеним у правовстановлюючих документах.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 05.11.2024 на/у зазначених земельних ділянках із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:004:0076, 3223186800:05:004:0074, 3223186801:02:015:0029, 3223186803:02:015:0036, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:004:0064, 3223180500:06:017:0063 знаходяться мережа поливу газонів; мережа відведення дощових вод; мережа автомобільних доріг та тротуарів; мережа відеонагляду; благоустрій та укріплення штучних озер; пішохідний міст; мережа вуличного електроосвітлення; мережа водопостачання; огородження котеджного містечка; мережа господарсько-фекальної каналізації.
Зазначені інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди є функціональними, справними та придатними до експлуатації на час проведення експертизи, відповідно до п. 5.3.1 ДСТУ-Н Б В. 1. 2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» відносять до категорії технічного стану «1» - нормальний технічний стан, відсутні дефекти та пошкодження, які знижують несучу здатність та довговічність або перешкоджають нормальній експлуатації.
Інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди складають єдиний комплекс мереж та споруд є неподільною річчю, на час проведення експертизи обслуговують 88 домоволодінь. Житлові будинки в складі домоволодінь, без використання інженерних мереж (комунікацій) та інженерних споруд, не відповідатимуть нормативним вимогам в галузі будівництва, зокрема вимогам п. 7.19 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та п. 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Відсутня технічна можливість без втрати функціональних властивостей відокремити інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди від зазначених земельних ділянок.
13.11.2024 зазначені інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди (визначені у висновку № 50 судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи) визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Вказані інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди є матеріальними об'єктами, містять відомості, що встановлюються під час кримінального провадження, Все вище наведене вказує на необхідність накладення арешту на інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди, визнані речовими доказами до прийняття остаточного рішення по справі.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2025 накладено арешт на майно, а саме: на інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди (мережу поливу газонів; мережу відведення дощових вод; мережу автомобільних доріг та тротуарів; мережу відеонагляду; благоустрій та укріплення штучних озер; пішохідний міст; мережу вуличного електроосвітлення; мережу водопостачання; огородження котеджного містечка; мережу господарсько-фекальної каналізації), які знаходяться на/у земельних ділянках із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:004:0076, 3223186800:05:004:0074, 3223186801:02:015:0029, 3223186803:02:015:0036, 3223186800:05:010:0061 і 3223186800:05:004:0064 і 3223180500:06:017:0063. Заборонено Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, територіальним органам Міністерства юстиції України та їх структурним підрозділам, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, а також вносити зміни щодо державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно вищевказаних об'єктів. Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які правочини, спрямовані на набуття права власності та/або користування та відчуження зазначених об'єктів. Заборонено проведення будь-яких підготовчих, будівельних робіт, а також робіт, пов'язаних з порушенням об'єктів благоустрою із вищезазначеними об'єктами, окрім проведення поточного або аварійного ремонту чи робіт із підтримання працездатності вищевказаних об'єктів.
Вказану ухвалу слідчого судді оскаржено представниками ТОВ «Долина Ленд» до Київського апеляційного суду.
ТОВ «Долина Ленд» зазначило, що є власником та балансоутримувачем мережі господарсько-питного водопостачання, водовідведення, каналізації та автоматичної мережі поливу газонів. Підприємство стверджувало, що придбало ці мережі за послідовним ланцюжком договорів: від ПАТ «Таскомбанк» через ТОВ «Інсам» та ТОВ «Інсам-Мережі». У зв?язку із чим вважало себе добросовісним набувачем інженерних мереж та споруд у відповідності до положень ЦК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.06.2025 апеляційну скаргу задоволено та скасовано ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2025.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що забудовник котеджного містечка вводив власників домоволодінь в оману, закладаючи вартість витрат на облаштування асфальтованих доріг, централізованих комунікацій та інших місць загального користування, в вартість домоволодінь. Фактично, власники домоволодінь котеджного містечка передавали кошти на будівництво цієї інфраструктури, яка розташовувалась на земельних ділянках, що належали громадянину ОСОБА_18 . Вся інфраструктура мала бути передана в спільну власність інвесторів КМ «Сонячна Долина» для його управління або до органу місцевого самоврядування.
Слідством встановлено, що ОСОБА_18 неправомірно відчужив фактично функціонуючі та збудовані за кошти власників домоволодінь котеджного містечка комунікації, інженерні споруди та інші об'єкти загального користування, під виглядом будівельних матеріалів на користь АТ «ТАСКОМБАНК». А земельні ділянки, на яких розміщувались ці дороги, комунікації та інші об'єкти загального користування, були відчужені забудовником на користь банку, під виглядом ділянок із цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку». Вказані земельні ділянки разом із розташованими на них централізованими комунікаціями та об'єктами інфраструктури стали знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_18 уклав ряд договорів купівлі-продажу рухомого майна (будівельних матеріалів) із ПАТ «ТАСКОМБАНК». З цією метою ОСОБА_18 замовив у ТОВ «ВЕКТОР ОЦІНКИ» схеми розташування мереж, як невід'ємний додаток до договорів. Проте, ТОВ «Вектор оцінки» підтвердило, що здійснювало оцінку лише будівельних матеріалів, а не самих мереж, і схеми могли використовуватися виключно для визначення узагальненої вартості матеріалів.
Встановлено, що комунікаційні мережі, які включають в себе інженерні споруди, а також гідротехнічні споруди функціонують приблизно з кінця 2000-х років. Однак, відомості про введення їх в експлуатацію відсутні, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.
У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Також Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости, свердловини, очисні споруди тощо).
Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.
Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.
Таким чином, термін «інженерна та гідротехнічна споруда» пов'язаний з конкретним функціональним об'єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».
У свою чергу, гідротехнічні та інженерні споруди, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщуються на земельній ділянці, призначені для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Отже, частиною 1 ст. 5 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Досудовим розслідуванням встановлено ланцюжок укладених договорів, який стосувався лише рухомого майна у вигляді будівельних матеріалів, а не завершених інженерних мереж.
В подальшому, досудовим розслідуванням встановлено використання цивільних правочинів з купівлі будівельних матеріалів, для підміни понять, що у володіння перейшли інженерні мережі (комунікації) як цілісний комплекс, який використовується для подальшого створення тиску на потерпілих під приводом відключення від комунікацій, примушування до укладення цивільно-правових угод.
Право власності на мережі за ТОВ «Долина Ленд» порушує права власників домоволодінь котеджного містечка. Майнові права на ці мережі використовуються проти інтересів власників домоволодінь котеджного містечка «Сонячна Долина».
Зазначені мережі та їх елементи були визнані речовими доказами, оскільки вони є знаряддям злочину, зберегли його сліди та є предметом заволодіння. Окрім цього, існують спроби використати це майно з метою протиправних дій щодо власників та мешканців.
Встановлено, що ланцюжок укладених договорів із рухомим майном у вигляді будівельних матеріалів, власником якого стало ТОВ «Долина Ленд», був спрямований саме на недопущення можливості оформити майнові права на мережі, гідротехнічні й інженерні споруди, власниками домоволодінь котеджного містечка «Сонячна Долина», які фактично ними користуються і від них повністю залежать.
Сам статус житлових будівель домоволодінь в котеджному містечку «Сонячна Долина» залежить від приналежності до цих мереж. Слідством досліджуються обставини за якими право власності на це рухоме майно у сумнівний спосіб надійшло до ТОВ «Долина Ленд».
Застосування арешту майна на ці мережі з метою заборони: здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, а також вносити зміни щодо державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно вищевказаних об'єктів, вчинення будь-яких правочинів, спрямованих на набуття права власності та/або користування та відчуження зазначених об'єктів, проведення будь-яких підготовчих, будівельних робіт, а також робіт, пов'язаних з порушенням об'єктів благоустрою із вищезазначеними об'єктами, окрім проведення поточного або аварійного ремонту чи робіт із підтримання працездатності вищевказаних об'єктів, у повній мірі забезпечує мінімізацію ризиків, які існують у цьому кримінальному провадженні і не впливають на можливе право власності ТОВ «Долина Ленд» щодо цих об'єктів. Арешт мереж забезпечить нормальне функціонування домоволодінь у котеджному містечку «Сонячна Долина» та забезпечить збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
У кримінальному провадженні постановою слідчого від 25.09.2025 призначено судову земельно-технічну, будівельно-технічну та оціночну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, у тому числі, про встановлення ринкової вартості земельних ділянок із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:004:0076, 3223186803:02:015:0036, 3223180500:06:017:0060, 3223180500:06:017:0028, 3223180500:06:017:0031, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:009:0116. 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:004:0074, 3223186800:05:010:0061, 3223180500:06:017:0061, 3223180500:06:017:0025, 3223180500:06:017:0023, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0115, 3223186801:02:015:0029. 3223186800:05:004:0064. 3223180500:06:017:0063, 3223180500:06:017:0067, 3223180501:06:017:0030 разом з наявними на них об'єктами інфраструктури в період укладання договорів купівлі-продажу між покупцями (ТОВ «Інсам» - покупець деталей мереж; ТОВ «Долина Ленд» та ОСОБА_14 - покупці земель) і продавцем АТ «Таскомбанк».
Без забезпечення збереженості мереж у поточному стані, неможливо вирішити питання, які мають беззаперечне значення та унеможливить прийняття законного та об'єктивного рішення у кримінальному провадженні.
18.11.2025 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України, яке визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111230000288, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст.190 і ст. 356 КК України, а саме на інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди (мережу поливу газонів; мережу відведення дощових вод; мережу автомобільних доріг та тротуарів; мережу відеонагляду; благоустрій та укріплення штучних озер; пішохідний міст; мережу вуличного електроосвітлення; мережу водопостачання; огородження котеджного містечка; мережу господарсько-фекальної каналізації), які знаходяться на/у земельних ділянках із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:004:0076, 3223186800:05:004:0074, 3223186801:02:015:0029, 3223186803:02:015:0036, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:004:0064, 3223180500:06:017:0063.
Із забороною Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, територіальним органам Міністерства юстиції України та їх структурним підрозділам, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, а також вносити зміни щодо державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно вищевказаних об'єктів.
Забороною будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які правочини, спрямовані на набуття права власності та/або користування та відчуження зазначених об'єктів.
Забороною проведення будь-яких підготовчих, будівельних робіт, а також робіт, пов'язаних з порушенням об'єктів благоустрою із вищезазначеними об'єктами, окрім проведення поточного або аварійного ремонту чи робіт із підтримання працездатності вищевказаних об?єктів.
18.11.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України та накладаючи арешт навище вказане майно, слідчий суддя встановив, що із матеріалів клопотання вбачається, що вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Також слідчий суддя звернув увагу, що завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований прокурором спосіб арешту майна шляхом заборони: суб'єктам державної реєстрації здійснювати проведення державної реєстрації, фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які правочини, а також заборони проведення будь-яких будівельних робіт, окрім проведення поточного або аварійного ремонту чи робіт із підтримання працездатності вищевказаних об?єктів - релевантний потребам сторони обвинувачення у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, прийшов до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.
ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Процедура вирішення питання про накладення арешту на майно визначена ст. 171 КПК.
Кримінальний процесуальний закон передбачає обов'язкові вимоги, яким має відповідати клопотання арешт майна і перевірку відповідності клопотання вказаним вимогам покладено на слідчого суддю.
Серед таких вимог згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК Українизокрема є те, що у клопотанні про арешт майна має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, тобто правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Колегія суддів звертає увагу, що кожне кримінальне провадження має здійснюватись із суворим дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, та до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
Однак вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді. Слідчим суддею у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, належним чином не перевірено правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановлено достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, як убачається зі змісту клопотання прокурора про арешт майна, в обґрунтування доводів про відповідність майна ознакам речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор зазначив, що вказані інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди визнано речовими доказами, без зазначення, яким саме ознакам ст. 98 КПК України вказане майно відповідає.
Також у кримінальному провадженні №12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України, станом на 22.04.2026 року жодній особі не повідомлено про підозру.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, органом досудового розслідування визнано речовими доказами інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди, проте прокурором у клопотанні не доведено таку мету накладення арешту на вказане майно, як збереження речових доказів.
Надані суду матеріали не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди є об'єктом вчинення кримінально протиправних дій, як на це посилається прокурор у клопотанні, оскільки долучені до клопотання матеріали не є достатньою підставою для переконливого висновку про те, що будівництво мереж, яке здійснюється на ділянці її власником, вчиняється ним самовільно, всупереч установленому законом порядку і такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, як про це зазначено у диспозиції ст. 356 КК України, за ознаками якої і здійснюється кримінальне провадження № 12021111230000288 від 08.04.2021, в рамках якого і звернувся прокурор до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Постанова про визнання майна речовим доказом містять лише посилання на те, що інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди є матеріальними об'єктами, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, без зазначення відомостей про те, які саме відомості про імовірне кримінальне правопорушення містяться інженерних мережах (комунікаціях) та інженерних спорудах, задля збереження яких доцільне накладення арешту, з урахуванням обставин кримінального провадження №12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється понад 5 років.
При цьому колегія суддів також бере до уваги, що у кримінальному провадженні №12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України вже накладався арешт на інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди, який був скасований в апеляційному порядку.
Вказані обставини також залишились поза увагою слідчого судді, який, наклавши арешт на майно з метою збереження речового доказу, не обґрунтував його відношення до обставин кримінального правопорушення, та не перевірив, чи відповідає таке майно ознакам речових доказів у даному кримінальному провадженні.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на майно ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» за викладених у клопотанні обставин не виправдовує такий ступінь втручання у її права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності станом на день постановлення слідчим суддею оскаржуваної ухвали здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на володіння майном ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» здійснено без законних на те підстав, про що обґрунтовано зазначив апелянт в апеляційній скарзі.
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, які свідчать про неповноту і необ'єктивність судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу представника ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Київ від 18 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України та накладено арешт на майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111230000288, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст.190 і ст. 356 КК України, а саме на інженерні мережі (комунікації) та інженерні споруди (мережу поливу газонів; мережу відведення дощових вод; мережу автомобільних доріг та тротуарів; мережу відеонагляду; благоустрій та укріплення штучних озер; пішохідний міст; мережу вуличного електроосвітлення; мережу водопостачання; огородження котеджного містечка; мережу господарсько-фекальної каналізації), які знаходяться на/у земельних ділянках із кадастровими номерами: 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:004:0065, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:010:0066, 3223186800:05:004:0048, 3223186800:05:010:0060, 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:004:0061, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:004:0076, 3223186800:05:004:0074, 3223186801:02:015:0029, 3223186803:02:015:0036, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:004:0064, 3223180500:06:017:0063.
Заборонено Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, територіальним органам Міністерства юстиції України та їх структурним підрозділам, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, а також вносити зміни щодо державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно вищевказаних об'єктів.
Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які правочини, спрямовані на набуття права власності та/або користування та відчуження зазначених об'єктів.
Заборонено проведення будь-яких підготовчих, будівельних робіт, а також робіт, пов'язаних з порушенням об'єктів благоустрою із вищезазначеними об'єктами, окрім проведення поточного або аварійного ремонту чи робіт із підтримання працездатності вищевказаних об?єктів, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000288 від 08.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4